рефераты бесплатно

МЕНЮ


Правовое урегулирование обращения ценных бумаг

припинено котирування цінних паперів на Санкт-Петербурзькій біржі.

Біржова торгівля відродилась в СРСР лише в роки непу. Першу біржу

радянського періоду було відкрито в Москві 29 грудня 1921 р. В 1922 році

почали створюватись фондові відділи на товарних біржах, а також відособлені

фондові біржі.

В Україні фондові біржові операції були регламентовані постановою РНК УРСР

від 23 березня 1923 р.1, яка була прийнята на основі Постанови РНК РСФСР

від 20 жовтня 1922 р.

Український фондовий ринок у ті роки посідав значне місце в структурі

загальнодержавного ринку. Загальносоюзний обіг цінних паперів у 1925—1926

рр. складав 387,8 млн рублів, а частка центральної в Україні (в той час

столичної) Харківської біржі складала 78,1 млн рублів. На Київський

фондовий відділ припадало 1,1 відсотка загальносоюзного обігу.

За посередництвом фондових біржових операцій здійснювалась торгівля

іноземною валютою, в тому числі векселями та чеками в іноземній валюті,

банкнотами Держбанку, державними цінними паперами, акціями та паями

акціонерних та пайових товариств, належним чином зареєстрованих органами

радянської влади, а також благородними металами в злитках.

У 1930 році внаслідок ліквідації багатоукладності в економіці країни та

переходу до директивного розподілу, біржі, в тому числі й фондові, було

закрито, і торгівля цінними паперами стала переслідуватись у кримінальному

порядку.

Лише в 1991 році, після прийняття Закону України "Про цінні папери і

фондову біржу", фондова біржа знову отримала в Україні право на існування.

У цьому Законі визначено, що фондова біржа може бути створена у формі

акціонерного товариства, яке зосереджує попит і пропозицію цінних паперів,

сприяє формуванню їх біржового курсу та здійснює свою діяльність відповідно

до чинного законодавства (ст. 33).

Своєю діяльністю фондова біржа забезпечує:

перерозподіл на комерційній основі фінансових ресурсів між юридичними та

фізичними особами шляхом організації купівлі-продажу фондових цінностей;

сприяння становленню й розвитку фондового ринку та належне розповсюдження

інформації про нього;

підвищення довіри інвесторів до вкладення на довгостроковій основі вільних

грошових коштів у фондові цінності;

контроль за діяльністю учасників біржових торгів, захист їхніх інтересів та

інтересів інвесторів.

Відмінною рисою фондової біржі є некомерційний характер її діяльності.

Основна мета діяльності біржі — створення належних умов для

широкомасштабної та ефективної торгівлі цінними паперами — не сумісна з

комерційними підходами до її роботи.

Доходи біржі обмежуються сумами, необхідними для забезпечення її

нормального функціонування та розвитку і практично не використовуються для

виплати дивідендів суб'єктам, що внесли свої кошти в статутний фонд біржі.

Щоб одержувати високий прибуток від роботи біржі, необхідно було б

максимально збільшити збори з її членів та емітентів, що змусило б частину

з них шукати інше місце для укладання угод. У статуті Московської

міжнародної фондової біржі, наприклад, прямо вказано (ст. 1.2), що "біржа

не переслідує мету одержання власного прибутку і не виплачує доходів від

своєї діяльності власникам акцій біржі"1. Таке саме положення було внесено

у березні 1994 року до Статуту Української фондової біржі. Основними

статтями доходу фондової біржі є: акциз (податок на угоду), що стягується

з членів біржі за кожне замовлення, виконане в торговому залі;

плата компаній за включення їх акцій у біржовий список;

щорічні внески компаній, які використовуються біржею на підтримання

їхнього лістингу в належному стані;

плата компаній за зміни в лістингу, наприклад, у зв'язку із змінами в

їхньому капіталі тощо;

вступні внески нових членів;

епізодичні внески членів біржі на покриття поточних збитків або створення

необхідних резервів.

Таким чином, зацікавленість членів біржі в її діяльності не пов'язана з

отриманням прибутку від вкладення в біржу капіталу. Участь у біржі

породжена потребою в організації, яка могла б концентрувати у своїх стінах

численні заявки, які поступають із зовні на придбання та продаж

високоліквідних цінних паперів і забезпечувала б завдяки цьому можливість

швидко укладати по них угоди за цінами, що відображують реальну кон'юнктуру

досить представницького ринку. Тому до кола членів фондової біржі, як

правило, входять тільки ті суб'єкти, які професійно займаються діяльністю з

цінними паперами.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про цінні папери і фондову біржу"

фондову біржу в Україні може бути створено не менш як 20 засновниками —

торговцями цінними паперами, які мають дозвіл на здійснення комерційної і

комісійної діяльності по цінних паперах. Таким чином, законодавство України

визначає, що членами фондової біржі можуть бути тільки юридичні особи.

Питання про членство у фондовій біржі фізичних та юридичних осіб у різних

країнах знаходить неоднакове вирішення. В одних країнах (наприклад, у США,

Великобританії) членами фондової біржі можуть бути виключно фізичні особи,

в інших (у Японії, Канаді) — тільки юридичні особи, в третіх (у Німеччині,

Італії) — і фізичні, і юридичні особи. При цьому, якщо допускається

персональне членство в біржі фізичних осіб, то мається на увазі, що вони

повинні бути акціонерами (пайщиками), директорами або співробітниками

досить крупних фірм, які професійно займаються операціями з цінними

паперами. Неоднозначне також вирішується питання про допуск до біржових

операцій іноземних суб'єктів господарської діяльності. У більшості країн

іноземним юридичним і фізичним особам, що відповідають певним вимогам,

дозволено займатись операціями з цінними паперами на національних ринках.

Водночас в окремих країнах (наприклад, у Канаді, Франції) іноземні особи не

можуть бути членами біржі, а частка їх капіталу в статутному фонді фірм —

членів біржі обмежується.

Українське законодавство не містить будь-яких заборон щодо участі

іноземних суб'єктів у біржових операціях.

Питання про можливість участі в біржі комерційних банків також

вирішується далеко не однозначно. В одних країнах (у США, Канаді)

комерційним банкам заборонено бути членами біржі. В інших (Німеччина,

Нідерланди, Швейцарія) комерційні банки, навпаки, становлять основне ядро

біржової торгівлі. В Україні банки, відповідно до ст. 26 Закону "Про цінні

папери і фондову біржу", після дотримання відповідних вимог можуть набувати

статусу торговців цінними паперами. Таким чином, вони можуть безпосередньо

виступати засновниками фондової біржі і брати участь у торгах.

Державну реєстрацію фондових бірж в Україні здійснює Державна комісія з

цінних паперів та фондового ринку у відповідності з Положенням про

реєстрацію фондових бірж та торговельно-інформаційних систем і регулювання

їх діяльності, затвердженим її наказом № 9 від 15 січня 1997 р.

Згідно з цим положенням статус фондової біржі можуть одержати юридичні

особи, створені на умовах, визначених законодавством, як організаційно

оформлені централізовані ринки та електронні торговельно-інформаційні

мережі (ЕТІМ)1, на яких постійно здійснюється торгівля цінними паперами або

похідними цінними паперами, якщо вони відповідають вимогам щодо:

а) укладення біржових угод тільки між засновниками та членами біржі та/або

ЕТІМ;

б) наявності процедури відбору цінних паперів або інших фінансових

інструментів, що відповідає певним вимогам щодо умов їх випуску та обігу;

в) високого рівня концентрації попиту і пропозиції на цінні папери або

похідні цінні папери;

г) визначення ринкових цін на цінні папери як базового показника для

індикації стану фондового ринку та ринку похідних цінних паперів України;

д) надання інших, крім торговельних, послуг клієнтам тільки через

посередництво членів біржі;

е) наявності процедури відбору брокерів/ділерів і вимог щодо їх

професійної кваліфікації;

є) наявності правил (регламенту) торгівлі та стандартних торговельних

процедур;

і) централізації реєстрації угод і розрахунків щодо них, встановлення

офіційного біржового курсу;

й) наявності систем нагляду за діяльністю членів біржі та брокерів/ділерів

і дотримання ними норм професійної та ділової етики, а також дисциплінарних

норм і санкцій на рівні, не нижчому від встановленого законодавством для

сектора ринку, організатором торгівлі на якому є дана біржа;

к) наявності у керівників і провідних фахівців фондової біржі,

безпосередньо залучених до біржової діяльності, кваліфікації спеціаліста

відповідного профілю, згідно з переліком видів професійної діяльності на

ринку цінних паперів, яка підтверджується кваліфікаційними посвідченнями

встановленого зразка, що видаються атестаційною комісією, склад і порядок

роботи якої визначаються Державною комісією;

л) забезпечення сталого і ефективного функціонування системи інформації

про цінні папери та інші фінансові інструменти, їх ціни та умови обігу на

території України.

На реєстрацію до ДКЦПФР подаються такі документи:

заява про видачу свідоцтва фондовій біржі;

нотаріально засвідчена копія свідоцтва про державну реєстрацію фондової

біржі як юридичної особи;

у випадках, передбачених антимонопольним законодавством, копія рішення

органів Антимонопольного комітету про надання згоди на створення

господарюючого суб'єкта;

нотаріально засвідчені копії Статуту фондової біржі та правил торгівлі

цінними паперами, які повинні відповідати вимогам ст. 34 Закону України

"Про цінні папери і фондову біржу" з урахуванням вимог Закону України "Про

внесення змін до Закону України "Про цінні папери і фондову біржу", Закону

України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" та

Положення про реєстрацію фондових бірж та торговельно-інформаційних систем

і регулювання їх діяльності;

нотаріально засвідчена копія установчого договору фондової біржі;

висновок аудитора (аудиторської фірми) про склад статутного фонду

акціонерного товариства, форму внесків (грошові кошти, матеріальні

цінності, цінні папери, інтелектуальна власність тощо) та обсяг сплаченої

кожним із засновників частини статутного фонду;

список усіх суб'єктів підприємницької діяльності, зареєстрованих в Україні,

де фондова біржа виступає засновником, акціонером, учасником, з зазначенням

тих, на які припадає понад 5 відсотків статутного фонду, що належить біржі;

список філій, відділень, представництв біржі;

правила фондової біржі, які мають містити процедури організації торгівлі

цінними паперами, що відповідають вимогам статті 34 розділу 2 Закону "Про

цінні папери і фондову біржу", та вимогам Положення про реєстрацію фондових

бірж та торговельно-інформаційних систем і регулювання їх діяльності;

список членів біржі (власників і орендарів брокерських місць), складений в

алфавітному порядку із зазначенням назви, поштової адреси і телефону члена

біржі;

список зареєстрованих брокерських контор;

копії положень, статутів філій та дочірніх відділень біржі, списки їх

членів (акціонерів), складені в алфавітному порядку із зазначеною для

кожного акціонера назвою, поштовою адресою і телефоном та структурою

розподілу акцій між членами (акціонерами);

список зареєстрованих на біржі брокерських контор і брокерів/ділерів;

перелік цінних паперів, що котируються на біржі, із зазначенням емітентів і

характеристик емісій цінних паперів;

список посадових осіб біржі, керівних працівників, членів біржової ради із

зазначенням прізвища, імені та по батькові, посади, дати зайняття посади,

наявності освіти, наукового ступеня, кваліфікаційного посвідчення ДКЦПФР,

діяльності, якою займався раніше, засобів зв'язку (телефону, факсу,

телетайпу, е-мейл);

список посадових осіб, керівних працівників, членів постійних рад (комісій,

комітетів) кожної філії чи дочірнього відділення біржі із зазначенням

прізвища, імені та по батькові, посад;

список спеціалістів котирувальної, арбітражної, ревізійної комісій;

список членів дисциплінарного суду біржі;

біржові бюлетені з організації торгівлі державними пакетами цінних

паперів, якщо купівля-продаж цих пакетів постійно здійснюється на даній

біржі;

положення, інструкції та методичні матеріали з підготовки та проведення

біржових операцій у режимі аукціону на торговельному майданчику та/або в

системі електронного обігу цінних паперів у режимі котирування, поза

котируванням, у залежності від виду цінних паперів (акції, облігації,

похідні цінні папери), форми випуску (документальна чи без документальна)

та умов введення цінних паперів до продажу;

правила аукціонної торгівлі фінансовими інструментами, що не включені до

загальнобіржових Правил (векселями, похідними цінними паперами тощо);

положення та інструкції депозитарію (якщо він обслуговує дану біржу), що

мають відповідати вимогам Тимчасового положення про депозитарії та

депозитарну діяльність, затвердженого наказом ДКЦПФР № 117 від 21 травня

1996 р.;

інші положення та інструкції, що забезпечують гарантію укладення біржових

угод і захист прав клієнтів біржі;

копію платіжного доручення про перерахування плати за видачу свідоцтва.

Усі документи заявника не можуть за давністю перевищувати двох місяців від

часу оформлення до моменту їх подання та мають бути підписані керівником

біржі і засвідчені печаткою юридичної особи.

Установчі документи та правила фондової біржі, що подаються до ДКЦПФР,

мають містити Інформацію щодо:

правового статусу і функцій біржі; порядку застосування правил біржі; засад

професійної етики; видів і оплати послуг за допуск цінних паперів до

котирування на біржі, за реєстрацію угод, біржового збору за допуск та

реєстрацію брокерської контори, біржового збору за реєстрацію договору

оренди брокерського місця (якщо можливість оренди брокерських місць

передбачена статутом біржі) та біржового збору за допуск брокера до

виконання операцій в ЕТІМ, якщо використання ЕТІМ передбачене правилами;

обов'язків членів біржі щодо ведення обліку операцій; порядку діяльності і

розпорядку роботи біржової ради; системи інформаційного забезпечення та

вимог до порядку формування офіційного біржового бюлетеня; правил ведення

розрахунків;

санкцій за порушення процедур біржової торгівлі (видалення порушника з

торговельного залу, накладення штрафу, тимчасове позбавлення права на

торгівлю, остаточне позбавлення права на торгівлю тощо).

Фондова біржа одержує в ДКЦПФР свідоцтво про реєстрацію, яке є підставою

для здійснення нею діяльності, визначеної статутом і правилами. Щомісяця 1-

го числа вона повинна подавати ДКЦПФР список зареєстрованих протягом місяця

на біржі нових брокерських контор із зазначенням їх найменування та

юридичної адреси, перелік брокерських контор, діяльність яких призупинена

(з відповідним обґрунтуванням), а також повідомляти про зміни і доповнення

у складі членів біржі та про обсяги укладених угод.

Свідоцтво видається терміном на 2 (два) роки і діє на всій території

України. Продовження терміну дії свідоцтва здійснюється в порядку,

встановленому для його одержання.

Діяльність фондової біржі після закінчення терміну дії свідоцтва не

допускається. Після ліквідації або реорганізації фондової біржі, про що

вона у триденний термін зобов'язана повідомити ДКЦПФР, видане свідоцтво

втрачає силу.

Законодавством України встановлені певні обмеження щодо формування

статутного фонду фондової біржі. Зокрема, не допускається формування

статутного фонду біржі недержавними цінними паперами. У разі формування

статутного фонду довгостроковими (не менше року) державними цінними

паперами їх частка не повинна перевищувати ЗО відсотків. -

Крім того, частка статутного фонду фондової біржі, що належить одному

акціонеру — торговцю цінними паперами, не може перевищувати 5 відсотків

розміру статутного фонду.

На фондових біржах здійснюються операції з акціями акціонерних товариств,

облігаціями підприємств, облігаціями внутрішніх позик, казначейськими

зобов'язаннями України, ощадними сертифікатами, векселями, документами, що

засвідчують право їх власника на придбання або відчуження цінних паперів,

зазначених вище, або є похідними від них, а також документами, пов'язаними

з рухом кредитних ресурсів і валютних цінностей.

Звичайно, в біржовому обороті продається відносно невелика частина від

загальної кількості цінних паперів, що обертаються на території тієї чи

іншої країни. Це пояснюється тим, що фондові біржі висувають жорсткі вимоги

до емітентів, які бажають, щоб їхні папери продавались на торгових зборах

біржі. Проте, незважаючи на цю обставину та певні витрати, пов'язані з

включенням цінних паперів у біржовий котировочний бюлетень (лістингом),

багато емітентів прагнуть до того, щоб їхні папери котирувались на біржі,

оскільки лістинг дає їм цілий ряд переваг.

По-перше, включення цінних паперів до котировочного бюлетеня біржі

дозволяє зробити цінні папери більш відомими для інвесторів і більш

доступними для купівлі, що значно підвищує їх привабливість, сприяє

збільшенню кількості укладених по них угод і підвищенню курсу.

По-друге, у разі випуску емітентами, чиї цінні папери котируються на

біржі, нових видів паперів, витрати, пов'язані з їх розміщенням, як

правило, значно менші порівняно з витратами емітентів, чиї цінні папери не

обертаються на біржі.

По-третє, котирування цінних паперів на фондовій біржі надає емітенту

додаткової популярності, формує позитивну громадську думку про нього, що

може сприяти підвищенню попиту на продукцію і послуги компанії.

По-четверте, збільшується установочна вартість цінних паперів для застави,

оскільки за інших рівних умов кредитори скоріше приймуть у заставу папери,

внесені до котировочного бюлетеня фондової біржі.

По-п'яте, допуск до котирування сприяє формуванню реальних цін на цінні

папери емітента та дозволяє більш точно визначити його фінансовий потенціал

і вартість активів.

Законодавством України, зокрема Положенням про реєстрацію фондових бірж

та торговельно-інформаційних систем і регулювання їх діяльності,

визначаються мінімальні вимоги, які фондові біржі повинні пред'являти до

цінних паперів, допущених до котирування.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17


Copyright © 2012 г.
При использовании материалов - ссылка на сайт обязательна.