Дипломная работа: Психологічні особливості учнів із неповних сімей та шляхи психопрофілактики

При дослідженні агресивності застосовувалась Методика Басса-Дарки: «Діагностика стану агресії» [19] (Текст див. Додаток 1).

Методика Басса-Дарки – найбільш відома діагностична процедура вивчення агресивних проявів. Цей опитувальник спрямований на діагностику так називаної мотиваційної агресії - прямий прояв реалізації властивих особистостей деструктивних тенденцій. Перевагою опитувальника є високий рівень формалізації, який дозволяє проводити оперативну діагностику з кількісно вираженим результатом, але як метод діагностики агресивних проявів у дітей і підлітків.

Процедура проведення методики:

Учні одержали аркуші паперу й прослухали наступну інструкцію: «Вам будуть зачитуватися твердження, які можуть як відповідати, так і не відповідати вашій думці. Якщо ви згодні із твердженням, то під відповідним номером напишіть – «Так», якщо не згодні, те – «Ні». Після чого учням були зачитані по черзі 72 питання опитувальника.

Опитувальник досліджує наступні види реакцій:

Фізична агресія - використання фізичної сили проти іншої особистості.

Непряма агресія - використання обхідним шляхом спрямованих проти інших особистостей пліток, жартів та прояв ненаправлених, неупорядкованих вибухів люті (тупання ногами).

Роздратування - готовність до прояву негативних почуттів при найменшому порушенні.

Негативізм - опозиційна манера в поведінці від пасивного опору до активної боротьби проти встановлених вимог, звичаїв та законів.

Образа - заздрість і ненависть до навколишнього, обумовленим почуттям гніву, невдоволення чимсь або усім світом за дійсні й вигадані страждання.

Підозрілість - у діапазоні від недовіри й відстороненості стосовно людей до переконання в тому, що інші планують і приносять шкоду.

Вербальна агресія - вираження негативних почуттів як через форму (вереск), так і через зміст словесних відповідей.

Почуття провини - виражає можливе переконання суб'єкта, що він є поганою людиною, від якої надходить зло.

Індекс агресивності підраховується в такий спосіб:

ІА=(1Фізична агресія+2Непряма +7Вербальна):3, тому що саме ці прояви є агресивними. Індекс ворожості (ВЕРБ)=(5Образа+6Підозрілість):2, тому що саме образа й підозрілість формують поняття ворожості.

При дослідженні самовідношення застосовувався Тест – Опитувальник самовідношення (В.В. Столін, С.Р. Понтілеєв) [19] (Текст див. Додаток 2).

Опитувальник дозволяє виявити три рівні самовідносин, які відрізняються за ступенем узагальненості:

1) глобальне самовідношення;

2) самовідношення, диференційоване за самоповагою, аутосимпатією, самоцікавістю й очікуванням позитивного відношення до себе;

3) рівень конкретних дій стосовно свого «Я».

Процедура проведення методики:

Інструкція: «Уважно прочитайте запропоновані твердження й оціните, наскільки Вони вам відповідають. Якщо Ви згодні із твердженням поставте напроти нього знак «+», а якщо не згодні – знак «-».

Опитувальник містить наступні шкали:

Шкала S – вимірює інтегральне почуття «за» або «проти» особистого «Я» досліджуваного.

Шкала I – самоповага, шкала складається з 14 пунктів, які об'єднують твердження, які стосуються внутрішньої послідовності, самовідносин, самовпевненості. Мова йде про той аспект самовідносин, який емоційно й змістовно поєднує віру у свої сили, здатності, енергію, самостійність, оцінку своїх можливостей контролювати власне життя й бути самопослідовним, розуміння самого себе.

Шкала ІІ – аутосимпатія. Шкала складається з 16 пунктів, які поєднують пункти, у яких відбивається дружність або ворожість до власного «Я». У шкалу ввійшли пункти самоприняття, самозвинувачення. У змістовному плані шкала на позитивному полюсі поєднує, схвалення себе в цілому й в істотних частковостях, довіра до себе й позитивну самооцінку, на негативному полюсі – бачення в собі недоліків, низьку самооцінку, готовність до самозвинувачення. Пункти свідчать про такі емоційні реакції як роздратування, презирство, глузування, винесення самовироків.

Шкала ІІІ – очікування позитивного відношення від інших, шкала складається з 13 пунктів, які відбивають очікування позитивного або негативного відношення до себе навколишніх людей. Людина, яка очікує апатичного відношення до себе, чекає його як від більшості, від сторонніх або мало з нею пов'язаних людей, так і від тих, любов яких їй важлива. Від інших людей така людина очікує заперечення її внутрішніх достоїнств, апатії до своєї зовнішності. Вона приймає апатію інших, що проявляється в тому, що собі вона не бажає добра по-справжньому. Себе людина вважає унікальною, несхожою на інших, не ставить перед собою завдання на збільшення самоповаги.

Шкала ІY - самоцікавість, шкала складається з 8 пунктів, які відбивають міру близькості до самого себе, зокрема – інтерес до власних думок і почуттів, готовність спілкуватися із собою «на рівних», упевненість у своїй цікавості для інших.

Опитувальник містить 7 шкал спрямованих на вимір виразності установки на ті або інші внутрішні дії на адресу «Я» досліджуваного.

Шкала 1 - самовпевненість «У мене досить здатностей і енергії втілити в життя задумане».

Шкала 2 - відношення інших «Навряд чи я викликаю симпатію в більшості моїх знайомих».

Шкала 3 - самоприйняття «Моє відношення до самого себе можна назвати дружнім». «В цілому мене влаштовує те, який я є».

Шкала 4 - самокерівництво. Самопослідовність «На жаль, якщо я й сказав щось, це зовсім не виходить, що саме так я й буду діяти».

Шкала 5 - самозвинувачення «Якщо я ставлюся до кого-небудь із докором, те насамперед до самого себе».

Шкала 6 - самоцікавість «Якби моє друге «Я» існувало, то для мене це був би самий нудний партнер по спілкуванню».

Шкала 7 - саморозуміння «Іноді я сам себе погано розумію».

2.2 Виявлення видів агресивних реакцій у учнів з повних і неповних сімей

Дослідження проводилося за допомогою Методики Басса-Дарки: «Діагностика стану агресії» [19] (Текст див. Додаток 1).

Результати дослідження представлені в таблицях 1 і 2.

Таблиця 1 Діагностика проявів агресивних реакцій у учнів (повні сім’ї)

Дослідження проявів агресивних реакцій у учнів в повних сім’ях показало, що серед високих показників переважає вербальна агресія (70%). Це говорить про прояви негативних почуттів як через форму (крик), так и через зміст словесних відповідей.

На другому місці, докори сумління, почуття провини (60%). Це говорить про те, що почуття провини – виражає можливе переконання учня, що він являється поганою людиною, що погано вчиняє, а також відчуває докори сумління.

На третьому місці, косвена агресія (50%). Це говорить про використовування окольним шляхом спрямованих проти інших людей пліток, жартів та прояв спалахів люті (крик, тупання ногами).

На останньому місці, підозрілість (40%). Це говорить про підозрілість від недовіри і відстороненості по відношенню до людей до упередженості в тому, що інші планують та приносять шкоду.

Серед середніх показників переважає роздратування (70%). Це говорить про готовність до проявлення негативних почуттів при найменшому збудженні.

На другому місці, негативізм (50%). Це говорить про опозиційну манеру в поведінці та пасивного супротивну до активної боротьби проти встановлених вимог, звичаїв та законів.

Серед низьких показників переважає образа (70%). Це говорить про заздрість та ненависть до оточуючих, які спричинені почуттям гніву, невдоволенням чимось або усім світом за заподіяні дійсні або видумані страждання.

На останньому місці, фізична агресія (50%). Це говорить про використовування фізичної сили проти інших людей.

Таблиця 2 Діагностика проявів агресивних реакцій у учнів (неповні сім’ї)

Дослідження проявів агресивних реакцій у учнів в неповних сім’ях показало, що серед високих показників переважає докори сумління, почуття провини (80%). Це говорить про те, що почуття провини – виражає можливе переконання учня, що він являється поганою людиною, що погано вчиняє, а також відчуває докори сумління.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11