Дипломная работа: Ветеринарно-санітарна експертиза продуктів забою свиней в умовах ППВКО "Еталон"
Вода, яка входить
до складу м’язевої ткнини, не однорідна за своїми фізико-хімічними властивостями,
тому роль її неоднакова. Розрізняють дві форми води – вільну та зв’язану.
Остання активно утримується головним чином білковими речовинами, вуглеводами та
ліпідами, такий стан обумовлений наявністю хімічного або фізико-хімічного зв’язку
між водою та речовиною. Близко 70% води тканини асоційовано з білками міофібрил
[ 9].
Після висушування
м’язевої тканини сухий залишок складає 30% у тому числі і органічні речовини
23-28%.
Так як м’язова
тканина є основним джерелом білку, її поживна цінність залежить від вмісту та
повноцінності останніх. Білки м’язової тканини повноцінні, вони містять майже
всі незамінні амінокислоти, які необхідні для життєдіяльності людини (табл. №7)
[ 11].
Таблиця №7 - Вміст
амінокислот у м’ясі свиней (% до загального білка)
Амінокислоти
М’ясо- свинина
Незамінні: Аргінін
6,4
Валін
5,0
Гістидин
3,2
Ізолейцин
4,9
Лейцин
7,5
Лізин
7,8
Метіонін
2,5
Треонін
5,1
Фенілаланін
4,1
Триптофан
1,4
Замінні: Аланін
6,3
Аспаргілова кислота
8,9
Гліцин
6,1
Глютамінова кислота
14.5
Пролін
4,6
Серин
4,0
Тирозин
3,0
Цистин
1,3
Найбільшою
біологічною цінністю відзначаються міозин 40% ( відноситься до глобулінів, має
оптимальний кислотний склад та високу засвоюваність) та міоген 20 % білків м’язів.
Колаген та еластин входять до складу оболонок м’язевих волокон і є
неповноцінними, вони обумовлюють ступінь жорсткості м’яса [ 15].
Ще однією
незамінною складовою м’яса є жири, кількість яких залежить від багатьох
факторів і коливається від 0,5%-40%. У хімічному відношенні жири савців є
сумішшю складних ефірів та жирних кислот (пальмітинової, стеаринової,
олеїнової). Чим більше в жирі олеїнової кислоти, тим він м’якший і точка
плавлення його нижча, а при збільшенні вмісту стеаринової кислоти жир стає
твердішим і точка плалення його підвищується. Свинячий жир має темпертуру
плавлення 30-40оС, а чим нижча температура плавлення жиру тим вища його
засвоюваність. До складу жиру входять також фосфатиди, стериди, ферменти і
вітаміни.
Жир обумовлює
високу калорійність м’яса: чим більше в м’ясі жиру тим вища калорійність. Крім
того наявність в м’ясі жиру значно поліпшує його смакові якості: м’ясо з
недостатньою кількістю жиру більш жорстке і менш смачне, проте надлишок жиру
знижує засвоюваність його організмом. Для засвоюваності краще м’ясо у сухій
речовині якого є однакова кількість білка й жиру (табл. №8) [ 5].
Таблиця №8 - Вміст
ненасичених жирних кислот у свинному жирі, %
Вид жиру
Ненасичені жирні кислоти
олеїнова
лінолева
Ліноленова
Арахідо-нова
Пантоте-нова
Внутріш-ній
45,2
4,2
0,4
0,4
0,1
Міжм’язовий
44,9
6,8
0,4
0,4
------
Поверхневий
43,3
7,4
0,4
0,2
0,1
До складу м’яса
тварин входять екстрактивні речовини, які надають йому специфічного смаку і
аромату, а також беруть участь у процесах дозрівання м’яса, їх кількість
становить 1-3% в залежності від віду тварини, віку, статі, вгодованості.
Екстрактивні речовини поділяються на азотисті- різні сполуки що містять азот,
але не є білками 0,3-0,7%; та безазотисті 0.4-0,9% [ 12].
Наявність азотистих
екстрактивних речовин зумовлює утворення специфічного смаку та аромату м’яса,
та беруть участь у процесах травлення (карнозин, таурин.ансерин, креатин,
креатинін). Безазотисті екстрактивні речовини (глікоген, глюкоза, мальтоза та
продукти їх розпаду) беруть участь у процесах дозрівання м’яса, їх кількість
залежить від вгодованості тварини, виду годівлі, передзабійного стану і пори
року.
М’ясо дорослих
тварин містить більшу кількість азотистих екстрактивних речовин і меншу
кількість безазатистих екстрактивних речовин, ніж м’ясо молодняку і навпаки.
Вміст мінеральних
речовин у м’ясі тварин відносно сталий і складає 1%, серед них 40% складають
фосфорні сполуки. Мінеральні речовини поділяються на макроелементи і
мікроелементи, вміст останніх залежить від навності їх у грунті , воді та
кормах уданій географічній зоні (табл. №9, та табл. №10).
М’ясо є добрим
джерелом вітамінів, у ньому містяться вітаміни А,С,D,E,B. Однак вітаміни А,С,D,E
у м’ясі містяться у незначних кількостях і не мають практичного значення. Вміст
вітамінів у свинині залежить від якості годівлі та жирності м’яса. Чим більше у
раціоні свиней вітамінів групи В, тим більше їх у сирій свинині. Чим жирніша
свинина, тим менше у ній вітамінів (у % відношенні) [7 ].
Таблиця №9 - Вміст
макроелементів у свинині, мг%
Макроелементи
Мг%
Фосфор
180-220
Калій
270-300
Натрій
40-70
Кальцій
8-12
Магній
20-24
Залізо
1,7-2,5
Цинк
1,4-1,5
Хлор
60
Сірка
215
Таблиця № 10 - Вміст
мікроелементів у свинині мг%
Мікроелементи
Мг%
Мідь
0,03-0,17
Марганець
0,01-0,04
Кобальт
0,004-0,005
Молібден
0,007-0,012
Нікель
0,006-0,007
Олово
0,004
Алюміній
0,44
Свинець
0,008
Хром
0,002-0,02
Барій
0,04
Ванадій
0,007
Фтор
-
Йод
0,013
М’ясо свиней є
дуже цінним продуктом харчування, як джерело вітамінів групи В (табл.№11).