Диплом по гражданскому праву

протирічать Статуту і програмним документам, рішенням керівних органів

партії;

- у випадку грубого порушення керівництвом обласної організації Статуту

партії й рішень керівних органів може, за наявністю відповідних висновків

Контрольної Ради партії, своїм рішенням, прийнятим не менше 2/3 голосів від

його загального складу, примусово розпустити її керівний орган. В цьому

разі створюється оргкомітет по проведенню позачергової конференції обласної

організації, до якого обов'язково включаються представники існуючих на цій

території районних (міських) організацій і здійснюється перереєстрація

членів партії. Конференція скликається оргкомітетом не пізніше двох місяців

після прийняття рішення про його створення.

- користується першочерговим правом рекомендувати Політраді СДПУ(О)

кандидатів до партійного списку по виборах до Верховної Ради України та на

посаду Президента України, або про підтримку кандидата на посаду Президента

України.

Політбюро формує Секретаріат СДПУ(о) - постійно діючий політичний

координаційний орган партії, до складу якого входять голова партії, його

перший заступник і заступники та голова Виконкому. Секретаріат діє на

основі "Положення про Секретаріат СДПУ(о)", яке затверджується Політбюро

СДПУ(о).

У разі грубого порушення членом Політбюро вимог Статуту або здійснення

ним дій, які несумісні з програмними документами партії, рішеннями її

керівних органів, Політрада СДПУ(О) може за поданням Контрольної Ради двома

третинами голосів усіх членів Політради припинити його повноваження.

Голова партії:

- очолює Політраду, Політбюро та Секретаріат СДПУ(О), скликає та веде їх

засідання;

- відкриває партійні з'їзди, конференції та інші партійні заходи;

- представляє партію у внутрішніх і зовнішніх зв'язках в межах Статуту

СДПУ(О).

Перший заступник Голови СДПУ(О) за дорученням або в разі відсутності

Голови партії виконує його обов'язки.

Виконавчий комітет (Виконком) СДПУ(О) - постійний виконавчий орган

партії, який діє на підставі внутрішнього регламенту, затвердженого

Політбюро СДПУ(О).

До складу Виконкому входять його голова та працівники апарату, штатний

розпис якого затверджується Політбюро за поданням голови Виконкому.

Працівники апарату приймаються на роботу розпорядженням (наказом) голови

Виконкому за погодженням з Головою партії. Призначення на посаду

відповідальних працівників апарату затверджується Секретаріатом СДПУ(О).

Загальне керівництво Виконкомом здійснює його голова.

Виконком:

- здійснює поточну організаційну роботу, конкретні заходи по реалізації

рішень Політради, Політбюро, Секретаріату та Контрольної Ради СДПУ(О),

контролює виконання доручень;

- готує документи на засідання Політради, Політбюро та Секретаріату

СДПУ(О);

- ставить на облік обласні організації партії;

- забезпечує зв'язок і обмін інформацією керівних органів партії з її

організаційними структурами, державними органами, політичними та

громадськими організаціями;

- за дорученням Політбюро СДПУ(О) веде фінансово-господарську діяльність

партії та виконує інші функції;

- веде всю партійну документацію і зберігає її.

Офіційні документи партії підписуються Головою СДПУ(О) або за його

дорученням -першим заступником і заступниками.

Фінансові документи підписуються Головою партії або головою Виконкому та

бухгалтером.

Для контролю за діяльністю партійних органів з'їздом обирається

Контрольна Рада СДПУ(О). Роботу Контрольної Ради СДПУ(О) організовує її

Голова, який обирається з'їздом.

Рішення Контрольної Ради СДПУ(О) вважаються прийнятими, якщо

за них проголосували більше половини її членів.

Контрольна Рада СДПУ(О):

- контролює відповідність дій керівних органів партії, починаючи від

центральних аж до районних (міських) парторганізацій, первинних осередків

та окремих членів партії нормам Статуту СДПУ(О), сумісність їх дій і ухвал

з програмними положеннями та рішеннями керівних органів партії, чинним

законодавством;

-розглядає внутрішньопартійні-конфліктні ситуації, робить висновки, вносить

свої пропозиції та рекомендації;

- контролює членський облік в обласних партійних організаціях;

- здійснює нагляд за ходом виборів делегатів на з'їзди, конференції партії,

доповідає мандатній комісії про виявлені порушення;

- контролює стан виконавчої дисципліни, виконання рішень центральних

керівних органів партії;

- контролює порядок використання партійних коштів Виконкомом СДПУ(О), за

результатами перевірки складає відповідний акт і подає його з'їзду,

контролює виконання бюджету апаратом центральних органів СДПУ(О);

- проводить ревізію фінансової діяльності організацій і установ партії;

- виконує інші функції, передбачені Статутом.

Виключне право тлумачення Статуту має з'їзд партії, а в період між

з'їздами - Контрольна Рада СДПУ(О).

Контрольна Рада СДПУ(0) для виконання своїх завдань має право вимагати

необхідну інформацію від керівних органів партії, обласних, міських і

районних організацій та осередків. Контрольна Рада СДПУ(О) робить подання

щодо ліквідації виявлених порушень і контролює виконання прийнятих по них

рішень. Контрольна Рада СДПУ(О) може розглядати заяви або проводити

перевірки з власної ініціативи.

Раз на рік у встановлений Політбюро СДПУ(О) термін Виконком проводить

звірку членів партії. За її підсумками обласні організації подають до

Виконкому СДПУ(О) звіт. Форма звітності визначається Політбюро СДПУ(О).

Б. Наявність відокремленого майна. Кожна юридична особа має своє майно,

відокремлене, по-перше, від майна членів трудового колективу даної

організації; по-друге, від майна держави чи автономного утворення,

територіальної громади;

по-третє, від майна інших організацій, у тому числі вищестоящих органів.

Майно кооперативних, інших громадських організацій і колективних утворень

належить їм на праві власності. Правовою формою майнового відокремлення

державних підприємств є право повного господарського відання належним їм

майном, а державних установ і казенних підприємств — право оперативного

управління (статті 37 і 39 Закону України "Про власність"). Здійснюють його

також і ті кооперативні та громадські організації — юридичні особи, які

мають відокремлене майно, яке при цьому належить на праві власності

кооперативу чи громадській організації, що їх створили.

В статуті СДПУ (О) признак – наявність відокремленого майна

характеризується таким чином:

Майно та кошти СДПУ(О)

СДПУ(О) здійснює видавничу діяльність, проводить фестивалі, свята,

виставки, лекції, інші суспільно-політичні заходи відповідно до чинного

законодавства.

СДПУ(О) має власні кошти та інше майно.

Кошти СДПУ(О) складаються з:

- щомісячних членських внесків;

- добровільних пожертвувань у порядку визначеному чинним законодавством;

- надходжень від видавничої діяльності, від продажу суспільно-політичної

літератури, інших агітаційно-пропагандистських матеріалів, виробів із своєю

символікою, проведення фестивалів, свят, виставок, лекцій, інших суспільно-

політичних заходів;

- інших надходжень, одержаних законним шляхом.

Кошти та майно партії спрямовуються на фінансування та матеріальне

забезпечення її статутної діяльності й не підлягають перерозподілу між

членами партії.

СДПУ(О) зобов'язана щороку публікувати свій бюджет для загального

відома.

Члени партії щомісячно сплачують членські внески. Членські внески

встановлюються у розмірі 0,1 відсотка від отриманої заробітної плати. Для

пенсіонерів, студентів, безробітних, а також матерів, що перебувають в

декретній відпустці, інвалідів, інших малозабезпечених категорій, за їх

власноручною заявою, відповідна партійна організація може встановити

членські внески у меншому розмірі, але не менше 10 копійок.

Інваліди та безробітні, а також ті, які не отримують тимчасово

зарплати, пенсій, стипендій, звільняються від сплати членських внесків.

Членські внески збирає секретар первинного осередку (секретар районної

або міської організації). Зібрані кошти зберігаються на рахунку відповідної

парторганізації та витрачаються згідно з цим Статутом та чинним

законодавством. Порядок збирання та використання членських внесків

визначаються "Положенням про членські внески в СДПУ(О)", яке затверджується

Політбюро СДПУ(О).

В. Виступ у цивільному обороті від свого імені. Кожна юридична особа має

своє найменування (ім'я). Від свого імені вона набуває майнових та

особистих немайнових прав і несе обов'язки, вступаючи в різні цивільно-

правові відносини з іншими організаціями та громадянами. Інші особи можуть

діяти від імені юридичної особи тільки за її згодою (наприклад, на основі

довіреності). Так, спілка (об'єднання) кооперативів може представляти

інтереси кооперативу і діяти від його імені у відповідних державних та

інших органах, а також у

міжнародних організаціях.

Признак – виступ у цивільному обороті від свого імені.

СДПУ(О) є юридичною особою з моменту реєстрації, має печатку з власною

емблемою й назвою, круглі печатки та штампи встановленого зразка. Місцеві

організації є юридичними особами, мають печатки з емблемою партії та

власною назвою й штампи, зразки яких затверджуються Політбюро СДПУ(О).

СДПУ(О) має свій прапор, може мати вимпели, значки тощо. Зразки

прапора, печатки, емблеми та інших атрибутів партії затверджуються

Політбюро СДПУ(О) та реєструються відповідно до чинного законодавства

України. Обласні, районні (міські) та інші парторганізації користуються

затвердженою символікою партії.

Використання назви та емблеми СДПУ(О) без офіційної письмової згоди

керівних органів партії є незаконним і переслідується в установленому

законом порядку.

Усі документи партії є її власністю і зберігаються в партійному

архіві.

Г. Здатність нести самостійну майнову відповідальність. Здатність

організації від свого імені брати участь у цивільних правовідносинах,

самостійно набувати майнових і особистих немайнових прав і нести обов'язки

зумовлює і самостійну майнову відповідальність юридичної особи за своїми

зобов'язаннями. Відповідно до ст. 203 ЦК України у разі невиконання або

неналежного виконання зобов'язання боржником він повинен відшкодувати

кредиторові завдані збитки. Формою цивільно-правової відповідальності

юридичних осіб є також неустойка — визначена законом або договором грошова

сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі невиконання або

неналежного виконання зобов'язання, зокрема у разі прострочення виконання

(ч. 1 ст. 179 ЦК України).

Юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями належним їй

(закріпленим за нею) майном, на яке за ст.7 Закину України "Про власність",

ст. 32 ЦК України та іншими актами законодавства може бути звернено

стягнення. Держава не відповідає за зобов'язаннями державних організацій,

які є юридичними особами, а ці організації не відповідають за

зобов'язаннями держави.

Державна, кооперативна або інша громадська організація не відповідає

за зобов'язаннями підприємства, що входить до її складу і є юридичною

особою, а це підприємство не відповідає за зобов'язаннями організації, до

складу якої воно входить. У цивільному законодавстві чітко розмежовується

відповідальність кооперативного об'єднання (спілки) і кооперативних

організацій, що входять до його складу, а також відповідальність державно-

кооперативної або громадської організації та її членів. Для деяких

кооперативних організацій законом або їхніми статутами може бути

передбачена відповідальність членів кооперативної організації за її

зобов'язаннями (статті 35 і 36 ЦК України).

Відповідно до цієї ознаки, засновники (учасники) СДПУ (ПРО) не

відповідають по його (об'єднання) зобов'язанням, а СДПУ (ПРО) не

відповідає по зобов'язаннях перших.

Д. Здатність бути позивачем або відповідачем у суді, арбітражному чи

третейському суді. Широка участь господарських організацій у майнових та

особистих немайнових відносинах, можливість покладення на них цивільно-

правової відповідальності за порушення зобов'язань, заподіяння майнової

шкоди іншим особам спричинюють потребу в захисті порушених цивільних прав,

а у зв'язку з цим і необхідність звернення з позовом до суду, арбітражного

чи третейського суду. Іншими словами, юридична особа стає стороною-

позивачем або відповідачем у цивільному, арбітражному процесі або

третейському розгляді цивільного спору.

Згідно зі ст. 102 ЦПК України сторонами у цивільному процесі можуть

бути державні підприємства, установи, організації, колгоспи, інші

кооперативні організації, їхні об'єднання, інші громадські організації, що

користуються правами юридичної особи.

Сторонами в арбітражному процесі — позивачами і відповідачами — можуть

бути підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі

іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без

створення юридичної особи та у встановленому порядку набули статусу

суб'єкта підприємницької діяльності, а у випадках, передбачених

законодавчими актами, — державні та інші органи, громадяни, які не є

суб'єктами підприємницької діяльності (статті 1 і 21 Арбітражного

процесуального кодексу України). Оскільки у третейському суді розглядаються

спори, віднесені до компетенції арбітражного суду, то сторонами в них також

можуть бути організації, наділені правами юридичної, особи.

Всі зазначені ознаки (риси) юридичної особи взаємозумовлені і мають

розглядатися в єдності, сукупності, бо лише разом вони розкривають суть

юридичної особи. До ознак юридичної особи іноді відносять право організації

мати рахунок у банку, круглу печатку тощо. Але ці ознаки не є істотними,

вони другорядні, похідні. Адже коли організація створена і вже існує як

юридична особа, то вона за законом повинна звернутися до установи банку із

заявою про відкриття рахунку для зберігання своїх коштів і проведення

безготівкових розрахунків з іншими організаціями.

Відсутність хоча б однієї ознаки виключає можливість існування

організації як юридичної особи.

2.2. Способи та особливості виникнення громадських організацій і політичних

партій, як юридичних осіб.

Відповідно до ст. 28 ЦК України юридичні особи утворюються в порядку,

встановленому законодавством. Громадські організації, порядок виникнення

яких законодавством не передбачений, утворюються в порядку, встановленому

їхнім статутом.

Виникнення юридичної особи неможливе без певних установчих документів,

якими можуть бути: розпорядчий акт або статут (положення), або установчий

договір і статут, або протокол зборів тощо. В установчих документах мають

зазначатися найменування юридичної особи, її місцезнаходження, цілі і

предмет діяльності, склад і компетенція її органів, а також інші відомості,

що їх передбачають законодавчі акти про юридичні особи відповідного виду.

Установчі документи можуть містити й інші реквізити, які не суперечать

законодавству.

Законодавством передбачається кілька способів виникнення юридичних

осіб. Прийнято виділяти такі основні способи утворення юридичних осіб:

розпорядчий, нормативно-явочний, дозвільний і договірний.

Суть розпорядчого порядку полягає в тому, що власник майна або

уповноважений ним орган приймає рішення (розпорядження) про створення

організації та затверджує її статут або положення про неї. В такому порядку

виникають, зокрема, підприємства (ст. 5 Закону України "Про підприємства в

Україні"). У разі якщо для створення і діяльності підприємства потрібні

природні ресурси, дозвіл на їх використання видає відповідна рада народних

депутатів, а в передбачених законодавчими актами випадках — Верховна Рада

України за поданням первинного природокористувача при позитивному висновку

екологічної експертизи або відповідної ради народних депутатів.

Нормативно-явочний порядок полягає у тому, що умови створення

юридичної особи зафіксовано у законі (нормативному акті) у вигляді

загального дозволу держави, але для виникнення конкретної організації

потрібні вияв ініціативи (явка) її організаторів і реєстрація у

відповідному органі. У такому порядку виникають громадські об'єднання.

Відповідно до статей 11 і 14 Закону України "Про об'єднання громадян”

рішення про заснування об'єднань громадян приймають установчий з'їзд

(конференція) або загальні збори. Легалізація (офіційне визнання) об'єднань

громадян здійснюється шляхом їх реєстрації або повідомлення про заснування.

У разі реєстрації об'єднання громадян набуває статусу юридичної особи.

Юридичні особи можуть утворюватися на договірній основі, тобто шляхом

укладення установчого договору громадянами чи організаціями, що добровільно

об'єднуються для досягнення певних цілей. В нинішніх умовах у такому

порядку виникають різні господарські товариства, асоціації, концерни та

інші об'єднання підприємств з метою координації "їхньої діяльності,

забезпечення захисту їхніх прав, представлення спільних інтересів у

відповідних державних та інших органах, а також у міжнародних організаціях.

Установчий договір укладається між засновниками юридичної особи. У

ньому засновники зобов'язуються створити юридичну особу, визначають порядок

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12