Питання з екзамену Господарське право

на землі в межах території республіки, за винятком земель

загальнодержавної власності; обласні, районні, міські, селищні,

сільські Ради народних депутатів - на землі в межах їх територій, за

винятком земель, що перебувають в загальнодержавній власності.

49. Види набуття права власності.

Праця громадян є основою створення і примноження їх власності.

Громадянин набуває права власності на доходи від участі в суспільному

виробництві, індивідуальної праці, підприємницької діяльності,

вкладення коштів у кредитні установи, акціонерні товариства, а також

на майно, одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод, не

заборонених законом. Право колективної власності виникає на

підставі: добровільного об'єднання майна громадян і юридичних осіб

для створення кооперативів, акціонерних товариств, інших

господарських товариств і об'єднань; передачі державних

підприємств в оренду; викупу колективами трудящих державного майна;

перетворення державних підприємств в акціонерні та інші товариства;

безоплатної передачі майна державного підприємства у власність трудового

колективу, державних субсидій; пожертвувань організацій і громадян,

інших цивільно-правових угод.

50. Підстави припинення права власності.

Право власності припинається в результаті набуття права власності на

даний об’єкт власності іншим суб’єктом права власності. Вилучення майна

у власника допускається при зверненні стягнення на це майно за

зобов'язаннями власника у випадках і порядку, передбачених Законом.

За обставин надзвичайного характеру: у випадках стихійного лиха, аварій,

епідемій, епізоотій майно в інтересах суспільства за рішенням органів

державної влади може бути вилучено (реквізовано) у власника в порядку

і на умовах, встановлених законодавчими актами України з виплатою йому

вартості майна. У випадках, передбачених законодавчими актами України,

допускається оплатне вилучення майна у власника за рішенням суду чи

іншого компетентного органу (службової особи). Власникові виплачується

вартість цього майна у порядку і розмірах, встановлених

законодавчими актами України. У випадках, передбачених законодавчими актами

України, майно може бути безоплатно вилучено (конфісковано) у власника

за рішенням (вироком) суду, арбітражного суду чи іншого

компетентного органу (службової особи) як санкція за вчинення

правопорушення.

51. Захист права власності.

Україна законодавчо забезпечує громадянам, організаціям та іншим

власникам рівні умови захисту права власності. Власник може

вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і

не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим

збитків. Захист права власності здійснюється судом, державним

арбiтражним судом або третейським судом. У разі прийняття Україною

законодавчого акта, який припиняє право власності, держава відшкодовує

власникові заподіяні збитки. Збитки відшкодовуються в повному обсязі

відповідно до реальної вартості майна на момент припинення права

власності, включаючи й неодержані доходи.

Володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде

встановлено судом, арбітражним судом, третейським судом. Власник має право

вимагати повернення (віндикації) свого майна з чужого незаконного

володіння. На вимоги про повернення майна з чужого незаконного

володіння встановлюється трирічна позовна давність. Громадянин не може бути

позбавлений права власності на земельну ділянку поза його волею інакше,

як на підставі рішення суду, у випадках, передбачених законодавчими

актами України. У разі вилучення за рішенням суду земельної ділянки для

задоволення державних і громадських потреб колишньому власнику

передається взамін інша рівноцінна за якістю земельна ділянка.

52. Поняття господарське зобов’язання.

господарське зобов’язання - це врегульоване правом госп відношення, в силу

якого одна особа управлена вимагати від іншої здійснення господарських

функцій - передачі майна, виконання роботи, надання послуг тощо, а інша

сторона зобов’язана виконати вимоги щодо предмета зобов’язання і має право

вимагати за це зустрічної винагороди (сплатти грошей, зустрічних послуг і

т. ін.)

53. Виникнення господарського зобов’язання.

Господадські зобов’язання виникають з ряду підстав, а саме:

Держ контракту чи держ замовлення. Зміст договору, що укладається на

підставі державного замовлення, повинен відповідати цьому замовленню.

З іншого акту органу управління.

Із господарського договору, укладеого на підставі держ контракту, держ

замовлення чи іншого управлінського правового акту .

Із господарського договору, укладеого за простою згодою сторін.

Укладення договору.

Договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних

випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах.

Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або

необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за

заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

Форма договору.

Коли сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається

укладеним з моменту надання йому обумовленої форми, хоч би за законом

для даного виду договорів ця форма і не потребувалась.

Якщо згідно з законом або угодою сторін договір повинен бути

укладений в письмовій формі, він може бути укладений як шляхом

складання одного документа, підписаного сторонами, так і шляхом обміну

листами, телеграмами, телефонограмами та ін., підписаними стороною, яка

їх надсилає.

В передбачених законом випадках договір може бути укладений шляхом

прийняття до виконання замовлення.

Пропозиція укласти договір.

Коли пропозиція укласти договір зроблена усно без зазначення строку для

відповіді, договір вважається укладеним, якщо друга сторона негайно

заявила особі, яка зробила пропозицію, про прийняття цієї пропозиції.

Якщо з одержаної з запізненням відповіді про згоду укласти договір

видно, що відповідь була надіслана своєчасно, вона визнається такою,

що запізнилася, лише в тому разі, коли особа, яка зробила пропозицію,

негайно повідомить другій стороні про одержання відповіді з

запізненням. В цьому разі відповідь вважається новою пропозицією.

Відповідь про згоду укласти договір на інших умовах.

Відповідь про згоду укласти договір на інших, ніж було

запропоновано, умовах визнається відмовою від пропозиції і в той же час

новою пропозицією.

Якщо при укладенні договорів між державними, кооперативними та

іншими громадськими організаціями виникають розбіжності, що підлягають

розгляду судом, арбітражем або третейським судом.договір на інших,

ніж було о акту .підставі держ контракту, держ замовлення ч послуг

54. Виконання господарських зоб-нь.

Загальні умови вик-ня зобов’язань.

1. Зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в

установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування,

договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що

звичайно ставляться.

2.Одностороння відмова від виконання зобов'язання і

одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком

випадків, передбачених законом.

3.Кредитор вправі не приймати виконання зобов'язання частинами, якщо інше

не передбачено законом, актом планування, договором або не випливає з суті

зобов'язання.

4. Виконання зобов'язання, що виникло з договору, може бути покладене

в цілому або в частині на третю особу, якщо це передбачено

встановленими правилами, а так само якщо третя особа зв' язана з однією

з сторін адміністративною підлеглістю або відповідним договором.

Якщо з закону, договору або з суті зобов'язання не випливає

обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто, кредитор повинен

прийняти виконання, запропоноване за боржника третьою особою.

5. Якщо строк виконання зобов'язання не встановлений або визначений

моментом витребування, кредитор вправі вимагати виконання, а

боржник вправі провести виконання в будь-який час.

6.Боржник вправі виконати зобов'язання до строку, якщо інше не випливає із

закону, договору або змісту зобов'язання.

7. Місце виконання зобов'язання. Зобов'язання повинно бути виконане в

тому місці, яке зазначено в законі, договорі, акті планування, на

підставі якого виникло зобов'язання, або виходячи з суті зобов'язання.

Якщо місце виконання зобов'язання не визначене, виконання повинно

бути проведене:

1) по зобов'язанню передати будівлю - за місцем знаходження будівлі;

2) по грошових зобов'язаннях (крім грошових

зобов'язаньдержавних, кооперативних та інших громадських організацій) -

за місцем проживання кредитора в момент виникнення зобов'язання, а якщо

кредитор в момент виконання зобов'язання змінив місце проживання і

повідомив про це боржника, то в новому місці проживання кредитора з

віднесенням за рахунок кредитора всіх витрат, зв'язаних із зміною

місця виконання;

3).по всіх інших зобов'язаннях - за місцем проживання

боржника, а якщо боржником є юридична особа - за місцем її

знаходження.

8. Виконання альтернативного зобов'язання.Боржникові, зобов'язаному

виконати одну з двох або кількох дій, належить право вибору, якщо з

закону, договору, або змісту зобов'язання не випливає інше.

9. Якщо в зобов'язанні беруть участь кілька кредиторів або

кілька боржників, то кожний з кредиторів має право вимагати

виконання, а кожний з боржників повинен виконати зобов'язання в рівній

частці з іншими, якщо інше не випливає з закону або договору.

10. Солідарні зоб-ня. При солідарному обов'язку боржників кредитор вправі

вимагати виконання як від усіх боржників разом, так і від кожного з них

окремо, причому як повністю, так і в частині боргу.

Кредитор, який не одержав повного задоволення від одного з

солідарних боржників, має право вимагати недоодержане з решти

солідарних боржників.

Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, поки

зобов'язання не погашено повністю.

Виконання солідарного зобов'язання повністю одним з боржників звільняє

решту боржників від виконання кредиторові.

Боржник, який виконав солідарне зобов'язання, має право

зворотної вимоги (регрес) до кожного з решти боржників у рівній частці.

11. Солідарні вимоги кредиторів. При солідарності вимоги кожний з

солідарних кредиторів має право пред'явити до боржника вимогу в повному

обсязі.

Виконання зобов'язання повністю одному з солідарних

кредиторів звільняє боржника від виконання іншим кредиторам.

Солідарний кредитор, який одержав виконання від боржника,

зобов'язаний відшкодувати іншим кредиторам частки, що їм належать, коли

інше не випливає з відносин між ними.

12. Виконання грошового зобов'язання внесенням боргу в депозит. В разі

відсутності кредитора, а також в разі ухилення його від прийняття

виконання або іншого прострочення з його боку, а так само при

відсутності представника недієздатного кредитора боржник по грошовому

зобов'язанню або по зобов'язанню передати цінні папери має право внести

належні з нього гроші або цінні папери в депозит державної

нотаріальної контори або приватного отаріуса, які повідомляють про це

кредитора.

Внесення грошей або цінних паперів у депозит державної

нотаріальної контори або приватного нотаріуса вважається

виконанням зобов'язання.

55. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОНАННЯ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ.

Виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або

договором:

1. Неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом

або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі

невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі

прострочення виконання.

2. Заставою. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі

невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою

зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно

перед іншими кредиторами. Застава виникає в силу договору чи закону.

Заставою може бути забезпечена дійсна вимога.

3. Порука. За договором поруки поручитель зобов'язується перед

кредитором іншої особи відповідати за виконання нею свого

зобов'язання в повному обсязі або в частині. Порука може забезпечувати лише

дійсну вимогу. Договір поруки повинен бути укладений у письмовій

формі.

4. Завдаток. Завдатком визнається грошова сума, що видається однією з

договірних сторін в рахунок належних з неї за договором платежів другій

стороні в підтвердження укладення договору і в забезпечення його виконання.

Якщо за невиконання договору відповідальною є сторона, яка дала

завдаток, він залишається у другої сторони. Якщо за невиконання

договору відповідальною є сторона, яка одержала завдаток, вона

повинна сплатити другій стороні подвійну суму завдатку.

56. Припинення зобовязання.

1. Зобовязання припиняється виконанням. Якщо боржник видав кредитору в

посвідчення зобов'язання борговий документ, то кредитор, приймаючи

виконання, повинен повернути цей документ, а при неможливості повернення

зазначити про це в розписці, що ним видається. Розписка може бути

замінена написом на борговому документі, що повертається. Знаходження

боргового документа у боржника посвідчує припинення зобов'язання, поки не

доведено інше.

При відмові кредитора видати розписку, повернути борговий документ

або відмітити в розписці неможливість його повернення боржник вправі

затримати виконання. В цьому випадку кредитор вважається таким, що

прострочив.

2. Зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги,

строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений

моментом витребування.

Для зарахування досить заяви однієї сторони.

3. Недопустимість зарахування

Не допускається зарахування вимог:

1) по яких минув строк позовної давності;

2) про відшкодування шкоди, викликаної ушкодженням здоров'я або

заподіянням смерті;

3) про довічне утримання (стаття 425 цього Кодексу);

4).в інших випадках, передбачених законом.

4. Зобов'язання припиняється збігом боржника і кредитора в одній особі.

5. Зобов'язання припиняється угодою сторін, зокрема угодою про заміну

одного зобов'язання іншим між тими ж особами.

6. Зобов'язання припиняється неможливістю виконання, якщо вона викликана

обставинами, за які боржник не відповідає.

7. Зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо виконання не може бути

проведено без особистої участі боржника.

Зобов'язання припиняється смертю кредитора, якщо виконання

провадиться особисто для кредитора.

Зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи

(боржника або кредитора).

57. Поняття господарського договору

Із загальноправової точки зору господарський договір являє собою

господарське правовідношення між двома або більше

суб'єктами, змістом якого є їх договірні майнові зобов'язання діяти певним

чином: передати і прийняти майно, виконати роботу, надати послуги і т.ін.

Господарський договір — це регулятор конкретних (одиничних) господарських

відносин (зв'язків) між суб'єктами господарської діяльності, умови дії

якого визначають самі ці суб'єкти.

Господарський договір має особливі ознаки.

1-господарське законодавство регулює даний договір як таку угоду, яка має

визначену економічну і правову мету.

2- стосовно господарських договорів діють окремі правила щодо підстав їх

укладання і змісту господарських договірних зобов'язань.

3-закон обмежує коло суб'єктів, які можуть бути суб'єктами господарських

договорів. Отже, господарський договір — це майнова угода господарюючого

суб'єкта з контрагентом, яка встановлює (змінює, припиняє) зобов'язання

сторін у сфері господарської і комерційної діяльності: при виробництві і

реалізації продукції, виконанні робіт, наданні послуг.

. Господарський договір — це юридичне джерело договірних господарських

зобов'язань.

58. Функції господарського договору

Функції господарського договору — це передбачені або санкціоновані законом

регулятивні властивості його як юридичного акта, завдяки яким

врегульовуються відповідні господарські відносини. Господарському договору

властиві загальні договірні і специфічні, тобто господарсько-договірні,

функції. Загальними функціями договору є:

— ініціативна (договір як акт прояву ініціативи і узгодженої волі сторін

врегулювати певні відносини);

— програмно-координаційна (договір як програма поведінки сторін щодо

здійснення господарських відносин і засіб узгодження, координації їх дій

відповідно до економічних інтересів і намірів);

— інформаційна (договір завдяки формальній визначеності його умов включає в

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7