Рынок кредитных и платежных карточек и направления его равития

користувач картки отримує повідомлення банка, яке містить данні за період

про всі платежі по картці, інформація про які поступила в банк. При

настанні контрольної дати (найчастіше після декількох днів після

отримання повідомлення) користувач повинен повернути кредит. При цьому не

обов’язково повертати всю суму одразу. Достатньо внести деякий завчасно

обумовлений мінімум. Залишок по заборгованості, на який вже будуть

нараховуватись проценти, можна гасити протягом достатньо довгого строку

(наприклад, року). Як уже вище згадувалось, саме проценти по неповністю

поверненим кредитам і формують основну частину доходу банка при операціях

з кредитними картками.

Розглянемо в загальному вигляді послідовність операцій, що

виконуються суб’єктами платіжної системи в процесі надання послуг і

придбання товарів за допомогою кредитних карток і проведення

супроводжуючих ці операції розрахунків.

1. Бажаючи здійснити покупку (або отримати послугу), держатель

картки надає її продавцеві.

2. Продавець визначає можливість здійснення угоди. Для цього він

перевіряє справжність картки і правомірність розпорядження нею покупцем

(візуально або за допомогою POS-термінала) і, за необхідністю, проводить

авторизацію (голосову по телефону або автоматичну через POS-термінал).

3. Впевнившись в тому, що угода може бути здійснена, продавець

оформлює чек (сліп) , при цьому переносить на нього дані з картки. При

ручній обробці для цього використовують імпринтер, і держатель картки

потім підписується (найчастіше три екземпляра чека). При автоматичній

обробці чек друкується POS-терміналом. В останньому випадку підпис не

потрібен, так як його роль виконує ПІН-код, який вводиться держателем

картки.

4. Екземпляр чека, картка і товар передаються покупцеві.

5. В кінці дня точка обслуговування пересилає в банк-еквайєр (або

еквайєр-центр) відомості про транзакції за день (при обробці вручну

пересилання може здійснюватися трохи рідше - один раз в декілька днів).

При цьому у випадку ручної обробки пересилаються екземпляри сліпів, а при

автоматичній обробці POS-термінал передає по каналу зв’язку накопичені за

день дані.

6. Банк-еквайєр верифікує транзакції і здійснює розрахунки з точкою

обслуговування (робить перерахування коштів на її розрахунковий рахунок).

Транзакції, які стосуються держателів карток - клієнтів інших емітентів,

передаються в Процессінговий центр.

7. Процессінговий центр обробляє передані банками-еквайєрами

транзакції і формує звітні дані для проведення взаєморозрахунків між

банками - учасниками платіжної системи. Загальні підсумки передаються в

розрахунковий банк системи, а приватні розсилаються банкам-учасникам в

якості повідомлення на проведення взаєморозрахунків.

8. Розрахунковий банк проводить взаєморозрахунки між банками-

учасниками, які відкрили в нього кореспондентські рахунки. Інші банки -

учасники здійснюють перерахування самостійно.

9. Держателі карток повертають банкам-емітентам кошти, надані їм як

кредит на придбання товарів і отримання послуг.

Розглянемо більш детально другий крок наведеної вище схеми.

Процедура прийняття рішення про допустимість здійснення угоди передбачає

три рівня відповідальності.

Якщо сума угоди не перевищує ліміту точки обслуговування (або

локального ліміту), то рішення про продаж (надання послуг) приймається

самостійно точкою обслуговування. Таким чином, якщо ліміт точки

обслуговування дорівнює, наприклад, 50 дол., то рішення про продаж

товарів, вартість яких не перевищує цієї суми, приймається самостійно

продавцем. При цьому продавець повинен перевірити, чи відповідає картка

встановленим даною платіжною системою специфікаціям, чи відсутня вона в

стоп-листі, чи співпадає зовнішність пред’явника картки з зображенням на

фотокартці (при виникненні сумнівів продавець має право вимагати

пред’явлення документу, що підтверджує його особистість, і, у випадку його

відсутності, відмовитися від здійснення угоди). Крім того, при ручній

обробці продавець зобов’язаний перевірити співпаданя підпису на сліпі з

зразком підпису на картці (якщо зразок підпису є).

При автоматичній обробці картки продавець після візуального контролю

картки поміщує її в зчитуючий пристрій POS-термінала. Термінал зчитує

номер картки і перевіряє, чи не присутня вона в стоп-листі. При обробці

картки POS- терміналом пред’явник картки повинен також ввести ПІН-код зі

спеціальної клавіатури. Термінал перевіряє співпаданя введеного коду з

зафіксованим в пам’яті картки.

При виконанні перерахованих вимог продавець може здійснити угоду.

Якщо потім банком-еквайєром буде виявлено будь-яке порушення перерахованих

правил, то банк має право відмовитися від відшкодування продавцеві суми

угоди.

Якщо сума угоди перевищує ліміт точки обслуговування, то продавець

зобов’язаний провести авторизацію. Для цього він або безпосередньо

зв’язується з банком-еквайєром по телефону і передає дані усно, або ця

процедура здійснюється в автоматичному режимі POS- терміналом (схема 4).

Якщо сума угоди не перевищує ліміту платіжної системи, то рішення

про здійснення угоди приймає банк-еквайєр. При прийнятті рішення еквайєр

керується даними, які поступили від точки обслуговування, а також

інформації про держателя картки, його лімітах, здійснених угодах..., що

зберігаються в базі даних. Ця інформація може знаходитися або в базі

еквайєра, або процессингового центра, або банка-емітента. Місце

розташування інформації залежить від конкретної організації зберігання

даних в платіжній системі на даний момент. Якщо еквайєр не має даних для

авторизації, то він здійснює маршрутизацію транзакції.

Схема 1.4

Схема on-line авторизації .

В будь-якому випадку відповідальність перед торговою точкою несе

банк-еквайєр. У випадку позитивного рішення :

- в ручному режимі точці обслуговування повідомляється код

авторизації, який обов’язково повинен бути занесений на сліп і є

підтвердженням отриманого дозволу ;

- в автоматичному режимі POS-терміналу віддається команда на

фіксацію транзакції і друк сліпу. Аналогічно попередньому випадку, при

порушенні правил авторизації платіжна система має право не відшкодовувати

еквайєру суму угоди.

При перевищенні ліміту платіжної системи еквайєр в обов’язковому

порядку повинен передати запит на авторизацію платіжній системі, яка і

здійснює прийняття рішення.

Видача готівки.

Процес видачі готівки по кредитній картці повністю аналогічний

процедурі придбання товарів з тою лише відмінністю, що в цьому випадку

точками обслуговування є самі банки-еквайєри - їх відділення і філіали,

і\або банкомати. Крім того, банкомати працюють в режимі on-line і

проводять авторизацію при кожній видачі готівки.

Розрахунки.

Зупинимось більш детально також і на порядку розрахунків. Для

простоти розглянемо з початку досить безконфліктну “благополучну”

ситуацію, коли для всіх рівнів виконані перераховані в попередньому

розділі вимоги. У цьому випадку відшкодування коштів відбувається у

наступному порядку (схема 1.5).

1. Після отримання з точки обслуговування списку транзакцій (у

вигляді сліпів чи файла) банк-еквайєр перераховує кошти на рахунок точки.

2. Банк-еквайєр сортує транзакції на “свої”, що відносяться до

держателя карток банка-еквайєра, та “чужі”.

3. “Чужі” транзакції пересилаються у Процессінговий центр системи,

після підсумкової обробки в центрі розрахунковий банк кредитує

кореспондентський рахунок банка-еквайєра у відповідному розмірі, і,

можливо, дебетує його, якщо з інших банків поступили транзакції по

карткам, що належать даному банку-еквайєру.

4. Банк-еквайєр здійснює необхідні перерахування коштів на

кореспондентський рахунок (або зняття з кореспондентського рахунку) в

розрахунковому банку.

5. Після перебігу “звітного періоду” банк-еквайєр виставляє

загальний рахунок держателю картки і отримує з нього кошти для погашення

кредиту.

Схема 1.5 Рух коштів в платіжній

системі.

При здійсненні деяких з перерахованих вище платежів можуть

стягуватися комісійні. Так, банк-еквайєр може брати комісійні (здійснювати

неповне відшкодування коштів) з точки обслуговування. Кожний банк-еквайєр

найчастіше бере комісійні з банка-емітента за обслуговування його карток

(“чужих” карток). За видачу готівки по “чужим” карткам можуть також

стягуватися додаткові комісійні. Розрахунковий банк може також стягувати

комісію за розрахункове обслуговування. Платня також береться мережами

передачі даних. Все це формує можливі додаткові джерела доходу для

учасників платіжної системи і є стимулом для її розширення.

З іншого боку, операції на основі кредитних карток створюють

заборгованість в фінансових установах, яка починає приносити проценти

після досягнення певних умов.

В протилежність кредитним карткам використання дебетових карток

передбачає попереднє розміщення клієнтом коштів на рахунку , який відкрито

в банку-емітенті. Таким чином, випуск дебетових карток служить для банка-

емітента засобом залучення коштів. При цьому, ряд банків-емітентів

потребує зберігання на рахунку держателя картки в будь-який момент часу

залишку, який не знімається.

Для клієнта фінансова привабливість дебетової картки може бути в

нарахуванні процентів на залишок на рахунку і, можливо, отриманні знижок

при покупках. Крім того (і це вже національна специфіка), у ряді випадків

гривневі кошти, що вносяться на рахунок держателем картки, автоматично

перераховуються в валютний еквівалент. При оплаті зворотній перерахунок

здійснюється по поточному курсу, що захищає клієнта від інфляції. І,

також, дебетова картка забезпечує традиційну для пластикових карт

можливість здійснення безготівкових розрахунків.

Досить велике розповсюдження здобула в нас практика надання

дебетових карток не тільки фізичним, а й юридичним особам (корпоративна

картка).

Отримання картки і ліміти операцій.

Отримання дебетової картки - більш простіший процес в порівнянні з

отриманням кредитної. Для того, щоб стати “дебетовим держателем”,

необхідно відкрити рахунок в банку, внести деякий мінімум коштів і

оплатити картку. У вартість картки може бути включена і вартість річного

обслуговування.

Операції з дебетовою карткою регламентуються рядом лімітів. Власне

термін ліміт визначає в даному випадку максимальний розмір доступних

держателю картки коштів. Залишок ліміту відповідає поточному значенню цієї

величини. Справа в тому, що при операціях з дебетовою карткою процедура

авторизації повинна проводитись завжди не залежно від конкретної

технології обслуговування. При цьому залишок ліміту кожен раз зменшується

на суму угоди. В залежності від конкретних умов допускається зменшення

залишку ліміту або до нуля, або до конкретного значення, що не

зменшується.

Залишок ліміту і розмір коштів на рахунку користувача можуть бути

пов’язані досить опосередковано. Справа в тому, що як і у випадку

кредитних карток, банк-емітент є власником дебетових карток і несе по ним

повну фінансову відповідальність перед іншими учасниками платіжної

системи.

Банк-емітент керує розмірами ліміту і залишку по ліміту і має право

зменшувати або збільшувати їх на свій розсуд (в рамках існуючих угод з

платіжною системою). Реальний же стан цих величин з сумами на рахунку

держателя картки - внутрішня справа банка. Як правило, для оновлення

залишку ліміту до значення ліміту банк потребує внесення коштів на

рахунок. Однак, банк-емітент може дозволити клієнту овердрафт, надати

кредит і т.д., надаючи тим самим дебетовій картці риси кредитної. В такому

варіанті картка інколи називається змішаною. Але з точки зору платіжної

системи ці картки не відрізняються і обслуговуються по однаковій

технології.

Загальна схема операцій при розрахунках за допомогою дебетової

картки.

Послідовність операцій , що виконуються при розрахунках за товари і

послуги , за допомогою дебетової картки , близька до аналогічної для

кредитної картки, але, в той же час, має ряд істотних відмінностей.

Розглянемо всю послідовність.

1. Бажаючи здійснити покупку (або отримати послугу), держатель

картки надає її продавцеві.

2. Продавець визначає, чи можливе здійснення угоди. Для цього він

здійснює візуальну перевірку, а потім проводить голосову авторизацію по

телефону або електронну шляхом POS-термінала. При голосові й авторизації у

випадку позитивної відповіді продавцю повідомляється код авторизації. При

проведенні авторизації транзакції передаються в банк-еквайєр і, при

необхідності, - далі в Процессінговий центр.

3. Отримавши дозвіл на проведення угоди, продавець оформляє сліп

(чек), переносячи на нього дані з картки. При ручній обробці

використовується імпринтер, і на чек обов’язково заноситься код

авторизації, так як при його відсутності чек не буде прийнятий до оплати

банком-еквайєром. Держатель картки потім підписує всі екземпляри чека. При

автоматичній обробці чек друкується POS-терміналом. В останньому випадку

підпис не потрібен , так як його роль виконує ПІН-код.

4. Екземпляр чека, картка і товар передаються покупцеві.

5. В кінці кожного дня (або рідше - декілька разів на тиждень) точка

обслуговування пересилає в банк-еквайєр екземпляри чеків, які є

документальною основою для проведення розрахунків з точкою обслуговування

(або електронні транзакції).

6. Банк-еквайєр перевіряє отримані документи і здійснює розрахунки з

точкою обслуговування (проводить перерахування коштів на її розрахунковий

рахунок).

7. Процессінговий центр обробляє отримані за день транзакції і

формує звітні дані для проведення взаєморозрахунків між банками-учасниками

платіжної системи. Загальні підсумки передаються в розрахунковий банк

системи, а окремі розсилаються банкам-учасникам в якості повідомлення на

проведення взаєморозрахунків.

8. Розрахунковий банк проводить взаєморозрахунки між банками-

учасниками, які відкрили в нього коррахунки. Інші банки - учасники

здійснюють перерахування самостійно.

9. Банки-емітенти в порядку відшкодування здійснюють зняття коштів з

рахунків держателів за придбані останніми товари та послуги.

Авторизація.

Авторизація при обслуговуванні дебетових карток має ключове

значення.

Підкреслимо ще раз - при обслуговуванні дебетових карток проведення

авторизації є обов’язковим. Попередньо (так само, як і при обслуговуванні

кредитних карток) продавець повинен здійснити візуальний контроль картки і

потім перевірити співпаданя підпису на картці і на чеку при ручній

обробці.

При обслуговуванні картки вручну продавець здійснює голосову

авторизацію : зв’язується з банком-еквайєром по телефону і передає

оператору обчислювального центру банка ідентифікаційні дані держателя

картки , код точки обслуговування і суму угоди. При автоматичній обробці

картка розміщується в POS-терміналі , який встановлює зв’язок з ЄВМ банка-

еквайєра і здійснює передачу даних.

Обчислювальний центр банка-еквайєра здійснює ідентифікацію

транзакції, при цьому визначає, чи ідентифікована вона держателем картки -

клієнтом даного банка-еквайєра або клієнтом іншого банка платіжної

системи. В першому випадку обробка транзакції відбувається на місці, в

другому випадку здійснюється її пересилання в Процессінговий центр

системи, де проходить або її обробка, або подальша маршрутизація.

Маршрутизація, як уже згадувалось вище, здійснюється у випадку, якщо банк-

емітент сам підтримує базу даних по лімітам своїх держателів карток (і,

тим самим, бере на себе частину процессингових функцій).

Питання про те, де і ким обробляються транзакції, залежить від

поточного рівня технічного розвитку платіжної системи. Створення

обрахункової і телекомунікаційної інфраструктури потребує значних

інвестувань, які окупляться не досить скоро. Тому, на перших порах

основний фінансовий тягар беруть на себе засновники платіжних компаній. З

цим пов’язаний і той факт, що процессингові потужності в початковий період

бувають зосереджені в єдиному центрі системи, а також те, що на

Процессінговий центр покладається і частина функцій еквайєра.

Тому дані по лімітам можуть зберігатися в платіжній системі

різноманітним чином. В найпростішому випадку вся база даних знаходиться в

процессинговому центрі, в розгалуженій системі даних можуть бути

розподілені і знаходитись частково в процессинговому центрі, частково - в

банках-емітентах. Банки, що не ведуть самостійних баз, за згодою з

Процессинговим центром можуть безпосередньо управляти лімітами держателів

своїх карток в режимі віддаленого доступу до бази даних. В деяких випадках

в такому ж режимі банки-еквайєри можуть здійснювати і авторизацію.

В будь-якому випадку при досягненні транзакції, що авторизується

ЕВМ, що має дані про ліміти держателя відповідної картки, відбувається

наступне :

1. Перевіряється, чи не занесена картка, що обслуговується в стоп-

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11