Суверенітет України

розподілу на законодавчу, виконавчу та судову.

1. Функції держави випливають з її завдань, тобто, які завдання держава

ставить перед собою, такі функції вона і виконує.

2.

3. Завдання держави — в Україні, наприклад, це створення сприятливих умов

для соціального розвитку держави, заходи в галузі зовнішньоекономічної

діяльності, заходи щодо охорони навколишнього природного середовища,

стимулювання підприємництва і регіонального розвитку, розширення

продуктивної зайнятості і скорочення безробіття, забезпечення

національної безпеки і т.д. і т.п.

4.

5. Функції держави — основні напрямки діяльності держави, безпосередньо

висвітлюючи його сутність і призначення. Вони об’єктивно обумовлені

системою соціально-економічних, соціально-політичних і інших факторів, а

також природою даної держави.

6.

7. Функції держави поділяються на дві групи :

8.

1. внутрішні функції

9.

10. напрямки державної діяльності, що виражають головним чином здійснення

політичної влади всередині держави. До них зокрема відносяться: створення

демократичних умов, інститутів з метою виявлення, обліку і координації

інтересів різних соціальних груп суспільства; сприяння розвитку освіти,

науки, культури; забезпечення законності, правопорядку і т.п.;

11.

2. зовнішні функції

12.

13. напрямки державної діяльності, що стосуються зовнішньої політики

держави. До них відносяться: оборона країни від нападу , міжнародне

співробітництво і т.д.

14.

15. Функції держави здійснюються в певних формах і певними методами. Форми

здійснення функцій характеризують зв'язки держави з правом, як одним з

основних засобів — панування.

16.

17. Розрізняють три форми здійснення функцій :

1.

2. — правотворча

18.

19. державна діяльність, що ставить за мету розробку і прийняття

юрідичних норм шляхом видання нормативних актів;

3.

4. — правовиконавча

20.

21. державна діяльність, що виражається у прийнятті до виконання норм

права шляхом видання власних правових актів.

5.

6. — правозабезпечуваюча

22.

23. державна діяльність, що заключається у контролі і нагляді за

дотриманням і виконанням норм, а також у застосуванні примусових

засобів до їх порушників.

24.

25. Методи здійснення функцій держави — ті засоби, за допомогою яких

вирішуються завдання держави. Державні функції реалізуються за допомогою

державного апарату.[15. 61][5]

Державні функції в кожній країні здійснює розгалужена системи органів.

Серед них виділяються вищі - парламент, уряд і глава держави. Саме ці

органи реалізують основні повноваження у сферах законодавчої та виконавчої

влади, і їх діяльність має політичну значущість. До вищих органів також

віднесені вищі судові інстанції загальної і спеціальної компетенції -

верховний суд, конституційний суд, вищій адміністративний суд тощо. Проте

судові органи формально відсторонені від реалізації державних функцій

політичного характеру (виняток становить лише діяльність конституційного

суду, хоча і він вважається в цілому "неполітичним" органом). Тому тільки

дослідивши роботу вищих органів законодавчої і виконавчої влади можна більш

або менш точно визначити, в яких формах здійснюється політика, на яких

засадах існує і діє державний механізм. Розподіл влад - розподіл функцій.

А зараз проведемо аналогію сучасного законодавства, що закріпляє принцип

розподілу влад за прийнятою в червні 1996 року новою Конституцією України.

До повноважень Верховної Ради України належить:

1) внесення змін до Конституції України в межах і порядку,

передбачених розділом XIII цієї Конституції;

2) призначення всеукраїнського референдуму з питань, визначених

статтею 73 цієї Конституції;

3) прийняття законів;

4) затвердження Державного бюджету України та внесення змін до нього;

контроль за виконанням Державного бюджету України, прийняття рішення щодо

звіту про його виконання;

5) визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики;

6) затвердження загальнодержавних програм економічного, науково-

технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охорони

довкілля;

7) призначення виборів Президента України у строки, передбачені цією

Конституцією;

8) заслуховування щорічних та позачергових послань Президента України

про внутрішнє і зовнішнє становище України;

9) оголошення за поданням Президента України стану війни і укладення

миру, схвалення рішення Президента України про використання Збройних Сил

України та інших військових формувань у разі збройної агресії проти

України;

10) усунення Президента України з поста в порядку особливої процедури

(імпічменту), встановленому статтею 111 Конституції України;

11) розгляд і прийняття рішення щодо схвалення Програми діяльності

Кабінету Міністрів України;

12) надання згоди на призначення Президентом України Прем'єр-міністра

України;

13) здійснення контролю за діяльністю Кабінету Міністрів України

відповідно до цієї Конституції;

14) затвердження рішень про надання Україною позик і економічної

допомоги іноземним державам та міжнародним організаціям, а також про

одержання Україною від іноземних держав, банків і міжнародних

фінансових організацій позик, не передбачених Державним бюджетом України,

здійснення контролю за їх використанням;

15) призначення чи обрання на посади, звільнення з посад, надання

згоди на призначення і звільнення з посад осіб у випадках, передбачених

цією Конституцією;

16) призначення на посади та звільнення з посад Голови та інших членів

Рахункової палати;

17) призначення на посаду та звільнення з посади Уповноваженого

Верховної Ради України з прав людини; заслуховування його щорічних

доповідей про стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні;

18) призначення на посаду та звільнення з посади Голови

Національного банку України за поданням Президента України;

19) призначення та звільнення половини складу Ради Національного банку

України;

20) призначення половини складу Національної ради України з питань

телебачення і радіомовлення;

21) призначення на посаду та припинення повноважень членів Центральної

виборчої комісії за поданням Президента України;

22) затвердження загальної структури, чисельності, визначення функцій

Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до

законів України військових формувань, а також Міністерства внутрішніх

справ України;

23) схвалення рішення про надання військової допомоги іншим державам,

про направлення підрозділів Збройних Сил України до іншої держави чи про

допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України;

24) надання згоди на призначення на посади та звільнення з посад

Президентом України Голови Антимонопольного комітету України, Голови Фонду

державного майна України, Голови Державного комітету телебачення і

радіомовлення України;

25) надання згоди на призначення Президентом України на посаду

Генерального прокурора України; висловлення недовіри Генеральному

прокуророві України, що має наслідком його відставку з посади;

26) призначення третини складу Конституційного Суду України;

27) обрання суддів безстроково;

28) дострокове припинення повноважень Верховної Ради Автономної

Республіки Крим за наявності висновку Конституційного Суду України про

порушення нею Конституції України або законів України; призначення

позачергових виборів до Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

29) утворення і ліквідація районів, встановлення і зміна меж районів і

міст, віднесення населених пунктів до категорії міст, найменування і

перейменування населених пунктів і районів;

) призначення чергових та позачергових виборів до органів місцевого

26. самоврядування;

27. 31) затвердження протягом двох днів з моменту звернення Президента

України указів про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні

або в окремих її місцевостях, про загальну або часткову мобілізацію, про

оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації;

32) надання у встановлений законом строк згоди на обов'язковість

міжнародних договорів України та денонсація міжнародних договорів України;

33) здійснення парламентського контролю у межах, визначених

Конституцією України;

34) прийняття рішення про направлення запиту до Президента України на

вимогу народного депутата України, групи народних депутатів чи комітету

Верховної Ради України, попередньо підтриману не менш як однією третиною

від конституційного складу Верховної Ради України;

35) призначення на посаду та звільнення з посади керівника апарату

Верховної Ради України; затвердження кошторису Верховної Ради України та

структури її апарату;

36) затвердження переліку об'єктів права державної власності, що не

підлягають приватизації; визначення правових засад вилучення об'єктів права

приватної власності.[15. 30-31][6]

Верховна Рада України здійснює інші повноваження, які відповідно до

Конституції України віднесені до її відання.

28. Функції, які покладено на Президента України :

29.

30. 1) забезпечує державну незалежність, національну безпеку і

правонаступництво держави;

31. 2) звертається з посланнями до народу та із щорічними і

позачерговими посланнями до Верховної Ради України про внутрішнє і

зовнішнє становище України;

32. 3) представляє державу в міжнародних відносинах, здійснює

керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави, веде переговори та

укладає міжнародні договори України;

33. 4) приймає рішення про визнання іноземних держав;

34. 5) призначає та звільняє глав дипломатичних представництв України

в інших державах і при міжнародних організаціях; приймає вірчі і

відкличні грамоти дипломатичних представників іноземних держав;

35. 6) призначає всеукраїнський референдум щодо змін Конституції

України відповідно до статті 156 Конституції України, проголошує

всеукраїнський референдум за народною ініціативою;

36. 7) призначає позачергові вибори до Верховної Ради України у

строки, встановлені цією Конституцією;

37. 8) припиняє повноваження Верховної Ради України, якщо протягом

тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть

розпочатися;

38. 9) призначає за згодою Верховної Ради України Прем'єр-міністра

України; припиняє повноваження Прем'єр-міністра України та приймає

рішення про його відставку;

39. 10) призначає за поданням Прем'єр-міністра України членів Кабінету

Міністрів України, керівників інших центральних органів виконавчої влади,

а також голів місцевих державних адміністрацій та припиняє їхні

повноваження на цих посадах;

40. 11) призначає за згодою Верховної Ради України на посаду

Генерального прокурора України та звільняє його з посади;

41. 12) призначає половину складу Ради Національного банку України;

42. 13) призначає половину складу Національної ради України з питань

телебачення і радіомовлення;

43. 14) призначає на посади та звільняє з посад за згодою Верховної

Ради України Голову Антимонопольного комітету України, Голову Фонду

державного майна України, Голову Державного комітету телебачення і

радіомовлення України;

44. 15) утворює, реорганізовує та ліквідовує за поданням Прем'єр-

міністра України міністерства та інші центральні органи виконавчої влади,

діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади;

45. 16) скасовує акти Кабінету Міністрів України та акти Ради

міністрів Автономної Республіки Крим;

46. 17) є Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України;

призначає на посади та звільняє з посад вище командування Збройних Сил

України, інших військових формувань; здійснює керівництво у сферах

національної безпеки та оборони держави;

47. 18) очолює Раду національної безпеки і оборони України;

48. 19) вносить до Верховної Ради України подання про оголошення

стану війни та приймає рішення про використання Збройних Сил України у

разі збройної агресії проти України;

49. 20) приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову

мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її

місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності

України;

50. 21) приймає у разі необхідності рішення про введення в Україні або

в окремих її місцевостях надзвичайного стану, а також оголошує у разі

необхідності окремі місцевості України зонами надзвичайної екологічної

ситуації ѕ з наступним затвердженням цих рішень Верховною Радою

України;

51. 22) призначає третину складу Конституційного Суду України;

52. 23) утворює суди у визначеному законом порядку;

53. 24) присвоює вищі військові звання, вищі дипломатичні ранги та

інші вищі спеціальні звання і класні чини;

54. 25) нагороджує державними нагородами; встановлює президентські

відзнаки та нагороджує ними;

55. 26) приймає рішення про прийняття до громадянства України та

припинення громадянства України, про надання притулку в Україні;

56. 27) здійснює помилування;

57. 28) створює у межах коштів, передбачених у Державному бюджеті

України, для здійснення своїх повноважень консультативні, дорадчі та інші

допоміжні органи і служби;

58. 29) підписує закони, прийняті Верховною Радою України;

59. 30) має право вето щодо прийнятих Верховною Радою України законів

із наступним поверненням їх на повторний розгляд Верховної Ради України;

60. 31) здійснює інші повноваження, визначені Конституцією

України.[15. 58][7]

61.

62. Президент України не може передавати свої повноваження іншим особам або

органам. Президент України на основі та на виконання Конституції і

законів України видає укази і розпорядження, які є обов'язковими до

виконання на території України. Акти Президента України, видані в межах

повноважень, передбачених пунктами 3, 4, 5, 8, 10, 14, 15, 17, 18,

21, 22, 23, 24 статті 106 Конституції України , скріплюються підписами

Прем'єр-міністра України і міністра, відповідального за акт та його

виконання.

IV. ГРОМАДЯНСТВО УКРАЇНИ.

Україна має своє громадянство. Підстави набуття і втрати

громадянства України визначаються Законом України про громадянство. Всім

громадянам України гарантуються права і свободи, які передбачені

Конституцією України і нормами міжнародного права, визнаними Україною.

Україна забезпечує рівність перед законом усіх громадян незалежно

від походження, соціального і майнового стану, расової та національної

приналежності, статі, освіти, мови, політичних поглядів, релігійних

переконань, роду і характеру занять, місця проживання та інших обставин.

Україна регулює імміграційні процеси. Україна виявляє турботу і вживає

заходів щодо охорони і захисту інтересів громадян України, які

перебувають за межами держави.

Громадянство України визначає постійний правовий зв'язок особи та

Української держави, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та

обов'язках.

Право на громадянство є невід'ємним правом людини. Громадянин України не

може бути позбавлений громадянства або права змінити громадянство.

Громадяни України незалежно від підстав і порядку набуття громадянства

України мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед

законом.

Українська держава гарантує і захищає конституційні права і свободи

своїх громадян та забезпечує виконання ними обов'язків перед

суспільством.

В Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття і припинення

громадянства України визначаються Законом.

Громадянами України є:

1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності

України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на

території України;

2) особи, які на момент набрання чинності Законом України "Про

громадянство України" постійно проживали в Україні, незалежно від раси,

кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі,

етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання,

мовних чи інших ознак, і які не є громадянами інших держав;

3) особи, які народилися або постійно проживали на території України, а

також їх нащадки (діти, онуки), якщо вони на 13 листопада 1991 року

проживали за межами України, не перебувають у громадянстві інших держав

і до 31 грудня 1999 року подали у встановленому Законом порядку заяву

про визначення своєї належності до громадянства України;

4) особи, які набули громадянства України відповідно до Закону про

громадянство.

V. ТЕРИТОРІАЛЬНЕ ВЕРХОВЕНСТВО.

Україна здійснює верховенство на всій своїй території. Територія України в

існуючих кордонах є недоторканою і не може бути змінена та використана без

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5