Дипломная работа: Діяльність психолога освітньої організації з розвитку особистості дитини

Оцінка результатів.

За допомогою ключа до даної методики, представленого в таблиці (Додаток Б), визначається кількість балів, отриманих випробуваним за вибрані їм відповіді на судження наведених вище шкал. Загальна кількість балів, набраних із всіх питань шкали, ділиться на 20, і підсумковий показник розглядається як індекс рівня розвитку відповідного виду тривожності в даного випробуваного. (Бланк ключа до методики Додаток Б).

Висновки про рівень розвитку

3,5 – 4,0 бали – дуже висока тривожність

3,0 – 3,4 бали – висока тривожність

2,0 – 2,9 бали – середня тривожність

1,5 – 1,9 бала – низька тривожність

0,0 – 1,4 бали – дуже низька тривожність.

2) Діагностика стану агресії в підлітків.

Термін "агресія" надзвичайно часто вживається сьогодні в самому широкому контексті й тому має потребу в серйозному "очищенні" від цілого ряду нашарувань і окремих змістів. Прояв агресії в дитячому віці є проблемою, що усе більше хвилює вчителів і батьків. Завданням психолога повинна стати психокоррекционная робота з особами, які більше агресивні в порівнянні з іншими. Але, як визначити це "більше" або "менш"? Відповідь на це питання неможливий без досить точного визначення понять "агресії" і "агресивності". Необхідність такого визначення обґрунтовується тим, що термін "агресія" надзвичайно часто вживається сьогодні в самому широкому контексті й тому має потребу в серйозному "очищенні" від цілого ряду нашарувань і окремих змістів.

Різні автори у своїх дослідженнях по-різному визначають агресію й агресивність: як уроджену реакцію людини для "захисту, займаної території" (Лоренц; Ардри); як прагнення до панування (Моррисон); реакцію особистості на ворожу людині навколишню дійсність (Хорни, Фромм). Дуже широке поширення одержали теорії, що зв'язують агресію й фрустрацію (Маллер, Дуб, Доллард).

Під агресивністю можна розуміти властивість особистості, що характеризується наявністю деструктивних тенденцій, в основному в області субъектно-субъектных відносин. Імовірно, деструктивний компонент людської активності є необхідним у творчій діяльності, тому що потреби індивідуального розвитку з неминучістю формують у людях здатність до усунення й руйнування перешкод, подоланню того, що протидіє цьому процесу.

Агресивність має якісну й кількісну характеристики. Як і всяка властивість, вона має різний ступінь виразності: від майже повної відсутності до її граничного розвитку. Кожна особистість повинна мати певний ступінь агресивності. Відсутність її приводить до пасивності, відомості, конформности й т.д.

Надмірний розвиток її починає визначати весь вигляд особистості, що може стати конфліктної, нездатної на свідому кооперацію й т.д. Сама по собі агресивність не бажає суб'єкта свідомо небезпечним, тому що, з одного боку, існуюча зв'язок між агресивністю й агресією не є твердої, а, з інший, сам акт агресії може не приймати свідомо небезпечні й несхвалювані форми. У життєвій свідомості агресивність є синонімом "зловмисної активності". Однак саме посебе деструктивне поводження "зловмисністю" не володіє, такий його робить мотив діяльності, ті цінності, заради досягнення й володіння якими активність розвертається. Зовнішні практичні дії можуть бути подібні, але їхні мотиваційні компоненти прямо протилежні.

Виходячи із цього, можна розділити агресивні прояви на два основних типи: перший - мотиваційна агресія, як самоцінність, другий - інструментальна, як засіб (маючи на увазі при цьому, що й та, і інша можуть проявлятися як під контролем свідомості, так і поза нього, і сполучені з емоційними переживаннями: гнів, ворожість). Практичних психологів більшою мірою повинна цікавити мотиваційна агресія як прямий прояв реалізації властивих особистостей деструктивних тенденцій. Визначивши рівень таких деструктивних тенденцій, можна з великим ступенем імовірності прогнозувати можливість прояву відкритої мотиваційної агресії.

Однієї з подібних діагностичних процедур є опросник Басса-Дарки.

А.Басс, що сприйняв ряд положень своїх попередників, розділив поняття агресії й ворожість і визначив останню як: "... реакцію, що розвиває негативні почуття й негативні оцінки людей і подій". Створюючи свій опросник, що диференціює прояву агресії й ворожості, А.Басс і А.Дарки виділили наступні види реакцій:

1. Фізична агресія - використання фізичної сили проти іншої особи.

2. Непряма агресія, обхідним шляхом спрямована на іншу особу або ні на кого не спрямована.

3. Подразнення - готовність до прояву негативних почуттів при найменшому збудженні (запальність, брутальність).

4. Негативізм - опозиційна манера в поводженні від пасивного опору до активної боротьби проти сталих звичаїв і законів.

5. Образа - заздрість і ненависть до навколишнім за дійсні й вигадані дії.

6. Підозрілість - у діапазоні від недовіри й обережності стосовно людей до переконання в тім, що інші люди планують і приносять шкоду.

7. Вербальна агресія - вираження негативних почуттів як через форму (лемент, вереск), так і через зміст словесних відповідей (прокльону, погрози).

8. Почуття провини - виражає можливе переконання суб'єкта в тім, що він є поганою людиною, що надходить зло, а каяття, що відчувають також їм, совісті.

Впросник складається з 75 тверджень, на які випробуваний відповідає "так" або "ні".

Бланк опросника Баса - Дарки

№	Опросник	ТАК	НЕМАЄ
1.	Часом я не можу впоратися з бажанням заподіяти шкоду іншим.
2.	Іноді брешу про людей, яких не люблю.
3.	Я легко дратуюся, але швидко заспокоююся.
4.	Якщо мене не попросять по^-гарному, я не виконаю.
5.	Я не завжди одержую те, що мені покладене так немає.
6.	Я не знаю, що люди говорять про мене за моєю спиною.
7.	Якщо я не схвалюю поводження друзів, я даю їм це відчути.
8.	Коли мені траплялося обдурити кого-небудь, я випробовував болісні каяття совісті.
9.	Мені здається, що я не здатний ударити людини.
10.	Я ніколи не дратуюся настільки, щоб кидатися предметами.
11.	Я завжди поблажливий до чужих недоліків.
12.	Якщо мені не подобається встановлене правило, мені хочеться порушити його.
13.	Інші вміють майже завжди користуватися сприятливими обставинами.
14.	Я тримаюся насторожено з людьми, які ставляться до мене трохи більш дружественно, ніж я очікував.
15.	Я часто буваю незгодний з людьми
16.	Іноді на розум приходять думки, яких я соромлюся
17.	Якщо хто-небудь першим ударить мене, я не відповім йому.
18.	У подразненні ляскаю дверима.
19.	Я набагато більше дратівливий, чим, здається.
20.	Якщо хтось уявляє із себе начальника, то я завжди надходжу йому всупереч.
21.	Мене небагато засмучує моя доля.
22.	Я думаю, що багато з людей не люблять мене.
23.	Я не можу удержатися від суперечки, якщо люди не згодні із мною.
24.	Люди, увиливающие від роботи, повинні випробовувати почуття провини.
25.	Той, хто ображає мене й мою родину, напрошується на бійку.
26.	Я не здатний на грубі жарти.
27.	Мене охоплює лють, коли треба мною насміхаються.
28.	Коли люди будують із себе начальників, я роблю всі, щоб вони не зазнавалися.
29.	Майже щотижня я бачу кого-небудь, хто мені не подобається.
30.	Досить багато з людей заздрять мені.
31.	Я вимагаю, щоб люди поважали мене.
32.	Мене гнітить те, що я мало роблю для своїх батьків.
33.	Люди, які постійно переводять вас, коштують того, щоб їх "клацнули по носі".
34.	Я ніколи не буваю, похмурий від злості.
35.	Якщо до мене ставляться гірше, ніж я того заслуговую, я не розбудовуюся.
36.	Якщо хтось виводить мене із себе, я не обертаю уваги.
37.	Хоча я й не показую цього, мене іноді гризе заздрість.
38.	Іноді мені здається, що треба мною сміються.
39.	Навіть якщо я злюся, я не прибігаю до "сильного" вираженням.
40.	Мені хочеться, щоб мої гріхи були прощені.
41.	Я рідко даю здачі, навіть якщо хто-небудь ударить мене.
42.	Коли виходить не по-моєму, я іноді ображаюся.
43.	Іноді люди дратують мене однією своєю присутністю.
44.	Ні людей, яких би я по-справжньому ненавидів.
45.	Мій принцип: "Ніколи не довіряти "чужинцям".
46.	Якщо хто-небудь дратує мене, я готовий сказати, що я про нього думаю.
47.	Я роблю багато такого, про що згодом жалую.
48.	Якщо я розлючуся, я можу вдарити кого-небудь.
49.	З дитинства я ніколи не проявляв вибухів гніву.
50.	Я часто почуваю себе як порохова бочка, готова вибухнути.
51.	Якби всі знали, що я почуваю, мене б уважали людиною, з яким нелегко працювати.
52.	Я завжди думаю про те, які таємні причини змушують людей робити що-небудь приємне для мене.
53.	Коли на мене кричать, я починаю кричати у відповідь.
54.	Невдачі засмучують мене.
55.	Я б'юся не рідше й не частіше чим інших.
56.	Можу згадати випадки, коли був настільки зол, що вистачав першу річ, що попалася під руку, і ламав її.
57.	Іноді я почуваю, що готово першим почати бійку.
58.	Іноді я почуваю, що життя надходить із мною несправедливо
59.	Раніше я думав, що більшість людей говорить правду, але тепер я в це не вірю.
60.	Я лаюся тільки зі злості.
61.	Коли я надходжу неправильно, мене мучить совість.
62.	Якщо для захисту своїх прав мені потрібно застосувати фізичну силу, я застосовую її.
63.	Іноді я виражаю свій гнів тим, що стукаю кулаком по столі.
64.	Я буваю, грубуватий стосовно людей, які мені не подобаються.
65.	У мене немає ворогів, які б хотіли мені нашкодити. Я не вмію поставити людини на місце, навіть якщо він того заслуговує.
66.	Не вмію поставити людини на місце, навіть якщо він цього заслуговує.
67.	Я часто думаю, що жив неправильно.
68.	Я знаю людей, які здатні довести мене до бійки.
69.	Я не засмучуюся через дріб'язки.
70.	Мені рідко спадає на думку, що люди намагаються розлютити або образити мене.
71.	Я часто тільки загрожую людям, хоча й не збираюся приводити погрози у виконання.
72.	Останнім часом я став занудою.
73.	У суперечці я часто підвищую голос.
74.	Я намагаюся звичайно приховувати своє погане ставлення до людей.
75.	Я краще погоджуся із чим-небудь, чим стану сперечатися.

Примітка

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15

МЕНЮ

Дипломная работа: Діяльність психолога освітньої організації з розвитку особистості дитини