Курсовая работа: Розробка технологічного процесу обробки диску 07.02.00 в умовах дрібносерійного виробництва
2.11. Розрахунок похибок базування
Для досягнення високої
точності обробки деталі необхідно дотримуватись принципу єдності баз:
конструкторські, технологічні, вимірювальні бази повинні співпадати, в такому
разі похибка базування рівна нулю.
При наявності порушення
цього принципу виконується розрахунок похибки базування. Похибку базування
співставляють з необхідною точністю розмірів та роблять висновок відносно
можливості виконання заданої точності або необхідності заміни схеми базування.
Номер операції |
Розрахункова
схема
|
Розрахункова формула |
Похибка базування |
025 |
Базування по 3 плоским поверхням
|
- |
ТН |
Таблиця 2.11.1
Похибка установки заготовки
в пристосуванні ∆Еу розраховується з урахуванням похибок:
∆Еб – базування;
∆Ез – закріплення;
∆Епр – похибка
виготовлення та зношення опорних елементів пристрою.
Похибка установки
визначається як граничне поле розсіювання положень вимірювальної поверхні
відносно поверхні відліку в направленні витримуємого розміру.
Еу =;
(2.11.1)
де: Еб – похибка установки
заготовки на постійні опори, Еб=60мкм [1.14. ст.43];
Ез – контактна деформація
стику заготовки – опора пристрою [1.22. ст.52];
Ез=[(Кrz x Rz + Kнб х HB) + G1] x x (2.11.2)
Ез=[(0 + - 0,003 х 250) + 0,67 x ] x х = 20 мкм (2.11.2)
Епр - для серійного та масового
виробництва;
Епр=Езн – зношення установочних
елементів пристроїв:
Еон=B x N = 1,2 x 4 = 4,8
мкм; (2.11.3)
Еу = =68
мкм (2.11.4)
Аналізуючи отриману похибку
и порівнюючи точність відтворюючих розмірів можна
зробити висновок про можливість вибраного способу базування.
2.12. Визначення припусків на обробку
та операційних розмірів деталі
Визначення припусків
розрахунково-аналітичним методом виконаємо для поверхонь, маршрут обробки яких
передбачає багатоетапну послідовність
обробки. В цьому випадку це поверхня
Ø80Н7(+0,03). Технологічний маршрут обробки записуємо в
таблицю розрахунків припусків. Також записуємо в таблицю відповідно кожному
переходу значення елементів припусків.
Для заготовок, отриманих
литтям в кокіль, значення коефіцієнтів будуть дорівнювати: Rz=200мкм; Т=300 [6, 27. ст. 66].
Розрахунок припусків та
граничних розмірів на обробку отвору Ø80Н7.
Таблиця 2.12.1.
Технологічні
переходи обробки поверхні Ø80Н7 |
Елементи
припуску,
мкм
|
Розрахунковий припуск, 2Zmin,мкм |
Розрахунковий розмір, dp, мкм |
Допуск б, мкм |
Граничний
розмір, мм |
Граничні
значення припусків, мкм |
Rz |
T |
ρ |
E
|
dmin
|
dmax
|
2Z пр min
|
2Zпр min
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
Заготовка |
200 |
300 |
290 |
|
|
78,034 |
740 14кв |
77,29 |
78,03 |
|
|
Розточування чорнове |
50 |
50 |
14,5 |
168 |
2х835 |
79,704 |
190
11кв
|
79,51 |
79,7 |
1670 |
2220 |
Чистове |
20 |
25 |
2 |
8,4 |
2х116 |
79,936 |
74
9кв
|
79,866 |
79,940 |
240 |
356 |
Тонке |
5 |
10 |
- |
- |
2х47 |
80,03 |
30
7кв.
|
80,00 |
80,03 |
90
2000
|
134
2710
|
Після першого технологічного
переходу величини T i Rz
знаходимо по табл. 27 [6, стор.66]. та записуємо в таблицю.
Величина просторового
відхилення становить ρ=290 мкм. Величина верстатного просторового відхилення після
чорнового розточування
=0,05 х ρ= 0,05 х 290= 14,5
мкм (2.12)
Похибка установки при чорновому
розточуванні:
Е1 = =168 мкм
(2.12.1)
Залишкова похибка установки при чистовому
розточуванні:
Е2=0,05 х Е1=0,05 х
168=8,4 (2.12.2)
Так як чорнове та чистове розточування
проводиться в одній установці, то Ед=0;
На основі записаних в
таблиці даних проводимо розрахунок мінімальних значень міжопераційних
припусків, використовуючи основну формулу:
2Zmin=2(Rzi-1+) (2.12.3)
Мінімальний припуск під
розточування:
- чорнове:
2Zmin1=2(200+300+) = 2 х 835 мкм (2.12.3)
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8
|