Курсовая работа: Удосконалення трудового навчання в школі

- перевірка організації робочого місця;

- перевірка правильності виконання трудових прийомів;

- перевірка правильності виконання трудових операції;

- перевірка вміння користуватися технічною документацією, інструментами;

- перевірка дотримування правил ТБ.

4.2 Індивідуальний інструктаж учнів.

4.3 Додатковий інструктаж при умові однакових помилок значною частиною учнів.

5. Практична робота. Складання принципової схеми освітлювальної мережі (Додаток А).

Обладнання: стенд із змонтованою електромонтажною схемою (або плакат), що містить електролічильник, електричні запобіжники, вимикач і розетку, настінний (або стельовий) електричний патрон, електричний дзвінок, штепсельну вилку.

Послідовність виконання роботи:

1. Ознайомся з особливостями електричної схеми, способами з'єднання електротехнічних пристроїв та електроарматури.

2. Використовуючи умовні графічні позначення елементів, накресли принципову електричну схему освітлювальної мережі.

ІV. Заключний інструктаж:

- аналіз виконуваних робіт;

- аналіз помилок, які найчастіше траплялися;

- аналіз порушень трудової дисципліни;

- аналіз виконання правил ТБ;

- мотивація оцінок;

- демонстрація найкращих робіт.

V. Повідомлення теми та мети наступного заняття.

VІ. Домашнє завдання: § 23

VІІ. Прибирання робочих місць, прибирання майстерні.

Розділ: Електротехнічні роботи

Тема заняття: Призначення електролічильника. Будова електричної лампи розжарювання.

Мета: ознайомити учнів з призначенням електролічильника, з будовою електричної лампи розжарювання; навчити проводити розрахунок вартості електроенергії; виховувати економне ставлення до використання електроенергії.

Обладнання, матеріали, інструменти: плакат, роздатковий матеріал, зразки

Хід заняття:

І.Організація класу.

ІІ. Вступний етап:

1. Актуалізація чуттєвого досвіду і опорних знань, та знань, які лежать в основі вміння.

1. Назви відому тобі необхідну умову горіння речовини?

2. Які пристрої називають джерелами, а які - споживачами електричної енергії?

3. До якого виду споживачів належать світильники?

2. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Виробництво електроенергії – це процес, пов’язаний з великими витратами. Тому споживачі електроенергії повинні платити за її використання. Для цього необхідно визначити кількість спожитої електроенергії. Які прилади для цього існують, як проводити ці розрахунки – саме це ми з’ясуємо на сьогоднішньому уроці.

3. Повідомлення теми, мети та завдань заняття.

ІІІ. Основна частина:

1.  Вивчення нового матеріалу.

Призначення електролічильника

Лічи́льник електри́чної ене́ргії (електричний лічільник, електролічильник) — електричний вимірювальний прилад, що веде облік витраченої електричної енергії змінного або постійного струму. Одиниця вимірювання Ват-година та кратні (кіловат-година(кВт-год), мегават-година (МВт-год)).

Будова електричної лампи розжарювання.

Найпоширенішим споживачем електричної енергії, що використовується людиною, є електрична лампа розжарювання. Такими лампами освітлюють приміщення та вулиці, робочі місця й місця відпочинку, їх використовують в освітлювальних приладах автомобілів та електропотягів, літаках і космічних кораблях, у медичному і сільськогосподарському обладнанні, в інформаційній техніці тощо.

Залежно від призначення, електролампи розжарювання мають різну конструкцію та розміри (Додаток Б).

Звичайні освітлювальні електричні лампи широко використовують через їх простоту в експлуатації, низьку вартість та відсутність спеціальних пристроїв для ввімкнення їх в електричну мережу.

Основний недолік звичайних ламп – низька світловіддача. Тільки 2-3 % спожитої електроенергії витрачається на випромінювання світла, решта перетворюється на тепло. Нині сконструйовані досконаліші електричні лампи (ртутні, люмінесцентні, інші), які мають більшу світловіддачу, не випромінюють тепла і мають довший строк експлуатації.

Усі лампи розжарювання характеризуються робочими параметрами: робочою напругою, потужністю, габаритами, складом газової суміші, якою заповнена колба, та іншими. Основні з них, які необхідно враховувати при ввімкненні ламп в електромережу: робоча напруга і потужність. Ці параметри зазначено на колбі або цоколі лампи. Забороняється вмикати лампи в електромережу з іншими параметрами, а також замінювати їх новими, якщо не вимкнений вимикач.

На довговічність ламп впливають удари, поштовхи, а також те, як довго вони перебувають у ввімкнутому стані. Строк служби звичайної електричної лампи в сухому приміщенні становить орієнтовно 1000 год.

Якщо лампа розжарювання, розрахована на напругу 220 В, замінюється новою частіше, ніж один раз на рік, її потрібно замінювати тією, що розрахована на напругу 230...240 В. Ртутні побутові електричні лампи мають строк служби 6000 год. Використовувати такі лампи економічно вигідніше, ніж звичайні.

Люмінесценція - світіння речовин під дією електричної енергії без випромінення тепла.

Тугоплавкий - який важко піддається плавленню, плавиться при дуже високій температурі. Вольфрам - хімічний елемент; тугоплавкий метал сріблясто-білого кольору.

Траверс - стрижень для кріплення спіралі в електричній лампі.

Цоколь - частина електричної лампи, яка слугує для закріплення лампи в патроні і забезпечення її контакту з електричним колом.

2. Первинне закріплення (осмислення та встановлення об’єктивних зв’язків і залежностей в новому матеріалі):

1. Який основний недолік лампи розжарювання?

2. Для чого з колби лампи розжарювання викачують повітря?

3. Як подовжити строк служби лампи розжарювання?

3. Вступний інструктаж до практичної роботи учнів:

- пояснення і показ трудових прийомів та операцій, якими мають володіти учні, з обґрунтуванням кожної дії;

- ознайомлення з інструкційними картами;

- акцентування уваги на правила ТБ;

- закріплення та перевірка засвоєння учнями навчального матеріалу (відтворити показані прийоми, провести певні розрахунки, повторити технічні вимоги до якості роботи);

4. Поточний інструктаж:

4.1 Цільові обходи робочих місць учнів:

- перевірка організації робочого місця;

- перевірка правильності виконання трудових прийомів;

- перевірка правильності виконання трудових операції;

- перевірка вміння користуватися технічною документацією, інструментами;

- перевірка дотримування правил ТБ.

4.2 Індивідуальний інструктаж учнів.

4.3 Додатковий інструктаж при умові однакових помилок значною частиною учнів.

5. Практична робота розрахунок вартості спожитої електроенергії

1. Чому необхідно економити електричну енергію?

а) щоб уникнути виходу з ладу побутових приладів;

б) щоб зменшити витрати коштів на оплату електроенергії;

в) щоб зменшити витрати природних ресурсів на її виробництво.

2. Що показує електролічильник?

а) напругу електричного струму;

б) кількість спожитої електроенергії;

в) потужність електричного струму.

3. Якими одиницями вимірюється електрична енергія?

а) кіловат-годинами;

б) амперами;

в) вольтами.

4. Скільки електроенергії використано в квартирі, якщо на початку місяця показання лічильника - 102,3 кВт, а в кінці - 232, 8 кВт?

а) 130 кВт; б) 130,5 кВт; в) 120,8 кВт.

5. Яку суму необхідно заплатити за кожен з трьох літніх місяців(1 кВт – 0,234 грн.), якщо на лічильнику були слідуючи показники : 1 червня – 1034,6 кВт; 1липня – 1119,1 кВт; 1 серпня – 1189,1 кВт; 1 вересня – 1264,6 кВт;

ІV. Заключний інструктаж:

- аналіз виконуваних робіт;

- аналіз помилок, які найчастіше траплялися;

- аналіз порушень трудової дисципліни;

- аналіз виконання правил ТБ;

- мотивація оцінок;

- демонстрація найкращих робіт.

V. Повідомлення теми та мети наступного заняття.

VІ. Домашнє завдання: § 24

VІІ. Прибирання робочих місць, прибирання майстерні.

Розділ: Електротехнічні роботи

Тема заняття: Правила та прийоми перевірки освітлювальної мережі й побутових електроприладів. Перевірка справності елементів освітлювальної мережі.

Мета: Ознайомити учнів з правилами та прийомами перевірки освітлювальної мережі і побутових електроприладів; навчити перевіряти справність елементів освітлювальної мережі; виховувати свідоме ставлення до виконання правил електробезпеки при виконанні робіт, при перевірці справності.

Обладнання, матеріали, інструменти: роздатковий матеріал, плакат, зразки.

Хід заняття:

І. Організація класу.

ІІ. Вступний етап:

1. Актуалізація чуттєвого досвіду і опорних знань, та знань, які лежать в основі вміння.

1. Яке призначення електротехнічної арматури?

2.З яких елементів складається електричний світильник?

3. Який елемент є невід'ємною складовою кожного побутового електричного приладу?

2. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Для того, щоб підтримувати освітлювальну мережу та побутові прилади в робочому стані необхідно знати правила та прийоми їх перевірки. Сьогодні ви ознайомитеся з цими правилами і навчитеся перевіряти справність елементів освітлювальної мережі.

3. Повідомлення теми, мети та завдань заняття.

ІІІ. Основна частина:

1.  Вивчення нового матеріалу.

1.1. Перевірка справності побутової освітлювальної мережі та електроприладів.

При довготривалому користуванні побутовими електроприладами трапляються випадки саморозкручування затискних гвинтів, якими кріпляться струмопровідні жили штепсельних вилок, розеток, патронів, пошкодження ізоляційної оболонки, струмопровідних жил електропроводів та шнурів. Внаслідок цього під час вмикання приладів в електромережу може виникнути іскріння, а при недбалому використанні споживачів - коротке замикання струмопровідних частин. Виявивши ці та будь-які інші неполадки або ж, переконавшись, що електроприлад не працює (не нагрівається праска, не світиться електрична лампочка тощо), його потрібно негайно вимкнути з розетки та усунути неполадки (Додаток В).

Для їх виявлення користуються електричним пробником. Це найпростіший контролюючий прилад. За його допомогою визначають розрив в електричному колі, надійність контактів та місць з'єднання струмопровідних елементів електричного кола при вимкненому електричному споживачеві.

Якщо електрична лампочка світиться, це означає, що електричне коло замкнуте. Тобто плавка вставка перебуває у справному стані. І, навпаки, якщо лампочка не світиться, це свідчить про те, що струмопровідна частина запобіжника перегоріла. Тобто плавку вставку потрібно замінити новою. Так само перевіряється справність нагрівального елемента, наприклад, електропраски. Якщо після приєднання щупів пробника до вивідних контактів лампочка не світиться, значить нагрівальний елемент вийшов з ладу. Його необхідно замінити новим.

Справність елементів електричного кола освітлювальної мережі перевіряють також і за допомогою контрольної лампи. Такі роботи виконують електромонтери. Дітям категорично заборонено здійснювати перевірку справності освітлювальної мережі, запобіжників, світильників, будь-яких інших приладів, які перебувають під напругою, оскільки це, як і неправильні дії при виконанні побутових робіт, може призвести до нещасних випадків.

Під час виконання електромонтажних робіт, перевірки справності елементів освітлювальної мережі та побутових електричних приладів необхідно додержувати таких правил безпечної праці

Перед початком роботи:

1. Надіти халат, берет.

2. Оглянути робоче місце. Для виконання електромонтажних робіт воно має бути обладнане гумовим килимком.

3. Ознайомитися з практичним завданням.

4. З'ясувати, які інструменти та матеріали потрібні для його виконання.

5. Підготувати необхідне оснащення.

Під час роботи:

1. Розмістити інструменти, матеріали та пристосування у зручному для користування місці: оснащення, яке застосовується частіше, - праворуч, ближче до місця виконання робіт, а те, що використовується рідко, - ліворуч, далі від місця виконання робіт.

2. Працювати тільки справним інструментом.

3. Різальним та колючим інструментом користуватися обережно, щоб не травмуватися. Під час зняття ізоляційної оболонки ножем, робити це у напрямку від себе, з використанням підкладної дошки.

4. Електромонтажні роботи виконувати за відсутності напруги в електричному колі, що монтується.

5. Не можна перевіряти наявність напруги в електричному колі, торкаючись пальцями.

6. Електромонтажні роботи слід виконувати так, щоб проводи не перекручувались, не були туго натягнутими.

7. Стежити, щоб місця з'єднання проводів були міцно затиснуті та заізольовані.

8. Щоб уникнути ураження електричним струмом, забороняється торкатися обірваних проводів, виконувати інші роботи при увімкненому джерелі живлення.

9. Якщо під час роботи виявляються ознаки пошкодження електропроводки, запах плавлення ізоляційної оболонки проводів, диму, необхідно вимкнути джерело електричного струму та негайно повідомити вчителя.

Після закінчення роботи:

1. Інструменти та матеріали розмістити у відведених для них місцях.

2. Прибрати робоче місце. Відходи змітати тільки спеціальною щіткою.

3. При пости себе та робочий одяг у порядок. Вимити руки а милом. Здати робоче місце черговому.

Електромонтер - кваліфікований робітник, що займається електромонтажем електричного обладнання, устаткування.

Індикатор - прилад для визначення наявності електричного струму в колі.

Щуп - металевий стрижень, за допомогою якого здійснюється контакт із струмопровідними елементами електричного кола.

2. Первинне закріплення ( осмислення та встановлення об’єктивних зв’язків і залежностей в новому матеріалі):

1. Яке електричне коло називають замкнутим?

2. Яке призначення електричного пробника?

3. Як виявити несправність побутового світильника? У чому суть цього методу?

4. Чому забороняється перевіряти справність побутових електроприладів, увімкнених в електромережу?

5. Яких правил безпечної праці необхідно додержувати під час виконання електромонтажних робіт?

Вступний інструктаж до практичної роботи учнів:

- пояснення і показ трудових прийомів та операцій, якими мають володіти учні, з обґрунтуванням кожної дії;

- ознайомлення з інструкційними картами;

- акцентування уваги на правила ТБ;

- закріплення та перевірка засвоєння учнями навчального матеріалу (відтворити показані прийоми, провести певні розрахунки, повторити технічні вимоги до якості роботи);

4. Поточний інструктаж:

4.1 Цільові обходи робочих місць учнів:

- перевірка організації робочого місця;

- перевірка правильності виконання трудових прийомів;

- перевірка правильності виконання трудових операції;

- перевірка вміння користуватися технічною документацією, інструментами;

- перевірка дотримування правил ТБ.

4.2 Індивідуальний інструктаж учнів.

4.3  Додатковий інструктаж при умові однакових помилок значною частиною учнів.

5. Практична робота. Ознайомлення з будовою освітлювальних приладів, перевірка справності їх елементів

Обладнання та інструменти: освітлювальні прилади (настільні світильники, бра, торшери або інші однолампові побутові світильники), електричні щупи, електричні лампи, викрутка.

Послідовність виконання роботи:

1. Ознайомся з зовнішньою будовою освітлювального приладу.

2. Визнач призначення світильника, його вид.

3. Викрути електричну лампу з електропатрона. Прочитай її паспортні дані.

4. За допомогою електричного пробника перевір справність електролампи, з'єднувального електричного шнура, штепсельної вилки, електропатрона, вимикача.

5. Обережно розбери штепсельну вилку, електпатрон. Перевір надійність кріплення струмопровідних жил електрошнура до затискних гвинтів. За потреби ущільни викруткою місця з'єднання, заізолюй оголені струмопровідні частини електропроводу.

6. Склади штепсельну вилку та електропатрон у зворотному порядку.

7. Вкрути електричну лампу у світильник.

8. Одержавши дозвіл учителя, ввімкни світильник в електромережу і перевір його роботу.

9. Накресли в робочому зошиті принципову електричну схему такого способу контролю справності світильника із зображенням усіх його елементів та елементів пробника. Сформулюй і запиши суть такого контролю.

ІV. Заключний інструктаж:

- аналіз виконуваних робіт;

- аналіз помилок, які найчастіше траплялися;

- аналіз порушень трудової дисципліни;

- аналіз виконання правил ТБ;

- мотивація оцінок;

- демонстрація найкращих робіт.

V. Повідомлення теми та мети наступного заняття.

VІ. Домашнє завдання: § 25

VІІ. Прибирання робочих місць, прибирання майстерні.

Розділ: Електротехнічні роботи

Тема заняття: Особливості ремонту електроарматури

Мета:

Ознайомити учнів з особливостями ремонту електросвітильників; навчити здійснювати прості ремонти складових частин електросвітильників; виховувати відповідальність свідоме ставлення до виконання правил електробезпеки при ремонті побутових приладів

Обладнання, матеріали, інструменти: роздатковий матеріал, плакат, зразки

Хід заняття:

І.Організація класу.

ІІ. Вступний етап:

1. Актуалізація чуттєвого досвіду і опорних знань, та знань, які лежать в основі вміння.

1. Які види електротехнічної арматури тобі відомі?

2. Як за допомогою електричного пробника перевірити справність електричного шнура, штепсельного з'єднання, світильника з вимикачем?

3. Для виконання яких робіт призначені ізоляційні матеріали? Як правильно ізолювати місця зрощування проводів?

4. Яких правил безпечної праці необхідно додержувати при виконанні електротехнічних робіт?

2. Мотивація навчальної діяльності учнів.

На минулому занятті ви навчилися перевіряти справність елементів освітлювальної мережі. Що ж робити, якщо виявленні несправності. Природно - необхідно ремонтувати. Як це правильно виконати – про це буде йти мова на сьогоднішньому уроці.

3. Повідомлення теми, мети та завдань заняття.

ІІІ. Основна частина:

1.  Вивчення нового матеріалу.

1.1.   Ремонт електротехнічної арматури

Перед тим, як увімкнути побутовий електроприлад у мережу електричного струму, необхідно переконатися у справності електричного шнура, перевірити, чи немає в ньому пошкоджених або оголених проводів, чи надійно закріплені проводи у штепсельній вилці. Слід також перевірити надійність кріплення та справність елементів електроарматури.

Після виявлення несправностей виконують ремонтні роботи. Для цього треба мати такі інструменти: електричний пробник для перевірки справності елементів електричного кола; електромонтажний ніж для зняття ізоляційної оболонки з проводів та зачищання струмопровідних жил; щипці або бокорізи, якими можна відрізати проводи; круглогубці для виготовлення кілець під затискачі; пінцет для підтримування проводів, з'єднання їх із затискачами, захоплювання дрібних деталей; набір викруток для загвинчування затискачів. Треба мати також ізоляційну стрічку для ізолювання місць зрощування проводів; слюсарне обладнання та інструменти: молоток, лещата, надфілі, шліфувальну шкурку, ручний дриль з набором свердел, мітчики та плашки, кернер, обтискач, слюсарну вимірювальну лінійку. Всі електромонтажні роботи виконують, вимкнувши прилади з електричної мережі. Під час робіт користуються підкладною дошкою. Найчастіше виникає необхідність ремонту або заміни з'єднувального електричного шнура. Електричним пробником почергово перевіряють справність кожної жили та місць контактних з'єднань у штепсельній вилці й розетці.

Якщо лампочка не світиться, потрібно перевірити ти надійність та якість з єднання струмопровідних жил із затискними пристроями і повторно проконтролювати справність окремих елементів. У разі необхідності ремонтні роботи виконують згідно з технологічними картами, поданими нижче.

Обтискач - інструмент для ущільнення місць з'єднання проводів.

Зрощування проводів - з'єднання струмопровідних жил електричних проводів.

2.  Первинне закріплення ( осмислення та встановлення об’єктивних зв’язків і залежностей в новому матеріалі):

1. Яка електротехнічна арматура застосовується у побутових освітлювальних приладів?

2. Які конструктивні особливості такої арматури?

3. Як правильно виконувати ремонт штепсельної вилки, електропатрона, вимикача переносного освітлювального приладу?

Вступний інструктаж до практичної роботи учнів:

- пояснення і показ трудових прийомів та операцій, якими мають володіти учні, з обґрунтуванням кожної дії;

- ознайомлення з інструкційними картами;

- акцентування уваги на правила ТБ;

- закріплення та перевірка засвоєння учнями навчального матеріалу (відтворити показані прийоми, провести певні розрахунки, повторити технічні вимоги до якості роботи);

4. Поточний інструктаж:

4.1 Цільові обходи робочих місць учнів:

- перевірка організації робочого місця;

- перевірка правильності виконання трудових прийомів;

- перевірка правильності виконання трудових операції;

- перевірка вміння користуватися технічною документацією, інструментами;

- перевірка дотримування правил ТБ.

4.2 Індивідуальний інструктаж учнів.

4.3 Додатковий інструктаж при умові однакових помилок значною частиною учнів.

5. Практична робота. Заміна шнурів, вилок, побутових електроприладів.

ІV. Заключний інструктаж:

- аналіз виконуваних робіт;

- аналіз помилок, які найчастіше траплялися;

- аналіз порушень трудової дисципліни;

- аналіз виконання правил ТБ;

- мотивація оцінок;

- демонстрація найкращих робіт.

V. Домашнє завдання: § 26

VІ. Прибирання робочих місць, прибирання майстерні.

2.2 Проведення педагогічного експерименту

Педагогічний експеримент варто проводити в три етапи: перший етап дозволяє встановити нинішній стан справ із формуванням загально трудових вмінь і навичок (констатуючий експеримент), другий – впровадити нововведення в навчальний процес, а третій – перевірити ефективність цих нововведень. Оскільки результати нашого експерименту потрібно з чимось порівнювати, то потрібно проводити в одних класах навчання за старою програмою (контрольні класи), а в інших – за новою (експериментальні класи).

Педагогічний експеримент ми проводили в 6–му класі. Ще до початку експерименту варто підібрати класи так, щоб рівень навчальних досягнень у них був приблизно однаковим. Для цього слід врахувати оцінки у класних журналах та сформованість окремих вмінь. Крім того, враховувати ступінь самостійності учнів при виконанні якихось вправ чи завдань.

На початку вивчення розділу «Електротехнічні роботи» слід провести констатуючий експеримент, який дозволив нам виявити слабкі місця (прогалини в знаннях, невміння працювати з деякими інструментами, володіння якими передбачає Програма.

Так як до контрольних, так і до експериментальних класів застосовувались єдині вимоги до вмінь учнів, результати експерименту найкраще представити у вигляді діаграм по кожному вмінню.

І – вміння запам'ятовувати матеріал;

ІІ – чітко та швидко виконувати практичні завдання;

ІІІ – правильно встановлювати неробочі прилади;

IV ‑ перевіряти якість побутових приладів;

V – користуватися правилами техніки безпеки.

Разом із тим, прослідкувати за загальним ростом середньої оцінки в контрольних та експериментальних класах.

Таким чином можна стверджувати, що запропонована методика експериментального контролю трудових вмінь і навичок, створена на її основі навчальна програма цілком себе може виправдати і дати кращі результати в порівнянні з традиційною методикою.

Висновки

Терміни “вміння” і “навички” справді є схожими і вони розглядаються як доповнення один одного: на основі отриманих знань формується вміння – на основі сформованого вміння під час багаторазового повторення тієї чи іншої операції виконання її стає ніби автоматичним – формується навичка – на основі сформованої навички може ґрунтуватись нове вміння і т.д.

Загально трудові вміння мають вирішальне значення у формуванні повноцінної особистості, тому їх розвиток під час навчання в школі є необхідним, адже саме в цей час закладається основа майбутнього члена суспільства. Загально трудові вміння сприяють розвитку самостійності, активності, гнучкості мислення, відповідальності і є фундаментом для розвитку творчих здібностей учнів.

До загально трудових вмінь відносять вміння:

- планувати свою роботу наперед;

- організовувати своє робоче місце та забезпечувати швидке і якісне виконання роботи;

- вміння варіювати виконання роботи відповідно до обставин;

- вміння здійснювати контроль за своєю роботою.

Успішними передумовами формування вмінь (навичок) є:

- чітка визначеність завдання;

- розуміння кінцевої мети завдання;

- знання засобів її досягнення;

- відповідність завдання сформованим вмінням;

- ефективність інструктажу вчителя;

- об’єктивне оцінювання;

- наявність зацікавленості (інтересу) в учня до завдання;

- можливість для учня проявити ініціативу;

- самоконтроль та самооцінка своєї роботи.

Список використаної літератури

1. Борисов Ю.М., Липатов Д.Н. Общая электротехника: Учеб. пособие. – М.: Высш. шк., 1994. – 519 с.

2. Делік М.Н. Технічне моделювання у восьмирічній школі. – 2–е вид., доп. і перероб. – К.: Рад. школа, 1999. – 162 с.

3. И.В. Виноградов, А.А. Алферов Дидактические условия формирования графических знаний и умений у учащихся 1У–УШ классов общеобразовательной школы: (на материалах трудов обучения и черчения): Автореф. дис. канд. пед. наук: 13.00.01. – К., 2006. – 25 с.

4. Качнев В.И. Техническое моделирование и конструирование на уроках труда // Школа и производство, – 1993. – № 7. – С. 38–43.

5. Мамынин Н.П. Аналогия в техническом творчестве. – Минск.: Наука и техника, 2002. – 168 с.

6. Національна доктрина розвитку освіти в Україні у ХХІ столітті. –wwwgdo.Kiyv.ua

7.Андріяшин В.І. Нормування праці учнів у навчальних майстернях. – К.: Рад. шк, 1997. – 40 с.

8. Борко П.М. Електротехніка. Лабораторний практикум. – 2–е вид., перероб. – К.: Вища школа, 1997. – 272 с.

9.Иванов А.А. Электротехника. Лабораторные работы: Учеб. пособие. – 2–е изд., перераб. и доп. – К.: Вища школа, 1992. – 344 с.

10. Качнев В.И. О лабораторно–практических работах // Школа и производство, – 2000. – № 10. – С. 26–28.

11.Кузнецов М.И. Основы электротехники: Учеб. пособие. – 10–е изд., перераб. – М.: Высш. школа, 2000. – 367 с.

12. Програма трудового навчання учнів середньої загальноосвітньої школи. – К.: Освіта, 1993. – 97 с.

13.Гусев В.И. Методика преподавания электротехники в средней школе: Пособие для учителя. – М.: Учпедгиз, 1990. – 267 с.