Постанова В.Р,

прийомі передач. Виявлені у посилках гроші зараховуються на особистий

рахунок засуджених із стягненням за пересилку за тарифом поштових переказів

згідно з Поштовими правилами. Гроші, що заховані замаскованим способом у

поштових відправленнях, при їх виявленні вилучаються і за мотивованою

постановою начальника установи, санкціонованою прокурором, обертаються, як

правило, в прибуток держави у порядку, передбаченому ( 30 цих правил.

Вмістимість посилок реєструється у спеціальній книзі (додаток 14).

8. Не раніше, як за місяць до звільнення засудженого, який не має на

складі особистого одягу та взуття цивільного зразку за сезоном,

адміністрація виправно-трудових установ може отримати для збереження такий

одяг та взуття, що надійшли поштою або доставлені безпосередньо в установу,

які видаються засудженому в день його звільнення. Такі відправлення не

вважаються посилкою або передачею.

9. Родичам засуджених або іншим особам, які прибули до виправно-

трудових установ з метою передачі засудженим продуктів харчування та

предметів першої потреби, адміністрація зобов’язана роз’яснити, що

відповідні продукти харчування та предмети першої потреби вони можуть

придбати через магазин виправно-трудової установи.**

У цьому випадку вказані особи подають заяву в двох примірниках, у якій

перераховують кількість та вагу продуктів харчування і предметів першої

потреби, які вони бажають передати засудженим. Ці ж особи сплачують їх

вартість. Після одержання засудженими таких передач перший примірник заяви

вручається особам, які оплатили ці передачі, а інший прилучається до

окремої справи. Вага передач не повинна перевищувати 8 кг.

Виправно-трудовий кодекс України, стаття 41

Правила внутрішнього розпорядку, 1997 р.

( 26, сторінки 15–16

*) Наказ МВС України № 865 від 22.12.97 р.

**) Наказ МВС України № 865 від 22.12.97 р.

ПОРЯДОК ПРИДБАННЯ ЗАСУДЖЕНИМИ ПРЕДМЕТІВ ХАРЧУВАННЯ І ПРЕДМЕТІВ ПЕРШОЇ

ПОТРЕБИ

Стаття 37. Придбання засудженими продуктів харчування і предметів першої

потреби.

Засудженим дозволяється купувати за безготівковим розрахунком

продукти харчування і предмети першої потреби на кошти, зароблені в

місцях позбавлення волі, а засудженим чоловікам віком понад шістдесят

років, інвалідам першої та другої груп – також на кошти, одержані за

переказами.

Стаття 38. Визначення сум грошей для придбання засудженими продуктів

харчування і предметів першої необхідності.

Засудженим дозволяється витрачати на місяць для купівлі продуктів

харчування і предметів першої потреби гроші у сумі у виправно-

трудових колоніях загального режиму до ста відсотків мінімального

розміру заробітної плати (45 гривень).

У разі відсутності злісного порушення режиму відбування покарання і

сумлінного ставлення до праці після відбуття не менш як половини

строку покарання засудженим може бути дозволено додатково витрачати

на місяць у виправно-трудових колоніях загального режиму гроші в сумі

п’ятдесят п’ять відсотків мінімального розміру заробітної плати (25

гривень).

Засудженим, які перевиконують норми виробітку, і тим, що працюють на

почасових роботах і по господарському обслуговуванню, які зразково

виконують встановлені завдання, може бути додатково дозволено

витрачати на місяць гроші в сумі тридцять відсотків мінімального

розміру заробітної плати (13 гривень).

Примітки:

1. Закон України «Про внесення змін і доповнень до законодавчих актів

України що до врегулювання деяких питань, пов’язаних з умовами

відбування покарання засудженими» від 27.07.1994 року.

1. Закон України «Про встановлення величини вартості межі

малозабезпеченності та розміру мінімальної заробітної плати на 1998

рік». Стаття 2. «...встановлюється розмір мінімальної заробітної

плати з 1 січня 1998 року – 45 гривень».

( 25. Порядок придбання засудженими продуктів харчування і предметів першої

потреби.

У межах сум, встановлених Виправно-трудовим кодексом України,

засудженим дозволяється купувати за безготівковим розрахунком

продукти харчування і предмети першої потреби на кошти, зароблені у

місцях позбавлення волі, а засудженим чоловікам віком понад

шістьдесят років, інвалідам першої та другої груп – також на кошти,

одержані за переказами. Асортимент продуктів харчування та предметів

першої потреби, що дозволені для продажу засудженим, встановлюються

переліком (додаток 8).

Засуджені, позбавлені у дисциплінарному порядку права на одержання

чергової посилки або передачі і купування продуктів харчування на

строк до одного місяця, мають право купувати тільки предмети першої

потреби у межах встановлених сум.

З метою придбання засудженими продуктів харчування і предметів першої

потреби в установах організуються магазини або ларьки, які працюють

щоденно, за винятком вихідних днів. При цьому адміністрація

забезпечує, щоб кожний засуджений мав можливість відвідати магазин

або ларьок не менше 3–4 разів на місяць. Засуджені відвідують

торговельні пункти у час, відведений розпорядком дня.

Із приміщень камерного типу виправно-трудових установ виводити

засуджених для придбання продуктів харчування і предметів першої

потреби забороняється. У приміщеннях камерного типу продукти

харчування і предмети першої потреби для засуджених закуповуються

спеціально призначеними для цього працівниками виправно-трудових

установ. З цією метою кожному засудженому, який має право на

придбання продуктів харчування і предметів першої потреби, видаються

бланки-заяви (додаток 12), які після заповнення їх засудженими

здаються адміністрації. Працівник, який робить покупку, попередньо

перевіряє у фінансовій частині або в бухгалтерії виправно-трудової

установи наявність грошей на особистому рахунку засудженого.

Придбаний товар видається засудженому під його особистий підпис на

заяві. Придбання продуктів харчування і предметів першої потреби для

осіб, яких тримають у приміщеннях камерного типу установ по виконанню

покарань, проводяться два рази на місяць.

Правила внутрішнього розпорядку, 1997 р.

( 25, сторінки 14–15

Перелік продуктів харчування та предметів першої потреби, які дозволено

купувати засудженим.

1. Продукти харчування:

Будь-які продукти харчування та тютюнові вироби (за винятком продуктів, які

швидко псуються, спиртних напоїв та пива, чай – не більше 1 кг, а

тютюнові вироби не більше 30 пачок або махорки фабричної розфасовки).

2. Предмети першої потреби, які дозволено продавати засудженим:

- Майки, труси, носові хусточки, панчішно-шкарпетні вироби, рукавиці,

тапочки кімнатні (спортивні), носки, шарфи.

- Господарське і туалетне мило, зубний порошок та паста, крем до та

після гоління.

- Поліетиленовий посуд, пластмасові футляри для окулярів, мила та

зубних щіток.

- Кухлі та ложки.

- Електричні, механічні бритви, безпечні з касетними голівками.

- Гребінці, гребінка, дзеркало, щітки зубні, для одягу та взуття, крем

для взуття.

- Шахи, шашки, доміно, нарди.

- Учбові зошити, поштові конверти, картки, марки, прості олівці,

кулькові ручки, чорнила та стержні з мастикою (чорного, синього,

фіолетового кольорів).

- Сірники не більше 10 пачок, папір для паління.

- Спортивні костюми.

Примітка:

Вказаний асортимент продуктів забезпечується у межах, які надаються

торговельними фондами на місцях.

Правила внутрішнього розпорядку, 1997 р.

додаток № 8 до ( 17, 25; сторінки 49–50

Перелік продуктів харчування і предметів першої потреби, які можна

відсилати засудженим у посилках (передачах) та зберігати при собі.

1. Продукти харчування:

Будь-які продукти харчування (за винятком тих, що швидко псуються, спиртних

напоїв та пива) і тютюнові вироби фабричної розфасовки, чай не більше

1 кг у посилці, передачі чи бандеролі, а тютюнових виробів – не більше

30 пачок цигарок або махорки.

2. Предмети першої потреби:

- натільна білизна (тепла і проста) – не більше двох комплектів;

- панчохи, шкарпетки, рукавиці – не більше двох комплектів;

- шарфи, носові хусточки, нитки та вироби з них;

- тапочки кімнатні, спортивне взуття (кеди, напівкеди, тапочки) по 1-й

парі;

- годинники ручні або кишенькові із некоштовних металів (1 одиниця);

- бритви електричні, механічні, а також безпечні з касетними голівками

(1 одиниця);

- електрокин’ятильники побутові промислового виготовлення (1 одиниця);

- туалетне приладдя (мило, зубний порошок чи паста, зубна щітка,

гребінець, креми до та після гоління, вазелін, шампунь);

- підручники і учбове приладдя, література та періодичні видання, у

тому числі релігійного змісту, письмовий папір, зошити, прості

олівці, ручки, чорнила, стержні, (з мастикою чорного, синього і

фіолетового кольорів), конверти, марки, картки;

- шахи, шашки, доміно, нарди;

- щітки для одежі та взуття, крем для взуття;

- спортивні костюми;

- сірники не більше 10 пачок.

Примітка:

1. Засудженим дозволяється направляти копії вироків та ухвал судів.

2. У бандеролях із продуктів харчування дозволяється направляти сухі

кондитерські вироби, предмети першої потреби, зберігати які не

заборонено.

3. Засудженим, які знаходяться у ПКТ, одиночних камерах колоній особливого

режиму продаж та зберігання чаю заборонено.

Правила внутрішнього розпорядку, 1997 р.

додаток № 5 до ( 17, 26; сторінка 46

МІРИ СТЯГНЕНЬ

ТА ЗАОХОЧЕНЬ

Стаття 65. Міри заохочень, що застосовуються до осіб, позбавлених волі.

За хорошу поведінку і чесне відношення до праці до засуджених можуть

застосовуватись слідуючі міри заохочень:

1. оголошення подяки;

2. занесення на дошку передовиків виробництва;

3. нагородження похвальною грамотою;

4. преміювання за кращі показники в роботі;

5. дозвіл на одержання додатково однієї посилки або передачі на

рік;

6. надання додатково одного короткострокового або довгострокового

7. побачення на рік, чи права на одні платні телефонні розмови

тривалістю п’ятнадцять хвилин;

8. дозвіл додатково витрачати гроші в сумі до п’ятнадцяти відсотків

мінімального розміру заробітної плати на купівлю продуктів

харчування і предметів першої потреби у святкові дні;

9. дострокове зняття раніше накладеного стягнення.

Засуджені, що доказали своє виправлення зразковою поведінкою і чесним

відношенням до праці, можуть бути у встановленому законом порядку

представлені до умовно-дострокового звільнення або заміни невідбутої

частини покарання більш м’яким покаранням.

Стаття 67. Міри стягнень, що застосовуються до осіб, позбавлених волі.

За порушення вимог режиму відбування покарання до засуджених можуть

застосовуватись слідуючі міри стягнення:

10. попередження або догана;

11. позачергове чергування по прибиранню приміщень і території місця

позбавлення волі;

0.

0. позбавлення права на одержання чергової посилки або передачі і

заборона на строк до одного місяця купувати продукти харчування;

0.

0. скасування покращених умов утримання, передбачених статтями 38,

39 і 391 цього кодексу;

0. поміщення засуджених, що утримуються в установах по виконанню

покарань, в штрафний ізолятор з виводом або без виводу на роботу

на строк до п’ятнадцяти діб;

0.

0. переведення засуджених, що утримуються в установах по виконанню

покарань загального, посиленого та суворого режиму, в приміщення

камерного типу на строк до шести місяців.

Виправно-трудовий кодекс України, статті 65, 67

Закон України «Про внесення змін і доповнень...» від 27.07.94

ПОРЯДОК НАДАННЯ ЗАСУДЖЕНИМ ПОБАЧЕНЬ

Стаття 39. Побачення і телефонні розмови засуджених до позбавлення волі з

рідними.

Засудженим надаються побачення: короткострокові тривалістю до чотирьох

годин і довгострокові до трьох діб.

Засудженим один раз на три місяці за наявності технічних можливостей

надається право на одні платні телефонні розмови тривалістю п’ятнадцять

хвилин під контролем адміністрації.

Засудженим за їх бажанням дозволяється заміняти тривалі побачення

короткостроковими, а також тривалі та короткострокові – телефонними

розмовами.

( 34. Побачення засуджених з родичами і іншими особами.

1. Засудженим згідно з нормами, встановленими Виправно-трудовим

кодексом України, надаються короткострокові і тривалі побачення.

Побачення із засудженими, які тримаються у різних виправно-трудових

установах, не дозволяються.

2. Короткострокові побачення надаються з рідними та іншими особами в

присутності представників адміністрації виправно-трудових установ. З іншими

особами побачення надаються тільки у тих випадках, коли, на думку

адміністрації, вони не будуть негативно впливати на засудженого.

У разі відмови у наданні побачень на заяві засудженого або особи, яка

бажає з ним зустрітися, робиться відмітка про причини відмови.

За бажанням засудженого побачення може бути замінено правом міжміської

телефонної розмови під контролем адміністрації за наявністю технічної

можливості.

Особам, засудженим до позбавлення волі у виправно-трудових колоніях

загального режиму два тривалих побачення замінюється на шість

короткострокових. Начальник виправно-трудової установи у винятковому

випадку з метою виховання може надати короткострокове побачення рідним і

засудженим, якого утримують у приміщенні камерного типу, штрафному або

дисциплінарному ізоляторі.

3. Тривалі побачення надаються з правом спільного проживання і тільки з

близькими родичами, коло яких встановлене Виправно-трудовим кодексом

України.

4. Адміністрація виправно-трудової установи, як правило, звільнює

засуджених від роботи на період тривалих побачень з наступним або

попереднім відпрацюванням цього часу.

5. У разі епідемії, стихійного лиха або інших надзвичайних обставин, що

перешкоджають нормальній діяльності виправно-трудових установ, побачення

можуть бути тимчасово відмінені.

6. Поєднання побачень або роз’єднання одного побачення на декілька

періодів не дозволяється.

( 35. Порядок надання і проведення побачень та телефонних розмов.

1. Дозвіл на побачення надається начальником виправно-трудової установи

або особою, яка його заміщає, згідно заяви засудженого або особи, яка

прибула на побачення. Документами, які засвідчують особу, що прибула на

побачення, а також її родинні зв’язки, можуть бути паспорти, посвідчення

особи, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб.

2. Особи, які прибули на побачення, приймаються начальником установи

або його заступником, начальником загону або черговим помічником начальника

установи. Вони інформуються про поведінку засудженого і попереджуються про

обов’язкове дотримання правил поведінки під час побачення, заборону

нелегальних передач та про негайне припинення побачень, якщо буде виявлено

порушення цих правил.

Гроші, цінні речі, а також предмети, заборонені для використання у

виправно-трудових установах, здаються на збереження контролеру по

проведенню побачень під розпис у спеціальному журналі (додаток 2).

При наявності достатніх підстав вбачати, що особа, яка прибула на

побачення, умисно передає засудженому предмети, вироби та речовини,

збереження яких в умовах місць позбавлення волі заборонено, або одержує від

засудженого нелегальним шляхом заборонені речі, начальник виправно-трудової

установи оголошує такій особі про те, що побачення їй буде надано тільки у

випадку й згоди на огляд її речей і одягу до і після побачення. Такий огляд

проводиться в порядку, встановленому цими Правилами. У випадку виявлення

замаскованих від огляду заборонених предметів і виявлення особи, яка

намагалась передати їх засудженому, вступають в дію правила законів про

адміністративні правопорушення.

Якщо особа, яка прибула на побачення, відмовиться від огляду речей і

одягу, тривале побачення із засудженим їй не дозволяється, але може бути

надане короткострокове побачення у випадку, коли засуджений на це має

право.

3. Побачення засудженому дозволяється не більше як з двома дорослими

особами, разом з якими можуть бути неповнолітні діти засудженого.

4. Тривалість побачень встановлюється адміністрацією виправно-трудових

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5