Использование и ремонт муфт

Использование и ремонт муфт

1

ВСТУП

1.1.

Ми живемо в оточенні машин і так до них звикли, що не можемо уявити

собі, як обійтись без цих багаточисленних помічників, які полегшують нашу

працю, наше життя. Далеко не завжди ми віддаємо собі звіт в тому, скільки

різноманітних машин існує поряд з нами. Тільки деякі з них знаходяться

перед нашими очима, а скільки є машин про існування яких ми навіть не

здогадуємось.

Що відомо нам про машини, за допомогою яких були виткані тканини,

спечений хліб, запаковані консерви, надруковані кноги і журнали! А ці

машини зв"язані з іншими – ті, завдяки яким вони з"явились на світ. Кожен

рік, кожен день інженери-конструктори працюють над новими машинами,

реконструють старі.

Машини розвиваються дуже швидко. Сама людина розвивалась не меньше

двох мільйонів років, а вся історія машин складається тільки в два з

половиною тисячоліття.

Можливо, першою машиною в сучасному розумінні, був водяний млин, не

що інше, як перетворення енергії водяного потока в енергію обертання.

Перші млини з"явилися на гірських річках і швидко розповсюдились всюди, де

можна було зробити перепону води.

Іншими галузями діяльності людини, в результаті якої виникли машини,

було будівництво і водозабеспечення. З"являються пристосування для підйому

і переміщення вантажів, принцип дії яких залишився в сучасних

вантажопідйомних пристроях і машинах.

Важко визначити час винаходу тих чи інших машин, можливо, що вони

винаходились неодноразово. З"явилися машини, які можна назвати

пневматичними, тому що вони служили для перетворення не сили, а руху. Їх

можна назвати автоматами, походження яких дуже давнє. За допомогою таких

автоматів проводились театралізовані і релігійні дійства, поряд з машинами

автоматами були і великі, керуючі рухом статуй.

Винахід пневматики зв"язаний з іменем Александрійського механіка

Ктесибія. Він винайшов двохциліндровий пожежний насос, водяний годинник,

водяний орган, а також аеротрон-воєнну машину, в якій роль упругого тіла

відіграє стиснуте повітря.

Згадаємо, що великий математик і механік Архімед, один із самих

визначних вчених в історії людства досяг дуже багато. В математиці він

винайшов бинегральне числення, набагато випередивши свій час. Він винайшов

гвинт, використовував зубчасте колесо, знайшов закон який носить його ім"я,

винайшов багато нових машин. Під час осади рідного міста римлянами він

винайшов нові військові машини, які надовго затримали набагато сильнішу

армію римлян під стінами сиракуз. Але всеж місто пало, і один з римських

солдат убив Архімеда. Останніми словами великого вченого були : "Не трогай

моих чертежей".

На жаль, до нас дійшло мало відомостей про інженерів давнини і деякі

з них залишили написані ними книги, про інших відомі лише імена.

Зараз ми знаємо, що в Древній Греції були дуже поширені військові

машини. В Римській імперії були винайдені сільскогосподарські і будівельні

машини. В кінці 1 ст. до н.е. римський архітектор Марк Вітрувій Полійон

написав "десять книг про архитектуру". Цого твором користувалися півтори

тисячі років. Десята книга твору присвячена машинам, і тут дано, мабуть,

перше означення машини, "Машина є совокупність з"єднаних разом дерев"яних

частин, які мають велику силу для переміщення вантажів".

В арабських країнах велике поширення мало ткацьке виробництво.

Перетворення поступального руху в рух обертовий за допомогою педального

механізму, використане в конструкції гончарного круга, зробило кращою

якість пряжі і прискорило виробництво. Мабуть біля ІІ ст. до н.е. в Китаї

був винайдений станок з рухомими шнурами для підняття і опускання ниток

після кожного перельоту човника. Цей станок був освоєний ткачами Середньої

Азії. і Близького Сходу.

В Х-ХІ ст. був винайдений годинник. Винахідником годинника називають

математика Герберта Орійянського, який завів у Європі "арабські" цифри.

Можна сказати, що винахід і виготовлення годинників допомоголо становленню

механіки. Очевидно, наприклад, що зубчасті колеса широко поширилися в

техніці завдяки винаходу годинника.

Перша універсальна парова машина була винайдена механіком Коливано-

Вознисенських заводів Іваном Івановичем Ползуновим.

Важливу роль в механіці машин мав головний механізм парової машини-

кривошипно-шатунний механізм, який служить для перетворення зворотньо-

поступального руху поршня у рух обертальний.

Парова машина дала можливість стоворити механічний транспорт. Перший

локомотив в 1814 році побудував Джордж Стефенсон. У вересні 1810 році була

відкрита перша в світі 40-км пасажирська лінія Ліверпуль-Манчестер.

Одночасно проходило і становлення механізованного водного транспорту.

В 1818 році перший пароплав перетнув Атлантичний океан. Це була "Саванна",

яка мала довжину 30,5 м. і ширину 7,9 м.

В 1822 році англічанин Г.Огль збудував жатку в якій використав

принцип ворота . В 1826 році П.Белл винайшов машину, придатну для збору

урожаю.

Розвиток машин з середини минулого століття іде все швидшими темпами.

З"являються нові типи машин. В 1879 році механік К. Бенц винайшов

двохтактний двигун. Перший автомобіль Бенца був трьохколесним, він мав

максимальну швидкість 16 км/год. В той самий рік Готліб Даймлер побудував

мотоцикл, на якому встановив малогабаритний двигун власної конструкції. В

1892 році свій перший автомобіль побудував американський механік Генрі

Форд. Він організував в детройті великий концерн по виробництву автомобілів

і став одним із засновників американської автомобільної промисловості.

З деяким відставанням від автомобіля був винайдений літальний аппарат

важчий повітря-аероплан. це було в 90-х роках ХІХ ст.

Перша світова війна переключила машинобудівні заводи на виробництво

зброї. Виникають нові військово-транспортні засоби, артилерійськи системи,

будують механізми для артилерійських систем. Були винайдені броне-

автомобілі, а в 1916 році в бою на річці Соммі англійці вперше використали

танки.

Найстарішим із транспортного машинобудування було

локомотивобудування. В 1924 році радянський інженер Яков Модестович Гаккель

спроектував і побудував перший в світі магістральнийтепловоз, а в 1933 році

Кололипський завод почав його серійнийне виробництво.

Авіація в нашій країні швидко досягла по всіх показниках великих

успіхів. В 12\923 році під керівництвом радянського авіаконструктора

Костянтина Александровича Калініна в Харкові був побудований пасажирський

літак К-1. В 30-х роках було побудовано велике сімейство літаків АНТ,

побудованих під керівництвом авіаконструктора Андрія Миколайовича Туполева,

учня Жуковського. На літаку АНТ-25 був вперше здійснений безпосадковий

переліт Москва-Північний полюс-Ванкувер (США).

В середині 20-х років під керівництвом Аркадія Дмитровича Швидова був

побудований перший авіаційний двигун з водяним охолодженням. Це значно

прискорило дальший розвиток авіації.

Сільске господарство в 20-х роках повільно почало механізуватися.

Побільшало число тракторів, з"являються машини нових типів. з початку 30-х

років Запорізький завод "Комунар" почав випуск комбайнів своєї конструкції.

Тоді ж почали діяти Саратовський завод комбайнів і Ростовський завод

сільскогосподарських машин, на якому було почато виробництво збиральних

комбайнів. З"явились канавокапальні машини для збирання овочів.

Швидкий розвиток машинобудування поставив нові завдання перед

металургією : радянські заводи почали виробництво важкої металургічної

техніки. Швидкими темпами закінчилась реконструкція Старокраматорського

машинобудівного заводу, почав працювати Новокраматорський завод. В 30-х

роках на цьому заводі для "Запоріжсталі" був побудований потужний прокатний

стан-блюмінг.

30-ті роки – це час швидкого розвитку ковальско-пресового обладнання,

без якого було б неможливе масове виробництво машин. в нашій країні в роки

перших п"ятирічок кількість пресів і механічних молотів вітчизняного

виробництва значно виріс. Був освоєний випуск парових молотів з вагою

подаючих частин 1-3 тони і кривошипних пресів до 900 т., а також ножиць для

різкі металу, горизонтально-ковальських машин.

Зрозуміло, що для приведення в дію маких потужних машин необхідна

була відповідна енергетична база. Основною енергетичною машиною стала

турбіна. Так, що в 30-ті роки на Ленінградському металічному заводі була

побудована турбіна потужністю 100 МВт.

Механізація в гірській справі швидко розвивалась в роки першої та

другої п"ятирічки. Був налагоджений випуск врубових і навалочних насосів,

бурових машин. Побудова вугільних комбайнів була великим кроком вперед.

Практично до 40-х років радянська вугільна промисловість за рівнем

механізації зайняла перше місце в світі.

Виробництво будівельних і дорожних машин в значній мірі були

поставлені в перші роки п2ятирічки. Вітчизняні заводи освоїли виробництво

бетонометалів, розчинометалів і почали серійний випуск екскаваторів.

В кінці першої п"ятирічки на будівництві з"явились стрічкові

транспортери, спочатку імпортного, а потім і вітчизняного виробництва. На

багатьох заводах освоїли виробництво пневмотичних компресорів, що дозволило

підвищити рівень механізації важких робіт і забезпечити їх безпечність.

Структура машин і механізмів в 30-40-ві роки має деякі зміни :

в якості структурних елементів, в їх склад поряд з жорсткими і гручкими

елементами починають входити рідкі, газоподібні, електромагнитні, а потім і

електронні елементи.

Друга світова війна внесла значні корективи в розвиток

машинобудування, інженерна думка працювала в основному в напрямку

вдосконалення мехніки для ведення війни, але разом з тим вона не з меньшим

успіхом використовувалась у мирній праці.

В 70-х роках в нашій країні була побудована машина для діагностики

вроджених пороків серця. Вона працювала за методом порівняння того, що

закладено було в її пам"ять, з данними, одержаними при обстеженні хворого.

З цієї машини почалось використання ЕОМ в медицинській практиці.

В повоєнні роки значні зміни відбулися в авіації :

поршневі двигуни поступилися місцем реактивним, що дало можливість підняти

паралельну висоту польотів до 35 км., швидкість польоту до 25 тис. км/год.

Звичайно що при цьому змінювався не тільки двигун, а і весь літак. Поряд з

реактивними і турбореактивними почали використовувати і турбогвинтові,

високоекономічні і надійні. в 50-х роках був збудований перший

турбогвинтовий двигун, який зайняв одне з перших місць в громадській

авіації. Тоді ж почався серійний випуск турбореактивного лайнера Ту-104

конструкції Туполева. цей лайнер на висоті 10 км розвивав швидкість 800

км/год.

В 60-ті роки колектив під керівництвом Олега Костянтиновича Антонова

збудував самий великий в світі транспортний літак АН-22 ("Антей") –

цільнометалічний моноплан з високодинамічним крилом, на якому встановили

чотири турбогвинтові двигуни. Звичайно, управління такими гігантами можливе

лише при дуже високому рівні автоматизації.

Зросли габарити і енергетичних машин. в кінці 50-х років в Харкові

були спорудженні парові турбіни потужністю 100МВт. Ці турбіни успішно

пропрацювали на вітчизняних теплових електростанціях. В 70-х роках

потужність парових турбін в одному агрегаті збільшилась в 15 раз.

Росте також потужнисть гідротурбін, при цьому бачимо тенденцію до

зниження ваги і одночасно до підвищення техніко-економічних показників

машин. Вже в 70-ті роки потужність гідравлічних турбін була 600МВт в

агрегаті.

В середині століття були винайдені машини, за допомогою яких людина

вийшла в космос. Перший радянський штучний спутник Землі,перший політ

людини в космос свідчили про те, що можливості машин ще не вичерпані.

Тільки три десятиліття потому в США був виданий патент на автомат,

який вперше назвали прромисловим роботом. Тепер Японія перша країна по

виробництву промислових роботів.

В нашій країні збудовані роботи як універсального так і

спеціалізованного використання. Сім"я роботів і маніпуляторів періодично

поповнюються новими зразками. Лише декілька десятків років відокремлює нас

від того часу, коли на місяці почала працювати радянська космічна станція,

яка мала змогу дослідити супутник Землі завдяки системі штучного зору. В

1970 році на Місяць був закинутий автоматичний міжпланетний радянський

самохідний аппарат "Луноход-1", який мав шассі високої прохідності і

приймав команди із Землі. Через 3 роки вже почав працювати "Луноход-2"-

автоматичний аппарат з цілим рядом удосконалень.

Взагалі ж машини автоматичної дії -це машини майбутнього. Поступово

вони освоюють все більше і більше функцій людини і живого організму.

Очевидно з їх допомогою будуть вирішені не тільки спеціальні завдання

машинної техніки, а і важливе і спільне багатьма галузями промисловості

завдання - механізація важких

робот.

ТЕОРИТИЧНА

ЧАСТИНА

2.1.

В сучасному машинобудуванні більшість машин складається із єбірних

одиниць (вузлів) і механізмів. Для забеспечення кінематичного та силового

зв"язку вали візлів з"єднують муфтами.

Муфтою називають пристрій для з"єднання кінців валів чи для з"єднання

валів з вільно насадженими на них деталями ( зубчасті колеса, зірочки

тощо). Муфти призначені для передачі обертального моменту без змін його

значення і направлення. У ряді інших випадків муфти додатково поглинають

вібрації і удари, застеригають машину від аварій аід час перевантаження, а

також застосовуються для включення та виключення робочого механізму машини

без зупинки двигуна.

Різноманітні вимоги, які ставлять до муфт і різні умови їх праці

створили кількість конструкцій муфт, які класифікують по різних ознаках на

групи.

По принципу дії :

1) постійні муфти, які забеспечують постійне з"єднання валів між собою.

2) зчіпні муфти, які дозволяють під час роботи зчіплення ; розчіплення

валів з допомогою систем управління.

3) самокеруючи муфти, автоматично роз"єднують вали при зміні заданого

режиму роботи машини.

По характеру роботи :

1) жорсткі муфти, які передають разом зобертовим моментом вібрації,

поштовхи удари.

2) пружні муфти, амортизуючі вібрації, поштовхи та удари при передачі

обертального моменту за допомогою пружних елементів - різноманітних

пружин, гумових втулок і інші.

Муфти бувають глухі, компенсуючі, пружні, зчіпні, самокеруючі.

Глухі муфти належать до постійних муфт, вони забеспечують з"єднання

валів в одну жорстку лінію. Роз"єднання валів, з"єднаних глухими муфтами

можливе при розборці муфти і зупинці машини. Глухі муфти (мал. 2) і

фланцеві (мал. 3). Втулочна муфта являє собою втулку, насаджену на кінець

валів. Застосовуються для передачі невеликих обертальних моментів. Має

просту конструкцію, малі габарити і низьку собівартість. Недолікам муфт є

незручний монтаж і демонтаж, пов"язані з осьовим зміщенням валів чи муфти

впродовж вала. Матеріал втулки - сталь45.

Фланцеві муфти складаються з напівмуфт з фланцями, зтягнутими

болтами, при чому половина болтів поставлені з щилиною, а інша без щілини.

Фланцеві муфти прості по конструкції, надійні в роботі, можуть

передавати великі моменти. Вони широко використовуються в машинобудуванні.

Матеріал полумуфт - сталь40 чи сталь35, можливий також чавун СЧ20.

Жорсткі комплектуючі муфти також належать до постійних муфт і

забеспечують з"єднання валів з компенсацією радіальних, осьових і кутових

зміщень внаслідок неточності виготовлення і монтажу.

Компенсація відхилинь від осі валів досягається за рахунок рухливості

жорстких деталей муфт. Ці муфти зменьшують додаткові навантаження на вали і

підшипники, які викликають відхилення. Найбільше поширення із групи

компенсуючих муфт одежали зубчасті (мал. 8) і ланцюгові.

Зубчаста муфта складається з двох обойм 1 з внутрішніми зубами

евольвентного профілю, які насаджені на кінці валів. Обойми з"єднані між

собою гвинтами, поставленими в отвір без зазору. Втулки і обойми

виготовляють із сталі 40 чи сталі 45Л.

Зубчасті муфти компенсують радіальні, осьові і кутові зміщення валів

за рахунок бокових зазорів в зачіпленні і обточці зубів втулок по валу.

Компенсація відхилень від осі валу супроводжується ковзаням зубів. Кут

перекосу осі кожної втулки відносно осі обойми допускається до 30(.

Для збільшення стійкості зуби термічно обробляють, а муфту заливають

маслом великої в"язкості, яке замінюють через кожні три місяці.

Внаслідок сил тертя між зубами, ця муфта гнучко діє на вали. Зубчасті

муфти широко використовують для з"єднання горизонтальних важконавантажених

валів d=40…..560 мм, при окружних швидкостях до 25 м/с. Ці муфти надійні в

роботі, мають малі габарити.

Ланцюгова муфта складається з двох півмуфт - зірочок, які мають

однакове число зубів, об"єднуючому їх загальному ланцюгу і захисного

кожуха, заповненого пластичним змащуючим матеріалом. Використовують ланцюги

роликові однорядні і дворядні, а також зубчасті.

Переваги ланцюгових муфт - простота конструкції і обслуговування,

Страницы: 1, 2