Заходи Держави щодо залучення іноземного капіталу

та національного доходу, що спрямовуються на нагромадження. На жаль, до

1997 р. ми маємо стійке падіння цих показників. Ретроспективна картина

погіршується тим, що наша методика визначення ВВП суттєво відрізняється від

світової, на що вказує шерег вітчизняних і зарубіжних вчених. Розподіл

національного доходу на фонди споживання і нагромадження та фінансування

обігових -коштів і основних фондів дає певну помилку у визначенні розміру

ресурсів для інвестування, але не такою мірою. Зрозуміло, що в останні роки

структура національного доходу змінювалась не на користь фонду

нагромадження і, перш за все, через інфляцію та стагнацію виробництва.

Згідно з офіційними даними національні нагромадження в 1990—1995 рр.

коливались на прийнятному рівні від 26 до ЗО %, а інвестиції з врахуванням

структурних зрушень в запасах — від 26 до 34 %. Але ці нагромадження та

інвестиції фактично не були профінансовані в 1992—1995 рр., а через

інфляційні процеси були спожиті.

В 1996—1997 рр. через подолання інфляції картина різко змінилась і

національні нагромадження та інвестиції в структурі ВВП і національного

доходу набули реального характеру. В 1997 р. за даними Держкомстату освоєно

10,42 млрд грн. капітальних вкладень, що становить понад 10 % ВВП.

Основними джерелами фінансування були: кошти підприємств і кредити банків —

74 % від обсягу; держбюджету - 8 %; місцевих бюджетів — 5 % .

В серпні 1997 р. оприлюднений прогноз КМУ на 1998 р. і на період до 2001

р.

| |1997 |1998 |1999 |2000 |2001 |

|Номінальний ВВП, млрд. грн. |91,3 |101,4|111,6|123 |135,9 |

|Реальний ВВП, в % до попереднього|96,6 |100,5|102 |104 |106 |

|року | | | | | |

|Індекс споживчих цін (% до |117,5|111,1|108,2|106,1 |104,4 |

|попереднього року) | | | | | |

|Індекс оптових цін у |109 |108,7|107,1|105,5 |103,7 |

|промисловості (% до попереднього | | | | | |

|року) | | | | | |

|Приріст грошової бази за рік, у %|43 |30 |16-24|12-19 |11-15 |

|Приріст грошової маси за рік, у %|39 |31 |21-33|16-27 |13-23 |

|Обсяг промислової продукції (у % |97 |100,9|101,8|102,3 |103,2 |

|до попереднього року) | | | | | |

|Валовий випуск продукції |97,8 |102 |104,2|104,5 |105,2 |

|сільського господарства (у % до | | | | | |

|попереднього року) | | | | | |

|Середньомісячна заробітна плата, |159,9|176,3|189,7|201,3 |211,3 |

|грн. | | | | | |

|Рівень безробіття, % |2,4 |4,3 |5 |5,8 |6,3 |

|Зовнішньоторговельний оборот, $ |37102|37890|38430|38850 |ЗУІ/0 |

|млн | | | | | |

|Сальдо торгового балансу, $ млн |-1550|-1410|-1390|-1250 |-1130 |

Важливим чинником, що впливає на інвестиційний клімат, є рівень розвитку

інвестиційної сфери, особливо активних її елементів — підприємств і

організацій будівельного комплексу.

Підприємства мають зношене та морально застаріле обладнання, але при

першочерговому їх переозброєнні можуть стати впливовим чинником активізації

інвестиційних процесів в Україні. Приватизація цієї сфери з залученням

іноземних інвестицій також сприятиме цим процесам.

Одним з найважливіших чинників покращення інвестиційного клімату в

Україні є створення адекватного ринковій економіці правового поля, яке

цілком залежить від політичної волі законодавчої та виконавчої гілок влади.

Так, наприклад, реалізація угоди про вільну торгівлю між Україною та РФ

дозволила вести торгівлю з Росією без стягування ПДВ, що значно покращило

інвестиційний клімат.

Загальне правове поле інвестиційної діяльності регулюється законами,

більшість з яких прийняті ще в 1991 р.

Закон "Про зовнішньоекономічну діяльність" визначає рівність суб'єктів

цієї діяльності (вітчизняних та іноземних), гарантії прав власності, право

представництва, реєстраційний порядок організації діяльності. В законі

передбачені податкові, митні норми регулювання, експортно-імпортні квоти.

Розрахунки між суб'єктами інвестиційної діяльності (резидентами і

нерезидентами) здійснюються згідно з Законом "Про порядок здійснення

розрахунків в іноземній валюті" .

В Законі "Про інвестиційну діяльність" зафіксовані державні гарантії прав

інвестора. Передусім передбачено стабільність умов діяльності інвесторів

внаслідок зміни законодавства впродовж 10 років, відшкодування збитків, що

спричинили інвестору державні органи та ін. Закон України "Про іноземні

інвестиції" (березень 1992 р., його дію припинено 19.03.1996 р.) був

визнаний одним з найкращих у країнах колишнього Радянського Союзу щодо

заохочення прямих іноземних інвестицій. Він надавав значні гарантії, права

та пільги іноземним інвесторам.

Розпорядженням Президента України 20.05.97 р. створено Палату незалежних

експертів з питань іноземних інвестицій. Затверджено перелік суперечок, з

якими інвестори можуть звертатись до Палати, в тому числі про нечесну

конкуренцію, одностороннє невиконання домовленостей, розголошення

конфіденційної інформації тощо.

Сьогодні статус іноземного інвестора в Україні визначається Законом "Про

режим іноземного інвестування", який був прийнятий в березні 1996 р.

Останні пільги іноземним інвесторам скасовані новою редакцією законів про

ПДВ та оподаткування прибутку, що передбачають оподаткування іноземних

інвестицій на загальних засадах.

Закон "Про банки і банківську діяльність" визначає дозволені банкам

види операцій, пов'язаних з інвестиційною діяльністю: фінансування реальних

інвестицій за дорученням їх власників або розпорядників, випуск цінних

паперів, їх придбання та продаж; лізингові, факторингові та довірчі

операції. Законом забороняється діяльність банку як інвестора в виробничій

сфері, в законопроекті нової редакції цього закону передбачаються суттєві

зміни щодо активізації інвестиційної діяльності банків.

Важливе значення має Указ Президента "Про заходи щодо реформування

інвестиційної політики в Україні", в якому надавались доручення КМ щодо

впровадження в практику нового порядку визначення амортизації, норм

амортизаційних відрахувань, віднесення амортизаційних відрахувань на

витрати виробництва (обігу), використання прискореної амортизації основних

фондів. Указ Президента "Про невідкладні заходи щодо стимулювання

інвестиційної діяльності в Україні" зумовлює:

— необхідність приватизації об'єктів незавершеного будівництва одночасно

з приватизацією земельних ділянок;

— спрощення системи отримання дозволів на проведення проектно-

розвідувальних робіт;

— звільнення компаній, що споруджують об'єкти за рахунок бюджету, від

сплати земельного податку.

Постанова передбачає розробку проектів таких законів:

— про звільнення експортерів від сплати податку на прибуток на приріст

обсягів експорту;

— про спрощення оподаткування малого підприємництва;

— про дозвіл підприємству відкривати більше одного банківського рахунку;

— про скасування обмеження для інвестфондів та інвестком-паній щодо

володіння майном підприємств;

— про амністію нелегально вивезених з України капіталів;

— про збільшення ліміту участі іноземного капіталу в українській

банківській системі

Певну роль в покращенні інвестиційного клімату та в активізації

інвестиційного процесу повинні відіграти законодавчі акти, що будуть

розглянуті парламентом в 1998 р., якщо положення, що в них пропонуються, не

будуть вилучені і якщо будуть враховані прогресивні пропозиції. Це,

зокрема, такі законопроекти:

— "Про промислово-торговельну палату України". Мета палати — забезпечити

представництво і захист інтересів підприємців У відносинах з державою

міжнародними та неурядовими організаціями. Ця палата повинна затверджувати

сертифікати товарів, підтверджувати форс-мажорні обставини, вести

недержавний реєстр українських підприємств з надійним фінансовим станом;

. "Про націоналізацію майна в Україні", де повинна передбачатись повна

компенсація вартості втраченого майна та упущеної інвесторами вигоди;

— законодавство з валютного регулювання повинно передбачити реєстраційний

характер одержання кредитів резидентами та звільнення від податків Грантів,

що надходять з-за кордону;

— "Про оцінку майна, майнових прав і про професійну оціночну діяльність в

Україні". Цей законопроект повинен визначати вимоги до оцінювачів майна,

затверджувати прогресивну методику його оцінки та порядок державної

реєстрації фірм-оцінювачів;

— "Про управління державним майном", де повинна бути створена система

регулювання казенних підприємств, тобто зі 100 % державною власністю, і

корпоратизованих підприємств, передбачатись створення окремого органу, який

буде управляти державними активами;

— "Про електронний обіг цінних паперів і систему депозитарію України", де

повинен бути передбачений загальний облік всіх акцій, що унеможливить

створення "пірамід" у фінансових структурах.

Для покращення інвестиційного клімату в Україні конче необхідно прийняти

цілу низку законодавчих актів:

— закони "Про Державний банк реконструкції та розвитку", "Про іпотеку та

іпотечні банки", "Про інвестиційні банки";

— закони про страхування цінних паперів, депозитів юридичних осіб,

внесків фізичних осіб, інвестиційних житлових кредитів тощо.

Важливе значення мають також заходи щодо державної підтримки та

стимулювання інвестиційної діяльності, що передбачаються урядом на 1998 р.

Важливу роль у формуванні сприятливого інвестиційного клімату в Україні

відіграють фондовий ринок, фінансово-кредитна система, залучення іноземного

капіталу, інвестиційна активність населення, структурно-інноваційна

перебудова економіки та інші чинники, що будуть розглянуті в наступних

підрозділах.

Залучення іноземного капіталу

Існує багато шляхів залучення іноземного капіталу для інвестування

економіки країни. Найважливіші з них:

— прямі інвестиції через створення підприємств з іноземним капіталом, в

тому числі спільних підприємств;

— портфельні інвестиції шляхом продажу іноземним резидентам і

нерезидентам цінних паперів;

— кредити, позики та Гранти міжнародних фінансових інституцій, країн,

державних установ, міжнародних фондів, експортних агентств, банків тощо.

Державна політика щодо залучення іноземного капіталу здійснюється

Кабінетом Міністрів України спільно з НБУ і регулюється Верховною Радою

України. Неабияку роль в цьому процесі відіграє Адміністрація Президента.

Указами Президента України створена певна кількість державних інституцій,

що безпосередньо займаються залученням іноземних інвестицій в Україну:

— Українська державна кредитно-інвестиційна компанія;

— Національне агентство України по реконструкції і розвитку;

— Державний інвестиційно-кліринговий комітет;

— Палата незалежних експертів з питань інвестицій;

— Консультативна рада з питань іноземних інвестицій в Україну;

— Валютно-кредитна рада Кабінету Міністрів;

— Координаційна рада з питань інвестиційно-клірингового співробітництва.

в липні 1996 р. Указом Президента було створено Національне агентство

України по реконструкції і розвитку, завданням якого є участь в формуванні

державної політики при взаємодії з міжнародними фінансовими організаціями і

закладами для залучення кредитів, грантів, міжнародної гуманітарної і

технічної допомоги, іноземних інвестицій. Згідно з Положенням про

Агентство, воно має статус міністерства і повинно здійснювати контроль за

ефективністю використання коштів, що надходять з-за кордону.

Державний інвестиційно-кліринговий комітет та Координаційна рада з питань

інвестиційно-клірингового співробітництва розглядають питання, пов'язані з

залученням фінансових і інвестиційних ресурсів в рамках інвестиційно-

клірингових відносин.

Палата незалежних експертів з питань іноземних інвестицій функціонує

згідно з Положенням і є постійно діючим консультативнодорадчим органом при

Президентові України, метою якого є запобігання конфліктів між іноземними

інвесторами і органами виконавчої влади.

Консультативна рада з питань іноземних інвестицій створена при

Президентові для розробки і реалізації державної політики по залученню і

використанню іноземних інвестицій.

Рішення про надання державних гарантій при залученні іноземних кредитів

приймає валютно-кредитна Рада Кабінету Міністрів України.

Перші спільні підприємства в Україні почали створюватись в 1991 р. Цей

процес регулюється нормативними актами різної юридичної сили в яких

обумовлюється порядок реєстрації іноземних інвестицій, надання або відміна

пільг спільним підприємствам, умови розподілу та реінвестування прибутків,

їх оподаткування тощо. Загальна сума прямих іноземних інвестицій, Що

надійшли в Україну станом на 1.01.1998 р., складає близько 2,1 млрд дол.

США. При цьому неможливо визначити, скільки коштів надійшло безпосередньо у

виробничі фонди, а скільки — на обладнання офісів та на інші потреби

підприємств та їх керівників.

На частку США і Німеччини припадає більше третини прямих інвестицій в

Україну, приблизно 10 % сукупного товарообігу України припадає на ці

держави.

Іноземні інвестиції вкладені в 5263 підприємств України, 4117 з яких —

спільні. СП володіють двома третинами загальної суми інвестицій. Основна

форма інвестицій це — рухоме і нерухоме майно (65 %),— близько 20 % —

безпосередньо — грошові внески.

Взагалі діяльність іноземних інвесторів в Україні регулюється близько 70

нормативними актами різного рівня, якими іноземному інвестору досить важко

керуватися в зв'язку з неоднозначністю положень. Крім цього, до діючого

Законодавства постійно вносяться зміни і доповнення, які часто значно

погіршують існуючі положення та умови діяльності іноземних інвесторів. З

метою усунення цих недолік доцільно було б, з одного боку, прийняття нових

законодавчих актів або змін і доповнень до вже діючих, а з другого боку —

усунення протиріч та неоднозначних положень в уже діючих законодавчих та

нормативних актах.

Найсприятливішим для іноземних інвесторів був Закон про іноземні

інвестиції, прийнятий ще в 1992 році.

В Законі передбачались такі положення:

— іноземним інвесторам надавались гарантії непогіршення їх фінансового

стану від змін законодавства протягом 10 років;

— підприємства з іноземними інвестиціями звільнялись від сплати податку

на доходи в виробничій сфері протягом 5 років, в торгівлі — протягом 3

років, в посередницькій діяльності — протягом 2 років;

— іноземні інвестиції в Україні не підлягали націоналізації;

— в разі припинення інвестиційної діяльності іноземний інвестор мав

право репатріації свого майна та доходів протягом 6 місяців;

— з іноземними інвесторами могли укладатися концесійні договори на

розробку корисних копалин строком на 99 років.

Діяльність іноземних інвесторів на території України тривалий час

регулювалась Декретом КМУ "Про режим іноземного інвестування та Законом

України "Про державну програму заохочення іноземних інвестицій в Україну"

В цих законодавчих актах закріплювались майнові права іноземних інвесторів,

додатково передбачені Законом "Про іноземні інвестиції", але відмінялась

більшість пільг.

Більшість державних гарантій збереглася в діючому Законодавстві, зокрема,

державні гарантії відносно:

— примусових вилучень, а також незаконних дій державних органів та їх

посадових осіб;

— компенсації втрат та відшкодування збитків іноземним інвесторам;

— повернення своїх інвестицій в разі припинення інвестиційної діяльності;

— переказу частки прибутку за кордон після сплати податків;

Ці гарантії закріплені в статті 8 Закону України "Про режим іноземного

інвестування", вони захищають права власності іноземного інвестора на

протязі 10 років з моменту змін в Законодавстві.

Новою редакцією статті 7 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств"

встановлюється податок на прибуток підприємств з іноземними інвестиціями на

загальних засадах.

Закон «Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку

підприємств"» визначає постійне представництво нерезидента в Україні та

порядок оподаткування його прибутку. Згідно із статтею 13 цього Закону,

всі доходи нерезидентів джерелом походження з України: від головної

діяльності, портфельних інвестицій в цінні папери, в тому числі від

корпоративних прав оподатковуються за ставкою ЗО %.

-Доходи від головної (господарської) діяльності в разі репатріації

додатково підлягають оподаткуванню в розмірі 15 %.

Суми доходів нерезидентів, отриманих у вигляді страхових внесків,

страхових платежів або страхових премій від перестрахування ризиків, а

також ризиків резидентів за межами України, оподатковуються за ставкою 15 %

у джерела їх виплати за рахунок таких виплат.

Не підлягають оподаткуванню доходи, отримані нерезидентами у вигляді

відсотків або доходу (дисконту) на державні цінні папери, продані

(розміщені) нерезидентами за межами території України через уповноважених

агентів-нерезидентів, або відсотків, сплачених нерезидентам за отримані

Україною позики (кредити або державні зовнішні запозичення), які

Страницы: 1, 2, 3