рефераты бесплатно

МЕНЮ


Дипломная работа: Особливості оподаткування суб'єктів малого бізнесу

Надходження в 2000 році по єдиному податку збільшились у 3,8 рази проти рівня 1999 року.

Більш 45% в 2000 році підприємців перейшли на сплату єдиного і фіксованого податків. В результаті підприємцями у 2000 році до бюджету сплачено податків 41,2 млн. грн. що на 16,6 млн. грн. більше ніж у відповідному періоді минулого року.


Таблиця 2.4. Структура Зведеного бюджету області у січні-грудні 2001 року

2001
млн. грн. Відс.
Державний бюджет 1026,2 43,5
Місцевий бюджет 1334,4 56,3
Разом 2360,6 100

Питома вага єдиного податку з суб'єктів малого бізнесу в загальній масі податків до Зведеного бюджету України по Дніпропетровській області у 2001 році досягла 3,2% (табл. 2.5).

Таблиця 2.5. Структура податків по Дніпропетровській області у 2001 році

Вид податку млн. грн.
Прибутковий податок з громадян 820,6
Податок на прибуток підприємств 683,4
Плата за землю 235,9
Податок на додану вартість 100,9
Єдиний податок для суб'єктів малого підприємництва 73,3
Плата за спеціальне користування водними ресурсами 56,8
Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів 50,0
Місцеві податки і збори 39,1
Збір за геологорозвідувальні роботи 36,3
Інші надходження 264,3

Разом

2360,6

У 2001 році понад 60 відс. підприємців перейшли на сплату єдиного та фіксованого податків, внаслідок чого до бюджету надійшло 37,2 млн. грн. єдиного та 18,5 млн. грн. фіксованого податків, у порівнянні з 2000 роком надходження зросли у 1,9 та 1,2 рази відповідно.

На рис. 2.3 –2.4 наведені графоаналітичні результати дослідження даних та побудовані структурні схеми основних елементів доходних статей місцевих бюджетів по Дніпропетровській області.

Як видно з даних рис. 2. 3,2.4 основні долі доходної частини місцевих бюджетів забезпечені:

-  прибутковий податок з фізичних осіб – 45%;

-  дотації з державного та обласного бюджетів – 30%;

– кошти від приватизації – 1%;

-  земельний податок з юридичних осіб – 11%;

-  малі податки – 5%, серед яких сумарні податки з малого бізнесу становлять 2,5%;

В табл. 2.5 наведені результати надходження всіх видів податків у розрізі бюджетної класифікації у місцеві бюджети всіх рівні Дніпропетровської області у 2001 році, що дозволяє провести оцінку надходження податків від суб'єктів малого бізнесу як за розподільчим механізмом єдиного податку, так і за прямим 100% надходженням прибуткового податку до місцевих бюджетів.

На рис. 2. 5,2.6 наведені динамічні ряди надходження податків від суб'єктів малого бізнесу по Дніпропетровській області за 1999–2001 роки, представлені у вигляді абсолютних величин та процентних долей від загальної суми податків від Дніпропетровської області за відповідні роки.       


3. Економетричні моделі впливу державного регулювання процесів оподаткування малого бізнесу на рівень ефективності оподаткування

3.1 Теоретична сутність та методологія побудови економетричних моделей процесів оподаткування малого бізнесу

Явища суспільного економічного життя – найбільш складні із всіх явищ, відомих людині, оскільки вони формуються під впливом багатьох взаємопов’язаних факторів[23].

За характером залежності економічних явищ є два види зв’язку:

1) функціональний (повний) зв’язок; 2) кореляційний (неповний) зв’язок.

При функціональному зв’язку є повна відповідність між причиною (факторною ознакою) і наслідком (результативною ознакою), тобто величина результативної ознаки цілком визначається однією або кількома факторними ознаками. Функціональна залежність проявляється з однаковою силою у всіх одиниць сукупності незалежно від зміни інших однак даного явища.

При кореляційному зв’язку між причиною і наслідком немає повної відповідності, а спостерігається лише певне співвідношення. Під впливом зміни багатьох факторних ознак (деякі з котрих можуть бути невідомі) змінюється середня величина результативної ознаки. Найбільше поширення кореляційні зв’язки мають серед економічних суспільних явищ. Наявність багатьох факторних ознак, ступінь впливу яких на результативну ознаку невідомий, виступає як одна з характеристик особливостей кореляційних зв’язків. Кореляційний зв’язок між результативною ознакою і одиницею з певної кількості факторних ознак може проявитися лише в загальному, в середньому, при інших однакових умовах. Вплив факторів, які не є об’єктом дослідження, усувається шляхом заміни їх середніми показниками. Відповідно до закону великих чисел це досягається на підставі взаємопогашення відхилень ознак певних одиниць в тій чи інший бік від середньої при достатньо великій кількості одиниць, що вивчаються.

За напрямком зв’язку між явищами розрізняють зв’язки прямі та обернені. Якщо із збільшенням факторної ознаки є тенденція до зростання індивідуальних і середніх значень результативної ознаки, то це буде прямий зв’язок. Як із збільшенням факторної ознаки результативна ознака зменшується або, навпаки, із зменшенням факторної ознаки результативна ознака зростає, то це є обернений зв’язок.

За кількістю взаємодіючих факторів зв’язки можуть бути однофакторними та багатофакторними. Однофакторні – це такі, при яких одна результативна ознака пов’язана з однією факторною ознакою. Багатофакторні зв’язки – це такі, при яких одна результативна ознака пов’язана з двома або більшою кількістю факторних ознак. У суспільних явищах найчастіше зустрічаються багатофакторні зв’язки.

За аналітичним вираженням розрізняють прямолінійні (лінійні) та криволінійні (нелінійні) зв’язки. При лінійному зв’язку із зростанням факторної ознаки відбувається рівномірне зростання (або зменшення) результативної ознаки. Математично такий зв’язок позначається рівнянням прямої , а графічно – прямою лінією. При криволінійному зв’язку із зростанням факторної ознаки зростання (або зменшення) результативної ознаки відбувається нерівномірно, або напрямок зв’язку змінюється з прямого на обернений. Геометрично такий зв’язок позначається кривими лініями (гіперболою, параболою тощо).

Тільки функціональний зв’язок аналітичним рівнянням виражається точно, а кореляційний зв’язок – лише приблизно, за умови абстрагування від впливу інших ознак. тому на графіку матиме місце розкидання точок навколо лінії.

Кореляційний метод аналізу зв’язків покликаний вирішити два основних завдання[4]:

1) в результаті економічного аналізу встановити форму зв’язку і дати його математичне вираження за допомогою кореляційних рівнянь;

2) встановити щільність зв’язку між факторною (x) і результативною ознакою (y).

Якщо попередній аналіз явищ, зв’язок між якими вивчається, показує, що рівним змінам середніх значень факторної ознаки відповідають приблизно рівні зміни середніх значень результативної ознаки, то для вираження форми кореляційного зв’язку можна використати прямолінійне кореляційне рівняння:

, де yx – ординати шуканої прямої, або вирівнюванні значення результативної ознаки; x – факторна ознака; a0, a1 – параметри рівняння.

Перший параметр рівняння a0 – ордината лінії при x=0. Параметр a1, який називається коефіцієнтом регресії, – це показник середньої зміни ознаки y на одиницю ознаки x в межах даного дослідження.

Для знаходження параметрів рівняння a0, a1 застосовується спосіб найменших квадратів. Цей спосіб полягає в тому, що знаходять такі значення коефіцієнті рівняння, при яких сума відхилень фактичних значень результативної ознаки від обчислених за допомогою рівняння буде найменшою з усіх можливих.

Якщо попередній аналіз досліджуваних явищ, зв’язок між якими вивчається, показує, що рівним змінам середніх значень факторної ознаки відповідають нерівні зміни середніх значень результативної ознаки, то для вираження загального характеру зв’язку застосовують криволінійні форми кореляційних рівнянь, з яких найчастіше використовуються вирівнювання за параболою і гіперболою.

Друге завдання кореляційного аналізу – вимірювання щільності зв’язку, тобто ступеня впливу x на варіацію ознаки y. Щільність кореляційного зв’язку оцінюється за допомогою кореляційного відношення коефіцієнта кореляції. Індекс кореляції завжди повинен знаходитися в межах від 0 до 1. Якщо індекс кореляції дорівнює 0, то не має ніякого взаємозв’язку між досліджуваними явищами, тобто результативна ознака не залежить від зміни цієї факторної ознаки. Якщо індекс кореляції дорівнює 1, то це свідчить про наявність повного, функціонального зв’язку між явищами, тобто про те, що результативна ознака повністю залежить від зміни факторної ознаки. Чим ближче одержаний результат до 1, тим більш щільно результативна ознака залежить від факторної, і навпаки. Індекс кореляції може мати як знак плюс, так і знак мінус. Якщо залежність між показниками пряма, то індекс кореляції має знак плюс; якщо залежність між показниками обернена, то індекс кореляції матимемо знак мінус.

На практиці для більшості економічних розрахунків вважається, що взаємозв’язок обов’язково повинен бути більше 0,75, тобто щоб більше ніж на три чверті зміна результативного фактору складалась під впливом факторної ознаки [3].

Традиційна модель оподаткування прибутку підприємств для порівняльних розрахунків в економетричних моделях даної дипломної роботи може бути виражена наступними функціональними рівняннями [13]:

а) скоригований дохід від реалізації дорівнює різниці між доходом від реалізації та податком ПДВ і акцизами, які входять до ціни реалізації, сплачуються покупцем та перераховуються в 100% обсязі продавцем до бюджету:

 (3.1)

б) валові витрати підприємства розраховуються як матеріальні витрати виробництва та реалізації, витрати на залучені кошти та обладнання, умовні витрати на нараховану амортизацію основних фондів (фонд оновлення основних засобів), витрати на фонд заробітної плати працівникам та витрати на систему податків на фонд заробітної плати до Пенсійного фонду та 3х фондів соціального захисту (фонд тимчасової непрацездатності, фонд безробіття, фонд страхування від нещасних випадків) в сумі приблизно 39% від фонду оплати праці:

 (3.2)

в) Податок на прибуток та «чистий «прибуток (чистий доход) підприємства розраховується як норма прибутку 30% від різниці скоригованого доходу підприємства та валових витрат підприємства:

 (3.3)

 (3.4)

г) Сумарний податок, сплачуваний підприємством до бюджетів та фондів складається як сума 4х податків:

 (3.5)

Модель оподаткування малих підприємств за єдиним податком 6%+ПДВ для порівняльних розрахунків в економетричних моделях даної дипломної роботи може бути виражена наступними функціональними рівняннями [20]:

а) скоригований дохід від реалізації дорівнює різниці між доходом від реалізації та податком ПДВ і акцизами, які входять до ціни реалізації, сплачуються покупцем та перераховуються в 100% обсязі продавцем до бюджету (аналогічно формулі 3.1 традиційної схеми оподаткування):

 (3.6)


б) Податок на скоригований дохід підприємства розраховується як норма 6% від суми скоригованого доходу підприємства:

 (3.7)

в) Валові витрати та чистий дохід малого підприємства розраховуються з врахуванням відсутності податків-зборів на фонд оплати праці:

 (3.8)

 (3.9)

г) Сумарний податок, сплачуваний підприємством до бюджетів та фондів складається як сума 3х податків:

 (3.10)

Модель оподаткування малих підприємств за єдиним податком 10% без ПДВ для порівняльних розрахунків в економетричних моделях даної дипломної роботи може бути виражена наступними функціональними рівняннями [20]:

а) скоригований дохід від реалізації дорівнює різниці між доходом від реалізації та акцизами, які входять до ціни реалізації, сплачуються покупцем та перераховуються в 100% обсязі продавцем до бюджету:

 (3.11)

б) Податок на скоригований дохід підприємства розраховується як норма 10% від суми скоригованого доходу підприємства:


 (3.12)

в) Валові витрати та чистий дохід малого підприємства розраховуються з врахуванням відсутності податків-зборів на фонд оплати праці:

 (3.13)

 (3.14)

г) Сумарний податок, сплачуваний підприємством до бюджетів та фондів складається як сума 2х податків:

 (3.15)

В перспективній моделі оподаткування малого бізнесу в проекті податкового кодексу термінологія «скоригованого на нормовані витрати валового доходу МП» як доходу від реалізації за нормативами умовних валових витрат на рівні 50% від суми реалізації після відрахування ПДВ та акцизного збору при ставці податку 5%, що дозволяє регулювати рентабельність діяльності малих підприємств та частково зменшити податкове навантаження на малі підприємства виробничої сфери. Ідеологія оподаткування є модернізацєю існуючої схеми оподаткування єдиним податком 6% + податок ПДВ[9].         

Модель перспективного оподаткування малих підприємств за єдиним податком 10% скоригованого доходу на нормовані витрати +ПДВ для порівняльних розрахунків в економетричних моделях даної дипломної роботи може бути виражена наступними функціональними рівняннями:

а) скоригований дохід від реалізації дорівнює різниці між доходом від реалізації та податком ПДВ і акцизами, які входять до ціни реалізації, сплачуються покупцем та перераховуються в 100% обсязі продавцем до бюджету (аналогічно формулі 3.1 традиційної схеми оподаткування):

 (3.16)

б) Податок на скоригований дохід підприємства розраховується як норма 10% від суми скоригованого доходу підприємства:

 (3.17)

в) Валові витрати та чистий дохід малого підприємства розраховуються з врахуванням відсутності податків-зборів на фонд оплати праці:

 (3.18)

 (3.19)

г) Сумарний податок, сплачуваний підприємством до бюджетів та фондів складається як сума 3х податків:

 (3.20)


3.2 Результати економетричного моделювання впливу модифікацій систем оподаткування суб'єктів малого бізнесу на прибутковість та рівень сплати податків до бюджету

В дипломній роботі проаналізована ефективність фінансової та податкової політики підприємства ТОВ НПП «ТТ». Підприємство знаходиться в м Дніпропетровську вул. Героїв Сталінграда 23а.

Форма власності – колективна.

Організаційна форма підприємства – товариство з обмеженою відповідальністю. Статутний пайовий фонд – 191 900 гривень.

Код ЄДРПОУ – 23934805.

Код діяльності за КВЕД – 36.14.1.

Основний вид діяльності – виготовлення м'яких і корпусних меблів, столярних виробів. З видів діяльності, передбачених Статутом підприємства в даний час фактично підприємство здійснює наступні види діяльності:

– виготовлення нових меблів;

– виготовлення і ремонт меблів на замовлення;

– оптова торгівля меблями; – виготовлення кухонних меблів;

– виготовлення інших видів меблів; – роздрібна торгівля меблями

– виготовлення будівельних деталей з дерева і плит на деревній основі.

Штат підприємства складає 15 (1999 р.) – 19 (2002 р.) співробітників. З них ІТП складають 5 чоловік: директор, головний бухгалтер, заступник директора, начальник виробництва, технолог. Робочий персонал складається зі столярів, швачка – закрійниця, водій, технічний працівник.

Згідно з законодавством України підприємство відноситься до малих підприємств і перейшло на спрощену систему оподаткування з 1999 року зі сплатою 6% єдиного податку з валового доходу від реалізації продукції та сплатою податку на додану вартість (ПДВ).

Аналіз фінансово-економічного стану підприємства проводився на основі його фінансових звітів [11], [12].З 1 січня 2000 р. на підприємствах України незалежно від форм власності (крім банків і бюджетних установ) запроваджені основні форми фінансової звітності, що відповідають міжнародним стандартам, та використовуються при розрахунках фінансового стану підприємства:

Форма №1 «Баланс» – звіт про фінансовий стан, що відображає активи, зобов’язання і капітал підприємства на встановлену дату [11].Форма №2 «Звіт про фінансові результати», що містить дані про доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства за звітний та попередній періоди [12].

В даній дипломній роботі, на основі алгоритмів [11], [12] з використанням звіту про фінансові результати (Форма №2) ТОВ НВП «ТТ» за 1999–2000 р. проведена графоаналітична обробка динамічних рядів показників фінансових результатів діяльності та проведено порівняльне моделювання фінансових результатів діяльності підприємства при різних схемах оподаткування.

В табл. 3.1 –3.4 наведені результати функціональних розрахунків 3х варіантів можливого оподаткування, які може вибрати мале підприємство:

-  єдиний податок 6% + сплата ПДВ (реальні дані МП «ТТ»);

-  єдиний податок 10% без ПДВ;

-  перспективна схема єдиного податку 5% від скоригованого на нормовані витрати доходу + сплата ПДВ (проект Податкового Кодексу)

-  стандартна схема оподаткування прибутку підприємства (30% з валового прибутку + сплата ПДВ + сплата 39% від ФОП);

В таблицях 3.5–3.7 наведені результати порівняльних розрахунків ефективності вибору малим підприємством ТОВ НВП «ТТ» однієї з розрахованих схем оподаткування. На графіках рис. 3.5 наведені результати регрессійно-кореляційного аналізу розрахунків рівнянь регресії між відносною сумою сумарного податку МП (віднесено до виручки від реалізації) та відносною сумою чистого доходу (чи чистого прибутку) МП, віднесеною до суми виручки від реалізації, а також надане регресійне рівняння відносного виграшу чистого доходу МП від застосування розрахованих схем оподаткування. Як видно з результатів, отриманих стандартною програмою регресійного аналізу «електронних таблиць» EXCEL –2000, коефіцієнти детермінації для обох лінійних рівнянь регресії перевищують 0,9, що свідчить про стійкий статистичний зв'язок між отриманими експериментальними даними по фінансовим показникам МП ТОВ НВП «ТТ» за результатами реальної діяльності у 2000–2001 роках.

Як видно із отриманих значень коефіцієнтів детермінації R2 для лінійних рівнянь регресії (0,9 та 0,99) – фінансові результати діяльності МП за різні відрізки часу практично функціонально залежать від системи оподаткування[4], а інші подробиці фінансово-економічної діяльності малого підприємства мають другорядний вплив.

Таким чином, можна вважати доказаним, що система оподаткування малого бізнесу є основою його розвитку чи згублення. Як видно з результатів розрахунків, компромісний варіант оподаткування малих підприємств в Податковому Кодексі України вирішує кардинально дві проблеми:

-  значно підвищує прибутковість малих підприємств (в 2 рази згідно розрахункам – Рис. 3.5);

-  вирішує проблему взаємодії малих підприємств з іншими платниками ПДВ, а значить і проблему надання експортного відшкодування ПДВ малим підприємствам.


Висновки

Об’єктивними перевагами сучасної ринкової економіки є ефективне і переважно раціональне використання виробничих ресурсів, динамізм, конкурентність, високі адаптаційні властивості щодо науково-технічного прогресу тощо. Ринковий механізм господарювання забезпечує свободу економічного вибору, реалізацію власного економічного інтересу та взаємоузгодженість інтересів ринкових суб’єктів. Не менш важливими ознаками ринкової економіки є реалізація підприємницького потенціалу, мобілізація самостійної ініціативи господарського суб’єкта. В цьому контексті мале підприємництво виступає рушійною силою соціально-економічного розвитку.

Аналіз впливу систем оподаткування на становлення та розвиток малого підприємництва, проведений в дипломній роботі на базі даних по Дніпропетровській області за 1999–2001 роки, показав:

1. Доля податків з суб'єктів малого бізнесу у загальній сумі податків до Зведеного бюджету у Дніпропетровській області підвищилась з 2,5% у 1999 році до 4,0% у 2001 році, що свідчить про високий темп розвитку цього сектору економіки.

2. Суб'єкти малого бізнесу використовують всі форми традиційного та спрощеного оподаткування у вигляді єдиного податку, фіксованого податку та прибуткового податку з доходів підприємців – фізичних осіб.

Антибюрократична система спрощеного оподаткування за єдиним податком впевнено завойовує сферу малого підприємництва, але продовжує стримуватися державою взв'язку з відсутністю нової законодавчої податкової бази для компенсації втрат бюджету від пільгового оподаткування малого бізнесу у новому Податковому Кодексі України.

3. Схема спрощеного оподаткування (єдиний податок 6% + ПДВ) за даними проведеного порівняльного економічного моделювання на фінансових результатах діяльності малого підприємства ТОВ НВП «ТТ» за 2000–2001 роки дає зниження сумарних податків відносно традиційного оподаткування прибутку підприємств на 8,23%.

4. Найефективнішою є схема спрощеного оподаткування єдиним податком 10% (без ПДВ), що дає зниження сумарних податків відносно традиційного оподаткування прибутку підприємств на 58,92%. Ця схема ефективна для взаємодії між підприємствами – неплатниками податку ПДВ та при реалізації товарів і послуг фізичним особам – законодавчим неплатникам ПДВ, оскільки відсутність податкових накладних у цих малих підприємств приводить до податкового програшу при купівлі в них товарів (послуг) підприємствами – платниками ПДВ. Для більш ширшого впровадження цієї привабливої для малих підприємств схеми сплати єдиного податку потрібно законодавчо модернізувати підхід до оподаткування податком ПДВ при комерційних операціях між платником податку ПДВ та платником єдиного податку 10%(без ПДВ), тобто ввести продаж товарів з накладними – ціна «без ПДВ від МП (10%)» з відповідною корекцією порядку сплати консолідованого сальдо ПДВ.

5. Проведений аналіз перспективної схеми оподаткування малого бізнесу, запропонованої в проекті Податкового Кодексу України показує, що застосування термінології «скоригований» дохід від реалізації за нормативами умовних валових витрат на рівні 50% від собівартості після відрахування ПДВ та акцизного збору при ставці податку 5% дозволяє:

-  підвищує прибутковість малих підприємств в 2 рази при оподаткуванні його податком ПДВ;

-  вирішує проблему взаємодії малих підприємств з іншими платниками ПДВ, а значить і проблему надання експортного відшкодування ПДВ малим підприємствам.

Отримані результати свідчать про інтенсивний розвиток малого бізнесу та вказують напрямки модернізації його оподаткування, які можуть бути використані при доробці положень нового Податкового Кодексу України.


Перелік використаної літератури

1.  Буряковский В.В., Кармазин В.Я., Каламбет С.В., Водолазская О.А. Налоги. Днепропетровск, «Пороги», 1998.

2. Бюджетний Кодекс України від 21 червня 2001 року №2542III.

3. Ефимова М.Р., Ганченко О.И., Петрова Е.В. Практикум по общей теории статистики: Учебное пособие. – Москва: Финансы и статистика, 2000.

4. Ефимова М.Р., Петрова Е.В., Румянцев В.Н. и др. Общая теория статистики: Учебник. – Москва: ИнфраМ, 1998.

5. Інформаційний лист ДПА України від 22.05.02 №8188/7/15–1317 «Щодо стабілізації сплати податку на прибуток у зв'язку з переходом платників податку на прибуток із загальної системи оподаткування на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності зі сплатою єдиного податку, відповідно до Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (в редакції Указу від 28.06.99 №746/99)»

6. Інформаційний лист ДПА України від 26.04.2002 №7146/7/15–1317 «Ефективність застосування Указу Президента України від 03.07.98 №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (із змінами та доповненнями, внесеними Указом Президента України від 28.06.99 №746/99) суб'єктами підприємницької діяльності – юридичними особами

7. Михасюк І., Залога З., Мельник А., Крупка М. Державне регулювання економіки, Київ, «ЕльгаН», 2000.

8. Орещенко М. Спеціальні режими оподаткування у проекті Податкового кодексу України // «Вісник податкової служби України», 11. 2000 р., №44.

9. Податковий кодекс України (основні положення доопрацьованого проекту)  // «Вісник податкової служби України», серпень 2000 р., №30, с. 31.

10. ПОСЛАННЯ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ ДО ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ від 6 березня 2001 р. «Суспільнополітичний розвиток країни. Основні завдання 2001 року».

11. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», Наказ Мінфіна України №87 від 31.03.1999 + №304 від 30.11.2000.

12. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 " Звіт про фінансові результати «, Наказ Мінфіна України №87 від 31.03.1999 + №304

від 30.11.2000.

13. Про оподаткування прибутку підприємств // Закон України від 22.05.97 №283/97ВР (із змінами та доповненнями).

14. Про патентування деяких видів підприємницької діяльності // Закон України (23 березня 1996 року №98/96ВР / від 17 травня 2001 року №2410III).

15. Про підприємництво // Закон України від 07.02.91 №698XII (із змінами та доповненнями).

16. Про податок на додану вартість // Закон України від 03.04.97 №168/97ВР (із змінами та доповненнями)

17. Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами // Закон України від 21.12.2000 №2181ІІІ 18. Про прибутковий податок з громадян // Декрет Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. №13–92

19. Про систему оподаткування // Закон України від 25 червня 1991 року №1251XII (від 8 червня 2000 року №1805III).

20. Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва // Указ Президента України від 28 червня 1999 року №746/99, Постанова КабМіну України від 16.03.2000 №507

21. Про державну підтримку малого підприємництва // ЗАКОН УКРАЇНИ від19 жовтня 2000 року №2063III

22. Положення про спрощену форму бухгалтерського обліку суб'єктів малого підприємництва // Наказ Міністерства фінансів України від 30 вересня 1998 року №196 / від 7 грудня 2000 року №315

23. Статистика підприємництва / під редакцією П.Г. Вашківа – Київ, «Слобожанщина», 1999


Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6


Copyright © 2012 г.
При использовании материалов - ссылка на сайт обязательна.