рефераты бесплатно

МЕНЮ


Дипломная работа: Активні операції та управління ними в ЗАТ КБ "ПриватБанк"

Дипломная работа: Активні операції та управління ними в ЗАТ КБ "ПриватБанк"

ДИПЛОМНА РОБОТА

на тему

Активні операції та управління ними в ЗАТ КБ „ПриватБанк”

Спеціальність “Фінанси”

Житомир - 2009


Зміст

Вступ

Розділ 1 Теоретичні аспекти управлiння активними операцiями в ЗАТ КБ „ПриватБанк”

1.1  Поняття активних операцій банку та основні аспекти їх проведення

1.2  Класифікація та характеристика кредитів, що надаються банківськими установами

1.3  Нормативно-правове регулювання проведення активних операцiй

Розділ 2 Оцiнка управлiння активними операціями в ЗАТ КБ “ПриватБанк”

2.1  Фінансовий стан та результати діяльності ЗАТ КБ “ПриватБанк”

2.2  Аналiз активiв ЗАТ КБ „ПриватБанк”

2.3  Надання кредитів юридичним та фізичним особам

2.4  Операції в іноземній валюті та операцii з цінними паперами

Розділ 3 Вдосконалення управлiння активами ЗАТ КБ „ПриватБанк”

3.1  Формування резервів для покриття можливих втрат від активних операцій

3.2  Шляхи вдосконалення кредитного портфеля як основу активних операцій в ЗАТ КБ „Приватбанк”

3.3  Методи управління активами банку на прикладі ЗАТ КБ „ПриватБанк”

Висновки та пропозиції

Список використаної літератури

Додатки

 

Вступ

Комерційні банки виступають специфічними установами, що мобілізують вільні кошти, спрямовуючи їх у ті сфери народного господарства, які їх потребують. Здійснення активних банківських операцій у цій справі має суттєве значення для фінансового забезпечення нормального економічного розвитку. Збалансоване зростання обсягу активів і поліпшення їхньої якості є необхідною умовою досягнення і підтримання стабільного функціонування й розвитку комерційних банків, їхнього позитивного впливу на розвиток економіки України.

Збільшення банківських активів великою мірою визначається кредитним портфелем, що позитивно впливає на економіку країни та діяльність суб'єктів господарювання зокрема. Нині фінансування економічних структур набуває ще більшого значення, оскільки головним чинником фінансового забезпечення інвестиційного процесу в Україні найближчим часом мають стати внутрішні ресурси, насамперед банківське кредитування.

Активними операціями називають кредитні та інші вкладення банківських ресурсів, що визначено чинним законодавством України з метою їх найефективнішого використання. При вмілому, доцільному розміщенні ресурсів комерційні банки отримують прибутки (як плату за надані ними кредити), а клієнти отримують у користування необхідні їм кошти. Кредитування – одна із найважливіших функцій банків як спеціалізованих кредитних установ. Банківський кредит сприяє вільному переливу капіталу в економіці, забезпечуючи розвиток найефективніших сфер господарювання й економіки в цілому.

Крім кредитних операцій до активних операцій комерційних банків можна віднести операції з розміщення мобілізованих комерційним банком ресурсів у депозити, інвестиції, основні засоби й товарно-матеріальні цінності. Значення інших активних операцій для економіки України не менш значне ніж кредитні операції.

Становлення ринкових відносин вимагає створення принципово нових напрямків розвитку банківської справи, суттєвої перебудови операцій та структури активів і пасивів банків, зокрема активних операцій. У зв’язку з цим тема дипломної роботи є досить актуальною.

Метою дипломної роботи є розробка методів управління проведенням активних операцiй в ЗАТ КБ „ПриватБанк”.

Предметом дипломного дослiдження є питання управлiння активними операцiями в ЗАТ КБ “ПриватБанк”.

Об’єктом даного дослідження є ЗАТ КБ “ПриватБанк”.

Поставлена мета обумовлює необхідність вирішення наступних завдань:

·  дати загальну характеристику активних операцій банку та умов дослідження;

·  розкрити основні умови проведення активних операцій комерційного банку;

·  провести аналіз активних операцій в ЗАТ КБ “ПриватБанк”;

·  розкрити сутність методів управління активними операціями комерційного банку тощо.

Методичну та теоретичну основу дипломної роботи складають існуючи розробки українських та зарубіжних науковців, законодавчі та нормативні акти Верховної Ради України, що регулюють здійснення активних операцій комерційними банками, спеціальна та науково література з банківської справи, а також статті періодичних економічних журналів. Інформаційну основу складають звітні та поточні матеріали комерційного банку, дані періодичного друку, інші джерела інформації.


Розділ 1 Теоретичнi аспекти управлiння активними операціями в ЗАТ КБ „ПриватБанк”

1.1 Поняття активних операцій банку та основні аспекти їх проведення

Усі комерційні банки незалежно від форми власності, величини капіталу та спеціалізації виконують операції із залучення тимчасово вільних грошових коштів у депозити (депозитні операції); операції, пов'язані із розрахунково-касовим обслуговуванням клієнтури (розрахункові та касові операції) й операції з кредитного обслуговування клієнтів (кредитні операції). Звичайно, коло операцій, що їх виконують банки, значно ширше, але саме ці операції є обов'язковими і належать до суто банківських операцій. Згідно зі ст. 47 Закону України “Про банки і банківську діяльність” здійснювати їх у сукупності мають право тільки юридичні особи, які мають банківську ліцензію. Саме тому їх називають базовими операціями комерційних банків.

Банківські операції відображаються окремими статтями в балансі комерційного банку. Залежно від того, в якій частині балансу вони обліковуються, їх поділяють на пасивні й активні.

Пасивні операції – це операції з мобілізації ресурсів комерційного банку. За видом банківських ресурсів розрізняють пасивні операції з формування власних, залучених (депозитних) та позичених (не депозитних) ресурсів.[17,с.80]

Закон України “Про банки та банківську діяльність” дає наступне визначення активним операціям, а саме: “Активними операціями” називають кредитні та інші вкладення банківських ресурсів, що визначено чинним законодавством України з метою їх найефективнішого використання”.

Але найбільш повне визначення на наш погляд представлено у підручниках (посібниках) з банківської справи А.М. Мороза.

Активні операції – це операції з розміщення мобілізованих комерційним банком ресурсів у депозити, кредити, інвестиції, основні засоби й товарно-матеріальні цінності з метою одержання доходу та забезпечення своєї ліквідності .[33,с.330]

Розміщуючи кошти в активи банки постійно слідкують за тим щоб частка коштів залишилась у вигляді обов’язкових та вільних резервів, щоб тривалість вкладень в активи відповідала тривалості залучення коштів в пасиви. Крім того кредитні операції банків (в активи) призводить до появи додаткових коштів в пасивах. Все це вимагає від банків управління активними і пасивними операціями в їх взаємозв’язку як єдиним комплексом банківської діяльності. [31,c.99]

Отже, до активних операцій банків належать:

·  операції з вкладення банківських ресурсів у грошові кошти в готівковій і безготівковій формах з метою підтримання ліквідності банку;

·  розрахункові операції, пов'язані з платежами клієнтів;

·  касові операції з приймання і видавання готівки;

·  кредитні операції, пов'язані з наданням кредитів різних форм і видів юридичним, фізичним особам, банкам;

·  інвестиційні операції з вкладення банківських ресурсів у цінні папери (акції, державні та корпоративні облігації) на тривалий строк;

·  фондові операції з купівлі-продажу цінних паперів;

·  валютні операції з купівлі-продажу іноземної валюти на внутрішньому та міжнародному валютних ринках;

·  депозитні операції з розміщення тимчасово вільних ресурсів банку в депозити в НБУ та в інших комерційних банках;

·  операції з купівлі-продажу банківських металів на внутрішньому міжнародному валютних ринках;

·  операції з придбання основних засобів, матеріальних та нематеріальних активів.

Загальну характеристику активних і пасивних операцій комерційних банків наведено в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1

Активні й пасивні операції комерційного банку
Активні операції Пасивні операції
1 2
Грошові кошти

–  акумулювання коштів на кореспондентському рахунку в НБУ,

–  акумулювання коштів у касі,

–  розміщення коштів на кореспондентських рахунках в інших банках (рахунки НОСТРО),

–  розміщення коштів у депозити в інших банках

–  формування статутного капіталу,

–  формування резервного фонду,

–  формування страхових фондів,

–  формування фондів економічного стимулювання,

–  формування інших фондів спеціального призначення,

–  формування і розподіл прибутку

Власні ресурси
Кредитний портфель

–  надання кредитів юридичним особам у національній та іноземній валюті (у тому числі прострочені та пролонговані),

–  надання кредитів у національній валюті фізичним особам (у тому числі прострочені та пролонговані),

–  надання міжбанківських кредитів у раціональній та іноземній валюті (у тому числі прострочені та пролонговані)

–  мобілізація коштів вкладників (юридичних та фізичних осіб) на рахунки до запитання (поточні, бюджетні),

–  мобілізація коштів банків-кореспондентів на кореспондентські рахунки, відкриті в даному банку (рахунки ЛОРО),

–  мобілізація коштів вкладників (юридичних та фізичних осіб) на строкові депозитні рахунки,

–  мобілізація коштів інших банків на строкові депозитні рахунки

Залучені ресурси
Цінні папери на продаж Вкладення в державні та корпоративні цінні папери на продаж

–  отримання кредитів від інших комерційних банків,

–  отримання кредитів у НБУ,

–  емісія та розміщення власних боргових цінних паперів банку

Позичені ресурси
Інвестиційний портфель

–  вкладення в державні та корпоративні цінні папери на інвестиції,

–  вкладення в статутні фонди підприємств та організацій

Майно та немате-ріальні активи

Вкладення в основні засоби,

–  вкладення в товарно-матеріальні цінності вкладення в нематеріальні активи

Із даних таблиці 1.1. видно, досить широке коло активних операцій комерційних банків, що здійснюються за допомогою активів банку.

Активні операції комерційні банки здійснюють у межах наявних ресурсів, тобто у межах залишку грошових коштів на кореспондентському рахунку в НБУ (при проведенні операцій у безготівковому порядку) та в касі (при проведенні операцій з готівкою).

Кредитні операції здійснюються у формі надання позичок під зобов’язання позичальників повернути кошти та сплатити проценти у встановлені строки. Це ключовий вид активних операцій банків, вони забезпечують переважну частину доходів у багатьох банків.[20,c.32]

Позички банків – важливе джерело грошових коштів для бізнесового і споживчого секторів економіки.

Разом з тим кредитні операції несуть в собі найбільшу загрозу для банків – ризик неповернення позичок. Тому банки при наданні кредитів повинні вживати заходів щодо запобігання кредитних ризиків : ретельно перевіряти здатність позичальника повернути позичку (його кредитоспроможність), вимагати забезпечення позички чи гарантії Ії повернення третьою особою (банком, страховою компанією), створювати резервні фонди тощо.

За користування наданими в позичку коштами банки стягують з позичальників плату у вигляді процентів, який є важливим джерелом доходів банків.

Хоч банківськи кредити – важливий доходний актив, висока їх ризикованість примушує банки не вкладати всі свої кошти в позички, а знаходити їм більш надійне застосування. Таким високо доходним та менш ризиковим об’єктом банківських вкладень є цінні папери.[35,c.105]

Як свідчить світова банківська практика, вкладення коштів у цінні папери мають істотні переваги перед іншими активними операціями, вони зокрема дають банкам можливість:

·  забеспечити підвищення доходності, оскільки деякі види цінних паперів мають значно вищий рівень доходу ніж позички;

·  забеспечити підвищення ліквідності, оскільки деякі цінні папери мають високу ліквідність і в банківському портфелі цінних паперів виконують роль вторинного резерву;

·  забеспечити диверсифікацію ризиків, оскільки банки можуть тримати в своїх портфелях багато видів цінних паперів різних емітентів;

·  вивести частину своїх доходів з під оподаткування, оскільки для доходів від деяких цінних пеперів в окремих країнах встановлене пільгове оподаткування.[26,c.216]

Крім операцій, традиційних, базових для комерційних банків України операцій, вони виконують нові, нетрадиційні для них операції та послуги, таки як : лізинг, факторинг, операції з дорогоцінними металами, гарантійні, посередницькі, консультаційні та інформаційні послуги.

Гарантійні послуги надаються у вигляді обіцянки банку своєму клієнту здійснити в майбутньому будь – які дії на його прохання. Такі обіцянки можуть бути спрямовані на виконання клієнтом своїх зобов’язань по торгових угодах (виставити акредитив, акцептувати вексель тощо) і по фінансових угодах (дати гарантію по банківський позичці, тощо).

При здійсненні посередницьких послуг, як посередники банки можуть виступати в багатьох видах операцій на грошовому ринку : в операціях з цінними паперами, у валютних операціях, в кредитних операціях, в розрахункових операціях тощо. На вторинному ринку банки можуть виступати як звичайні брокери по купівлі – продажу цінних паперів. Звичайні брокерські послуги банки широко надають суб’єктам валютного ринку, купуючи та продаючи валюту за їх дорученням. Посередницькі послуги в кредитних операціях банки можуть надавати у випадках, коли самостійно не можуть надати клієнту позичку і змушені залучати до задоволення його прохання інші банки.

Надаючи трастові (довірчі) послуги банки, як довірені особи своїх клієнтів можуть надавати широке коло послуг – по управлінню майном, по зберіганню цінностей, з продажу й купівлі майна, цінних паперів тощо; по стягненню доходів від цінних паперів та інших цінностей і майна.

1.2 Класифікація та характеристика кредитів, що надаються банківськими установами

Розглянемо та проаналізуємо основні форми кредиту, адже форма кредиту синтезує зміст та організацію кредитних відносин.

Різні автори по-різному підходять до визначення різних форм кредиту. Найбільш узагальненою методикою поділу є виділення двох основних форм: товарна та грошова.

Товарна форма кредиту передбачає, що вартість, яка передається у кредит виступає у своїй натуральній (товарній) формі.

Грошова форма кредиту означає, що вартість, що надається в кредит виступає у вигляді грошей.

Грошова форма кредиту є більш провідною, порівняно з товарною. Проте за умов функціонування ринкової економіки обидві форми відіграють дуже важливого значення в процесі відтворення.

Існують спроби виділяти форми кредиту за наступними функціональними ознаками: характер кредитних відносин, склад учасників кредитної операції, об'єкт і сфера кредитування та ін. Таким чином, існують наступні форми кредиту: комерційний, банківський, споживчий, державний і міжнародний кредит .

Комерційний кредит – це товарна форма кредиту, що надається продавцями покупцям у вигляді відстрочування платежу за продані товари, надані послуги.[21,c.96]

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19


Copyright © 2012 г.
При использовании материалов - ссылка на сайт обязательна.