Аудит в странах СНГ

У випадку, якщо організацією-замовником у ході проведенні перевірки не

усунуто суттєві порушення у веденні бухгалтерського (фінансового) обліку,

складанні відповідної звітності та додержанні законодавства Російської

Федерації, у підсумковій частині аудиторського висновку робиться запис про

неможливість підтвердження достовірності бухгалтерської (фінансової)

звітності.

Отже, Тимчасові правила визначають тільки два можливих варіанти: або

позитивний, або негативний аудиторський висновок, що звичайно, не

вкладається у норми міжнародних стандартів. Не досить чітким є ствердження

про те, що "позитивний аудиторський висновок може бути тільки за умови

усунення порушень законодавства", оскільки далеко не всяке порушення закону

можна "усунути".

Порядок атестації аудиторів на право здійснення аудиторської

діяльності, формування атестаційних комісій і розмір сплати за проведення

атестації, а також порядок одержання ліцензій на здійснення аудиторської

діяльності затверджуються Урядом Російської Федерат за поданням Комісії з

аудиторської діяльності при Президенті Російської Федерації.

До атестації допускаються особи, що мають економічну або юридичну

(вищу або середню спеціальну) освіту, а також стаж роботи не менш як три

роки з останніх п'яти як аудитора, спеціаліста аудиторської організації,

бухгалтера економіста, ревізора, керівника підприємства, наукового

працівника або викладача з економічного профілю. До атестації не

допускаються особи засуджені вироком суду із застосування покарання у

вигляді позбавлення права посідати певні посади або займатися певною

діяльністю у сфері фінансово-господарських відносин протягом відбуття

покарання і в подальший період до погашення (зняття) судимості в

установленому законом порядку.

Ліцензії видаються на здійснення: банківського аудиту, аудиту

страхових організацій, аудиту бірж, позабюджетних фондів та інвестиційних

інститутів: загального аудиту (аудиту інших економічних суб'єктів).

Ліцензії на здійснення аудиторської діяльності можуть бути анульовані

тільки органами, які видали їх.

Такі основні положення Тимчасових правил, за якими регулюється

аудиторська діяльність у Росії тепер.

1.3. Стандарти

У Росії розробка правил (стандартів) з аудиторської діяльності

розпочалась більш як два роки тому. Перші дев’ять проектів стандартів були

розроблені й опубліковані у збірнику "Аудит у Росії" (Видання "Контакт"

(ФБК) - НИФИ, 1994. -186 с.). У квітні 1996 р. перший стандарт з

аудиторської діяльності - "Порядок підготовки аудиторського висновку" було

схвалено Комісією з аудиторської діяльності. У процесі доробки перебуває ще

рад стандартів.

Проте підготовка і впровадження аудиторських стандартів відбуваються

досить повільно з двох причин. По-перше, немає закону з аудиторської

діяльності, без якого неможлива розробка деяких загальних стандартів,

наприклад, стандарту "Принципи аудиту", оскільки його зміст великою мірою

визначатиметься положеннями закону. По-друге, немає органу, якому надано

право розробляти і затверджувати стандарти, які б були обов'язковими до

застосування. Тепер Комісія з аудиторської діяльності за своїм статусом

може тільки розробити стандарт і рекомендувати аудиторам застосовувати

його. Реально правила і методи роботи аудиторів визначаються органами, що

видають ліцензії.

Так, Центральний банк випустив інструкцію, що визначає порядок

підготовки аудиторських висновків за звітами банків, яка багато в чому

відрізняється від аналогічного стандарту, схваленого Комісією з

аудиторської діяльності. "Росстрахнадзор" готує свої правила за поданням

результатів аудиту. Отже, вже сьогодні можна розглядати як певну тенденцію

розподіл правил і методів аудиту згідно з його видами: загальний (фондів і

бірж), банківський і страховий.

Негативні наслідки такого становища очевидні. У майбутньому законі

необхідно обов'язково виключити можливість застосування різних стандартів

при проведенні аудиту різних типів організацій. Стандарти аудиту повинні

бути єдиними і грунтуватися на міжнародних аудиторських стандартах. Інакше

можливе абсолютне домінування на російському ринку аудиторських послуг

міжнародних аудиторських фірм або, що набагато гірше, російським

підприємствам буде значно утруднений вихід на міжнародні фінансові ринки.

1.4. Ринок аудиторських послуг

Постійне зростання попиту на аудиторські послуги в Росії визначається

двома основними факторами: розвитком господарського законодавства і

розвитком ринку як такого. В перші роки розвиток аудиту визначається

наявністю в нормативних актах вимоги проведення аудиту для СП, банків,

страхових організацій, представництв іноземних фірм. І цей етап закінчився

з прийняттям Тимчасових правил. З 1994р. багато які підприємства почали

розглядати аудит не тільки як обов'язок, визначений законодавче, а й як

потребу і необхідність. Набутий досвід роботи в умовах ринку, вірніше, в

умовах відсутності централізованого управління, підказує, що дешевше

користуватися послугами професіоналів, ніж розплачуватися за свої помилки.

Особливо великі ризики російських підприємств , пов'язані з нечітким,

що швидко змінюється, господарським законодавством, у тому числі

податковим. Тому аудиторські послуги багато в чому асоціюються у них із

захистом від цих ризиків. Багато які великі російські підприємства вже

ознайомились на практиці з діями податкових органів. І тепер наявність

аудиторського висновку, що підтверджує достовірність фінансового звіту,

багато в чому є для підприємства гарантією відсутності претензій з боку

державних органів із сплати податків І відсутності інших порушень

законодавства у звітному періоді.

Коло користувачів фінансової звітності, аналогічно тому, що є в

країнах з розвиненою ринковою економікою, ще тільки формується в Росії.

Тут доречно зазначити роль міжнародних аудиторських і консультаційних

фірм, що працюють на російському ринку. Дуже важливо, що саме діяльність

міжнародних аудиторських і консалтингових фірм серйозно вплинула і

продовжує безперечно впливати на розвиток аудиту і консалтингу в Росії.

Відмінні стартові умови для роботи міжнародних аудиторських і

консалтингових фірм в Росії було створено внаслідок реалізації багатьох

проектів, що фінансуються за рахунок коштів міжнародних організацій.

Міжнародні аудиторські фірми в Росії працюють із "своїми" клієнтами -

транснаціональними компаніями, що прийшли а Росію, а також з великими

російськими підприємствами. Останні, як правило, є одержувачами іноземних

кредитів, і аудиторський висновок, підготовлений на основі міжнародних

аудиторських стандартів, служить їм необхідною "перепусткою" у світ

міжнародних фінансів.

Інтелектуальний і фінансовий потенціал міжнародних і національних

аудиторських фірм незіставні. В дійсності вони працюють у певному розумінні

на різних поверхах російської економіки. Проте найбільші національні

аудиторські фірми у чомусь починають конкурувати в Росії з фірмами "великої

шістки". За деякими даними, окремі міжнародні аудиторські фірми відчувають

серйозні труднощі, пов'язані із занадто великою орієнтацією на проекти, що

фінансуються за рахунок міжнародних організацій, надлишковою концентрацією

на обслуговуванні "своїх" зарубіжних клієнтів і недооцінкою національного

сектора економіки, помилками у кадровій політиці з російським персоналом.

Великі російські комерційні банки користуються послугами міжнародних

аудиторських фірм, очевидно, не без підстав вважаючи, що це їм допоможе

підтвердити свою надійність і солідність перед клієнтами не тільки в Росії,

а й за її межами.

Дуже часто останнім часом найбільші російські підприємства прагнуть

користуватися одночасно послугами міжнародних і національних аудиторських

фірм. Перші виконують аудит І відкривають, підприємству виходи на

міжнародні ринки. другі ж працюють як бухгалтерські й податкові

консультанти і знижують ризики підприємства за претензіями з боку державних

органів.

З введенням Положення про атестацію аудиторів виникла одна проблема,

яка спершу була не дуже помітною на ринку аудиторських послуг. З'явилось

багато аудиторів, які дають позитивний аудиторський висновок, практично не

проводячи аудит. По-перше, це пов'язано з відсутністю на багатьох

підприємствах реального власника, якому необхідна об'єктивна інформація про

фінансове становище підприємства. Реальний власник багатьох підприємств у

Росії - керівництво цих підприємств, яке не вбачає потреби в розкритті

фінансової інформації для зовнішніх користувачів. По-друге, немає офіційних

стандартів, що регулюють проведення аудиторських перевірок. Тому немає ^

критеріїв для оцінки необхідних обсягів робіт, які повинен виконати

аудитор, щоб зібрати достатні свідчення для формування думки про

достовірність і правильність фінансової звітності.

Отже, з одного боку. в Росії ще не сформувався Інститут власників і

зовнішніх користувачів фінансової звітності, а з другого - аудиторам

необхідно розробити професійні стандарти, за якими можна було б об'єктивно

оцінювати якість їхньої роботи.

1.5. Консалтинг

Управлінське консультування в Росії - найменше розвинений напрям, а,

отже, і найбільш перспективний. Поки ще не можна сказати, що настає час

управлінського консультування, проте, що такий час скоро настане, можна

стверджувати з достатньою певністю. Практично закінчилась приватизація. На

багатьох підприємствах а Росії з'явився реальний власник, який хоче

створити ефективні механізми з контролю й управління своєю власністю. Він

безперечно захоче підвищити ефективність роботи підприємства, його

прибутковість, економічність тощо. Це велике поле діяльності для

аудиторських і консалтингових фірм, і тут, на думку деяких експертів,

переваги порівняно з міжнародними фірмами матимуть національні фірми, які

краще знають конкретні проблеми своїх клієнтів. До того ж і середня

вартість послуг відіграватиме не останню роль при виборі консультантів.

1.6. Перспективи.

Комісією з аудиторської діяльності при Президенті Російської Федерації

розроблено проект Закону "Про аудиторську діяльність", який за постановою

Уряду Російської Федерації мав бути поданий Президенту Російської федерації

до 1 січня 1996 р. Проект розроблявся в два етапна на першому етапі проект

розроблявся групою спеціалістів з аудиту у Раді з аудиту, на другому етапі

він був практично повністю перероблений згідно з пропозиціями державних

служб, що відповідають за організацію атестації й ліцензування аудиторів та

інших державних органів, представлених в Комісії з аудиторської діяльності.

Згідно з чинною процедурою проект Закону може бути переданий

Президенту Російської Федерації тільки після погодження і візування чотирма

відомствами: Верховним Судом, Вищим арбітражним судом, Генеральною

Прокуратурою і Міністерством юстиції російської федерації. У травні проект

Закону передано цим відомствам для остаточного розгляду і візування.

Велика вірогідність, що Міністерство юстиції не завізує Закон,

оскільки, на його думку, він має передбачати проведення аудиторських

перевірок за замовленнями правоохоронних органів. У цьому випадку, на думку

міністерства, Закон повинен зобов'язувати аудитора провадити перевірки. Цей

проект Закону такого обов'язку для аудиторів не передбачає, у зв'язку з цим

можна передбачити, що Закон найближчим часом навряд чи потрапить до

Президента, а рухатиметься ще тривалий час між різними урядовими

структурами.

Процедура затвердження Закону триває -розгляд Президентом Російської

Федерації, Державною Думою, Радою Федерації. Тому за найбільш

оптимістичними оцінками Закон буде прийнято не раніше, ніж у червні 1996р.,

а його остаточна версія суттєво відрізнятиметься від початкового варіанта.

Проте у будь-якому випадку цікавими є аналіз проекту Закону,

розробленого Комісією з аудиторської діяльності, і його зіставлення з нині

діючими Тимчасовими правилами, що регулюють аудиторську діяльність. Ця

версія Закону багато в чому відображає стан аудиту і розуміння його суті

тепер, у тому числі різними державними відомствами: Міністерством фінансів,

Центральним банком, "Росстрахнадзором" та ін.

У проекті Закону аудиторська діяльність визначається як підприємницька

діяльність аудиторів, що працюють індивідуально, й аудиторських

організацій, Власне аудит розглядається як незалежна перевірка документів

бухгалтерського обліку і бухгалтерської звітності. Як і в Тимчасових

правилах. Закон визначає, що аудит поділяється на обов'язковий і

ініціативний.

Мета аудиту - встановлення достовірності бухгалтерської звітності

осіб, що підлягають аудиту, і відповідності здійснених ними фінансових

операцій нормам законодавства Російської Федерації.

На відміну вій Тимчасових правил у проекті Закону подано поняття

достовірності бухгалтерської звітності. Під достовірністю розуміють такий

ступінь точності даних звітності, яка дає змогу компетентному користувачу

звітності робити на її основі правильні висновки про результати фінансово-

господарської діяльності суб'єктів, що підлягають аудиту, і приймати

рішення, які грунтуються на цих висновках.

У проекті досить докладно визначено, які супутні аудиту послуги можуть

надавати аудитори. Це досить важливо, оскільки ніякі інші послуги не можуть

розглядатися як аудиторська діяльність. Вони включають: постановку,

відновлення і ведення бухгалтерського обліку, а також складання

бухгалтерської звітності; податкове планування і розрахунок податків;

аналіз фінансово-господарської діяльності; консультант з питань

бухгалтерського обліку, економіки, фінансів, податків і управління; надання

юридичних послуг у галузі підприємницької діяльності; навчання

бухгалтерському обліку, економіки і фінансам, аудиту.

Слід зазначити, що коло послуг досить обмежене, проте можна надавати й

інші послуги "за профілем аудиторської діяльності". На практиці це означає,

що через певний час після прийняття Закону, можливо, буде затверджено

розширений список "аудиторських послуг". Наприклад, він може поповнитись

видавничою діяльністю за відповідним профілем.

Проектом Закону визначено основні принципи аудиторської діяльності:

незалежність, професіоналізм, додержання конфіденційності й етичних норм.

Деякі принципи більш докладно роз'яснюються безпосередньо у тексті

проекту, для інших є відповідне посилання до аудиторських стандартів.

Зокрема, принцип незалежності досить докладно викладено у проекті, проте

його формулювання фактично ідентичне тому, що є у Тимчасових правилах.

Разом з тим проектом передбачається, що окремі сторони аудиторської

діяльності регулюватимуться спеціальними правилами (стандартами). Так,

прийоми і методи аудиторської діяльності регулюватимуться в правилах

(стандартах), обов'язкових до застосування.

На жаль, у проекті Закону аудит, як і у Тимчасових правилах,

поділяється на чотири види: аудит банків та інших кредитних організацій

(банківський аудит); аудит страховик організацій і товариств взаємного

страхування (страховий аудит}; аудит бірж, позабюджетних фондів і

інвестиційних інститутів; аудит інших юридичних і фізичних осіб, що

займаються підприємницькою діяльністю (загальний аудит).

Розробка і затвердження етичних норм поведінки аудитора, а також

заходів суспільного впливу за їх порушення покладено на Загальне російське

об'єднання аудиторів.

У проекті Закону передбачено, що здійснення аудиторської діяльності

регулюється також правилами (стандартами) аудиторської діяльності.

У проекті Закону визначено, що правила (стандарти) розробляються

центральними атестаційно-ліцензійними комісіями Міністерства фінансів,

Центрального банку, "Росстрахнадзором" спільно з Загальноросійським

об'єднанням аудиторів з врахуванням спеціалізації осіб, що здійснюють

аудит. Правила ж затверджуються Комісією з аудиторської діяльності при

Уряді Російської Федерації. Це може. як показує практика, привести до

розробки чотирьох різних наборів стандартів згідно з кількістю видів

спеціалізації аудиторів. "Творчість" відомств може створити велику

неузгодженість у стандартах за видами аудиту, що врешті-решт може призвести

до непорівнянності результатів аудиту для різних організацій.

Дуже важливим і позитивним моментом проекту є визначення результату

аудиторської перевірки як висловлювання думки особи, що провадить аудит,

про правильність ведення і достовірності бухгалтерської звітності особи, що

підлягає аудиту.

Проектом Закону підкреслюється потреба введення спеціальних

стандартів, що регламентують порядок документування аудиторської перевірки.

Підсумкові документи з перевірки - це аудиторський звіт і аудиторський

висновок. Аудиторський звіт адресується керівникам і (або) власникам особи,

що підлягає аудиту, і містить вичерпну інформацію про хід аудиторської

перевірки, виявлені відхилення від установленого порядку ведення

бухгалтерського обліку, суттєві порушення підготовки бухгалтерської

Страницы: 1, 2, 3