Аудит в странах СНГ
Аудит в странах СНГ
Зміст.
Вступ. 2
1. АУДИТ В РОСІЇ. 4
1.1. Історична Довідка. 4
1.2. Стан аудиту. 5
1.3. Стандарти 8
1.4. Ринок аудиторських послуг 9
1.5. Консалтинг 11
1.6. Перспективи. 11
2. АУДИТ В РЕСПУБЛІЦІ БІЛОРУСЬ 15
3. АУДИТ В РЕСПУБЛІЦІ КАЗАХСТАН 17
Завершення. 18
Література. 19
Вступ.
Виникнення аудиту пов’язано з розподілом інтересів тих, хто
безпосередньо займається керуванням підприємством (адміністрація,
менеджери), і тих, хто вкладає гроші в його діяльність (власники,
акціонери, інвестори). Останні не могли і не хотіли покладатися на ту
фінансову інформацію, яку подавали керівники і підлеглі їм бухгалтери
підприємства. Досить часті банкрутства підприємств, обман з боку
адміністрації підприємства значно підвищували ризик фінансових вкладень.
Акціонери хотіли бути впевнені в тому, що їх не обдурюють, що звітність,
яка подається адміністрацією, повністю відбиває реальний фінансовий стан
підприємства. Для перевірки правильності фінансової інформації і
підтвердження фінансової звітності запрошувались люди, яким, на думку
акціонерів, можна було довіряти. Головною вимогою до аудитора, були його
беззаперечна чесність і незалежність.
Історичною батьківщиною аудиту є Англія, де з 1844 року виходить серія
законів про компанії, відповідно до яких правління акціонерних компаній
зобов’язанні запрошувати не рідше ніж один раз на рік спеціальну людину для
перевірки бухгалтерських рахунків і звіту перед акціонерами.
В Російській Імперії, до складу якої входили всі теперішні країни СНД,
звання аудитора було введене царем Петром І. Посада аудитора вміщувала в
себе деякі обов’язки діловода, секретаря і прокурора. Аудиторів в Росії
називали присяжними бухгалтерами. Всі три спроби організації аудиту: в 1889
році, 1912 та 1928, виявились марними.
В країнах СНД, які виникли на терені СРСР, аудиторська діяльність у
сучасному вигляді з’явилась порівняно недавно, і в зв’язку з економічними
реформами отримує все більше розповсюдження.
Першими аудиторськими організаціями в колишніх республіках СРСР стали
представництва та дочірні підприємства акціонерного товариства "Інаудит",
яке було засновано восени 1987 року. Спочатку аудит проводився на спільних
підприємствах, пов’язаних з участю іноземного капіталу, так як зарубіжні
партнери вимагали подання їм звітності, яка підтверджена незалежною
аудиторською організацією.
З виникненням нових форм підприємницької діяльності, появою
акціонерних товариств, товариств з обмеженою відповідальністю, комерційних
банків та інших підприємств сфера застосування аудиту значно розширилась.
Аудиторські послуги в країнах СНД пропонує і так звана Велика шістка
найбільших аудиторських фірм світу, до якої входять: Deloitte & Touche,
Ernst & Young, Artur Anderson, Price Waterhouse, Cooper & Lybrant, KPMG.
Кожна з цих фірм є великою міжнародною групіровкою, фірми-члени якої
працюють в багатьох країнах світу. Всі ці фірми за своєю організаційною
структурою являють собою партнерства (товариства) з необмеженою
відповідальністю. Кожна з груп, яка входить до великої шістки в цілому
пропонуюють весь спектр аудиторських і консультаційних послуг, а окремі
фірми, які входять в дану групу можуть мати певну спеціалізацію (податкове
консультування і аудит в певній сфері бізнесу та інше).
Аудиторська діяльність в країнах СНД — в Україні, Російській
Федерації, Білорусі, Казахстані, Вірменії, Узбекистані, та інших —
розвивається в міру розвитку ринкової економіки, урізноманітнення форм
власності капіталу. Аудиторська діяльність в цих країнах регулюється
спеціальним законодавством та нормативно-правовими актами з аудиту.
Позитивним в розвитку аудиту в країнах СНД є те, що створено координаційний
центр з Аудиту за участю певних структур ООН, Асоціації аудиторів і
бухгалтерів СНД, асоціації аудиторів та бухгалтерів країн-учасників.
Координаційний центр сприяє розробці методичного забезпечення аудиту,
створенню підручників для підготовки бухгалтерів - аудиторів у вузах,
уніфікації навчальних планів для підготовки бакалаврів і магістрів за фахом
"економіст з бухгалтерського обліку і аудиту".
У країн СНД загальне соціалістичне минуле і, як наслідок цього, -
схожість проблем, що виникають при формуванні ринкових відносин в
економіці. Тому метою нарад даної робочої групи є координація дій
організацій і об'єднань бухгалтерів і аудиторів для обміну досвідом. Такий
обмін досвідом грає важливу роль у спільному розвитку, приведенні системи
обліку, отже - Аудиту у відповідність із міжнародними стандартами. Крім
того, сьогодні й у близькому майбутньому повна дезинтегрованність економіки
колишніх республік СРСР недоцільна.
Як слідство цього виникає необхідність у єдності систем
бухгалтерського обліку і спільної організації і побудови аудиторської
справи.
Регламентацією бухгалтерського обліку майже у всіх країнах СНД
займаються Міністерства фінансів. (Крім Казахстану, де разом із Мінфіном
працює в даному напрямку і Національний комітет по бухгалтерському обліку).
Регламентацією аудиторської діяльності займаються: - в Азербайджан -
Аудиторська палата; - у Бєларусі - Аудиторська палата; - у Казахстані -
Міністерство фінансів і Національний комітет по Аудиту; - у Молдові -
Міністерство фінансів і Асоціація аудиторів; - у Російській федерації -
Міністерство фінансів, Центробанк. Росстрахнадзор і Президія Асоціації
аудиторів; - в Україні - Аудиторська палата.
Ліцензування і сертифікацію аудиторів здійснюють:
- У Республіці Бєларусь. - Аудиторська палата (Аудиторська палата
Республіки Бєларусь входить до складу Кабінету Міністрів країни -
прим. авт.)
- Молдова - Міністерство фінансів (сертифікат "А") і Нацбанк
(сертифікат "Б").
- Казахстан. Міністерство фінансів і Нацбанк.
- Російська федерація. Міністерство фінансів, Центробанк.
Росстрахнадзор.
- Україна. Аудиторська палата.
Кваліфікаційні вимоги до аудиторів у країнах СНД в основному схожі.
До відмінностей можна віднести: необов'язковість вищої освіти (Молдова -
середнє спеціальне); досвід роботи з фаху бухгалтер, економіст, юрист,
помічник аудитора від 3-х років (Азербайджан і Україна) до 5-и років
(Бєларусь. Казахстан, Молдова, Росія). Громадянство для претендентів на
сертифікат аудитора обов'язково тільки в Україні.
Усе пізнається в порівнянні, і якщо виходити з приведених даних, то
український аудитор знаходиться сьогодні далеко не в самому гіршому
положенні. Звичайно, не можна сказати, що в найбільше вигідному.
Наприклад, глава Аудиторської палати Республіки Бєларусь дивується з
приводу майбутніх в Україні законодавчих обмежень, звуженні сфери додатка
обов'язкового Аудиту. Оскільки в Бєларусі Президент Республіки спеціальним
Указом доручив Кабінету Міністрів доповнити перелік суб'єктів господарської
діяльності, для яких обов'язкова аудиторська перевірка. (На сьогоднішній
день у Бєларусі Аудит обов'язковий тільки для комерційних банків, страхових
компаній і іноземних фірм). Крім того, і в Парламенті, і в Уряді Бєларусі
в даний час відсутні скільки-небудь істотні антиаудиторські настрої. Аудит
у Росії, у відмінності від України і Бєларусі, розвивається особливим
шляхом, у відриві від світового досвіду, що призводить до деякої
дезорганізації і плутанини. Наприклад, присутність у Росії чотирьох
фахових об'єднань аудиторів: Асоціація бухгалтерів і аудиторів, Спілка
аудиторів, Товариство аудиторів, Російська колегія аудиторів і декількох
інституцій по ліцензуванню аудиторів лише ускладнює розвиток російського
Аудиту.
1. АУДИТ В РОСІЇ.
1.1. Історична Довідка.
З різних причин довго не вдавалось створити спеціалізоване
законодавство як основу для аудиторської діяльності. Тільки, у грудні
1993р. Указом Президента Російської Федерації було затверджено Тимчасові
правила аудиторської діяльності, які, врешті-решт, майже через сім років
після того як аудит в Росії став одним з видів підприємницької діяльності
визначили "правила гри".
Оцінка якості цих правил була неоднозначною, проте вони й визначили
організаційні основи інституційної побудови аудиту, його цілі і завдання.
Тимчасові правила мали значний позитивний вплив на подальший розвиток не
тільки аудиторської діяльності, а і всієї системи ринкових відносин у
Росії.
З грудня 1993 р. і до тепер аудиторська діяльність у Росії
розвивається бурхливими темпами, збільшується кількість аудиторських, фірм
і атестованих аудиторів, з'являється багато нових професійних періодичних
видань, розвивається система професійної підготовки аудиторів, практично в
усіх. адміністративних одиницях Росії створено професійні аудиторські
організації.
У 1994 р. було затверджено критерії обов'язкового аудиту, що суттєво
розширило кількість організацій, які підлягають обов'язковому аудиту, і
збільшило попит на аудиторські послуги.
Розробляються правила (стандарти) аудиторської діяльності. У квітні
1996р. Комісія з аудиторської діяльності розробила і рекомендувала до
використання Порядок складанню аудиторського висновку про бухгалтерську
звітність. Практично завершено підготовку ще ряду правил (стандартів) з
аудиторської діяльності, їх подальше затвердження багато в чому
затримується у зв'язку з відсутністю закону про аудиторську діяльність.
Початковий період розвитку аудиту в Росії завершився.
1.2. Стан аудиту.
Законодавча база
Тимчасові правила аудиторської діяльності
в Російській Федерації
Указом Президента Російської Федерації "Про аудиторську діяльність в
Російській Федерації" від 22 грудня 1993 р. № 2263 було затверджено
Тимчасові правила аудиторської діяльності в Російській Федерації (далі -
Тимчасові правила). Передбачалось, що Тимчасові правила діятимуть до
прийняття закону, що регулює аудиторську діяльність.
Усі аудитори - фізичні особи повинні; були до 1 жовтня 1994 р. пройти
атестацію на право здійснення аудиторської діяльності; юридичні й фізичні
особи, що займаються аудиторською діяльністю самостійно, зобов'язані були
до 1 січня 1995 р. одержати відповідні ліцензії.
Проведення аудиторської діяльності без атестації. починаючи з 1 жовтня
1994 р. і без ліцензії, починаючи з 1 січня 1995 р., було заборонено.
Для розробки відповідних документів координації робіт з атестації і
ліцензування Указом передбачалось створення Комісії з аудиторської
діяльності при Президенті Російської Федерації. Комісію не було наділено
будь-якими адміністративними повноваженнями, її роль зводилась практично
до організації підготовки для Уряду проектів нормативних актів і положень,
необхідних для створення умов аудиторської діяльності в Росії.
Тимчасові правила визначають, аудиторську діяльність як незалежний
позавідомчий фінансовий контроль.
Тепер основною метою аудиторської діяльності є встановлення
достовірності і бухгалтерської (фінансової) звітності організацій і
відповідності здійснених ними фінансових та господарських операцій
нормативним актам, чинним в Російській Федерації.
Встановлено, що аудиторська перевірка може ї бути1 обов'язковою або
ініціативною. Обов'язкова аудиторська перевірка здійснюється тільки у
випадках, прямо встановлених законодавством Російської і Федерації, а
ініціативна - за рішенням організації. Крім того, відповідно до Тимчасових
правил обов’язкова аудиторська перевірка може провадитися також за
дорученням державних органів.
У Тимчасових правилах визначено "супутні" послуги, які можуть
надаватися аудиторами: постановка, відновлення і ведення бухгалтерського
(фінансового) обліку, складання декларацій про доходи бухгалтерську
(фінансову) звітність, аналіз господарсько-фінансової діяльності, оцінка
активів і пасивів консультування з питань фінансового, "податкового"
банківського та іншого господарського законодавства Російської Федерації, а
також навчання і надання інших послуг за профілем своєї діяльний.
Тимчасові правила забороняють займатися аудиторам будь-якою
підприємницькою діяльністю крім визначеної цими правилами. Неважко
помітити, що список "супутніх" послуг далеко не повний. Так, очевидно,
проведення аудитором консультацій з неросійського господарського
законодавства, якщо формально застосовувати Тимчасові правила, може
виявитися незаконним.
Є одне з положень Тимчасових правил, яке досі все ще не працює.
Йдеться про так звані перевірки за замовленнями державних органів.
Процедура запрошення аудитора дуже докладно описується і Тимчасовими
правилами. Проте досі не встановлено порядок визначення вартості такого
роду перевірок, і ця норма практично не застосовується.
Сама по собі ідея запрошення аудитора для проведення робіт за
замовленням прокурора, суду або арбітражного суду не викликає заперечень.
Проте Тимчасові правила дають змогу органу дізнання і слідчому за умови
наявності санкції прокурора, а також прокурору, суду й арбітражному суду
дати аудитору "доручення про проведення аудиторської перевірки організації
за умови наявності у виробництві зазначених органів порушеної (відновленої
виробництвом) кримінальної справи, прийнятої до виробництва (відновленої
виробництвом) цивільної справи або справи, підвідомчої арбітражному суду".
Строк проведення аудиторської перевірки за таким дорученням визначається за
домовленістю з аудитором і, як правило, не повинен перевищувати двох
місяців.
Оплата при проведенні перевірки за дорученням органів дізнання,
прокурора, слідчого, суду й арбітражного суду. як визначено в Тимчасових
правилах, має здійснюватися попередньо за рахунок організації, яку
перевіряють, за ставками, щороку затвердженими Урядом Російської Федерації
з врахуванням середньої ставки оплати, що склалася на ринку аудиторських
послуг. Аудитори категорично заперечують проти такого способу, визначенні
вартості їх послуг, оскільки для багатьох аудиторських фірм, і насамперед
великих, де ставки суттєво вищі від середніх, це означає явно збиткові
умови роботи.
Тимчасовими правилами встановлюються певні обмеження для аудиторів і
аудиторських фірм на проведений аудиторських перевірок. Так, аудиторська
перевірка не може провадитися аудиторами, якщо вони в засновниками,
власниками, акціонерами, керівниками та іншими посадовими особами
організації, яку перевіряють, або є із зазначеними особами родичами
(батьки, подружжя, брати, сестри, сини, дочки, а також брати, сестри,
батьки і діти подружжя). Аудиторські фірми не можуть здійснювати
аудиторську перевірку щодо організацій, які є Їх засновниками, власниками,
акціонерами, кредиторами, страхувальниками, а також щодо яких ці
аудиторські фірми є засновниками, власниками, акціонерами. Також
забороняється провадити аудиторські перевірки в організаціях, де цією
аудиторською фірмою надавались послуги з відновлення і ведення
бухгалтерського обліку, складання фінансової звітності.
Аудитори можуть самостійно визначати форми і методи аудиторської
перевірки, виходячи з вимог нормативних актів Російської Федерації, а також
з конкретних умов договору з організацією або змісту доручення державного
органу.
Результат аудиторської перевірки - висновок аудитора складається з
трьох частин - вступної, аналітичної й підсумкової.
У вступній частині для аудиторської фірми зазначають: юридичну адресу
і телефони; порядковий номер, дату видачі й назву органу, що видав ліцензію
на здійснення аудиторської діяльності, а також строк дії ліцензії; номер
реєстраційного свідоцтва; номер розрахункового рахунку; прізвища, імена і
по батькові всіх аудиторів, що брали участь у перевірці; для аудитора, який
працює самостійно: прізвище, Ім'я і по батькові, стаж роботи аудитором;
дату видачі й назву органу, що видав ліцензію на здійснення аудиторської
діяльності, а також строк дії ліцензії; номер реєстраційного свідоцтва;
номер розрахункового рахунку.
В аналітичній частині вказують: назву організації і період діяльності
її, за який здійснюється перевірка; результати експертизи організації
бухгалтерського (фінансового) обліку, складання відповідної звітності і
стану внутрішнього контролю; факти, виявлених у ході аудиторської перевірки
суттєвих порушень встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку і
складання фінансової звітності, що впливають на її достовірність також
порушень законодавства Російської Федерації при здійсненні господарсько-
фінансових операцій, які завдали або можуть завдати шкоди інтересам
власників організації, держави і третіх осіб.
Підсумкова частина аудиторського висновку містить запис про
підтвердження достовірності бухгалтерської (фінансової) звітності
організації. Тільки підсумкова частина висновку призначена для публікації і
подання заінтересованим користувачам.
Страницы: 1, 2, 3
|