рефераты бесплатно

МЕНЮ


Анализ и аудит финансовой отчетности предприятия

і службовцями ОП «Сузір’я» по оплаті праці з встановленням відповідності

показників аналітичного обліку по рахунку 70 з записами в головній книзі і

бухгалтерському балансі на одну і ту ж дату. Для цього звіряється сальдо по

рахунку 70 на перше січня 1998 року в Головній книзі і в балансі

підприємства.

В балансі по рахунку 70 розгонуте сальдо: кредитовое, відображає

заборгованість підприємства робочим і службовцям по зарплаті, і дебетовое,

відображає заборгованість працівників перед підприємством, що свідчить про

погану організацію розрахунків з робітниками. Сума по дебету баланса

дорівнює 0.00 тис.грн., по кредиту вона рівна 7.72 тис.грн.

Контрольна звірка показала, що ці суми співпадають з даними Головної

книги. В самій же Головній книзі знайдено багато виправлень; бухгалтер по

оплаті праці пояснює це неточністю підрахунків ще в первинних документах

(всі виправлення підписано бухгалтером).

Упевнившись, що дані Головної книги і баланса співпадають можна

продовжити подальшу звірку. Для йього порівняємо дані Головної книги і

зводом нарахувань і уримань. (Табл. 10).

Таблица 10.

Відповідність зоборгованості по оплаті праці

зазначеній в розрахунково-платіжних

відомостях і Головній книзі.

|Місяць. |Числиться по зводу|Числиться по |Відхилення. |

| |нарахувань і |Головній книзі, | |

| |утримань, грн. |грн. | |

|Січень |3.701 |3.701 |0 |

|Лютий |3.700 |3.701 |+0.001 |

|Березень |3.720 |3.720 |0 |

|Квітень |3.710 |3.710 |0 |

|Травень |3.701 |3.703 |-0.002 |

|Червень |3.701 |3.701 |0 |

|Липень |3.906 |3.906 |0 |

|Серпень |4.510 |4.510 |0 |

|Вересень |4.479 |4.479 |0 |

|Жовтень |5.128 |5.128 |0 |

|Листопад |5.128 |5.128 |0 |

|Грудень |5.127 |5.127 |0 |

Існуючі невідповідності бухгалтер пояснити не може (просто описка).

В розрахунково-платіжній відомості по графам утримання показані

відрахування у Пенсійний фонд, профсоюзні внески і прибутковий податок;

проценти відрахувань нараховано правильно, їх суми співпадають з даними

розрахункових листів по кожному працюючому (пільги по прибутковому податку

визначені вірно).

Платіжні відомості на аванс аудитору представлені не були: аванси вже

давно не платять.

Дані про нараховану зарабітну плату в розрахунково-платіжній

відомості а також дані платіжної відомості на заробітну плату і

розрахункових листів по кожному працюючому співпадають. Розписки в

отриманні нарахованих сум присутні, всі підписи різні.

Книгу обліку депонованої заробітної плати аудитору не представили.

При перевірці періодичності і своєчасності виплати заробітної плати

встановлено, що нарахування заробітної плати виконувалось своєчасно, а її

виплата іноді затримується по об’єктивним причинам: грошові кошти на

рахунок ОП «Сузір’я» деколи своєчасно не надходять.

Не дивлячись на певні недоліки у обліку, розрахунок з бюджетом

проводиться правильно, проценти за несвоєчасність сплати нараховані

правильно.

Взявши випадково декілька особистих справ, робимо висновок, що

інформація про дату найма і ставках оплати праці присутня, підвищення

оплати праці оформлено наказами керівника, бухгалтера цією інформацією

керуються для нарахування і утримань із заробітної плати.

Так як відпустки на підприємстві надаються нерівномірно, на

підприємстві повинен бути створений резерв на оплату відпусток, що

зафіксовано в обліковій політиці. Однак аудитором він виявлений не був.

Бухгалтер пояснює це відсутністю грошових коштів.

Наступним етапом являється перевірка табелів обліку робочого часу.

Можна зробити висновок, що випадків включення в них підставних осіб не має,

так як в табелях обліку робочого часу призвіща співпадають з даними обліку

особового складу. Випадків повторного нарахування сум по раніше оплаченим

первинним документам, повтору одних і тих же осіб у кількох розрахунково-

платіжних відомостях не знайдено.

При перевірці первинних документів аудитор виявив наступні недоліки:

-не на всіх лікарняних листах стоять розбірливі печатки медичних

закладів;

-в нарядах на підрядну роботу не заповнена графа “Параграф єдиних

норм і розцінок”;

-в 1 із нарядів на підрядну роботу (індивідуальному) не проставлено

шифр синтетичного обліку;

-в розрахунку відпускних неправильно нараховано суму до виплати

(арифметична помилка).

Зважаючі на перераховані недоліки можна зробити висновок про досить

несерйозне відношення до ведення первинної документації на ОП «Сузір’я».

3.3.АУДИТ ДЕБІТОРСЬКО-КРЕДИТОРСЬКОЇ

ЗАБОРГОВАНОСТІ.

На сучасному етапі Україна переживає економічний кризис,

який має всеоб’ємлючий характер. Одним із атрибутів економічної кризи

являється кризис платежів, який проявляться у тому, що підприємства не

здійснюють платежі одне одному за товари, работи і послуги. Цей процес

супроводжується ростом дебіторсько-кредиторської заборгованості при

розрахунках між суб’єктами підприємницької діяльності. За 1997р. за

даними Мінстата сума кредиторської заборгованості досягла 1, 6 мільярда

гривен (що більше всього ВВП за той же період), а дебіторської - 1, 2

мільярда гривен. Однк, одна з найзначнійших частин цих неплатежів у

дійсності сплачена у тіньовому секторі. За даними НБУ об’єм неповернутої

готівки у банк досяг 160 мільйонів гривен.

Говорячи про причини неплатежів, слід звернути увагу на те, що в

кінці 1996 року у виробничих запасах було зосереджено 52,7% оборотних

засобів, і 72,7% ВВП за цей період було поглинуто за рахунок збільшенням

запасів ТМЦ. Постійно зростаюче переливання оборотних засобів у запаси

- це безумовно суттєва причина росту кредиторської заборгованості. В цих

запасах заховано збитковість підприємств Укрїини. На збільшення запасів

також впливають інфляційні очікування. Ймовірно, що значна доля того, що

числиться в запасах, у дійсності давно перероблена і не один раз

продана, і все в тому ж безподатковому секторі. А гроші за ці запаси

дійсно , реально не сплачені. Частина з "тіньових " коштів недоотримана

бюджетом, звідси ще одна причина неплатежів вцілому.

Кредиторська заборгованість складається із боргів підприємства іншим

підприємствам, організаціям або окремим особам, наприклад,

постачальникам - за отримані, але не оплачені сировину і матеріали,

підрядникам - за виконані роботи і надані послуги, які також не

оплачені. Кредиторами можуть виступати і окремі особи, якім підприємство

за що небудь заборгувало грошові суми, наприклад, утримало аліменти,

але ще не перерахувало їх отримувачам.

Заборгованість по утриманим, але ще не перерахованим сумам податків

також разглядається, як кредиторська заборгованість. Тимчасову нехватку

засобів підприємство покриває за рахунок банківських кредитів - так

виникає ще один вид кредиторської заборгованості підприємств.

Дебіторськая заборгованість складається з боргів перед

підприємствами покупців - за відгружену їм, але не оплачену ними

продукцію, наприклад, сировину і матеріали, а також із боргів перед

підприємством замовників - за попередньо сплачені і не виконані роботи і

не надані послуги.

Підприємство може одночасно мати кредиторську і дебіторську

заборгованості. Покривати одну заборгованість іншою забороняється.

Дебіторська заборгованість показується в активі, кредиторська - в пасиві

бухгалтерского баланса.

Мета і задачи аудиту дебіторсько-кредиторської заборгованості-

це виявлення подібних недоліків, якщо вони мають місце в балан-

сі; визначення достовірної інформації про дебіторсько-кредиторську

заборгованість і перевірка правильності її віднесення з метою недопущення

безпідставного зменшення оподаткованого прибутку підприємств, тобто,

перевірка законності операцій з дебіторсько-кредиторською

заборгованістю.

Призначення аудиту дебіторсько-кредиторської заборгованості - допомогти

підприємству сформулювати рекомендації і визначити заходи по ліквідації

заборгованості не лише як засобів покращення розрахункових операцій, але і

фінансового положення підприємства. А в державних масштабах з’являється

можливість ліквідувати ланцюг неплатежів, тобто обминути платіжну кризу .

Дебіторська і кредиторська заборгованість може виникати в результаті

здійснення розрахунків, які по своїй економічній суті поділяються:

- розрахунки по товарним операціям (рахунки 45, 60, 61, 62, 63);

- розрахунки по фінансовим зобов’язанням (рахунки 65, 68, 69);

- розрахунки з працюючими (рахунки 70/2, 71, 72, 73, 76).

Якщо підприємство застосовує касовий метод визначення моменту

реалізації, облік відвантаженої продукціїї по фактичній собівартості, а

також закінчених і прийнятих у встановленому порядку етапів робіт в сумі

фактичниїх витрат здійснюється по дебету рахунка 45 «Товари відвантажені,

виконані роботи і послуги» , де і виникає ДЗ по перерахованим фактам. КЗ

на рахунку 45 бути не повинно.

Якщо підприємство застосовує метод визначення моменту реалізації по

факту відвантаження власності, облік відвантаженої продукції, виконаних

робіт і наданих послуг ведеться на рахунку 62 "Розрахунки з покупцями і

замовниками". ДЗ виникає по відвантаженій , але не оплаченій продукції, по

виконаним і наданим , але не сплаченим послугам. КЗ виникає при попередній

оплаті , отриманій від покупця і замовника, а також по повернутій покупцями

оплаченої ними продукції.

На рахунку 60 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками" ДЗ

виникає по попередній рпліті постачальнику за непоставлення ТМЦ (матеріали

в дорозі). КЗ виникає по отриманим від постачальника, але не оплачених йому

ТМЦ, по невідфактурованим поставкам.

На рахунку 62 "Розрахунки по авансам" ДЗ виникає по сумам виданих

постачальникам і підрядчикам авансів, КЗ - по сумам отриманих від покупців

і замовників авансів.

На рахунку 63 "Розрахунки по претензіям" ДЗ виникає по виставленним,

але не сплаченим претензіям, по штрафам, пеням, неустійкам, по помилково

знятим з розрахункового рахунка сумам. КЗ виникає по отриманим претензіям,

по помилково зарахованим на розрахунковий рахунок сумам.

На рахунку 70 "Розрахунки по оплаті праці" субрахунок 2 "Депонована

зарплата" КЗ (депонентська заборгованість) виникає по сумам не виданої

депонованої заробітної плати. ДЗ на рахунку 70 бути не повинно.

На рахунку 71 "Розрахунки з підзвітними особами" ДЗ виникає по сумам,

виданим під звіт, по яким не дано звіту. КЗ виникає по сумам перевитрат

підзвітної особи, не відшкодованих йому на дату складання балансу.

На рахунку 72 "Розрахунки по відшкодуванню матеріальних збитків" ДЗ

виникає по сумам, що підлягають відшкодуванню з винних осіб за недостачу

грошових коштів і ТМЦ, а також порчу (брак, лом) і збитки (від простоїв,

неправильних витрат підзвітних сум, штрафи, пені, неустійки) і по іншим

сумам збитків, відшкодованим по закону винними особми. КЗ виникає тоді,

коли нестачу віднесли на винну особу, але потім суд відмовив по утриманню з

неї. КЗ по рахунку 72 бути не повинно.

На рахунку 73 "Розрахунки з робітниками і службовцями по інших

операціях" ДЗ виникає по сумам, наданим для розрахунків за товари, які

придбані в кредит, по ссудам на індивідуальне житлове будівництво, по

ссудам на будівництво садових будинків, по ссудам молодим сім’ям. Сальдо

по рохунку 73 повинно бути дебетовим. КЗ означає надлишкові внески на

погашення боргів, ці суми потрібно повернути особам, які помилково сплатили

їх підприємству.

На рахунку 76 "Розрахунки з дебіторами и кредиторами" ДЗ виникає по

сумам належащих підприємству платежів від кооперативних і суспільних

підприємств по проданим основним засобам, по нарахованій квартплаті і

внескам батьків в дитячих дошкільних установах, по орендній плате за надані

в оренду нежтлові приміщення. КЗ виникаэ по сумам, утриманим із зарплати

робітніків, по виконавчим листам, транспортним і профсоюзним організаціям.

На рахунках 65, 68, 69 ДЗ виникає по переплаті, КЗ - по

заборгованості відповідно позабюджетним організаціям, бюджету і органам

соцстраху.

Всю ДКЗ можна згрупувати за видами:

1. Виправлена або нормальна, обумовлена порядком розрахунку.

2. Невиправдана або просрочена, яку можна поділити на:

- реальну до отримання;

- безнадійну до отримання.

3. Спірна.

Мета аудита ДКЗ – це підтвердження достовірності, повноти, реальності

і законності обліку ДКЗ у звітності, тобто у балансі підприємства.

Задачи, що стоять перед аудитором наступні:

- оцінити систему внутрішнього контроля за ДКЗ, для чого необхідно

визначити сильні і слабкі сторони контролю, що впливають на проведення

щорічних аудиторських роцедур;

- виявити данні , які можна використовувати при щорічних аудиторських

процедурах;

знайти слабкі сторони контролю і вказати їх у листі керівництву

підприємства-клієнта;

- скласти програму і методику проведення аудиту ДКЗ;

- здійснити аудит ДКЗ;

- видати кваліфікований аудиторський висновок, якщо це можливо;

Джерелами інформації для проведення аудиту ДКЗ являються:

1.Нормативні документи по аудиту, перераховані у розділі 1.

2.Річна і квартальна звітність:

- баланс Ф N1;

- зведена ДКЗ Ф N1-Б;

- аналітична відомість-розшифровка ДКЗ к Ф N1-Б;

- розрахунки і декларації.

3. Головна книга.

4. Касова книга.

5. Регістри синтетичного і аналітичного обліку:

- ЖО N6, 7, 8, 10, 11;

- відомості N 7, 8, 16;

- розроблена таблица N5 "Підсумок по нарахованій, виданій і утриманій

зарплаті";

- розроблена таблица N1 "Розрахунок розподілу зарплаты і відрахувань по

шифрам виробничих затрат".

6.Первинні документи за період.

Об’єктами аудиту ДКЗ являються сама заборгованість по товарним

операціям, по фінансовим зобов’язанням і по розрахунках з працюючими; стан

розрахунково-платіжної дисципліни на підприємстві; стан організації

обліку ДКЗ при журнально-ордерній формі бухобліку.

Методи контролю, що застосовуються при аудиті ДКЗ, наступні:

1. Нормативно-правове регулювання, тобто визначення законності

заборгованості, правомірності господарських операцій, в результаті

яких вона виникла.

2. Документальний, тобто перевірка документального підтвердження сум

заборгованості, перевірка регістрів синтетичного і аналітичного обліку у

співставленні з даними первинних документів, контрольні співставлення,

розрахункові перевірки, тощо.

3. Фактичний, тобто інвентаризація ДКЗ.

При аудиті ДКЗ ОП «Сузір’я» на підставі балансу (форма №1) необхідно

співставити статті балансу з відповідними оборотними відомостями по кожному

рахунку:

-рядок 170 і 630 з оборотною відомістю по рахунках 62, 76;

-рядок 195 і 665 з оборотною відомістю по рахунку 67;

-рядок 200 з оборотною відомістю по рахунку 68;

-рядок 210 з оборотною відомістю по рахунку 73;

-рядок 680 з оборотною відомістю по рахунку 65;

-рядок 700 з оборотною відомістю по рахунку 70;

-рядок 720 з оборотною відомістю по рахунку 71, 76.

Співставляється кінцевий залишок дебетовий або кредитовий на початок

року і на кінець грудня минулого року.

3.4.АУДИТ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА.

Кінцевий фінансовий результат діяльності підприємства- це балансовий

прибуток або збиток, які є алгебраїчною сумою результатів від реалізації

продукції, робіт, послуг, іншої реалізацій, жоходів і витрат від

позареалізаційних операцій.

Фінансовий результат діяльності підприємства характеризують також

показники виручки (валового доходу) від реалізації продукції, ПДВ.

Виручка від реалізації продукції характеризує завершення виробничого

циклу на підприємстві, повернення авансованих на виробництво коштів

підприємства у грошову готівку і початок нового витка у обігу коштів. Після

вирахування із виручки від реалізації продукції суми податку на добавлену

вартість і витрат на виробництво реалізованої продукції будемо мати чистий

результат (прибуток або збиток) віл реалізації.

Показники фінансових результатів характеризують абсолютну

ефективність господарювання на підприємстві. Разом з абсолютною оцінкою

розраховують також відносні показники ефективності господарювання-

показники рентабельності. Відношення балансового прибутку до середньої

вартості основних засобів і обігових коштів визначає загальну

рентабельність.

В умовах ринкової економіки основу економічного розвитку підприємства

становить прибуток. Показник прибутку став важливим для оцінки виробничої і

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11


Copyright © 2012 г.
При использовании материалов - ссылка на сайт обязательна.