рефераты бесплатно

МЕНЮ


Анализ и аудит финансовой отчетности предприятия

дозволяє зробити висновок про те, що підприємство має значний об’єм вільних

ресурсів, які формуються з власних джерел. З позиції кредиторів, такий

варіант формування оборотних засобів найбільш вдалий. З точки зору

ефективності діяльності підприємства значне накопичення запасів,

відволіканні засобів в дебіторську заборгованість може бути пов’язано з не

вмілим управлінням активами.

Не менш популярним показником платоспроможності є коефіцієнт

абсолютної ліквідності

Ка.л.= каса+грошові засоби

(1+2)р.пасиву балансу

Оптимальним значення для даного коефіцієнту знаходиться в межах від

0.2 до 1.

Ка.л.(п.р)=2+102+200+166/2760=0.2

Ка.л.(к.р)=4+390+200+266/3320=0.27

Для нашого підприємства цей коефіцієнт не дуже позитивний , воно може

негайно погасити від 20% до 27% короткострокової заборгованості, за рахунок

наявних грошових засобів і коштів на рахунку у банках. Але на протязі року

ми можемо прослідити підвищення цього показника на 7% , це свідчить про

збільшення ліквідних засобів дідприємства.

Загальний коефіцієнт платоспроможності (коефіцієнт загальної

ліквідності) дає загальне представлення про ліквідність балансу

підприємства

Кз.л.= оборотні активи

всі позикові капітали

У нашому прикладі загальний коефіцієнт становить:

на початок року Кз.л.= 1322 =0.48

2760

на кінець року Кз.л. 2380 =0.72

3320

Ймовірність погашення короткострокових зобов’язань тим більша,чим

вищий цей коефіцієнт. У світовій практиці вважається, що цей коефіцієнт

повинен бути не меншим 1.0. Аналізуючі дане підприємство ми можемо

прослідкувати тенденцію до підвищення даного коефіцієнта.

На підставі даних показників неможливо безпомилково оцінити фінансовий

стан підприємства, так як даний процес дуже складний, і дати йому повну

характеристику 2-3 показниками не можна. Коефіцієнти ліквідності- показники

відносні і на протязі певного часу не змінюються, якщо пропорційно

збільшуються чисельник і знаменник дробу. Сам же фінансовий стан за цей час

може істотно змінитись, наприклад, зменшиться прибуток, рівень

рентабельності, коефіцієнт обіговості, тощо. Тому для більш повної і

об’єктивної оцінки ліквідності можна використовувати наступну фокторну

модель:

К лік. = поточні активи балансовий прибуток = Х1*Х2

балансовий прибуток короткострокові борги

де, Х1- показник, що характеризує вартість поточних активів, на 1

гривну прибутку; Х2- показник, що свідчить про здатність підприємства

погашати свої борги за рахунок результатів своєї діяльності. Він

характеризує стійкість фінансів. Чим вище його величина , тим краще

фінансове становище підприємства.

Коефіцієнт грошової платоспроможності:

Кгп(1997)= 30,85/55,46=0,56;

Кгп(1998)= 32,931/55,582=0,59.

Таблиця 6.

ОП “Сузір’я”

за 1997-1998роки

|Засоби платежу |1997 |1998 |Платіжні |1997 |1998 |

| | | |зобов(язання | | |

|Каса |0,1 |0,4 |Короткострокові |— |— |

| | | |кредити | | |

|Розрахунковий |30,75 |32,531|Позики, не |— |— |

|рахунок | | |погашенні в строк| | |

|Валютний рахунок |— |— |Кредитори |55,46|55,58|

| | | | | |2 |

|Інші грошові |— |— |Інші пасиви |— |— |

|кошти | | | | | |

|Короткострокові | | | | | |

|фінансові |— |— | | | |

|вкладення | | | | | |

|ВСЬОГО |30,85 |32,931|ВСЬОГО |55,46|55,58|

| | | | | |2 |

| | | |

|Грошові кошти |30,85 |32,931|Короткострокові |— |— |

| | | |кредити | | |

|Готова продукція |14,532|10,097|Позики не |— |— |

| | | |погашені в строк | | |

|Дебітори |4,511 |19 |Кредитори |55,46|55,58|

| | | | | |2 |

|Інші активи | |— |Інші пасиви |— |— |

|ВСЬОГО |48,893|62,028|ВСЬОГО |55,46|55,58|

| | | | | |2 |

| | | |

|Грошові кошти, | | |Кредити під | | |

|розрахунки та |35,361|51,931|запаси і витрати |— |— |

|інші активи | | | | | |

|Запаси і витрати |41,821|24,977|Позики не |— |— |

| | | |погашені в строк | | |

| | | |Кредитори |55,46|55,58|

| | | | | |2 |

| | | |Власні обігові |21,77|21,32|

| | | |кошти |2 |6 |

|ВСЬОГО |77,182|76,908|ВСЬОГО |77,18|76,90|

| | | | |2 |8 |

Кгп(1997)= 30,85/55,46=0,56;

Кгп(1998)= 32,931/55,582=0,59.

За період 1997-1998 років, за який досліджувался коефіцієнт

платоспроможності, він знизився на 0,08 пункта, або платоспроможність

зменшилась на 13,6% в порівнянні з початком цього періоду. Цей показник

свідчить, що на кінець періоду підприємство мало можливість погасити 59%

своїх зобов(язаннь.

Коефіцієнт розрахункової платоспроможності:

1997 Крп. = 48,893/55,46=0,88

1998 К.р.п.= 63,028/55,582=1,12

Цей коефіцієнт не мав стабільної тенденції, тому, що не мало

стабільної тенденції співвідношення засобів платежу та короткострокових

зобов(язаннь. В 1997 році цей коефіцієнт знизився на 10,2%, а в 1998 році

він підвищився на 27,3% порівняно з 1997роком, тобто розрахункова

платоспроможність за період, що досліджується збільшилась на 15%.

З розрахунків, що проведені вище можна зробити висновок, що

підприємство має тенденцію до поліпшення показників платоспроможності. В

кінці періоду підприємство при застосуванні тільки своїх грошових коштів

мало змогу погасити 59% всіх своїх зобов(язань, а при застосуванні, як

засіб платежу , своїх виробничих запасів — покрити свої зобов(язання на

112%. Треба також сказати, що за всі два роки дослідження підприємство

покривало на 100% не тільки свої зобов(язання, а й власні обігові кошти при

застосуванні, як засіб платежу грошові кошти, та виробничі запаси.

2.3.Аналіз фінансової стійкості підприємства.

При аналізі фінансового стану підприємства необхідно знати про запас

його фінансової стійкості (зону безпечності). З цією метою насамперед всі

затрати підприємства необхідно розбити на дві групи в залежності від об’єму

виробництва і реалізації продукції: змінні і постійні.

Змінні зтрати збільшуються чи зменшуються пропорційно об’єму

виробництва продукції. Це витрати сировини, матеріалів, енергії, палива,

заробітної плати робітників на підрядній формі оплаті праці, відрахування і

податки від заробітної плати і виручки і т.д.

Постійні затрати не залежать від об’єму виробництва і реалізації

продукції. До них відноситься амортизація основних засобів і нематеріальних

активів, суми виплачених процентів за кредити банків, орендна плата,

витрати на управління і організацію виробництва, заробітна плата персоналу

підприємства на почасовій оплаті і ін.

Постійні затрати разом з прибутком складають маржинальний доход

підприємства.

Поділ затрат на постійні і змінні і використання показника

маржинального доходу дозволяє розрахувати поріг рентабельності, тобто суму

виручки , яка необхідна для того, щоб покрити всі постійні витрати

підприємства. Прибутку при цьому не буде, але не буде і збитків.

Рентабельність при такій виручці буде дорівнювати нулю.

Розраховується поріг рентабельності відношенням суми постійних затрат

у складі собівартості реалізованої продукції до долі маржинального доходу у

виручці.

Поріг рентабельноті=постійні затрати в соб-ті реаліз-ї прод-ї

доля маржинального доходу у виручці

Якщо відомий поріг рентабельності, то неважко підрахувати запас

фінансової стійкості (ЗФС):

ЗФС = виручка – поріг рентабельності *100

виручка

Таблиця 7.

Розрахунок порогу рентабельності і запасу

фінансової стійкості підприємства.

|Показник (тис.грн.) |Минулий рік |Звітний рік|

|Виручка від реалізації за мінусом ПДВ,|17967 |34220 |

|акцизів і іншого. | | |

|Прибуток |3290 |6720 |

|Повна собівартість реалізованої прод-ї|14677 |27500 |

|Сума змінних витрат |13132 |25000 |

|Сума постійних витрат |1545 |2500 |

|Сума маржинального доходу |4835 |9220 |

|Доля маржинального доходу у виручці |26.90 |26.94 |

|(%) | | |

|Поріг рентабельності |5743 |9230 |

|Запас фінансової стійкості: | | |

|тис.грн. |12224 |24940 |

|(%) |68.0 |72.9 |

Як показує розрахунок на початок року необхідно було реалізувати

продукції на суму 5743 тис.грн., щоб покрити всі затрати. При такій вируці

рентабельність рівна нулю. Фактично виручка склала 17967 тис.грн., що вище

порога на 12224 тис.грн., або на 68 %. Це і являється запасом фінансової

стійкості. На кінець року запас фінансової стійкості значно збільшився, так

як зменшилась доля постійних витрат в собівартості реалізованої продукції і

підвищився рівень рентабельності продаж від 16.45 до 17.68 %. Запас

фінансової стійкості досить високий. Виручка ще може зменшитись на 72.9 % і

лише тоді рентабельність буде дорівнювати нулю. Якщо ж виручка стане ще

меншою, то підприємство стане збитковим, буде “поглинати” власний і

залучений капітал і збанкрутіє. Тому необхідно постійно слідкувати за ЗФС,

вияснити, наскільки близький чи далекий поріг рентабельності, нижче якого

не повинна опуститись виручка підприємства.

Залежність цих показників проілюстровано на малюнку 1.

Y,тис.грн.

40

35 запас фінансової

30 стійкості

прибуток

25

20

змінні затрати

15

10 поріг рентабельності

5

0

постійні затрити

27 50 100

Х, %

Малюнок 1.

Визначення запасу фінансової стійкості.

По осі абцис відкладається об’єм реалізації продукції, по осі ординат-

постійні затрати, змінні і прибуток. Перетин лінії виручки і затрат- і є

поріг рентабельності. В цій точці виручка дорівнює затратам. Вище за неї

зона прибутку, внизу- зона збитків. Відрізок лінії виручки від цієї точки

до верхньої і є запас фінансової стійкості. Для характеристики джерел

формування запасів і витрат використовують декілька видів показників, що

відбивають різноманітний ступінь охоплення різних видів джерел:

наявність власних засобів, рівна різниці розміру джерел власних

засобів і розміри основних засобів і вкладень: ЕС= ИС-F;

На підприємстві “Сузір’я” цей показник дорівнював:

1997рік— ЕС= 60,299-38,577=21,722 (тис.грн)

1998рік— ЕС= 70,05-48,724=21,326 (тис.грн)

наявність власних і довгострокових позикових джерел формування запасів

і витрат, одержувана з попереднього показника збільшенням на суму

довгострокових кредитів і позикових засобів: ЕТ=(ИС+КТ)-F;

Так, як на підприємстві за весь час дослідження не було зовнішніх

позикових коштів, то цей показник в своєму чисельному вираженні дорівнював

попередньому.

За всі два роки дослідження фінансова стійкість охарактеризована

мною, як передкризова, але вона мала тенденцію до поліпшення. В 1998 році

підприємству “не вистачило” 3 тисячи 651 гривню швидколіквідних активів,

щоб можна було охарактеризувати його стійкість, як нормальну. Іншими

словами в 1998 році підприємству необхідно було або збільшити вартість

швидколіквідних активів або зменшити вартість зобов”язаннь підприємства на

3,651 тис.грн.

Узагальнені показники фінансової стійкості показно у таблиці 8.

Таблиця 8.

Аналіз фінансової стійкості підприємства

“Сузір’я” за 1998рік

|Стій- | Поточна |У короткостроко | У довгостроковій|Висн- |

|Кість | |вій перспективі |перспективі |Овок |

| 1 |Д>=RP+KO |Д>=RP+KO+K t |Д>=RP+KO+K t+KT |Не |

|Абсолютн|33,331=RP+KO |RA>=RP+KO+K t |RA>=RP+KO+Kt+KT |Не |

|Нормальн|51,931=RP+KO |RA+Z>=RP+KO+K t |RA+Z>=RP+KO+Kt+KT|ВІДПО |

|Передк |51,931+24,97|51,931+24,977> | |ВІДАЄ |

|ризова |7>55,582 |55,582 |51,931+24,977>55,| |

|(мінімал| | |582 | |

|ьна | | | | |

|стійкіст| | | | |

|ь) | | | | |

| 4. |RA+Z

|Кризова | | | | |

Графічно динаміка фінансової стійкості відображена на мал. 1.

В заключення необхідно узагальнити всі результата аналізу і зробити

більш точний діагноз ФСП, а також його прогноз на перспективу. Необхідно

розробити також конкретні міроприємства, що дозволяють покращити фінансовий

стан підприємства. Перш за все це міроприємства, направлені на збільшення

виробництва і реалізації продукції, підвищення її якрсті і

конкурентоздатності, зниження собівартості, рост прибутку і рентабельності,

прискорення обіговості капіталу і більш повне і ефективне використання

виробничого потенціалу підприємства.

2.4. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ АНАЛІЗУ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА.

На підставі проведеного в дипломній роботі аналізу фінансового стану

можна зробити наступний висновок:

В кінці періоду підприємство при застосуванні тільки своїх грошових

коштів мало змогу погасити 59% всіх своїх зобов”язань, а при застосуванні,

як засіб платежу , своїх виробничих запасів — покрити свої зобов”язання на

112%. В 1997 році ці показники становили відповідно 67% та 97%. Треба

також сказати, що за всі три роки дослідження підприємство покривало на

100% не тільки свої зобов”язання, а й власні обігові кошти при

застосуванні, як засіб платежу грошові кошти, та виробничі запаси;

Показник ліквідності балансу— Підприємство мало можливість

розрахуватись з своїми боргами тількі за умови своєчасних розрахункiв з

дебiторами i сприятливої реалiзацiї готової продукцiї,а також продажу у

випадку потреби iнших елементiв матерiальних оборотних коштiв. Динаміка

показника критичної ліквідності свідчить про те, що підприємство на кінець

1998 мало можливість практично повністю (на 93%) з своїми зобов”язаннями

за умови використання як засіб платежу грошові кошти та погашену

дебіторську заборгованість; коефіцієнт оборотності основних і оборотних

коштів — розрахунки цього показника свідчать, що підприємство в 1996

виробляло продукції вартістю 1 гривня 32 копійки з однієї гривні оборотних

коштів, що вкладені в виробництво. Цей показник зростав з року в рік. В

1998 р він вже дорівнював 1,66грн. на одну гривню оборотних активів, що

вкладені в виробництво приходилась одна гривня шістдесят шість копійнок

продукції, що була реалізована.

Але деякі показники мали тендненцію за ці роки до погіршення. До

таких показників відносяться:

- зростання кредиторської заборгованості — з 44,6 тис.грн. до 55,6

тис.грн. Слід відмітити, що не зважаючи на зростання абсолютної величини

кредиторської заборгованості (з 1996 по 1998 роки) на 11тис.грн. за цей

період зменшился період очикування погашення кредиторської заборгованості,

який в 1998 становив 362 дні в порівнянні з 626 днями в 1996 В кінці

періоду підприємство при застосуванні тільки своїх грошових коштів мало

змогу погасити 59% всіх своїх зобов”язань, а при застосуванні, як засіб

платежу , своїх виробничих запасів — покрити свої зобов”язання на 112%. В

1995 році ці показники становили відповідно 67% та 97%. Треба також

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11


Copyright © 2012 г.
При использовании материалов - ссылка на сайт обязательна.