рефераты бесплатно

МЕНЮ


Анализ и аудит финансовой отчетности предприятия

операцій по надходженню і витраченню засобів у грошовій оцінці та

ефективному їх використанні в процесі виробництва та реалізаціх продукції і

товарів

Раціональна фінансова діяльність сприяє здійсненню основного принципу

господарської діяльності- самостійності підприємства.

Самостійність передбачає те що ,ресурси ,вкладенні у підприємство

,повинні окупатись прибутком,відповідному нормативному рівню

рентабельності, що забезпечує самофінасування ,тобто стає можливим

забезпечення підприємства у власних фінансових ресурсах по формуванню та

ефективному використанню всіх господарських засобів ( як основних ,так і

оборотних ) ,розширення виробництва і поліпшення соціальнокультурної сфери

за рахунок грошових надходжень від діяльності ( реалізації продукції

,виробів і послуг та товарів ) . Але в процесі господарської діяльності

використовують не лише власні кошти підприємства ,а й залучені кошти у

вигляді кредитів банку та інших джерел. Обов’язковою умовою при цьому є

своєчасне їх повернення за рахунок власних нагромаджень.

Розглянемо принципи складання балансу найбільш поширених форм

бухгалтерського обліку - журнально-ордерну ,спрощену і діалогову з

використанням автоматизованого робочого місця бухгалтера (АРМ).

Журнально-ордерна форма обдіку застосовується на багатьох

підприємствах народного господарства України.

Ця форма бухгалтерського обліку основана на принципі накопичення

даних первинних документів в розрізі ,які забезпечують синтетичний і

аналітичний облік засобів і господарських операцій по всім розділам

бухгалтерського обліку.

Первинні дані систематизуються і накопичуються в облікових регістрах

,які дають можливість відобразити всі засоби ,які підлягають обліку і

господарських операціїй по використанню цих засобів за звітний місяць . В

накопичувальних регісрах записи проводяться в розрізі показників

,необхідних для керівництва і контроля за фінансово-господарською

діяльністю підприємства, а також для складання всієї звітності .

основним регісром являються журнал-ордери. У випадку необхідності

отримання аналітичних даних використовуються допоміжні відомості.

Підсумкові дані переносяться в журнал-ордери.

Всі журнал-ордери і допоміжні відомості побудовані по кредитовій

ознаці регістрації господарських операцій по синтетичним рахункам.

Сиснтетичні дані регіструютьсяпо даних первинних документів тільки по

кредиту відповідних рахунків і кореспонденції з дебітованими рахунками.

Підсумкові дані журнал-ордерів в кінці місяця переносяться в Головну

книгу .

Записи по кредиту кожного синтетичного рахунка , у кореспонденції з

дебітовими рахунками відбуваються повністю в одному будь-якому журналі-

ордері. Обороти по дебету відповідного синтетичного знажодяться в різних

журналах-ордерах по мірі регістрації в них записів по кредиту

кореспондованих в них рахунків.

Деякі журнал-ордери призначені для відображення операцій по кредиту

декількох синтетичних рахунків, пов’язаних по своєму економічному змісту.

Підсумкові дані журнал-ордерів підлягають обов’язковій звірці з даними

первинного обліку.

В Головній книзі показується вступне сальдо ,поточні обороти і

вихідне сальдо по кожному синтетичному рахунку. В Головній книзі

відображають поточні обороти тільки по синтетичним рахункам. Обороти по

кожному рахунку відображаються одним записом ,а обороти по дебету в

кореспонденції з кредитованими рахунками.

Сума дебетових оборотів в Головній книзі повинна відповідати сумі

кредитових оборотів ,так як і сальдо відповідно повинні бути рівними.

Сальдовий баланс складається за даними Головної книги з використанням

в необхідних випадках окремих показників із облікових регістрів.

На багатьох малих підприємствах України використовується спрощена

форма обліку. Спрощена форма обліку може вестись : по простій формі

бухгалтерського обліку ,( без використання регістрів обліку майна малого

підприємства) і по формі бухгалтерського обліку з використанням регістрів

обліку майна малого підприємства.

Малі підприємства ,які здійснюють незначну кількість господарських

операцій ,не мають власного майна і в процесі виробництва продукції і робіт

,пов’язаних з великими затратами матеріальних ресурсів , можуть вести облік

всіх операцій тільки в книзі обліку господаоських операцій, яка являється

регістром аналітичного і синтетичного обліку на основі якого можна скласти

баланс і звітність.

Малі підприємства можуть застосовувати для обліку фінансово-

господарських операцій відомості обліку по відповідним рахункам .Кожна

відомість застосовується для обліку операцій по одному із використовуваних

рахунків бухгалтерського обліку. Сума любої операції записується в двох

відомостях одночасно: в одній - по дебету рахунка з вказуванням номера

кредитованого рахунку , а в другій - по кредиту кореспондованого рахунка з

аналогічним записом номера дебетованого рахунка.

Підсумкові дані фінансово-господарської діяльності ,відображають в

шахматній відомості.

На основі шахматної відомості складається оборотна відомість по

рахунком .Дані ,розраховані в оборотній відомості ,являються підставою для

складання бухгалтерського балнсу і звітності.

До бухгалтерської звітності висувають наступні вимоги:правдивість

,реальність ,єдність ,ясність.

У звіті про фінансові результати у 1-му розділі по кожній статті

зазначаються дані, які базуються на даних бухгалтерського балансу та іншої

зведеної звітності.

У розділі “Використання прибутку” приводять розшифровку сум по

основних напрямках використання прибутку, тобто:

-суми податку на прибуток та інші платежі в бюджет за рахунок

прибутку;

-відрахування на утворення підприємствамирезервного фонду;

-відрахування до фонду коштів, що направляються на розвиток і

вдосконалення виробництва;

-відрахування до фонду коштів, що направляються на соціальні потреби;

-відрахування до фонду заохочення;

-відрахування на благодійні цілі;

-інші цілі.

У розділі 3 “Платежі до бюджету” показують платежі до бюджету, що їх

вносить підприємство за рахунок всіх джерел, згідно з інструкцією

Міністерства фінансів України щодо застосування Законів про податки з

підприємств, об’єднань, організацій, з громадян України, іноземних громадян

та осіб без громадянства.

У розділі 4 “Затрати і витрати, що врвховуються при обчислення пільг

з податку на прибуток” показують суми основних витрат, що одеожують за

рахунок чистого прибутку і приймаються при нарахування пільг за податком на

прибуток підприємства.

Звіт про фінансово-майновий стан включає наступні статті:

1.Рух фондів:

статутний фонд, додатковий капітал, резервний фонд, фонд коштів, що

спрямовані на розвиток і вдосконалення виробництва, фонд коштів, які

спрямовані на соціальні потреби, фонд заохочення, нерозподілений прибуток

минулих років, резерв на покриття наступних витрат і платежів, фонд охорони

праці, цільове фінансування з бюджету, цільове фінансування з позабюджетних

фондів, інші фонди спеціального призначення.

2.Використання коштів бюджету та позабюджетних фондів:

3.Спрямування коштів до цільових і позабюджетних фондів та на

споживання.

4.Наявність та рух основних засобів.

5.Наявність та рух нематеріальних активів.

6.Фінансові вкладення.

7.Норма власних оборотних коштів.

8.Наявність власних оборотних коштів.

9.Переоцінка товарно-матеріальних цінностей.

10.Іноземні інвестиції.

11.Нестачі, крадіжки і псування цінностей.

12.Об’єкти житлово-комунального і соціально-культурного призначення.

13.Позабалансові активи і пасиви.

1.2.Перспективи вдосконалення фінансової звітності підприємства в країні.

На сучасному етапі функціонування суспільства в Україні відбуваються

істотні зрушення , що призводять до змін у веденні бухгалтерського обліку.

Це насамперед пов’язано з намаганням наблизити облік до міжнародних

стандартів і нестабільною законодавчою базою.

На протязі девяностих років шла безперервна роботапо вдосконаленню

бухгалтерського обліку на Україні з застосуванням міжнародних стандартів

прийнятих в міжнародному суспільстві фінансової звітності. Почали з

розробки введення методики бухгалтерського обліку для спільних підприємств,

що з’явились наприкінці восьмидесятих років.

У 1992 році було запропоновано і прийнятий новий план рахунків

бухгалтерського обліку. Спеціалісти пропонують перейти на європейську

структуру планів рахунків; що складаються з десяти класів з трьохзначною

нумерацією кодів синтетичних рахунків; двома-рьома резервними класами

рахунків для організанізації управлінського ,в тому числі калькуляційного

обліку. Неприйнятна умова токого переходу повна зміна кодування тих

синтетичних рахунків що використовуються, це призведе до необхідності

перебудлви комп’ютерних програм бухгалтерского обліку, дезорганізує работу

бухгалтерів, аудиторів, податкових інспекторів і інших зацікавлених осіб.

Работа над проектом Закону про бухгалтерський облік показала, що

жорстке регламентування методології і організації бухгалтерского обліку

неприйнятне. Необхідно переходити до нових регламентующих документів і

стандартів бухгалтерского обліку. Першим був затвердженний стандарт про

облікову політику підприємства,що містив загальні правила бухгалтерского

обліку, що застововуються в міжнародній практиці фіноесового обліку і

звітності..

Ще одним необхідним елементом вдосконалення звітності я вважаю може

бути прийняття стандарту бухгалтерського обліку «Бухгалтерська звітність

підприємства», який максимально наблизить її структуру і зміст до

міжнародних привил, що застосовуються в Об’єднаній Європі та інших країнах.

В цьому стандарте визначено , що достовірною вважається бухгалтерская

звітність, основанная на системному бухгалтерскому обліку, інформація якого

формується виходячі з принципів і правил, викладенних в документах системи

нормативного регулювання бухгалтерского обліку в Україні. Цей стандарт

дасть поштовх для развитку спільних підприємств.

В умовах нестабільності економічної ситуації більш гостро стоїть

питання про стан бухгалтерского обліку на підприємстві так як багото

підприємств виходять на міжнародний ринок, і це потребує скорійшого

вдосконалення нормативної бази бухгалтерского обліку і податкового

законодавства.

Інструкцією «Про порядок заповнення форм річного бухгалтерського

звіту підприємства» зі змінами і доповненнями від 19 лютого 1998 року №37

дещо полегшено порядок заповнення балансу підприємства. Так внесеними

змінами відмінено абзац ,що був присвячений переходу до нової національної

валюти. Інструкція в новій редакції враховує зміни, що відбулися в

бухгалтерському обліку основних засобів з вступом в силу Інструкції по

бухгалтерському обліку балансової вартості груп основних фондів від 20

липня 1997 року №159. В минулому варіанті балансова вартость ототожнюється

з початковою , , хоча в валюту балансу не попадала, а була лише точкою

відрахунку для визначення остаточної вартості. Відмінено також вказівка на

необхідність щомісячного відображення в інвентарних картках і на

аналітичних регістрах суми нарахованого за місяць зносу основних фондів.

Раніше по статті «Нематеріальні активи» відображались також права

власності підприємства на окремі квартири в житлових будинках, що їм

належать. Внесена стаття «Розрахунки та інші короткострокові пасиви»

-конкретизація в адресовані суми кредиторської заборгованості до 2 або 3

розділу пасива в залежності від строка її погашення призвана скоротити

свободу вибору, що дозволяла варіювати підсумкові значення того чи іншого

розділу при розрахунку окремих узагальнених показників фінасового стану

підприємства. Однією з важливих проблем обліку є те, що бухгалтерський

облік розбігається з податковим, що ускладнює роботу бухгалтерів.

Сучасний рівень розвитку наукових технологій змушує підприємства

незалежно від форм власності застосовувати прикладні пакети бухгалтерських

програм. Однією з негативних рис сучасног ринку бухгалтерських програм є

те, що продавці не адаптують їх під конкретне підприємство, тому виникають

певні труднощі при роботі з цими продуктами, і підприємства змушені

залучати до роботи інженерів-програмістів для подальшої доробки і адаптації

програми.

До складу фінансової (бухгалтерської) звітності підприємств у країнах

з розвинутою ринковою економікою включають:

1. бухгалтерський баланс.

2. Звіт про прибутки.

3. Звіт про рух грошових коштів.

4. Додатки.

Річний звіт супроводжується пояснювальною запискою до фінансового

звіту.

У більшості країн світу застосовують типові форми бухгалтерської

звітності, які розробляються і затверджуються в національному маштабі. Так

, для країн Європейського Союзу (ЄС) форми і звіт річного фінансового звіту

компаній регулюється Четвертою Директивою ЄС, прийнятою 1978 році. Кожна

країна- учасниця ЄС, може уточнювати форми і зміст звітності залежно від

своїх національних особливостей, зберігаючі загальні принципи їх побудови.

Проте в деяких країнах типові форми фінансової звітноті в

національному маштабі не розробляються і не затверджуються (США,

Великобританія, Канада, тощо). Компанії (фірми) самостіцно обирають форму

подання звітів (більш чи менш деталізовану) відповідно до національних

вимог щодо їх змісту та принципів фомування.

У багатьох країнах світу для малих підприємств, які мають невеликий

господарський оборот, передбачено складання і подання так званих спрощених

звітів.

Суть спрощених фінансових звітів полягає в тому, що вони складаються

за формами з меншою деталізацією, з більш узагальненими статтями балансу чи

позиціями доходів і витрат звіту про прибутки.

Підприємства , які належать до такої категорії, визначаються

законодавчо. В країнах ЄС при цьому беруться до уваги три критерії:

-сума (валюта) балансу;

-доход від реалізації;

-чисельність персоналу підприємства.

Якщо підприємство вкладається в два з цих критеріїв, то воно

відноситься до категорії малих (невеликих). У національній валюті Франції,

наприклад, ці показники сягають таких рівнів:

-сума (валюта) балансу- до 1.5 млн. франків.

-доход від реалізації- до 3.0 млн. франків.

-чисельність персоналу- до 10 чол.

При цьому за суму балансу береться сума активів підприємства за

принципом нетто (чистого) стану. Величина доходу від реалізації

визначається сумою реалізації продукції, робіт та послуг основної

діяльності мінус надані клієнтам знижки і мінус податок на додану вартість

иа інші подібні податки. Чисельність персоналу розраховується , як середнє

арифметичне від кількості постійного персоналу на кінець кожного кварталу

року.

У більшості країн фінансова звітність складається іподається для

зовнішніх користувачів з річним інтервалом, тобто після закінчення

календарного ( або так званного фінансового) року. Але для внутрішніх

потреб вона складається , здебільшого, з коротшим інтервалом (помісячно або

поквартально).

Обов’язкова адреса, куди підприємства повинні подавати звітність,

регулюється кожною державою.

У різних країнах є певні особливі групування статей балансу. В

більшості західноєвропейськихкраїн статті активу балансу групуються і

розміщуються згори донизу в міру зростання ліквідності господарських

засобів (активів). Під ліквідністю засобів при цьому слід розуміти їх

спроможність перетворитись, трансформуватись у грошові кошти (готівку) за

якийсь певний час.

Статті пасиву балансу групуються і розміщуються згори до низу за

ознакою зменшення часу, необхідного для повернення боргів.

В США, Англії, Канаді та деяких інших країнах статті балансу

групуються у зворотньому до нашого порядку.

Щодо форми подання балансу, то в міжнародній практиці є дві

найважливійші форми:

1.двостороння форма, за якою активи підприємства розміщуються ліворуч

(актив балансу), а зобов’язання і власний капітал- праворуч (пасив

балансу).

2.одностороння або послідовна форма, за якою послідовно, згори до

низу, розміщуються актив і пасив балансу.

Важливо розрізняти за суттю та змістом основні розділи балансу:

оборотні активи, необоротні активи, короткострокові зобов’язання,

довгострокові зобов’язання, власний капітал.

Звіт про прибутки та збитки (зві про прибутки і збитки або звіт про

фінансові результати) є обов’язковою формою фінансового звіту підприємства.

Основна його мета- надати інформацію користувачам про формування

фінансового результату підприємства.

Зміст звіту про прибутки та збитки визначається міжнародним

стандартом № 5 “Інформація , яка підлягає розкриттю у фінансових звітах”.

Як відомо, у фінансовому обліку фінансовий результат діяльності

підприємства визначається порівнянням доходів та витрат звітного пкріоду.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11


Copyright © 2012 г.
При использовании материалов - ссылка на сайт обязательна.