Ринок цінних паперів

товариств, з яких майже 33% - відкриті акціонерні товариства.

|Тип |Кількість АТ в |

|акціонерног|тис.: |

|о | |

|товариства | |

| |На |на |

| |01.01.9|01.01.20|

| |9 |00 |

|Відкритого |10,6 |11,60 |

|типу | | |

|Закритого |22,9 |23,98 |

|типу | | |

|Всього |33,5 |35.58 |

Загальний обсяг емісій акцій, зареєстрованих в 1999

році, перевищив обсяг випусків акцій за 1998 рік на 2,27 млрд. грн., що

відповідає збільшенню на 22,7%. Значна емісійна активність акціонерних

товариств протягом року спостерігалась у ІІ та ІІІ кварталах, тоді як на ІV

квартал припало лише 13,7% річного обсягу емісій акцій. Переважна більшість

емісій корпоративних цінних паперів в Україні за останні роки здійснювалась

у процесі приватизації та корпоратизації державних підприємств.

За 1999 рік відбулися значні зміни у структурі зареєстрованих

емісій акцій. Якщо в 1998 році майже 75% випусків акцій здійснювалися

закритими акціонерними товариствами, то в 1999 році більше 53% загального

обсягу емісій припадало на збільшення статутного фонду відкритих

акціонерних товариств.

| |Обсяг емісій у млрд. грн. |

| | |

|Суб'єкти ринку | |

| | | |

| |1998 рік |1999 рік |

|Комерційні банки|0,327 |0,249 |

|(ЗАТ) | | |

|Комерційні банки|0,299 |0,342 |

|(ВАТ) | | |

|Страхові |0,016 |0,104 |

|компанії | | |

|Інвест. |0,020 |-0,028 |

|компанії, фонди | | |

|Підприємства |7,506 |5,043 |

|(ЗАТ) | | |

|Підприємства |1,803 |6,529 |

|(ВАТ) | | |

|Разом |9,970 |12,240 |

Більшість емісій акцій у 1999 році було зареєстровано в Київській області

та в промислових областях України: Полтавській, Дніпропетровській та

Запорізькій. Така територіальна диференціація обумовлена зосередженістю

банківських і фінансових структур та приватизацією промислових гігантів у

цих областях України.

Протягом 1999 року було прийнято чотирнадцять нормативних актів, що

регулюють сферу корпоративних та боргових цінних паперів, більша частина

яких актуалізувала попередні положення про реєстрацію випуску акцій і

облігацій та інформації про їх емісію. Крім того, з метою забезпечення

розкриття інформації було затверджено Порядок оприлюднення частини

регулярної інформації про емітента.

Інформаційну прозорість та відкритість фондового ринку

України забезпечує Центр громадської інформації, в якому протягом 1999 року

можливістю ознайомитися зі звітами емітентів цінних паперів скористалися

більш ніж 3000 відвідувачів. З метою надання інвестору-нерезиденту

інформації у звичній для нього формі, яка відповідає міжнародним вимогам,

Комісія розробила та затвердила форми фінансової звітності для емітентів

згідно з Міжнародними стандартами бухгалтерського обліку (МСБО), а також

розповсюдила серед підприємств-емітентів цінних паперів та професійних

учасників фондового ринку затверджені форми фінансової звітності, що

відповідають МСБО, починаючи зі звітності за 1999 рік.

Обсяг випусків облігацій підприємств у 1999 році в

Україні склав 8,191 млн.грн., що вказує на певне скорочення використання у

господарському обороті цього фінансового інструменту порівняно з 1998

роком, коли емісій облігацій було зареєстровано на суму 116,435 млн. грн.

|Вид суб’єкта підприємницької |

|діяльності |

| |Обсяг емісій облігацій в млн. грн.: |

| |Всього |

| | | |01.01.2000 |

|Комерційні банки (ВАТ) |0, 500 |0 |0,500 |

|Підприємства |0, 0347 |2,691 |2,7257 |

|Державні підприємства |102, 000 |3,500 |105,500 |

|Товариства з обмеженою |3, 900 |2,000 |5,900 |

|Об’єднання (концерни) |10, 000 |0 |10,000 |

|Разом |116, 435 |8,191 |124,626 |

Обіг цінних паперів в Україні забезпечують торговці

цінними паперами, представлені суб’єктами підприємницької діяльності, для

яких цей вид діяльності є виключним (вони складають близько 65,4%),

комерційними банками (16,7%) та інвестиційними компаніями (17,9%).

На початку 2000 року в Україні діяв 881 торговець цінними

паперами. Протягом 1999 року було видано 167 дозволів на здійснення

діяльності щодо випуску та обігу цінних паперів та одночасно анульовано 160

дозволів. Протягом 1999 року спостерігалась тенденція щодо диференціації

торговців цінними паперами, а саме поступово визначається стійка група

структур, які щоквартально здійснюють обсяги операцій, що перевищують 10

млн. грн., з одночасним збільшенням кількості тих торговців, які взагалі

не здійснювали діяльності. Досить значною є група “дрібних” торговців,

тобто тих, які виконують щоквартально угод на суму, що не перевищує 100

тис. грн. Більше половини торговців, які здійснювали діяльність протягом

1999 року, відноситься до “середньої групи” – обсяг укладених ними угод

складає від 100 тис. до 1 млн. грн.

| |кв. | | |

|До 100 тис. грн. |190 |210 |160 |

|Від 100 тис. до 500 тис. |151 |134 |136 |

|грн. | | | |

|Від 500 тис. до 1 млн. грн.|62 |65 |61 |

|Від 1 млн. до 10 млн. грн. |139 |124 |154 |

|Більш 10 млн. грн. |44 |44 |53 |

| |Здійснювали |564 |577 |607 |

| |Не здійснювали |153 |167 |125 |

| |Подали звіт |717 |744 |732 |

У 1999 році зберігалась тенденція щодо збільшення обсягів

комерційних операцій торговців цінними паперами. Одночасно зменшилися

обсяги угод з розміщення цінних паперів на ринку. Комерційні банки є

найбільш крупними торговцями цінними паперами, які здійснюють переважний

частину всіх видів операцій у вартісному вимірі на ринку цінних паперів.

Протягом 1999 року вони відігравали найзначнішу роль на ринку цінних

паперів. Більше 75% обсягу виконаних угод з купівлі-продажу цінних паперів

на ринку України були здійснені комерційними банками.

Протягом 1999 року найбільш популярними як за кількістю, так і за обсягом

виконаних операцій були облігації внутрішньої державної позики, з якими

працювали переважно банки, друге місце посідали векселі (теж інструмент,

більш характерний для банків), і третю позицію займали корпоративні цінні

папери - акції.

Такі фінансові інструменти, як інвестиційні сертифікати та облігації

підприємств та місцевих позик, не мали значимих показників.

У середньому найкрупніші угоди у вартісному вимірі укладаються при купівлі-

продажу векселів. Характерним є збільшення обсягу угод за векселями,

середня сума однієї угоди з векселем складає близько 177,9 тис. грн.

У 1999 році за обсягами виконаних угод перше місце посідали облігації

внутрішньої державної позики та векселі. За кількістю виконаних угод перше

місце посідали акції.

Акції є найбільш популярним фінансовим інструментом для структур, для яких

торгівля цінними паперами є виключним видом їх діяльності. Для комерційних

банків найбільш привабливим фінансовим інструментом були облігації

внутрішньої державної позики та векселі.

В Україні на відміну від розвинутих країн переважає позабіржовий

неорганізований ринок. Це стало наслідком приватизаційних процесів за

попередні роки.

На неорганізованому позабіржо-вому ринку на кінець 1999 року

здійснювалась переважна кількість угод – близько 98 %.

Протягом 1999 року в Україні здійснювали діяльність 881 торговець, надавали

звіти 732 торговця цінними паперами. Результати аналізу звітності

торговців по областям наведені у таблиці.

|Області України |1997 рік |1998 рік |

| |Кіль|% | |% |Кільк|% | |% |

| |стан|ї |угод, |у |м на |кільк|угод, |у |

| |ом |кіль|млн. |викон|31.12|ості |млн. |викон|

| |на |кост|грн. |аних |.98 | |грн. |аних |

| |31.1|і | |угод | | | |угод |

| |2.97| | | | | | | |

|Автономна Республіка |31 |5.3 |60,620 |0.8 |34 |4.6 |113,14|1.08 |

|Крим та м. Севастополь| | | | | | |2 | |

|Вінницька область |4 |0.6 |2,858 |0.03 |5 |0.7 |5,337 |0.05 |

|Волинська область |7 |1.2 |16,537 |0.2 |7 |1 |32,074|0.3 |

|Дніпропетровська |41 |7 |1813,21|24.1 |54 |7.3 |1308,7|12.5 |

|область | | |6 | | | |28 | |

|Донецька область |36 |6.1 |85,176 |1.1 |50 |6.8 |817,69|7.8 |

| | | | | | | |8 | |

|Житомирська область |4 |0.6 |1,151 |0.01 |2 |0.3 |1,814 |0.02 |

|Закарпатська область |2 |0.3 |0,240 |0.003|1 |0.1 |0,266 |0.003|

|Запорізька область |26 |4.4 |1615,08|21.5 |32 |4.3 |878,07|8.4 |

| | | |7 | | | |4 | |

|Івано-Франківська |5 |0.8 |2,757 |0.04 |6 |0.8 |9,002 |0.09 |

|Київська область та м.|242 |41.2|2959,21|39.5 |325 |44.4 |6084,0|58.1 |

|Київ | | |1 | | | |87 | |

|Кіровоградська область|3 |0.5 |1,987 |0.03 |2 |0.3 |2,055 |0.02 |

|Луганська область |6 |1 |4,147 |0.05 |6 |0.8 |6,898 |0.07 |

|Львівська область |20 |3.4 |95,668 |1.2 |26 |3.5 |157,94|1.5 |

| | | | | | | |1 | |

|Миколаївська область |11 |1.9 |4,527 |0.06 |13 |1.8 |7,313 |0.07 |

|Одеська область |24 |4.1 |432,178|5.7 |26 |3.6 |206,67|1.97 |

| | | | | | | |0 | |

|Полтавська область |14 |2.3 |11,073 |0.15 |14 |2 |74,932|0.7 |

|Рівненська область |3 |0.5 |7,672 |0.1 |5 |0.7 |57,648|0.5 |

|Сумська область |9 |1.5 |18,331 |0.2 |10 |1.4 |4,273 |0.04 |

|Тернопільська область |5 |0.8 |0,356 |0.004|5 |0.7 |0,183 |0.001|

|Харківська область |64 |11 |277,528|3.7 |79 |10.8 |584,14|5.6 |

| | | | | | | |8 | |

|Херсонська область |7 |1.2 |13,510 |0.18 |8 |1.1 |8,190 |0.08 |

|Хмельницька область |5 |0.8 |7,798 |0.1 |7 |1 |8,556 |0.08 |

|Черкаська область |8 |1.4 |7,874 |0.1 |7 |1 |1,816 |0.02 |

|Чернівецька область |2 |0.3 |0,000 |0 |1 |0.1 |0,000 |0 |

|Чернігівська область |7 |1.2 |60,895 |0.8 |7 |1 |85,490|0.8 |

|Разом |586 |100 |7500,39|100 |732 |100 |10456,|100 |

| | | |9 | | | |335 | |

На кінець 1999 року в Україні діяльність зі спільного

інвестування здійснювали 160 інвестиційних фондів та 128 взаємних фондів

інвестиційних компаній, близько 63% загальної кількості яких зосереджені у

Київській, Харківській та Донецькій областях.

Станом на 1 січня 2000 року в Україні загальна вартість випущених

інвестиційних сертифікатів досягла 208,98 млн. грн., що у порівнянні з

початком 1999 року більше лише на 7,5 млн. грн., тобто на 4% від загального

обсягу емісій інвестиційних сертифікатів.

На кінець 1999 року в Україні працювали переважно закриті інвестиційні

фонди та взаємні фонди інвестиційних компаній, які становлять більш як 95%

від загальної кількості. Більшість цих інститутів спільного інвестування

були створені з метою залучення приватизаційних паперів громадян.

Протягом 1994-1998 років вони відігравали роль основного механізму, який

забезпечував проведення “сертифікатної” приватизації, і, шляхом участі у

сертифікатних аукціонах, сформували за рахунок залучених приватизаційних

паперів пакети акцій приватизованих підприємств розмірами від 5% до 25%.

Одним із своїх головних завдань щодо регулювання діяльності

інститутів спільного інвестування Комісія вважає забезпечення більш

детального розкриття інформації та попередження можливих некваліфікованих

дій інвестиційних керуючих, які здійснюють управління активами

інвестиційних фондів та взаємних фондів інвестиційних компаній. На ринку

цінних паперів України саморегулівні організації представлені асоціаціями,

фондовими біржами та торговельно-інформаційними системами. Згідно з

міжнародною практикою саморегулівні організації визначають для своїх

членів загальні стандарти діяльності та здійснюють контроль за їх

дотриманням у межах повноважень, делегованих Державною комісією з цінних

паперів та фондового ринку.

Станом на 1 січня 2000 року в Україні зареєстровано шість саморегулівних

організацій:

|Київська міжнародна фондова біржа |КМФБ |

| | |

|Південноукраїнська торговельно-інформаційна система |ПТІС |

| | |

|Позабіржова фондова торговельна система |ПФТС |

| | |

|Професійна асоціація реєстраторів та депозитаріїв |ПАРД |

| | |

|Українська асоціація інвестиційного бізнесу |УАІБ |

| | |

|Українська фондова біржа |УФБ |

| | |

Три з саморегулівних організацій - Південноукраїнська

торговельно–інформаційна система, Київська міжнародна фондова біржа та

Українська фондова біржа - отримали відповідний статус у 1999 році.

Протягом 1999 року саморегулівні організації значно збільшили чисельний

склад своїх членів, підвищили технічну оснащеність та накопичили значний

досвід роботи.

[pic]

|СРО |Кількість |

| |членів |

|КМФБ |53 |

|ПТІС |104 |

|ПФТС |302 |

|ПАРД |239 |

|УАІБ |109 |

|УФБ |135 |

Протягом 1999 року Державна комісія з цінних паперів та

фондового ринку суттєво розвинула правове поле ринку цінних паперів в

Україні та прийняла рішення про затвердження нормативних актів, що

стосуються всіх сфер діяльності професійних учасників фондового ринку.

3.3. Проблеми розвитку Національної депозитарної системи.

У забезпеченні надійного обігу цінних паперів в Україні

основним інституційним недоліком є нерозвинена депозитарна система. Банк

Міжнародних розрахунків визначає центральний депозитарій цінних паперів

(ЦДЦП) як "установу для утримання цінних паперів, яка забезпечує здійснення

операцій із цінними паперами шляхом електронних записів на облікових

рахунках." Центральним визнається депозитарій, який забезпечує такі послуги

для всього національного ринку цінних паперів або для одного з його

секторів — ринків акцій, облігацій та грошових інструментів — казначейських

векселів, депозитних сертифікатів, короткострокових зобов'язань місцевих

органів влади тощо. Оскільки допускається наявність окремого центрального

депозитарію для державних цінних паперів, то в принципі в одній країні може

існувати кілька центральних депозитаріів. Але зазвичай налічується не

більше двох ЦДЦП: для державних та для корпоративних цінних паперів усіх

видів.

Ще наприкінці вісімдесятих років подібні інституції були у

світі рідкістю, але фінансова криза 1987 року ("чорний четвер" 19 жовтня

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14

МЕНЮ

Ринок цінних паперів