рефераты бесплатно

МЕНЮ


Вредные факторы

обов'язки, права та відповідальність за виконання покладених на них

функцій;

розробляє за участю профспілок і реалізує комплексні заходи для

досягнення встановлених нормативів з охорони праці, впроваджує прогресивні

технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та

автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони

праці тощо;

забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків,

професійних захворювань, і виконання профілактичних заходів, визначених

комісіями за підсумками розслідування цих причин;

організовує проведення лабораторних досліджень умов праці, атестації

робочих місць на відповідність нормативним актам про охорону праці в

порядку і строки, що встановлюються законодавством, вживає за їх

підсумками заходів щодо усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я

виробничих факторів;

розробляє і затверджує положення, інструкції, інші нормативні акти про

охорону праці, що діють у межах підприємства та встановлюють правила

виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у

виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях

відповідно до державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про

охорону праці, забезпечує безплатно працівників нормативними актами про

охорону праці;

здійснює постійний контроль за додержанням працівниками технологічних

процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та

іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та

індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог щодо охорони

праці;

організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво

з працівниками у галузі охорони праці.

В разі відсутності в нормативних актах про охорону праці вимог, які

необхідно виконати для забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на

певних роботах, власник зобов'язаний вжити погоджених з органами державного

нагляду заходів, що забезпечать безпеку працівників.

У разі виникнення на підприємстві надзвичайних ситуацій і нещасних

випадків власник зобов'язаний вжити термінових заходів для допомоги

потерпілим, залучити при необхідності професійні аварійно-рятувальні

формування.

Згідно Закону України від 15.11.96 р. “Про відпустки” кожний

громадянин має право на додаткові відпустки за роботу із шкідливими і

важкими умовами праці.

Стаття 7. Щорічна додаткова відпустка за роботу із шкідливими

і важкими умовами праці та її тривалість

( Стаття 7 вводиться в дію з 1 січня 1998 року згідно з

Постановою ВР N 505/96-ВР від 15.11.96 )

Щорічна додаткова відпустка за роботу із шкідливими і важкими умовами

праці тривалістю до 35 календарних днів надається працівникам, зайнятим на

роботах, пов'язаних із негативним впливом на здоров'я шкідливих виробничих

факторів, за Списком виробництв, цехів, професій і посад, затверджуваним

Кабінетом Міністрів України.

Конкретна тривалість відпустки, зазначеної в частині першій цієї

статті, встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від

результатів атестації робочих місць за умовами праці та часу зайнятості

працівника в цих умовах.

Стаття 8. Щорічна додаткова відпустка за особливий характер

праці та її тривалість

( Стаття 8 вводиться в дію з 1 січня 1998 року згідно з

Постановою ВР N 505/96-ВР від 15.11.96 )

Щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці надається:

1) окремим категоріям працівників, робота яких пов'язана з підвищеним

нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в

особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного

ризику для здоров'я, - тривалістю до 35 календарних днів за Списком

виробництв, робіт, професій і посад, затверджуваним Кабінетом Міністрів

України;

2) працівникам з ненормованим робочим днем - тривалістю до 7

календарних днів згідно із списками посад, робіт та професій, визначених

колективним договором, угодою.

Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий

характер праці встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від

часу зайнятості працівника в цих умовах.

Згідно Закону України від 16.12.91 р. “Про пенсії” кожний громадянин

має право пенсії на пільгових умовах , якщо виконує шкідливу роботу.

Стаття 13. Пенсії за віком на пільгових умовах

На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця

останньої роботи:

а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на

роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за

списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним

Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць;

чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20

років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15

років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо

шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах

призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на

1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці -

жінкам;

б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із

шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт,

професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і

за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25

років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20

років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і

важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із

зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2

роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи -

жінкам;

в) трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві

сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах

сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при

загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на

зазначеній роботі;

г) жінки, які працюють трактористами-машиністами, машиністами

будівельних, шляхових і вантажно-розвантажувальних машин, змонтованих на

базі тракторів і екскаваторів, - після досягнення 50 років і при загальному

стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 15 років на зазначеній

роботі;

д) жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння),

свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах

сільського господарства, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної

роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм

обслуговування.

Норми обслуговування для цих цілей встановлюються в порядку, що

визначається Кабінетом Міністрів України;

е) жінки, зайняті протягом повного сезону на вирощуванні, збиранні та

післязбиральній обробці тютюну,- після досягнення 50 років і при стажі

зазначеної роботи не менше 20 років;

є) робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах,

- за списком виробництв і професій, затверджуваним у порядку, що

визначається Кабінетом Міністрів України, - після досягнення 50 років і при

стажі зазначеної роботи не менше 20 років;

ж) жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та

виховали п'ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, в

порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України;

з) водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів,

трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі

важких і шкідливих виробництв:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи 25 років, в

тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи 20 років, в тому

числі на зазначеній роботі не менше 10 років. ( Пункт "з" частини першої

статті 13 в редакції Закону N 2356-12 від 15.05.92 )

( Частину другу статті 13 виключено на підставі Закону N 1461-III (

1461-14 ) від 17.02.2000 )

( Частину третю статті 13 виключено на підставі Закону N 198/96-ВР від

16.05.96 )

Працівникам інших виробництв, професій та посад дострокові пенсії

залежно від умов праці (але не раніш як після досягнення 55 років

чоловіками і 50 років жінками) можуть встановлюватися за результатами

атестації робочих місць за рахунок коштів підприємств та організацій,

призначених на оплату праці, які перераховуються до Пенсійного фонду

України на виплату пенсій до досягнення працівником пенсійного віку,

передбаченого статтею 12 цього Закону. ( Частина третя статті 13 із

змінами, внесеними згідно із Законом N 198/96-ВР від 16.05.96 )

Порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію

цього Закону на роботах із шкідливими й важкими умовами праці, передбачених

законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 даного Закону.

Контроль за правильністю застосування списків на пільгове пенсійне

забезпечення і якістю проведення атестації робочих місць на підприємствах

та в організаціях, підготовка пропозицій щодо вдосконалення цих списків

покладаються на органи Державної експертизи умов праці. Положення про

органи Державної експертизи умов праці та порядок проведення атестації

робочих місць затверджуються Кабінетом Міністрів України.

2.Аналіз шкідливих і небезпечних чинників

По природі дії на організм людини небезпечні і шкідливі виробничі чинники

(НВЧ і ШВЧ) підрозділяються на чотирьох групи:

1. Фізичні;

2. Хімічні;

3. Біологічні;

4. Психофізіологічні.

До фізичних ШВЧ відносяться частини машин; гострі крайки; підвищений

рівень вібрації, шуму; аномальне значення мікроклімату; підвищена

запиленність і загазованість, випромінювання і т.д.

Хімічні чинники діляться на токсичні, що дратують (алергени),

канцерогенні, мутагенні.

Біологічні НВЧ: патогенні мікроорганізми і продукти їхньої

життєдіяльності; рослини; тварини; людина.

Психофізіологічні НВЧ: нервово-емоційні перевантаження; монотонність;

статичне, динамічне навантаження; робота в нічну зміну і т.д.

У залежності від енерговитрат усі роботи діляться на три категорії:

I. - легкі;

II. - середньої ваги;

III. - важкі.

Легкі фізичні роботи провадяться стоячи, сидячи або пов'язані з ходьбою,

але без систематичних фізичних напруг або піднять і перенесення ваг.

Енерговитрати до 172 Дж/з або 174 Вт або 150 Ккал/ч. Iа - легкі роботи до

120 Кал/ч, Iб - 121-150 Ккал/ч.

Фізичні роботи середньої ваги: 151-250 Ккал/ч або 175-290 Вт. IIа -

енерговитрати (172-232 Дж/з або 151-200 Ккал/ч) пов'язані з постійною

ходьбою, але без перенесення ваг. IIб - перенесення ваг до 10 кілограмів

(232-293 Дж/з або 201-250 Ккал/ч).

Важка фізична робота пов'язана із систематичними фізичними напругами, а

також підйомом і переноской вагами більш 10 кг (>293 Дж/з або 250 Ккал/ч

або 290 Вт).

3.Шкідливі речовини

Ведення ряду технологічних процесів супроводжується виділенням у повітря

робочої зони шкідливих хімічних речовин у виді парів, гази і пилюки. По

ступені дії на організм людини шкідливі речовини підрозділяються на

чотирьох класу небезпеки:

I. Надзвичайно небезпечні: ПДК 10,0 мг/м3.

У основу даної класифікації призначена середня смертельна концентрація

(ССК) гранично припустима концентрація (ПДК).

ПДК шкідливих речовин - це концентрації, що при щоденній роботі протягом

восьми часів або іншої тривалості, але не більш 41 часу в тиждень, протягом

усього робочого стажу не можуть викликати захворювання або відхилення в

стані здоров'я що виявляються сучасними методами досліджень у процесі

роботи або у віддалені терміни життя дійсних і наступних поколінь.

Умовою безпеки шкідливих речовин є співвідношення:

[pic]

Едоп. обмірювані СФ і ПДК мг/м3.

При перебуванні в робочій зоні декількох шкідливих речовин

однонаправленного дії повинно дотримуватися співвідношення: [pic]

По характері дії вони підрозділяються на:

1. Загальнотоксичні - отруєння всього організму , що викликають

чадний газ, бензол, ртуть, свинець, ціаніди, арсениды - з'єднання

миш'яку;

2. Подразні (хлор, аміак, сірчистий газ, ацетон); сенсибилизируют -

алергени (формальдегид, розчинники і лаки на основі нітросполук);

3. Канцерогенні – які викликають рак (нікель, з'єднання кульгави,

азбест, аміни і т.д.);

4. Мутагенные – які впливають на репродуктивну функцію (магній, ртуть)

При розмірах часток більш 100мкм - у пилоосаждаючих камерах.

Більш 30 мкм - обчищаються циклонами.

Від 0.5 до 30 мкм - рукавний фільтр (як великий пилосос).

До 5 мкм - методом електростатики (электрофільтрації).

Засоби індивідуального захисту від шкідливих речовин.

Засоби індивідуального захисту органів подиху. Підрозділяються на:

противопильові маски-распираторы; протигазові респіратори (від пилюки і

газу); противогази (що фільтрують і ізолюють).

Засоби індивідуального захисту тіла. Для захисту тіла застосовують

спеціальні костюми, халати в кислотно - полум'я - ядохимзащитном

виконаннях. Для захисту рук застосовують спеціальні рукавиці, гидрофобные

або гидрофильные мазі. Для захисту голови - спеціальні каски.

Засоби індивідуального захисту очей. Для захисту очей використовуються

спеціальні очки, скафандри, особисті захисні щитки.

Весь персонал, що працює зі шкідливими речовинами періодично і попередньо

проходить контроль.

4.Освітлення.

90% інформації людина одержує через органи зору. Світло робить позитивний

вплив на обмін речовин, серцево-судинну систему, нервово-психічну сферу.

Раціональне освітлення сприяє підвищенню продуктивності праці, його

безпеки. При недостатньому освітленні і поганій його якості відбувається

швидке стомлення зорових аналізаторів, підвищується травматичность. Занадто

висока яскравість викликає явище осліплення, порушення функції ока.

Частина електромагнітного спектра з ( від 10…340000 нм називається

оптичною областю спектра, що підрозділяється на інфрачервоне

випромінювання(770…340000), видиме випромінювання (380…770), УФ область -

10…380 нм. У межах видимої області, випромінювання різноманітної (

викликають різні світлові і колірні відчуття: від фіолетового до червоного

цвітів. Найбільше дошкульне людське око до 550 нм випромінювання. До меж

спектра чутливість зменшується.

Нормування освітлення

Природне і штучне освітлення нормується СНИП II 4-79 у залежності від

характеристики зорової роботи, найменшого розміру об'єкта розрізнення, фона

контрасту об'єкта з фоном. Для природного освітлення нормується коефіцієнт

природного освітлення, причому для бічного освітлення нормується мінімальне

значення КЕО, а для верхнього і комбінованого - середнє значення.

Для кожного помешкання будується крива розподілу КЕО й освітленості в

характерному розтині помешкання - фронтальна площина, що проходить по

середині помешкання перпендикулярно площини остекления. Вимір Евнутрішнього

здійснюється на рівні 0.8 м від рівня статі. Нормованою характеристикою для

штучного освітлення є мінімальна освітленість на робочому місці Еmin

(люкс).

Головні вимоги до виробничого освітлення :

Освітленість на робочому місці повинна відповідати характеру зорової

роботи; рівномірний розподіл яскравості на робочій поверхні і відсутність

різких тіней; розмір освітлення, постійність в часу (відсутність пульсації

світлового потоку); оптимальна спрямованість світлового потоку й

оптимальний спектральний склад; всі елементи освітлювальних установлень

повинні бути довговічні, вибухоло-пожежо-электробезпечні.

Експлуатація освітлювальних установок і контроль.

Експлуатація включає: регулярне очищення засклених прорізів і світильників

від бруду; своєчасну заміну перегорілих ламп; контроль напруги в мережі;

регулярний ремонт арматури світильників; регулярний косметичний ремонт

помешкання. Для цього передбачені спеціальні пересувні візки з платформами,

телескопічні східці, підвісні устрої. Всі маніпуляції провадяться при

відключеній напрузі. Якщо висота підвісу до 5м - обслуговуються східцевими

драбинами (обов'язково 2 чоловік). Контроль освітлення здійснюється не

рідше 1 разу в рік шляхом виміру освітленості або сили світла за допомогою

фотометра; наступне порівняння з нормативами.

5.Вібрація.

Переміщення точки або механічної системи при якому відбувається

почергове зростання й убування в часу значень хоча б однієї координати.

Причиною порушення вібрації є виникаючі при роботі машин неурівноважені

силові впливи: ударні навантаження; зворотно-поступальні переміщення;

дисбаланс. Причиною дисбалансу є: неоднорідність матеріалу; розбіжність

Страницы: 1, 2, 3


Copyright © 2012 г.
При использовании материалов - ссылка на сайт обязательна.