Охорона праці

|Завислі речовини |45 |21,4 |

|ХСК |65,3 |39,1 |

|Фосфати |2,4 |0,34 |

|Мінералізація |650 |443 |

Крім відомчої лабораторії контроль за якісним складом зворотних вод

ведеться лабораторіями ВАТ "Черкаське Хімволокно", Черкаського ВУВКГ і

міськсанстанції. Журнал обліку ПОД-13 ведеться, сторінки пронумеровані,

прошнуровані, скріплені печаткою.

Якісний склад зворотних вод в каналізаційну мережу Черкаського ВУВКГ

обумовлено "Правилами приймання стічних вод підприємств і організацій в

систему комунальної каналізації м. Черкас", затвердженими рішенням

міськвиконкому від 7.02.96 №44 :

|Найменування |ГДК, мг/дм3 |факт, мг/дм3 ( згідно форми |

| | |2-ТП(водгосп) за 2000 р.) |

|хлориди |350 |20 |

|сульфати |200 |108 |

|завислі речовини |206 |33 |

|нафтопродукти |3,0 |0 |

|залізо |0.8 |0,9 |

|сухий залишок |550 |384 |

Підприємство охоплене системою зливової каналізації. Зливові стічні

води після відстоювання в двосекційному відстійнику направляються в

колектор ВАТ "Черкаське Хімволокно".

Облік кількості нормагнвно-чистих вод визначається розрахунковим

методом за індивідуальними нормами водовідведення на одиницю продукції.

Облік кількості стічних вод, які скидаються в каналізаційну систему

здійснюється за допомогою витратоміра ДМ 3583М з КСД-2 (термін останньої

повірки 16.02.2000р.) Результати вимірювань заносяться в журнал ПОД-11.

Перекручень статзвітності по водовідведенню не

виявлено.

Статистичний звіт по формі 2ТП-водгосп за 2000 рік підприємством

наданий своєчасно.

Згідно з формою статзвітності в 2000 році в колектор ВАТ "Черкаське

Хімволокно" скинуто 1600 тис.м стічних вод, в міську каналізацію -121,1

тис.м3.

Для економії та раціонального використання свіжої води на підприємстві

діє система зворотного водопостачання. Система зворотного водопостачання

складається з: системи гідрозоловидалення, циркуляційної системи, системи

теплопостачання міста. Загальна кількість оборотної води в системі в 2000

році згідно форми 2-ТП (водгосп) складає 122500 тис.м3.

Мийка автотранспорту проводиться на території транспортної дільниці,

яка обладнана оборотною системою водопостачання. На мийці встановлено

нафтовловлювач (2шт.), після якого вода насосом повертається в цикл мийки.

Один нафтовловлювач підлягає ремонту.

3.3. Охорона підземних вод

3.3.1. В результаті перевірки було обстежено 31 спостережна

свердловина, розміщені на території підприємства.

З 31 свердловин - 29 свердловин розміщені на території підприємства, 2

свердловини – в районі шламонакопичувача.

Згідно з графіком, затвердженим головним інженером, ведеться контроль

за змінами рівня, температурою та якістю підземних вод.

Чотири рази на рік з свердловин відбираються проби для проведення

хімічного аналізу в лабораторії ТЕЦ. Результати заносяться в журнал. За

періоди роботи підприємств, погіршення якості підземних вод не

спостерігалося.

Глибина спостережних свердловин змінюється від 10 м до 11м, середня

10,5м, глибина рівня підземних вод від 4 м до 9м, середня 6,5 м.

Проте в районі розміщення шламонакопичувача на протязі останніх років

відмічено підвищення рівня ґрунтових вод.

Шламонакопичувач (загальною площею 24га) Черкаської ТЕЦ споруджено по

проект) Київського відділення "Променергопроект" в 1966 році і

призначається для складування матеріалу відходів дрібкого помелу Черкаської

ТЕЦ шляхом намиву. Огороджувальна гребля шламонакопичувача насипна. Висота

греблі 5-6 м ширина по основі 15-18 м, по верху 5-6 м. Шламонокопичувач

розділено перегороджувальною греблею на дві частини. В західну частин}

надходить пульпа з мілкими частками відходів. Освітлена від домішок вода

через проріз і греблі, самопливом надходить в східну частину

Шламонакопичувач, звідки через водовипусі шахтного типу подається на ТЕЦ за

допомогою насосної станції для зворотного водопостачання Пульпа, що

надходить з ТЕЦ, має наступні техніко-технологічні показники: - об'єм

пульпи -1200 м3/ годину; консистенція пульпи: тверда фаза - 1,2%, рідка

фаза - 98,8% гранулометричний склад твердої фази пульпи: пилуваті і

глинисті частки - 60-70%, піщан частки-30-40%.

За період експлуатації огороджувальної греблі в нижньому б'єфі

шламонакопичувача ги всьому периметру проривів, мочажин та фільтраційного

виходу вод не спостерігалось.

На протязі 2000 року рівень води в шламонакопичувачах підтримується на

відмітках 88 – 89,3 м. (Відмітки греблі огороджувальної дамби 92 м). Через

шламонакопнчувач за 9 місяці 2000 року прокачано 3942335 м3 води, (тобто

закачано та відкачано). Загальні фільтрацій втрати шламонакопичувача (через

тіло дамби та під основою дамби) 67 м /год чи 24455 м3./рік при об'ємі води

в відстійнику 300000 м3 витрати складатимуть до 8% за рік.

Шламонакопичувач споруджено в західній частині замкнутого безстічного

пониження пі назвою болото "Стахурово", яка є частиною великого зниження з

замкнутими в рельєф мікрозниженнями. Болото "Стахурово"(кінцева частина

зниження) є акумулятор атмосфернії опадів та поверхневих вод з прилеглої

водозбірної площі.

Для відкачки вказаної кількості води (24455 м3 рік) з болота

"Стахурово" в цикл ТЕ тобто для виключення впливу фільтраційних вод на

прилеглу територію та підтримування ріві води в болоті на відмітці 86,0 м

встановлений насос типу 8К-18А, продуктивністю 200 м'/го Але так як болото

"Стахурово" є акумулятором атмосферних опадів та поверхневих вод прилеглої

водозбірної площі, то з квітня 2000 року по 31 грудня 2000 року насосом

перекачаї 310659м3

Враховуючи, що загальні фільтраційні витрати згідно робочого проекту №7-

99 ДМВ, розробленого проектно-вишукувальним ВАТ "Черкасиводпроект"

складають 24455 м^рік можна зробити висновок, що впливу фільтраційних вод

на підвищення рівня ґрунтових вод на прилеглій до шламонакопичувача

території (а саме с. Хутори) немає. Для відводу поверхневих вод, які

підтоплюють прилеглу територію будується відкрита осушувально-провідна

мережа, яка значно поліпшить гідрогеологічну ситуацію що склалася. Але в

роки з стоком води високих весняних повеней, або дощових паводків

водоприймач дренажних і поверхневих вод болото "Стахурово" не забезпечує

повної акумуляції стоку.

Для остаточного вирішення проблеми по інженерному захисту с. Хутори від

підтоплення поверхневими і ґрунтовими водами необхідно вирішити питання

відводу в водоприймач, який здатний прийняти весняний паводок об'ємом стоку

більше 5% забезпеченості.

Робочим проектом № 7-99 ДМВ, виконаного ВАТ "Черкасиводпроект" в

1999році. Розроблені заходи щодо зниження шкідливого впливу

шламонакопичувача на навколишнє середовище.

Із заходів впроваджена установка дренажного насосу для відкачки

фільтрату шламонакопичувача із Стахурова болота для підтримання в ньому

певного рівня.

4. Утворення та поводження з відходами 4.1. Стан інвентаризації джерел

утворення відходів.

З метою визначення нормативів утворення відходів та проведення

інвентаризації джерел утворення відходів підприємством складено та

погоджено з Черкаською міською СЕС перелік відходів підприємства з

визначеними рівнями небезпеки відходів та місць їх зберігання та видалення.

Перевіркою виявлені наступні джерела утворення відходів:

Котло-турбінний цех: утворюється зола, шлак;

Цех хімводоочистки: утворюється шлам водопідготовки;

Автортранспортна дільниця: утворюються відпрацьовані акумулятори, шлам

електроліту з свинцевих АКБ, відпрацьовані мастила, відпрацьовані шини,

шлам та нафтопродукти від очисних споруд мийки автомобілів;

Електроцех: утворюються відпрацьовані ртутемісткі лампи.

Ремонтно-механічний цех: утворюються зола вугільна, відходи металу;

Об'єднаний ремонтний цех: утворюються відходи металу.

На 2000 рік підприємство отримало дозвіл на утворення та розміщення

відходів № 000497 від 31.12.1999 року.

Ліміт на утворення та розміщення відходів затверджено розпорядженням

голови обласної державної адміністрації від 26 листопада 1999 року № 455.

Дозволений обсяг утворення відходів на 2000 рік становить: .

Відходи першого класу небезпеки:

відпрацьовані ртутемісткі лампи 1500шт.

відпрацьовані акумулятори (свинцеві пластини) 2.0 тн

Відходи другого класу небезпеки:

відпрацьовані^мастила 3.0

тн

Відходи четвертого класу небезпеки:

зола

10500.0 тн

шлам водопідготовки

1500.0 тн

шлам електроліту з свинцевих АКБ 0.1 тн

Порівняльна таблиця лімітів на розміщення відходів в навколишньому

природному середовищі представлена в Додатку № 10.

Без відповідного дозволу на підприємстві утворюються шлак, відходи

металу. відпрацьовані шини.

На підприємстві існує одне місце видалення відходів: золовідвал.

Система гідрозоловидалення (ГЗУ) призначена для збору, транспортування

золи, що утворюється при спаленні вугілля в котлоагрегатах І і II черги.

Система збору гранульованого шлаку призначена для збору та транспортування

на шлаконакопичувач гранульованого шлаку.(ЗГШ)

Система ГЗУ та система ЗГШ включає в себе:

• шнекові транспортери гранульованого шлаку;

• шлакові канали І і II черги;

• багерні насосні № 1,2,3;

• смивні зрошувані насоси з системою трубопроводів;

• золоуловлювачі;

• шламову насосну і шламовий канал;

• шлакопроводи і золопровід (пульпопровід);

• насосні освітленої води № 1.2.3 з системою трубопроводів і баком

освітленої води.

На І черзі встановлено 4 котла типу ПК-19-2, на II черзі - 5 котлів

типу БКЗ-220-100 Гц. що спалюють вугілля марки "Г-концептрат" з зольністю

до 19,25 %. Котли працюють в режимі рідкого шлаковидалення. Частка

продуктів спалення у вигляді сухих часток (золи) виноситься разом з

димовими газами і уловлюється в золоуловлювачах.

Рідкий шлак витікає із летки (на котлах І черги розмір летки 300х300

мм, на котлах ІІ черги - 200х200 мм) в шлакову ванну, де гранулюється,

охолоджується водою і видаляється за допомогою шнека в канал ГЗУ. Далі

попадає в шлакові дробилки, де шлак дробиться і попадає на всас багерних

насосів. Багерні насоси відкачують шлакову пульпу на шлаковідвали №1,2.

Золопульпа із скруберів І черги та золоуловлювачів II черги

направляється по каналу до шламової насосної, звідки шламовими насосами

вона відкачується на золовідвали по одному золопроводу. В шлаковідвалах і

золовідвалах шлак та зола осідають, а освітлена вода насосами вертається в

бак освітленої води, звідки вода поступає на всас змивних і орошуючих

насосів II черги.

Золовідвал (дві карти), розташований на землях Черкаського району, в

районі Стахурова болота, на відстані 5,4 км від ТЕЦ. Введений в

експлуатацію в 1966 році. Площа золовідвалу складає 24,48 га, проектна

потужність - 820000м3, або 600000 тонн. Підприємство отримало державний Акт

на право володіння земельною ділянкою на підставі рішення Черкаського

облвиконкому № 548 від 13.08.65 і Ради Міністрів УРСР від 23.09.65 № 1258.

Навколо золовідвалу і шлаконакопичувача розміщені чотири спостережні

свердловини. Згідно з графіком, затвердженим головним інженером, ведеться

контроль за змінами рівня. температурою та якістю підземних вод.

Чотири рази на рік з свердловин відбираються проби для проведення

хімічного аналізу в лабораторії ТЕЦ. Результати заносяться в журнал.

В 2000 році на золовідвал направлено 3158,703 тонни золи. Згідно звіту

по формі № 1-токсичні відходи всього на золовідвалі розміщено 404882,324

тонни золи, що становить 67% його заповненості. Крім золи в золовідвал

направляються і шлам водопідготовки, який утворюється в цеху

хімводопідготовки, що передбачено інструкцією по експлуатації золовідвалу.

Облік утворення шламу ведеться підприємством, починаючи з 2000 рожу. За 9

місяців 2000 року на золовідвал направлено 1000 тонн шламу.

На підприємстві утворюється паливний шлак, який після переробки

направляється на шлаконакопичувач як будівельний матеріал. Облік утворення

шлаку не ведеться. Звіт по формі № 1-токсичні відходи за 2000 рік не

представлений.

Підприємством розроблена реєстрова карта об'єкту утворення, оброблення

та утилізації відходів, але не в повному обсязі, а саме: відсутні дані по

шлаку паливному, відходів металу.

Для тимчасового зберігання відпрацьованих ртутемістких ламп

пристосоване окреме приміщення з обмеженим доступом об'ємом 54 мЗ. На

момент перевірки відпрацьовані ртутемісткі лампи передані на утилізацію ПКФ

"Акорд" згідно договору від 13.01.2000 року (акт № 182 від 15.11.2000р.) в

кількості 532 шт.

Відпрацьовані мастила тимчасово зберігаються в спеціальній ємкості

об'ємом 1,5 м3 , ще встановлена на забетонованій основі, по мірі накоплення

передається іншим організаціям. Так, за 1999 рік передано: 0.7 тонни

Черкаському заводу металоконтрукцій (накладна № 000412 від 12.01.2000 р.),

2.0 тонни - ВАТ "Темп" (накладна № 136 від 25.02.1999 р.). В 2000 році

переданг 5.0 тонн на АООТКЗЕСО м. Каховка згідно договору від 25.02.2000 р.

Відпрацьовані акумулятори тимчасово зберігаються на центральному складі

в приміщенн з обмеженим доступом. На момент перевірки відходи відсутні. В

2000 році здано 0,094 т. ЗАТ "Вторколірмет" ( акт № 182 від 24.04.2000р.).

Шлам електроліту з свинцевих акумуляторних батарей зберігається в

складському приміщенні в спеціальних ємкостях (2 шт.) об'ємом 0,02 м кожна.

На момент перевірю зберігається 0,025 тн.;

Всі місця тимчасового зберігання відходів відповідають вимогам

санітарних норм.

В ході виробничої діяльності на підпріїєємстві використовуються

речовини, щ-

підпадають під дію постанови КМУ від 25.06.1995 року № 440: сірчана

кислота, гідразин гідраї

аміак, гідроокис натрію.

Дозволи на зберігання та використання зазначених речовин відсутні.

Технічні умови та дозволи на транспортування отруйних речовин на момент

перевірк

відсутні.

На підприємстві існує установка по виробництву шлакоблоків, яка введена

експлуатацію наказом директора ТЕЦ від 07.04.2000 р. № 105-А. Потужність

установки 1000 т за зміну. Маса одного шлакоблоку 19 кг. За 2000 рік

підприємством використано 320,265 тон шлаку на виробництво шлакоблоків.

Проект та позитивний висновок державної екологічн експертизи щодо

виробництва шлакоблоків відсутній.

Комплексні заходи щодо зменшення обсягів утворення відходів

виробництва на підприємстві відсутні.

4.2 Аналіз форм статистичної звітності

Підприємством складаються звіти по формі № 14-МТП "Звіт про утворення,

використання і поставку вторинної сировини і відходів виробництва" та № 3-

МТП "Звіт про залишки і витрати матеріалів", №1-токсичні відходи "Звіт про

утворення, використання та знешкодження токсичних відходів".

В ході аналізу форм №1-токсичні відходи та № 14-МТП за 1999 рік

виявлено, що не співпадають дані кількості утворених та переданих відходів

свинцю. Різниця складає 0,1 тонна.

4.3.ІЗ 4 приписів, виданих в акті перевірці підприємства від 01-

05.11.99 р., виконано 4. 5. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ

5.1.Стан облікових документів.

По земельних облікових документах за ДП «Черкаська ТЕЦ" закріплено

100,06 га землі, з них за рахунок земель Черкаської міської ради 72,26 га,

в тому числі: (під спорудами)

|ДП «Черкаська ТЕЦ» 68,66 га |

|Припортова котельна 2,01 га |

|Берегова насосна 0,34 га |

|Підкачувальна насосна №1 0,19 га |

|Підкачувальна насосна №2 0,22 га |

|гуртожитки 0,84 га |

На землях Черкаського району - 27,80 га, в тому числі (під спорудами)

Золовідвал 25,7 га

База відпочинку . 2,10 га

5.2-Наявність державних актів на право користування земельними

ділянками.

Державні акти на право користування земельними ділянками нового зразка

відсутні. 5.3.0хорона та використання земель.

Усі земельні ділянки ДП "Черкаська ТЕЦ" використовує за цільовим

призначенням, але мають місце забруднення земель будівельними та побутовими

відходами, неприйняття мір по боротьбі з бур'янами, так зокрема біля цеху

ОРЦ (начальник цеху Невмержицький) та біля паливно-транспортного цеху

(начальник Кравченко) влаштовані стихійні сміттєзвалища; біля

котлотурбінного цеху (начальник цеху Кініченко) не вжито заходів щодо

боротьби з бур'янами.

6. СТАН РАДІАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ НА ПІДПРИЄМСТВІ 6.1. Стан радіаційної

безпеки.

В ході перевірки, керуючись Законами України "Про використання ядерної

енергії то радіаційну безпеку". "Про поводження з радіоактивними

відходами", НРБУ-97. ОСП 72/87. "Саннтарньїми правилами по радиоизотопной

дефектоскопии", встановлено:

На ДП "Черкаська ТЕЦ" для Ре-дефектоскопії використовується

рентгенівський імпульсний апарат «Міра-28», заводський номер 6042,

прийнятий до експлуатації в1981 році Експознтивна доза випромінювання на

відстані 0,5 м. від рентгенівської трубки 103,2 мк Кл/к:

(400 мР), кут випромінювання 180 Град, повна потужність споживання

приладом 350 Вт. напруга від однофазної мережі змінного струму (частотою 50

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8