Охорона праці

|1 |2 |3 |4 |

Показники і критерії оцінки стану охорони праці

Поряд з відомими показниками, що характеризують частоту (ДО^) і вага

(ДО^) нещасливих випадків, можуть застосовуватися й інші показники

(критерії) оцінки, наприклад, сумарні витрати підприємства (підрозділу),

зв'язані з нещасливими випадками (профзахворюваннями, аваріями), часовий

коефіцієнт частоти нещасливих випадків (профзахворювань, аварій), що

представляє кількість цих подій на кожні 10 млн. год, відпрацьованих усіма

працівниками підприємства (підрозділу).

На основі кількісних і інших показників роботи підприємства в області

безпеки праці може вироблятися і якісна оцінка стану ВІД: задовільний стан;

незадовільний стан; украй незадовільний стан. З цією метою повинні бути

встановлені чіткі, об'єктивні границі цього поділу.

Механізм економічного регулювання і мотивації безпечної роботи

Механізм економічного регулювання спрямований на реалізацію функції №

14 (табл. 1) на основі встановлення економічної ответствен

ности посадових осіб і виконавців за порушення нормативних вимог і

допущені нещасливі випадки, профзахворювання, аварії. Реалізація

здійснюється:

пред'явленням економічних санкцій до роботодавців (організаторам і

керівникам виробництва) і виконавцям за відсутність умов і порушення норм

(правил), що забезпечують безпечну працю;

економічним стимулюванням (заохоченням, мотивацією) безпосередніх

виконавців і організаторів виробництва за безпечну працю, роботу без травм

і дотримання встановлених норм (правил).

У положенні, що регламентує керування ОП, повинні бути обговорені умови

взаємного пред'явлення санкцій (претензій, позовів).

^ I» (.шипіння ох^ииии гууда в умовах надзвичайних ситуацій

Схема керування охороною праці в умовах надзвичайних (нестандартних)

ситуацій аналогічна схемі керування в умовах нормального функціонування

виробництва. Разом з тим, порядок і характер прийнятих управлінських і

інженерних рішень має ряд особливостей, що залежать від характеру розвитку

конкретної ситуації. Безпека дій посадових осіб

МАТРИЦЯ

безупинного контролю в системі керування охороною праці

|я) | | | | | |

| |ая | |ьно |инженерного, |е комис |

|ого |(КП) |(ПК) |кварталу, |, технического |главными |

|ния | | |с | |(начальниками |

| | | | |нор |участием руко |

| | | | | |лей) |

|ор |и |в | |организацион |подразделений |

|он |и |(ОК) | |обес |с замести |

|ния |(ОТП) | | |нормативным |подразделения |

|звено) | | | | |ОТ и |

|ия |ых | |) |производственных|производств, |

і робітників в умовах локальних нестандартних ситуацій, коли зона

впливу факторів надзвичайних ситуацій обмежена робочим чи місцем ділянкою,

повинна регламентуватися відповідними інструкціями. Безпека дій в умовах

нестандартної ситуації, що охоплює все підприємство (чи регіон), повинна

також визначатися відповідними документами, наприклад, планом ГО.

Саморегулювання системи керування охороною праці досягається шляхом

вироблення і реалізації управлінських рішень у відповідь на сигнальну

інформацію про відхилення показників, що характеризують стан системи, від

оптимальних значень.

Як критерії відхилень, що передбачають необхідність прийняття

управлінських рішень і регулювання системи «людина -робоче місце -

виробниче середовище», може служити сигнальна інформація про:

кожнім випадку травмування (професійного захворювання, аварії), у першу

чергу - про смертельне і групове, підлягаюче спеціальне розслідування;

перевищенні числа нещасливих випадків в обліковому періоді в порівнянні

з базовим;

перевищенні економічних утрат унаслідок нещасливих випадків,

профзахворювань і аварій по

порівнянню з визначеним чи значенням з базовим періодом;

незадовільній оцінці стану (рівня) охорони праці в підрозділі (для

керівника підрозділу) і на підприємстві (для начальника, директора).

Керуюче вплив на систему здійснюється доти, поки не буде досягнутий її

оптимальний стан.

Ефективність функціонування системи може оцінюватися по: зниженню рівня

виробничого травматизму в порівнянні з базовим періодом; чи зменшенню

відсутності професійних захворювань; скороченню чисельності працівників,

зайнятих у шкідливих, небезпечних умовах і на важких роботах; зниженню

економічних утрат унаслідок нещасливих випадків, профзахворювань і аварій;

соціальному ефекту.

Викладена концепція розробки системи керування ВІД з економіко-цільовою

спрямованістю дозволить деякою мірою вирішувати проблеми професійної й

екологічної безпеки на рівні підприємства в умовах перехідного періоду до

відкритого (ринкової) економіці.

1.4.

Доводиться констатувати, що існуюча в країні нормативно-технічна

документація не дає таких методів. При цьому цілком очевидно, що система

показників обліку умов праці не дозволяє безпосередньо оцінювати стан

охорони праці. Вона тільки дає можливість аналізувати результати

функціонування системи заходів та засобів, яка знаходиться протягом

звітного періоду в певному стані і має певний рівень своєї ефективності

щодо необхідного за нормами. Закон запрацює на повну силу своїх можливостей

лише в тому разі, коли буде вирішено проблему чіткого уявлення про

структуру системи заходів та засобів для забезпечення нормативного рівня

умов праці конкретних об'єктів та оцінок стану таких систем.

Важко уявити, наприклад, якісне й повне виконання вимог ст. 17 Закону

(«Управління охороною праці на виробництві...»), якщо немає проекту чи

моделі системи забезпечення безпеки та сприятливих умов праці (СЗБУП) на

промислових об'єктах, немає методів оцінок стану цієї системи. Керувати, не

знаючи стану об'єкта керування, а тим більше ефективно - неможливо. Це

стосується й багатьох інших статей Заону.Дослідження і практичний досвід

показують, що стан СЗБУП адекватно відображається особливими матричними

моделями. З'являється можливість розробити методологію оцінки стану охорони

праці й широкого застосування сучасної обчислювальної техніки в процесі

машинного моделювання та розробки варіантів управлінських рішень.

2,3

На сучасному етапі розвитку виробничих процесів у всіх галузях

економіки спостерігається тенденція до інтенсифікації праці, підвищення

інформаційного та психологічного навантаження на людину-виконавця, що

зумовлює необхідність прогнозування основних показників безпеки праці з

метою охорони здоров'я працюючих та забезпечення високої продуктивності.

Головна мета управління охороною праці - забезпечення безпеки,

збереження здоров'я і високої працездатності людини в процесі праці. Вона

забезпечується досягненням сукупності взаємопов'язаних основних і окремих

завдань формування безпечних умов праці. Виконання поставленого завдання на

практиці вимагає удосконалення методів контролю, аналізу, моделювання та

прогнозування стану охорони праці.

Традиційні форми управління умовами праці та усталені методи діяльності

існуючих служб щодо забезпечення вимог охорони праці вже недостатні.

Планування заходів і розподіл ресурсів на потреби охорони праці

відбуваються без використання спеціальних алгоритмів моделювання, які дають

можливість оцінити наслідки виконання цих заходів. Тому в практиці

управління переважають емпирізм і окремі рішення. Оцінити наслідки

управлінських рішень і на цій основі раціонально сформувати план заходів

можна з допомогою математичного моделювання, яке стало особливо актуальним

завдяки переходу до економічних методів управління охороною праці.

Математичка модель - система співвідношень, що визначають

характеристики стану об'єкта управління, а через них і управлінські дії, за

яких досягається оптимальне управління.

Об'єктом управління охороною праці на підприємстві є діяльність

функціональних служб і структурних підрозділів підприємства щодо

забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці. Показники ефективного

функціонування системи управління охороною праці (СУОП) підприємства подані

в таблиці.

Крім показників, наведених у таблиці, для моделювання та аналізу

функціонування СУОП можуть використовуватися й інші, зокрема коефіцієнт

тяжкості травматизму, коефіцієнт виконання заходів з охорони праці.

Запропонована система показників ефективного функціонування СУОП

підприємства охоплює функції СУОП в комплексі, всі показники розраховуються

відносно просто, мають однакову розмірність (безроз-мірність). «Найкращі»

значення всіх показників - О, «найгірші» - 1, тобто оптимізація показників

(і системи в цілому) досягається шляхом мінімізації.

Як узагальнений показник оцінки ефективності функціонування СУОП можна

запропонувати:

У=^--^а,у,< (1)

де у, - значення показників, наведених у таблиці;

п - кількість врахованих показників (у даному випадку - 9); а, -

коефіцієнти, що визначають вагу /-го показника.

В окремому випадку значення всіх коефіцієнтів беруться рівними одиниці.

У загальному випадку їхні величини можуть бути одержані з допомогою

експертних оцінок або обчислені в процесі моделювання.

При цьому кожний показник залежить, в свою чергу, від множини факторів:

У=Уі^\, Х2,...х^), (2)

де х, - значення факторів; т - кількість врахованих факторів.

Рівень кожного фактора з множини Х = {х\, Х^і..,х^} залежить від обсягу

виділених ресурсів:

х, = Хі(іі),

|Показники ефективного функціонування СУОП підприємства |

|Позначення |Найменування |

|Уі=1000-К»„/Ч„> |/і|показник виробничого травматизму - кількість потерпілих|

| |- |у результаті нещасного випадку – середньооблікова |

| |Кн|чисельність персоналу підприємства |

| |в | |

| |Чс| |

| |о | |

|У2=1000-Кз/Чсо |Уї|показник профзахворювань і захворювань, пов'язаних з |

| |~ |умовами праці - кількість зареєстрованих захворювань – |

| |Кз|середньооблікова чисельність персоналу підприємства |

| |-Ч| |

| |сс| |

|Уз=/г»п, (3)

при обмеженнях 2-і 2^ 0, / = 1,т, і'=і

де В - загальний обсяг наявних засобів і ресурсів. Необхідно знайти

такий розподіл коштів на охоро

ну праці, за якого досягається мінімальний рівень узагальненого

показника ефективного функціонування СУОП. За такої постановки завдання

зводиться до класу багатокритеріальних завдань нечіткого програмування. В

окремому випадку, якщо залежності у. є лінійними функціями, завдання можна

вирішити з допомогою методу лінійного програмування. У загальному випадку

розв'язання системи (3) можна одержати з допомогою методів нелінійного

програмування.

Виконання розрахунків за допомогою пропонованої математичної моделі

дасть можливість раціонально використати кошти, виділені на потреби охорони

праці підприємства.

4(5-1997)

Існуючі методи аналізу нещасних випадків та аварій, як правило, дають

можливість робити висновки тільки після того, коли аварія вже сталася і ми

поставлені перед довершеним фактом - зруйнованим устаткуванням,

підприємством, загибеллю або травмуванням людей. Останнім часом тяжкість

аварій збільшилась, і в майбутньому навряд чи треба чекати її зниження. Це

пов'язано перш за все із зростанням потужності підприємств, а також із

застосуванням у промисловості нових видів енергії, які мають значну

руйнівну силу. Ми постійно оточені небезпеками, включаючи найелементарніші,

давно звичні побутові, які підстерігають нас удома і на відпочинку, по

дорозі на роботу і з роботи.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8

МЕНЮ

Охорона праці