Контрольна по БЖД

Контрольна по БЖД

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВОДНОГО

ГОСПОДАРСТВА ТА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

КАФЕДРА ОХОРОНИ ПРАЦІ

з курсу “Безпека життєдіяльності”

студента 4-го курсу 1-ї групи

заочного факультету

спеціальності 6.050107 “Економіка підприємства”

shura19@yandex.ru

(номер залікової книжки –)

Викладач:

Рівне – 2002

ЗМІСТ

Вступ.................................................................

................................................3 стор.

Питання 22. Чинники ступеню мотивації у сфері діяльності в

1. умовах

небезпек...........................................................

...............................3 стор.

2. Питання 42. Охарактеризуйте гігієнічне значення освітленості

для

життєзабезпечення.....................................................

........................ 4 стор.

3. Питання 62. Ознаки глобального порушення стану

ґрунтів................. 5 стор.

4. Питання 82. Віруси та пов’язана з ними небезпека для життя та

здоров’я

людей.................................................................

......................... 6 стор.

5. Питання 102. Небезпека морських видів транспорту та діяння людини

в екстремальних ситуаціях при виникненні загрози

корабля................7 стор.

6. Питання 122. Безпека життєдіяльності в умовах натовпу. Класи та

різновиди натовпу, умови їх формування. Негативні чинники при

великому скупченні людей

...................................................................

.................... 8 стор.

7. Питання 142. Безпека життєдіяльності населення при експлуатації

житлового фонду. Небезпечні чинники в будівлях, що можуть

призводити до небажаних

наслідків..........................................................

...................10 стор.

8. Питання 162. Планування заходів по забезпеченню безпеки

життєдіяльності в умовах надзвичайних ситуацій. Реальність та

дієвість планування.10 стор.

9. Питання 182. Надання допомоги при ураженні електричним струмом..11

стор.

10. Питання 199. Служби органів громадського

нагляду................................12 стор.

Література............................................................

...............................................13 стор.

Вступ.

Безпека життєдіяльності - наука про комфортну і безпечну взаємодію

людини з техносферою. Життєдіяльність - це повсякденна діяльність і

відпочинок, спосіб існування людини. Життєдіяльність людини протікає в

постійному контакті із середовищем перебування, що оточують предметами,

людьми. Середовище мешкання може надавати доброчинний чи несприятливий

вплив на стан здоров'я людини, його самопочуття і працездатність. Параметри

навколишнього середовища, при яких створюються найкращі для організму

людини умови життєдіяльності, називаються комфортними. Основна мета безпеки

життєдіяльності як науки - захист людини в техносфері від негативних

впливів антропогенного і природного походження і досягнення комфортних умов

життєдіяльності.

Засобом досягнення цієї мети є реалізація суспільством знань і умінь,

спрямованих на зменшення в техносфері фізичних, хімічних, біологічних і

інших негативних впливів до припустимих значень. Це і визначає сукупність

знань, що входять у науку про безпеку життєдіяльності.

Вплив шкідливих факторів на людину супроводжується погіршенням

здоров'я, виникненням професійних захворювань, а іноді і скороченням життя.

Вплив шкідливих факторів найчастіше зв'язано з професійною діяльністю

людей, тому всі способи забезпечення комфортності і життєдіяльності людей

(вентиляція, опалення, освітлення й ін.) у першу чергу відносяться до

забезпечення їх на робочому місці.

З одного боку, підвищення рівня комфортності життєдіяльності людей

сприяє їхньої захищеності. Але підвищення комфортності є лише одним з

наслідків розвитку економіки, що породжує на шляху свого розвитку ряд

гострих екологічних проблем, що у свою чергу приводять до посилення

негативних впливів на людину. Отже, для дійсного підвищення рівня

захищеності людей необхідне забезпечення життєдіяльності людей відповідно

до законів природи.

22. Чинники ступеню мотивації у сфері діяльності в умовах небезпек.

Перша реакція кожного, хто потрапив у небезпечну ситуацію, - страх.

Страх - це емоційна реакція на небезпеку, що може супроводжуватися

такими фізичними відчуттями, як тремтіння, хекання, сильне серцебиття. Ці

відчуття можуть бути настільки інтенсивними, що раптовий сильний страх може

привести до смерті.

Це природна реакція, і вона властива кожній нормальній людині. Саме

страх за своє життя викликає бажання діяти в ім'я власного порятунку. Якщо

людина знає, як повинна діяти, страх загострює реакцію, активізує мислення.

Але якщо він не представляє, що потрібно робити, випробовує біль чи

слабість від утрати крові, тоді страх може призвести до стресу - надмірно

сильній напрузі, гальмуванню думок і дії. Чи можливо вийти з такого стану?

Можливо, при чому в залежності від підготовленості людини варто вибрати

різні шляхи і способи з запропонованих нижче.

Мотивація – це вид діяльності, який забезпечує процес спонукання себе

та інших людей на діяльність, що спрямована для досягнення особистих цілей

або цілей суспільства. Мотивація – це діяльність, яка має активізувати

людей, і побудити їх активно виконувати дії для виконання поставленої мети.

Мотивація базується на двох критеріях: потреби (відчуття

фізіологічної або психологічної нестачі чого-небудь), вони є мотивом до

дії, і винагороди (те, що людина вважає цінними для себе).

Психотерапія. Якщо людина знайома з методикою аутотренінгу, то віна

зможе в лічені хвилини розслабитися, заспокоїтися, неупереджено

проаналізувати ситуацію. Якщо ж ні, то думки про що-небудь інше допоможуть

людині розслабитися і відвернутися.

Аналіз ситуації і вироблення плану дій. Людина не може діяти успішно,

якщо в неї немає чіткої цілі і плану по її досягненню. Іноді здається, що

професійні рятувальники, льотчики, військові в складних ситуаціях діють, не

задумуючись. Але це не так: просто в них є готовий, найчастіше вже

перевірений план, а то і кілька варіантів.

Спочатку людині може показатися, що віна нічого не знає і нічого не

може. Але варто тільки розділити ситуацію і задачі на складові частини, як

виявиться, що багато чого йому під силу.

Мобілізація свідомості і волі на активні дії. найвірнішим способом

для подолання страху і розгубленості є організація планомірних дій по

забезпеченню виживання. Для цього людині необхідно задати собі чітку

установку діяти в можливій екстремальній ситуації.

Отже, підведемо підсумки. Якщо зненацька виникла складна ситуація в

польових умовах, то людині необхідно:

заспокоїтися й обміркувати сформовану обстановку;

оцінити власний стан (загальне самопочуття, ступінь утоми, спрага,

голод), якщо це необхідно, зробити собі чи товаришу невідкладну допомогу;

оглянути наявне в розпорядженні спорядження (аптечка, компас, одяг,

продукти харчування), ужити заходів до його порятунку, якщо це необхідно;

визначити, чи безпечне місцезнаходження (відсутність можливості

каменепадів, лавин, зсувів, затоплення, поразка блискавкою, наявність

укриття, дров, води);

спланувати свої подальші дії і вирішити: чи готовиться до нічлігу чи

намітити маршрут виходу в населену місцевість;

почати діяти за планом;

спробувати подати сигнали до нещастя.

ПАМ'ЯТАЙ: обов'язковими умовами благополучного подолання всіх

труднощів при автономній ситуації є прояв волі, наполегливість, грамотні

дії. Паніка і страх різко знижують твої шанси на порятунок.

42. Охарактеризуйте гігієнічне значення освітленості для

життєзабезпечення.

Виробнича санітарія включає оздоровлення повітряного середовища і

нормалізація параметрів мікроклімату в робочій зоні, захист робітників від

шуму, вібрації, і забезпечення нормативів освітлення, а також підтримка

відповідно до санітарних вимог території підприємства, основних і

допоміжних приміщень (особливо важливо в харчовому виробництві).

Світло, освітлення відноситься до одного з основних зовнішніх

факторів, що постійно впливають на людину в процесі праці. Позитивний вплив

освітлення на продуктивність праці і його якість не викликає сумніву. Так,

сонячне освітлення збільшує продуктивність праці в середньому на 10%, а

штучне на 13%, при цьому можливість браку знижується на 20-25%.

Освітлення – використання світлової енергії сонця і штучних джерел

світла для забезпечення зорового сприйняття навколишнього світу. Світло є

природною умовою життя людини, необхідним для здоров'я і високої

продуктивності праці, заснованої на роботі зорового аналізатора, самого

тонкого й універсального органа почуттів. Забезпечуючи безпосередній

зв'язок організму з навколишнім світом, світло є сигнальним подразником для

органа зору й організму в цілому: достатнє освітлення діє тонізуюче,

поліпшує протікання основних процесів вищої нервової діяльності, стимулює

обмінні й імунобіологічні процеси, впливає на формування добового ритму

фізіологічних функцій людини . Основна інформація про навколишній світ –

близько 90% - надходить через зорове сприйняття. Саме тому гігієнічно

раціональне виробниче освітлення має величезне позитивне значення.

З погляду гігієни праці освітленість має істотне значення, тому що по

ній нормуються умови освітлення у виробничих приміщеннях і розраховуються

освітлювальні установки. У фізіології зорового сприйняття важливий також

рівень яскравості освітлюваних виробничих і інших об'єктів, що відбивається

від освітлюваної поверхні в напрямку ока. Яскравість залежить від їхніх

світлових властивостей, ступеня освітленості і кута, під яким поверхня

розглядається, виміряється в нитах [нт]. Часті зміни рівнів яскравості

приводять до зниження зорових функцій, розвитку перевтоми внаслідок

преадаптації ока, а зорове стомлення приводить до зниження зорової і

загальної працездатності (Адаптації: світлові - при підвищенні яркостей у

полі зору відбувається швидко, протягом 5-10 хв.;

Світловий потік може чи відбиватися поглинатися поверхнею, або

пропускатися. Тому світлові властивості поверхні характеризуються не тільки

падаючим світловим потоком, але і коефіцієнтами відображення (q),

пропущення (r) і поглинання (a), причому q + r + a =1.

Гігієнічні вимоги до виробничого освітлення. До цих вимог відносять:

* Рівномірний розподіл яркостей у поле зору й обмеження тіней ;

* Обмеження прямої і відбитої бляклості (від джерел світла і дзеркальних

поверхонь);

* Чи обмеження усунення коливань світлового потоку;

* Особливо небезпечні для зору тіні, що рухаються, що змушують око часто

переадаптовуватися, що веде до стомлення і наступного погіршення зору.

Наприкінці 80х у гігієні освітлення виник новий напрямок – динамічне

освітлення протягом робочого дня. Такий вид освітлення, що міняється по

показниках чи інтенсивності спектра – ефективний спосіб профілактики

стомлення. Його ефективно використовувати в приміщеннях з недостатнім

природним освітленням, при напружених зорово-емоційних і монотонних

роботах.

62. Ознаки глобального порушення стану ґрунтів.

Ґрунт - колосальне природне багатство, що забезпечує людину

продуктами харчування, тварин - кормами, а промисловість сировиною. Віками

і тисячоріччями створювався він. Щоб правильно використовувати ґрунт, треба

знати, як він утворювався, його будову, склад і властивості.

Ґрунт має особливу властивість - родючість, він є основою сільського

господарства всіх країн. Ґрунт при правильній експлуатації не тільки не

утрачає своїх властивостей, але і поліпшує їх, стає більш родючим. Однак

цінність ґрунту визначається не тільки його господарською значимістю для

сільської, лісової й іншої галузей народного господарства; він визначається

також незамінною екологічною роллю ґрунту як найважливішого компонента всіх

наземних біоценозів і біосфери Землі в цілому. Через ґрунтовий покров Землі

йдуть численні екологічні зв'язки всіх живучих на землі організмів (у тому

числі і людини) з літосферою, гідросферою й атмосферою.

Здавна лихом для хлібороба була й усе ще залишається ерозія ґрунтів.

Сучасній науці удалося у певній мірі установити закономірності виникнення

цього грізного явища, намітити і здійснити ряд практичних заходів для

боротьби з ним.

Слово “ерозія” походить від латинського erosio, що означає

“роз'їдати”, “виглодовувати” чи “вигризати”. У залежності від факторів, що

обумовлюють розвиток ерозії, виділяють два основних її типи — водяну і

вітрову. У свою чергу, водяна ерозія підрозділяється на поверхневу

(площинну) і лінійну (яружну) — розмивши ґрунти і підґрунтя. Швидкість

ерозії перевищує швидкість природного формування і відновлення ґрунту.

Причиною зниження біопродуктивності ґрунтів сільгоспугідь є зменшення

запасів гумусу. Щорічні його втрати складають у середньому 0,62 т/га.

Згідно з прогнозом Інституту спостережень за станом світу (Нью-Йорк), при

існуючих темпах ерозії і збезлісення до 2330 р. родючої землі на планеті

стане менше на 960 млрд. т, а лісів — на 440 млн. га. Якщо зараз на кожного

жителя планети приходиться в середньому по 0,28 га родючої землі, то до

2030 р. площа скоротиться до 0,19 га.

Щовесни з таненням снігів спочатку маленькі струмочки, а потім і

гучні потоки спрямовуються по схилах у низини, змиваючи і несучи із собою

відталий ґрунт. При бурхливому сніготаненні в ґрунті з'являються вимоїни —

початок процесу утворення ярів.

Найчастіше яри зароджуються на нахилових пасовищах із сильно

зрідженим травостоєм. Однак там, де добре розвитий травостій, навіть на

дуже крутих схилах нові яри, як правило, не утворяться. До того ж створення

гарного рослинного покриву сприяє різкому підвищенню продуктивності всіх

земель.

Інше лихо — вітрова ерозія, викликане курними бурами. Вітер піднімає

хмари пилу, ґрунту, піску, мчить їх над широкими степовими просторами, і

все це осідає товстим шаром на землю і поля. Іноді наноси бувають до 2—3 м

висотою. Гинуть посіви і сади. Вітер видуває шар ґрунту на 16—25 см,

піднімає її на висоту 1— 3 км і переносить на величезні відстані. Не раз

уже фіксувався перенос курних бур з Африканського континенту на

Американський. Після курної бури, що вибухнула на Північному Кавказу й у

Східній Україні, частки ґрунту були виявлені на снігу Фінляндії, Швеції,

Норвегії. У нашій країні курні бури найбільше часто уражають східну частину

країни.

Відмінність вітрової ерозії від водяної виражається в тім, що перша

не пов'язана з умовами рельєфу. Якщо водяна ерозія спостерігається при

визначеному ухилі, то вітрова може спостерігатися навіть на зовсім

вирівняних площадках. При водяній ерозії продукти руйнування переміщаються

тільки зверху вниз, а при вітровий — не тільки по площині, але і нагору.

При інтенсивній ерозії вимоїни, вибоїни, яри перетворюють

сільськогосподарські угіддя в незручні землі, утрудняють обробку полів.

Змиваний шар ґрунту виноситься в ріки і водойми, викликає їх замулювання.

Руйнівна ерозія виникає і розвивається при відсутності чи слабкій

захищеності ґрунту культурними сільськогосподарськими рослинами від впливу

(ударів) дощових крапель, зливових струменів і поталих вод. Тому чим

дружніше сходи і чим швидше розвиваються і стуляються культурні рослини,

тим краще захищений ґрунт від впливу води, що руйнує, і вітру.

У результаті ерозії в ґрунтах зменшується зміст азоту і засвоюваних

рослинами форм фосфору і калію, ряду мікроелементів (йоду, міді, цинку,

кобальту, марганцю, нікелю, молібдену), від яких залежить не тільки врожай,

але і якість сільськогосподарської продукції. Ерозія сприяє прояву

ґрунтової посухи. Це порозумівається не тільки тим, що значна частина

опадів стікає зі схилів, але і тим, що на еродованих ґрунтах з поганими

фізичними властивостями збільшується утрата вологи. Посуху в районах прояву

ерозії нерідко називають “ерозійною посухою”.

У зв'язку зі змивом мінеральних елементів харчування рослин,

посиленням ґрунтової посухи, погіршенням фізичних властивостей ґрунтів,

зниженням їхньої біологічної активності на схилах з еродованими ґрунтами

різко знижується врожай оброблюваних культур.

Страницы: 1, 2