Зовнішньоекономічна діяльність комерційних банків (Внешнеэкономическая деятельность комерческих банков)

В основі інкасової форми розрахунку лежить домовленість експортера зі

своїм банком, що передбачає його зобов'язання передати товарно-супровідну

документацію імпортеру тільки за умовами виплати останнім вартості

відвантаженого товару або домовитися про це з банком, розташованим у країні

імпортера.

Розрізняють два види інкасо: чисте і документарне.

Чисте інкасо означає - інкасо фінансових документів, що не

супроводжуються комерційними документами, тобто банки обробляють тільки

вексель (простий або переказний), чек або інші фінансові документи і не

обробляють рахунок фактуру, коносамент, транспортну накладну й інші.

Документарне інкасо - інкасо фінансових документів, що супроводжуються

комерційними документами; комерційні документи, не супроводжувані

фінансовими документами і являє собою своєрідний компроміс між авансовим

платежем (коли покупець розраховує на експортера, що повинний відправити

товар відповідно до замовлення й оплати) і торгівлею по відкритому рахунку

(коли експортер розраховує на покупця, що повинний оплатити відправлений

йому товар) .

Важливою ознакою документарного інкасо є те, що якщо банку дана

вказівка обробляти комерційні документи, до яких входить і коносамент,

експортер має можливість зберегти контроль над своїм товаром, поки імпортер

(покупець) не заплатить за них або не акцептує переказний вексель. Це

обумовлено тим, що коносамент є документом на право власності і тому банк

контролює це право на поставлені товари і має право їх передавати покупцю,

після того як він виконує всі умови експортера, зазначені в інкасовому

дорученні.

Існує кілька видів операцій по застосуванню документарного інкасо.

Це так називані «документи проти платежу», «документи проти акцепту» і

«акцепт із платежем проти документів».

Завдяки значно меншим формальним вимогам це банківська послуга є більш

дешевою і гнучкою в порівнянні з документарним акредитивом. Розрахунок за

інкасову форму більш вигідний імпортеру, оскільки зберігає його право

власності на товар до моменту оплати розрахункових документів. Разом з тим

при розрахунках документарним інкасо експортер, що відвантажує товар не

може бути упевнений у тім, що покупець вчасно оплатить відвантажений

товар..

Тому інкасова форма розрахунків застосовується в тому випадку, коли:

експортер не сумнівається у своєму контрагенті за договором, оскільки між

двома боками діють перевірені часом відносини; політичні, економічні і

правові умови в країні імпортера, розглядаються як стабільні; у країні

покупця немає імпортних обмежень або якщо є такі, останній завчасно одержав

усі необхідні дозволи на здійснення угоди; у країні експортера немає

твердих обмежень термінів здійснення розрахунків за отриманий товар.

2.2 Оформлення, облік і контроль операцій по банківському

переказу.

Банківський переказ – це доручення одного банку іншому виплатити

визначену суму на прохання і за рахунок коштів платника іноземному

одержувачу (бенефіціарові).

Підставою для банківського переказу валютних засобів за кордон є

договір (контракт, угода) про зовнішньоекономічну діяльність (резидента з

нерезидентом).

Зовнішньоекономічний договір (контракт) – матеріально оформлена угода

двох або більш суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності і їхніх іноземних

контрагентів, якщо інше не передбачено законом і міжнародним договором

України, і спрямоване на встановлення, зміну або припинення їхніх взаємних

прав і обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Договір (контракт) полягає відповідно до Закону України «Про

зовнішньоекономічну діяльність» і іншими законами України з урахуванням

міжнародних договорів України. Суб'єкти підприємницької діяльності при

складанні тексту договору (контракту) мають право використовувати відомі

міжнародні порядки, рекомендації міжнародних органів і організацій. Договір

може бути визнаний недійсним у судовому або арбітражному порядку, якщо він

не відповідає вимогам законів України або міжнародних договорів України.

Права та обов'язки сторін зовнішньоекономічної угоди визначаються

правом місця його висновку, якщо сторони не погодили іншого, і

відображаються в умовах договору.

До умов, що повинні бути передбачені в договорі (контракті)

відносяться:

- найменування, номер договору (контракту), дата і місце його

висновку;

- преамбула;

- предмет договору;

- кількість і якість товару (обсяги виконання робіт, надання послуг);

- базисні умови постачання товарів (прийому/здачі виконаних робіт або

послуг);

- ціна і загальна вартість договору (контракту);

- умови платежів;

- умови здачі (прийому) товару (робіт, послуг);

- упакування і маркірування;

- форс-мажорні обставини;

- санкції і рекламації;

- арбітраж;

- юридичні адреси, поштові і платіжні реквізити сторін.

За домовленістю боків у договорі (контракті) можуть визначатися

додаткові умови: страхування, гарантії якості, умови залучення

співвиконавців договору (контракту), агентів, перевізників, визначення норм

навантаження (розвантаження), умови передачі технічної документації на

товар, схоронності торгових марок, порядок сплати податків, мита, зборів,

різного роду захисних застережень, з якого моменту договір (контракт)

починає діяти, кількість підписаних екземплярів договору (контракту),

можливість і порядок внесення змін і доповнень у договір (контракт) та

інше.

Дані контракту передбачають виставляння рахунків. До контракту можливі

доповнення (додатка), де вказується, наприклад, класифікація товару.

Контракт повинний бути обов'язково завізований, тобто повинні бути підписи

обох сторін, відбитки печаток, тільки в цьому випадку він має міжнародну

законодавчу силу. Вибір валюти і форми розрахунків визначаються за

узгодженням сторін і фіксується в умовах контракту.

Розрізняють два види банківського переказу:

- авансовий платіж;

- по факті відвантаження (постачання) товару.

Розрахунки на території України за вільно використовувану

(конвертовану) валюту заборонені, і тільки при наявності в продавця

ліцензії Національного банку України можна здійснювати платежі у валюті.

Платежі в оплату імпортних товарів і послуг на користь нерезидентів

можуть здійснюватися через кореспондентські рахунки – лоро (1500) і ностро

(1600).

1500 А – «Кореспондентські рахунки, відкриті в інших банках»

1600 П – «Кореспондентські рахунки інших банків»

Усі платіжні доручення, на перерахування через лоро рахунки,

оформляються українською мовою, а платежі здійснювані через ностро рахунки,

оформляються тільки іноземною мовою.

При прийнятті платіжного доручення від клієнта варто звертати увагу на

те, щоб у заяві були зазначені всі необхідні реквізити, а саме:

- повне найменування банку одержувача з обов'язковою вказівкою міста,

країни. Варто врахувати, що багато банків світу мають свої коди, так банки

США об'єднані в єдину банківську мережу – FEDWIRE (код АВА або ROUFING),

позначена дев'ятьма знаками; банки Німеччини – BLZ, позначена вісьма

знаками; банки Англії – SORT CODE – чотирма знаками;

- повне найменування одержувача;

- ціль платежу з указівкою номера і дати контракту.

Якщо платіж здійснюється по факту одержання товару або надання послуг,

то в банк надається вантажна митна декларація, або акт виконаних робіт (чи

зроблених послуг), а в графі «деталі платежу» указується номер і дата акту.

Якщо платіж здійснюється як аванс в оплату імпорту, то в платіжному

дорученні робиться позначка про це і таке платіжне доручення ставиться на

90 - денний валютний контроль.

Валютний контроль здійснюється на підставі Постанови Правління НБУ від

24.03.99р. № 136 «Про твердження інструкції про порядок здійснення контролю

й одержання ліцензій по експортним, імпортним і лізинговим операціях”, що

набрало сили 08.06.99 р.

При експорті продукції виторг резидентів підлягає зарахуванню на

рахунок у банку не пізніше 90 календарних днів з дати оформлення вантажної

митної декларації (ВМД) на продукцію, що експортується, а у випадку

експорту робіт (послуг, прав інтелектуальної власності) - з моменту

підписання акта або іншого документа, що підтверджує виконання робіт,

надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності.

Відлік законодавчо встановленого терміну розрахунків банк починає з

наступного календарного дня після оформлення ВМД або підписання акту

(іншого документу).

Банк знімає експортну операцію резидента з контролю після зарахування

виторгу по цій операції на поточний рахунок останнього.

Відлік законодавчо встановленого терміну розрахунків при здійсненні

імпортних операцій резидентів банк починає з наступного календарного дня

після дня здійснення авансового платежу.

Банк знімає імпортну операцію резидента з контролю після пред'явлення

останнім акта (іншого документа), що доводить постачання нерезидентам

продукції, виконання робіт, одержання послуг, що оплачені резидентом.

Порядок здійснення банками контролю за своєчасністю розрахунків по

експортним, імпортним операціях клієнтів банку полягає в тім, що банки

зобов'язані вимагати від своїх клієнтів повну інформацію про експортні,

імпортні операції, розрахунки по яким останні здійснюють через ці банки.

Банк зобов'язаний при перерахуванні резидентом коштів на користь

нерезидента, при надходженні від нерезидента коштів резиденту потребувати

від останнього (у залежності від виду операцій) копії: договору з

нерезидентом, ВМД, акта й інших документів, що підтверджують здійснення

експорту (імпорту) продукції, виконання робіт (надання послуг), здійснення

експорту прав інтелектуальної власності й інших документів, що необхідні

банку для контролю за своєчасністю розрахунків по експортним, імпортним

операціях його клієнта. Копії цих документів зберігаються в справі клієнта

протягом терміну, визначеного НБУ.

Для того, щоб здійснити банківський переказ коштів за межі України,

резидент повинний представити в банк відповідний пакет документів,

необхідних для здійснення даного переказу. Підставою для переказу валютних

засобів за кордон є договір (контракт, угода), а також виставлені рахунки

або інвойси. Клієнт представляє оригінали і копії документів. Копії

документів звіряються з оригіналами, після чого оригінали повертаються. У

контракті перевіряють суму контракту, валюту контракту, терміни постачання

товару, терміни дії контракту, предмет контракту, найменування резидента і

партнера нерезидента, банківські реквізити сторін, умови платежу (аванс або

за отримані товари, зроблені послуги). Якщо оплата здійснюється за

отриманий товар (зроблені послуги), то надається ВМД, або акт виконаних

робіт (зроблених послуг), а якщо здійснюється авансовий платіж, то

підставою для переказу є виставлені рахунки або інвойси і ця імпортна

операція ставиться на валютний контроль. Після перевірки законності

контракту і наявності коштів на рахунку, клієнт заповнює платіжне доручення

на переказ валюти . Працівник банку звіряє банківські реквізити з

контрактом, списує комісію і виконує переказ. Усі перекази здійснюються

через Головний банк у м. Києві. Сума переказу списується з поточного

інвалютного рахунка платника і зараховується попередньо на транзитний

рахунок.

Дт – 2600

Кт – 290900632, на суму переказу

2600 – “Поточні рахунки суб'єктів господарської діяльності”;

2909 – “Інша кредиторська заборгованість по операціях із клієнтами

банку”

Підставою для відображення в обліку є меморіальний ордер, що

складається в чотирьох екземплярах.

Перший екземпляр після відображення в обліку міститься в документи

дня. Другий - залишається у працівника банку, що здійснює переказ, третій

- в документи по кореспондентському рахунку, і останній, четвертий

екземпляр до виписки з особового рахунка платника.

За переказ банк стягує комісію з поточного інвалютного рахунка в

розмірі 0,2 % від суми переказу.

Дт – 2600

Кт – 3800 / на суму комісії (0,2 % від суми переказу)

3800 – «Позиція банку щодо іноземної валюти і банківських металів»

Одночасно виробляється дооцінка валютної позиції на підставі

меморіального ордера.

Дт – 3801

Кт – 6110 / на еквівалент суми комісії в гривні

3801 – «Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти і банківських

металів»

6110 – «Комісійні доходи від розрахунково-касового обслуговування

клієнтів»

Так-як, відділення Укрексімбанку користається послугами системи

S.W.I.F.T., то витрати за використання цієї системи оплачуються також з

поточного інвалютного рахунка клієнта і зараховується на транзитний

рахунок 2909.

Дт – 2600

Кт – 2909, на суму SWIFT витрат (10$)

2909 – «Інша кредиторська заборгованість по операціях із клієнтами

банку»

Комісії за використання системи SWIFT накопичуються на цьому рахунку і

25 числа кожного місяця відкредитуються до Головного банку.

Дт – 2909 (субрахунок нагромадження)

Кт – 2909 (транзитний рахунок), на суму накопичених за місяць

комісій.

Після зарахування суми переказу на транзитний рахунок і списання всіх

комісій, відділення Укрексімбанку посилає в Головний банк доручення на

переказ коштів по електронній пошті в інший іноземний банк. Якщо в

дорученні не зазначений конкретний банк-кореспондент, то Головний банк

вибирає банк-кореспондент, через який можна перелічити кошти, або якщо

зв'язаний з ним - прямо здійснює переказ.

Дт – кореспондентський рахунок відділення Укрексімбанку (3901)

Кт – кореспондентський рахунок іноземного банку (рахунки Ностро або

Лоро)

Після виконання переказу Головний банк надсилає дебетове повідомлення

типу t-900 про здійснення переказу. В автоматичному режимі виробляється

списання суми переказу з транзитного рахунка.

Дт – 290900632

Кт – кореспондентський рахунок відділення Укрексімбанку (3900)

3900 - «Рахунки відкриті в установах банку що знаходяться в Україні»

Бухгалтерський облік по банківському переказу показаний у виді

таблиці.

| Дебет |Кредит |Короткий зміст операцій |

|2600 |290900632 |Перерахування засобів на транзитний |

| | |рахунок. |

|2600 |3800 |Списання комісії в інвалюті. |

|3801 |6110 |Дооцінка валютної позиції. |

|2600 |2909 |Списання витрат за використання системи |

| | |S.W.I.F.T. за курсом НБУ. |

|2909 |2909 |Кошти за використання системи S.W.I.F.T. с |

| | |накопичувального рахунка відділення |

| | |перелічуються на рахунок Головного банку. |

|3901 |1500 (1600) |Головний банк Перелічує засобу інобанку. |

|290900632 |3900 |Списання суми переказу з транзитного |

| | |рахунка через кореспондентський рахунок |

| | |відділення. |

Якщо ж засобів на рахунку недостатньо для переказу за кордон, то

валюту купують на міжбанківському валютному ринку.

Підставою для покупки іноземної валюти на міжбанківському валютному

ринку України при розрахунках з нерезидентами по торгових операціях

вважаються такі документи: заявка, договір з нерезидентом; вантажна митна

декларація, акт прийому-здачі, акт виконаних робіт (зроблених послуг);

документи, передбачені при документарній формі розрахунків (акредитив,

інкасо); довідка державної податкової адміністрації (інспекції), у якій

резидент зареєстрований як платник податків.

Отже, у банк для покупки іноземної валюти надаються три комплекти

документів: оригінал і дві копії. Оригінал документів банк залишає в себе

до закриття клієнтом контракту, другий комплект документів після перевірки

його працівником банку підшивається в справу клієнта, третій – відсилається

в податкову інспекцію. Копії документів надані в банк повинні бути

звірені з оригіналами, і на копіях проставляється напис «копія вірна»,

печатка, підписи керівника і головного бухгалтера підприємства. Після

звірення копій документів з оригіналами працівник банка візує копії.

Банк відсилає пакет документів у державну податкову адміністрацію з

заявками на покупку валюти, а також реєстр заявок клієнтів на покупку

валюти на УМВР в електронному виді. Державна податкова інспекція,

перевіривши документи, посилає інформацію в електронному виді в НБУ, що

вирішує питання про можливість здійснення даної операції по конкретному

клієнту і тільки одержавши підтвердження НБУ, відділення Укрексімбанку

дає запит у Київ на покупку валюти.

При цьому формується заявка на покупку валюти. На підставі

меморіального ордера з поточного гривневого рахунка клієнта провадиться

списання коштів на біржовий персональний рахунок клієнта.

Дт - 2600

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12