рефераты бесплатно

МЕНЮ


Прохождение практики в ЗАО Альфа Банк

Валютний відділ

Облік операцій в іноземній валюті здійснюється згідно з “Правилами

бухгалтерського обліку уповноваженими банками України обмінних операцій в

іноземній валюті та банківських металах”, затвердженими Постановою

Правління НБУ від 07.12.200 №471.

У разі здійснення обмінних операцій кінцевим результатом є проведення

операцій за дебетом рахунку в одній валюті та кредитом – в іншій.

Під час відображення операцій з іноземною валютою за балансовими

рахунками (у разі їх первісного визнання) використовуються такі курси:

а) за офіційним валютним курсом на дату валютування відображається

іноземна валюта в подвійній оцінці – за номіналом та в гривневому

еквіваленті (доходи та витрати, що нараховані, отримані або сплачені в

іноземній валюті; усі зарахування та списання з кореспондентського рахунку,

у тому числі внесок в іноземній валюті до статутного капіталу, куплена-

продана іноземна валюта тощо);

б) за ринковим курсом гривні відображаються в разі купівлі-продажу

іноземної валюти за гривні;

в) за офіційним валютним курсом гривні відображаються на дату

нарахування, отримання і сплати доходів та витрат в іноземній валюті. У

разі здійснення виправних проводок за рахунками доходів і витрат сума в

гривнях за проводкою сторно має дорівнювати сумі в гривнях за помилковою

проводкою;

г) за офіційним валютним курсом на дату підписання установчого

договору гривні відображаються під час обліку внесків до статутного

капіталу в іноземній валюті за рахунком 5000 “Зареєстрований статутний

капітал банку”.

Сума різниці між вартістю акцій за офіційним валютним курсом на

дату підписання установчого договору (номінальна вартість) при формуванні

статутного капіталу за участю іноземних інвесторів (а в разі збільшення

статутного капіталу банку – на дату прийняття рішення про збільшення

статутного капіталу) та вартістю акцій за офіційним валютним курсом на дату

фактичного внесення (одержання) коштів як внеску в іноземній валюті до

статутного капіталу банку відображається за рахунком 5010 “Емісійні

різниці”;

Переоцінка (перерахунок гривневого еквівалента залишків іноземної

валюти) усіх монетарних статей в іноземній валюті здійснюється під час

кожної зміни офіційного валютного курсу.

Курсова різниця від переоцінки грошових коштів та інших монетарних

статей в іноземній валюті зараховується на рахунок 6204 “Результат від

торгівлі іноземною валютою та банківськими металами”.

У фінансовій звітності немонетарні статті, зарахування яких до балансу

пов’язане з операціями в іноземній валюті, відображаються в гривнях за

валютним курсом на дату здійснення операції.

Дебіторська заборгованість за авансами з придбання основних засобів,

нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей тощо та кредиторська

заборгованість з продажу основних засобів, нематеріальних активів, товарно-

матеріальних цінностей тощо відображаються у фінансовій звітності за

офіційним валютним курсом на дату розрахунку.

Кредиторська заборгованість з придбання за іноземну валюту основних

засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей і

дебіторська заборгованість з продажу за іноземну валюту основних засобів,

нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей є монетарними

(грошовими) статтями балансу, тому підлягають сплаті та одержанню у

визначеній в іноземній валюті сумі і переоцінюються під час кожної зміни

офіційного валютного курсу.

Акції резидентів придбані за іноземну валюту відображаються за

офіційним курсом на дату переходу права власності і обліковуються на

рахунках 3205 “Інші акції та вкладення з нефіксованим прибутком у портфелі

банку на інвестиції” (за їх історичною вартістю).

Облік реалізованого результату Банк не веде.

Курсові різниці за операціями в іноземній валюті визначаються як

різниця між оцінкою валютних активів та пасивів на дату відображення їх в

бухгалтерському обліку й на дату фактичного курсу НБУ та відображаються в

балансі Банку в кінці операційного дня.

Результати від операцій з іноземною валютою відображаються на

балансовому рахунку 6204. В аналітичному обліку ведуться рахунки в розрізі

операцій:

з безготівковою валютою;

купівлі-продажу валюти по агентським угодам;

переоцінки залишків валютних коштів.

Операції в бухгалтерському обліку відображаються незалежно від дати

розрахунку, тобто здійснюються за датою операції.

У разі виникнення невідповідності між датою операції та датою

валютування ці операції обліковуються на таких позабалансових рахунках:

група 920 “Валюта та банківські метали, які куплені, але не отримані”;

група 921 “Валюта та банківські метали, які продані, але не

відіслані”.

9350 А “Активи до отримання та депозити до розміщення за спотовими

контрактами”;

9360 П “Активи до відсилання та депозити до залучення за спотовими

контрактами.

Під час здійснення бухгалтерської проводки за позабалансовими

рахунками:

а) іноземна валюта обліковується у подвійній оцінці – за номіналом і в

гривневому еквіваленті за офіційним валютним курсом на дату здійснення

проводки;

б) гривні обліковуються за курсом згідно з договором у разі купівлі-

продажу іноземної валюти за національну валюту з відображенням майбутніх

доходів чи витрат.

Переоцінку рахунків в іноземній валюті класу 9 “Позабалансові рахунки”

у зв’язку зі зміною курсів валют Банк здійснює в кінці операційного дня у

загальному порядку. Результат переоцінки рахунків класу 9 не відображається

на балансових рахунках.

Бухгалтерські проводки за обмінними операціями здійснюються з

використанням технічних рахунків. Для відображення обмінних операцій за

балансовими рахунками використовуються технічні рахунки 3800 “Позиція банку

щодо іноземної валюти та банківських металів” та 3801 “Еквівалент позиції

банку щодо іноземної валюти та банківських металів” для обліку гривневого

еквівалента позиції щодо іноземної валюти та банківських металів.

Наприкінці кожного операційного дня суми в гривневому еквіваленті на

технічних рахунках 3800 та 3801 дорівнюють між собою. Залишки за цими

рахунками не включаються до підрахунку загальної суми активів, зобов’язань

та валюти балансу Банку.

Різниця між сумами залишків у відповідній іноземній івалюті за

аналітичними рахунками 3800 (за офіційним курсом) та 3801 (за курсами

договорів) того самого коду іноземної валюти відображається на відповідному

балансовому рахунку залежно від характеру операцій:

6204 “Результат від торгівлі іноземною валютою та банківськими

металами”;

5010 “Емісійні різниці”.

Для позабалансових обмінних операцій використовається технічний

рахунок 9920 “Позабалансова позиція банку за іноземною валютою та

банківськими металами”.

Банк самостійно визначає порядок ведення аналітичного обліку за

технічними рахунками та технічні аспекти переоцінки рахунків в іноземній

валюті.

Формування фінансової звітності здійснюється без урахування залишків

за технічними рахунками 3800 та 3801.

У звіті “Про прибутки та збитки” доходи та витрати від операцій з

іноземною валютою відображаються в гривневому еквіваленті за офіційними

курсами щодо іноземних валют на дату відображення в обліку.

У “Балансовому звіті” активи і пасиви в іноземній валюті

відображаються за офіційним курсом, встановленим НБУ за останній робочий

день звітного періоду.

Управління внутрішнього аудиту ЗАО “Альфа Банк”

Дане управління функціонує на підставі положення “Про управління

внутрішнього аудиту ЗАО “Альфа Банк”, яке затверджене головою правління

банку і погоджено Головою ради ЗАО “Альфа Банк”. Це управління є

самостійним структурним підрозділом банку та складається з відділу

внутрішнього аудиту та аналітичного відділу.

Управління здійснює свою діяльність, згідно з діючим законодавством

України, Уставом банку та нормативними актами НБУ. Управління здійснює

внуртішній аудит, контроль та ревізію діяльності структурних підрозділів

банку.

Метою діяльності даного управління є упередження, виявлення,

локалізація та усунення недолікив та порушеньв процесі функціонування банку

і здійснює виконання наступних задач:

. Розробка системи упередження недолікив та порушень в ході виконання

господарських операцій.

. Виявлення недоліків та порушень, усунення причин цих недоліків, контроль

за виконанням заходів по усуненню наслідків недоліків та порушень.

. Перевірка бухгалтерського обліку та звітності, іншої інформації відносно

фінансово-господарської діяльності банку, з метою визначення їх

відповідності чинному законодавству та встановленим нормативним актам.

. Контроль за виконанням внутрішнього бюджету банку.

Основними функціями управління ВА є:

. контроль, перевірка та ревізія діяльності банку.

. Складання звітів по результатам ревізій та перевірок

. Підготовка заходів та проектів, нормативних актів по усуненню порушень та

відхилень, комплексне вивчення економічної ефективності, законності,

достовірності та доцільності господарських та фінансових операцій на

основі використання облікової, звітної, нормативної та йншої економічної

інформації.

. Розроблення рекомендацій по оптимізації роботи банку.

. При необхідності проведення ревізії господарської діяльності підприємств

та організацій де банк бере участь в спільній госодарській діяльності.

. Здійснення консультативної підтримки працівників банку та його

структурних підрозділів з питань управлння та ведення господарської

діяльності та виконання податкових зобов'язань.

. Подає на розгляд Ради банку та Голови Правління банку звіту про поточний

стан банку, який містить:

- звіт про прибутки та збитки

- сума сумнівних кредитів та наявність джерел покриття

- виконання економічних нормативів

- стан внутрішнього бюджету

- пропозиції про оптимізацію зазначених показників

Управління внтрішнього аудиту вправі використовувати у встановленому

порядку кадровий, матеріально-технічний та фінансовий потенціал банку.

5. Основні показники діяльності комерційних банків в Україні.

Основний документ, що описує вимоги до фінансового стану КБ – це

“інструкція про порядок регулювання та аналіз діяльності КБ”, затверджена

постановою НБУ №141 від 14.04.1998 р. (остання редакція від 18.07.2000 р.).

Відповідно до закону України “Про банки та банківську діяльність” з метою

захисту інтересів клієнтів та забезпечення фінансової надійності КБ, НБУ

встановлює для всіх КБ незалежно від форм власності наступні нормативи:

Н1 – норматив капіталу КБ, встановлюється для діючих банків на

1.04.2000 р. 10 млн. грн. Якщо 50% засновників – не резиденти України, то

мінімальний розмір для новостворених банків передбачається 5 млн EUR, і 10

млн EUR, якщо 100% засновників – іноземці.

Н3 – норматив платоспроможності банку – співвідношення капіталу банку

до активів зважених на відповідні коефіцієнти за ступенем ризику.

Н4 – норматив достатності капіталу – це співвідношення капіталу банку

до загальних активів банку, зменшених на відповідні резерви.

Н5 – норматив миттєвої ліквідності банку – це співвідношення суми

коштів на коррахунку банку в НБУ та коштів у касі банку до поточних (до

запитання) рахунків клієнтів банку. Це самий жорсткий норматив.

Н6 – норматив загальної ліквідності – це співвідношення загальних

актвів банку до загальних зобов'язань

Н7 – норматив співвідношеня високоліквідних активів до робочих активів

банку. Цей норматив характеризує питому вагу високоліквідних активів у

робочих активах.

Н8 – це максимальний розмір ризику на одного позичальника.

Н9 – норматив великих кредитних ризиків, встановлюється як

співвідношення сукупного розміру великих кредитних ризиків до капіталу КБ.

Н12 – норматив максимального розміру наданих конкретним банком

міжбанківських позик, розраховується як співвідношення загальної суми

наданих міжбанківських позик до капіталу банку.

Н13 – норматив максимального розміру отриманих КБ позик від інших

бануів та НБУ. Розраховується як співвідношення загальної суми отриманих

міжбанківських позик до капіталу банку.

Н14 – норматив інвестування. Характеризує використання капіталу банку

для придбання акцій та інших ЦП АТ, паїв інших підприємств та недержавних

боргових зобов'язань. Встановлюється у формі процентного співвідношення між

розміром коштів, які інвестуються та загальною сумою капіталу КБ.

Контроль за дотриманням КБ встановлених економічних нормативів

здійснюється відповідними регіональними управліннями та Управлінням нагляду

за великими банками НБУ щоденно та щомісячно (на підставі форм звітності за

1-ше число місяця). Розрахунок економічних нормативів банками проводиться

на підставі щоденних балансів, при цьому звітними вважаються економічні

нормативи, розраховані:

. На конкретну встановлену дату

. За щоденними розрахунками

. За формулою середньозваженої величини (за місяць)

Заходи впливу за порушення комерційними банками економічних нормативів

застосовуються відповідно до статті 48 Закону України “Про банки та

банківську діяльність” та Положення про застосування НБУ до комерційних

банків за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою

Правління НБУ від 04.02.98 №38 із змінами та доповненнями до нього.

В випадку коли банки порушують вказані норми НБУ, то це тягне за собою

штрафи, які фактично є витратами банку і порушенням банківської дісципліни.

Тож слід обдумати, чи варто прибуток витрачати на штрафи, чио може варто

провести структурні зміни і вибрати оптимальний варіант.

Розглянемо економічні нормативи діяльності ЗАО “Альфа Банк”:

Таблиця 2: Економічні нормативи діяльності ЗАО “Альфа Банк”

|Назва |Формула розр-ку|Крит. |Значення нормативів ЗАО |Відхи-л|

|норм-ву| |знач. |“Альфа Банк” |ення |

| | |Нормативу | | |

| | | |1999 |2000 | |

|Н1 | |10.000.000|14.312.079 |14.165.322 |-146.75|

| | | | | |7 |

|Н3 |К(=вл.к.)/А*100|>=8% |48.63 |62.05 |13.42 |

| |% | | | | |

|Н4 |К / Азаг |>=4% |36.32 |40.31 |3.99 |

|Н5 |Кор/р+каса/ |>=20% |114.72 |172.54 |57.82 |

| |Пот.рах-ки | | | | |

| |клієнтів | | | | |

|Н6 |А / Зоб-ня заг.|>=100% |150.26 |173.99 |23.73 |

| |(П-вл. К-л) | | | | |

|Н7 |Високо лікв. А/|>=20% |39.82 |50.47 |10.65 |

| | | | | | |

| |Робочі А | | | | |

|Н8 |Зс / К * 100% |<=25% |23.34 |17.65 |5.69 |

|Н9 |Ск / К * 100% |<=800% |57.37 |29.65 |27.72 |

|Н12 |МБн / К |<=200% |36.64 |10.59 |26.05 |

|Н13 |МБо + ЦП / К |<=300% |30.79 |7.06 |23.73 |

|Н14 |Кінв / К+ЦП+Вас|<=50% |14.83 |15.67 |-0.84 |

Із даних таблиці видно, що всі значення нормативів ЗАО “Альфа Банк”

свідчать про дотриманість банком виконання нормативів НБУ. Єдиний норматив

Н8 – максимальний розмір ризику на одного позичальника, хоча й нижчий

критичного значення, але у 1999р. все ж таки наближається до нього, та у

2000р. це значення з 23,34 знижується до 17,65, що говорить про зменшення

ризику на одного позичальника.

А це значить, що ЗАО “Альфа Банк” за допомогою аналізу своїх

балансових даних перевіряє ступінь реалізації основних цільових установок у

своїй діяльності: фактор їх доходності, збалансованість структури активних

і пасивних операцій з метою підтримання ліквідності, дотримання економічних

нормативів, встановлених НБУ, мінімізацію всіх видів банківських ризиків.

Аналіз балансу банку

Основний документ для аналізу фінансового стану – це баланс

комерційного банку. Баланси, які публікуються, складені за уніфікованою

системою, яка діє в Україні. Для аналізу балансу необхідно співставити

різні частини активу і пасиву, доходи по різних активах і пасивах (витрати

на різні групи). Доцільно проводити аналіз банківського балансу в динаміці

за різні періоди.

Таблиця 3: Класифікація активів балансу банку відповідно до ступеня ризику

|Вид актів |Грошовий |Коефіцієнт|

| |вираз (грн)|ризику |

|Перша група: | | |

|-каса і прирівняні до неї кошти |136,500 |0 |

|-кошти на коррахунках НБУ |2,420,000 |0 |

|-кошти на депозитних рахунках у банках |7,000,000 |0 |

|Друга група: | | |

|-готівка в процесі інкасації |- |0,1 |

|-кошти на рахунках в іноземних банках |190,000 |0,1 |

|Третя група: | | |

|-будинки, споруди |480,000 |0,5 |

|-кредити під заставу майна, векселів (за умови,|5,650,000 | |

|що сума застави не менша 125% від суми кредиту)| |1,0 |

| | | |

|-позички під страхування, гарантію, |- |1,0 |

|поручительство (в тому числі під гарантію |- |1,0 |

|місцевих органів влади) | | |

|-позички без забезпечення (бланковий кредит) |- |1,0 |

|-прострочені позичкі (незалежно від |- |1,0 |

|забезпечення) крім безнадійних щодо повернення |- |1,0 |

|-пролонговані кредити (незалежно від |1,200,00 |1,0 |

|забезпечення) |100,200 |1,0 |

|-безнадійні щодо повернення позичкі |- |1,0 |

|-інші основні фонди |4,186,000 |1,0 |

|-дебітори |1,150,000 |1,0 |

|-факторингові операції | | |

|-операції з ЦП | | |

|-витрати майбутніх періодів | | |

Прибуток:

Прибуток визначається як різниця між отриманими доходами і понесеними

витратами. В основу методики розрахунку суми прибутку лежить розмір доходу,

який припадає на власний капітал банку; при створенні банку в акціонерній

формі – дивідендом. Його рівень не може бути нижчий базової %-ної ставки по

пасивним операціям, оскільки в цьому випадку ринкова вартість випущених

банком ЦП буде нижча номінальної. При встановленні норми доходу на власний

капітал необхідно враховувати відсотки, що сплачуються по привілейованим

акціям. Помноживши середню норму доходності на розмір власного капіталу

можна визначити масу прибутку, яка направляється на виплату дивідендів

(Пд). Вона є основою для розрахування суми необхідного прибутку. Для цього

до маси прибутку, що використовується для виплати дивідендів, потрібно

додати:

. утримки банку

. відрахування в резервний фонд банку (РФ)

. платежі до бюджету (ПлБ)

. розмір фондів економічного стимулювання банку (ФЕС)

Таким чином мінімальний необхідний об'єм доходу банку обчислюється за

формулою:

НОД=УБ + Пд + РФ + ПлБ + ФЕС

Пропозиції:

Відповідність банку до нормативів ліквідності.

Банк повинен визначати потребу в ліквідних коштах хоча б на

котроткострокову перспективу, а прогнозування цієї потреби може

виконуватись двома методами. Один з них передбачає аналіз потреб в кредиті

та очікуваного рівня вкладів кожного з ведучих клієнтів, а другий –

прогнозування об'єма ссуд та вкладів. Також попереднє вивчення

господарських та фінансових вимог на міському ринку, специфіки клієнтури,

можливостей виходу на нові ринки, а також перспективи розвитку банківських

послуг, в тому числі відкриття нових видів рахунків, проведення операцій по

трасту, лізингу, факторингу та ін. При цьому, окрім міських факторів,

необхідно врахувати ще й загальнонаціональні. Наприклад – зміни в грошово-

кредитній політиці, в законодавстві та ін. Вивчення всього цього, а також

прогнозування, допоможуть банку більш точно визначити необхідну долю

ліквідних коштів в активі банку. При цьому банк повинен спиратися на свій

досвід.

В керівництві активами банку потрібно звернути увагу на наступні

моменти:

1. Управління готівкою повинно бути більш ефективним, тобто необхідно

планувати притоки та відтоки готівки та розробити графіки платежів.

2. Строки, на які банк розміщює засоби, повинні відповідати строкам

залучення ресурсів. Не допустимо перевищення грошових засобів на

рахунках активу над грошовими засобами на рахунках пасиву.

3. Акцентувати увагу на збільшення рентабельності роботи в цілому та

на прибутковість окремих операцій особливо. Так, в керуванні

кредитним портфелем необхідно:

а) контролювати розміщення кредитних вкладань по ступеню їх ризику,

форм забезпечення повернення ссуд, рівня прибутковості. Кредитні

вкладання банку можно класифікувати з урахуваннням ряду критеріїв

(рівень кредитоспроможності клієнта, форма забезпечення повернення

кредиту, можливість страхування ссуд, оцінка надійності кредиту

економістом банку та ін.). Доля кожної групи кредитів в загальній сумі

кредитних вкладень комерційного банку та її зміни є основними для

прогнозування рівня коефіцієнта ліквідності, показують можливість

продовження попередньої кредитної політики банку або необхідність її

зміни. Групування ссуд по окремими позичальникам, яка відбувається за

допомогою ПК, дозволяє щоденно контролювати рівень коефіцієнтів

ліквідності та аналізувати можливості подальшої видачі крупних

кредитів самостійно банком або шляхом участі в банківських

консорціумах.

б) аналізування розміщення кредитів по строкам їх погашення, що

виконується шляхом групування залишків заборгованості по ссудним

рахункам з урахуванням строкових зобов'язань або обертання кредитів на

шість груп (до 1міс.; від 1 до 3 міс.; від 3 до 6міс.; від 6 до 12

міс.; від 1 до 3 років.; вище 3 років), яке служить основою для

прогнозування рівня поточної ліквідності балансу банку, розкриття

“вузьких” місць в його кредитній політиці;

в) аналізування розміщення кредитів по строках на основі бази даних.

Розроблений метод аналізу майбутнього погашення та майбутньої видачі

кредитів найближчі 30 днів по окремим клієнтамта видам ссуд (на основі

кредитних договорів та обертаємості кредитів), яких дозволяє

контролювати вивільнення ресурсів або виникнення потреби в них. Такий

аналіз можна робити щоденно, а також з урахуванням данних кредитних

договорів, які знаходяться на стадії проробки. Результати аналізу

можуть використовуватися комерційним банком для оперативного вирішення

питань з купівлі чи продажу ресурсів. Такий аналіз розкриває глибинні,

скриті процеси, виявляє ті тенденції, які при інших незмінних

обставинах можуть визивати падіння рівня ліквідності та

платоспроможності комерційного банка, дає можливість попередити ці

події шляхом внесення коректив в політику банку;

г) глибоко вивчати кредитоспроможність позичальників;

д) обмежити розмір кредиту, який надається одному позичальнику

частиною власних коштів;

е) видавати кредити можливо більшому числу клієнтів при зберіганні

загального об'єму кредитування;

ж) збільшити повернення кредитів, у тому числі за рахунок більш

надійного забезпечення;

з) вжити засобів щодо стягнення простроченої ссудної заборгованості та

нарахованих процентів за користування кредитами;

4. Використовувати методи аналіза групи розрахункових рахунків

клієнтів та інтенсивності платіжного обороту по кореспондентському

рахунку банка. Результати такого аналізу служать основою для

аргументованої перегрупування активів балансу банку.

5. Змінити структуру активів, тобто збільшити долю ліквідних активів

за рахунок достатнього погашення кредитів, збільшення власних

засобів, отримання займів в інших банках, та ін.

6. Працювати над зниженням ризику операцій. Ситема керування ризиками

незбалансованості баланса та неплатоспроможності банку орієнтується

на потреби Національного банку країни про дотримання комерційними

банками встановлених норм ліквідності та платоспроможності. Для

розпізнання ризиків незбалансованості ліквідності балансу та

неплатоспроможності комерційного банку потребується створення

спеціальної системи щоденного контролю за рівнем наведених вище

показників ліквідності, аналіза факторів які впливають на їх зміни.

Для цього доцільним є створення бази даних, яка б дозволила

оперативно отримувати всю необхідну інформацію для виконання

аналітичної роботи, на основі якої буде формуватись політика банка.

Як джерела для формування бази даних мною розглядаються заключені

та опрацьовані кредитні та депозитні договори, договори займів у

сторонніх банків, дані про потреби в кредитах під відгружені

товари, строк оплати яких не настав, щоденна зводка оборотів

остатків по балансовим рахункам, щоденна відомість залишків по

лицевим рахункам, дані по забалансованих рахунках, дані про

обертаємість кредитів та ін.

В керуванні пасивами банку можна порекомендувати:

1. Використовувати метод аналіза розміщення пасивів по їх строкам,

який дозволяє керувати зобов'язаннями банку, прогнозувати та міняти

їх структуру в залежності від рівня коефіцієнтів ліквідності,

проводити зважену політику в області акумуляції ресурсів, впливати

на платоспроможність.

2. Розробити політику керування капіталом та резервами.

3. Слідкувати за відношенням власного капіталу до залученого.

4. Проаналізувати депозитну базу банку:

а) звернути увагу на структуру депозитів: строкові та ощадні депозити

більш ліквідні, ніж депозити до запитання;

б) визначити стратегію підтримання стійкості депозитів. Частиною

такої стратегії є маркетинг – покращення якості обслуговування

клієнтів, з тим щоб вони залишалися вірними банку і в час кризових

ситуацій. Збільшення терміну ощадних депозитів, їх середньої суми

також пом'якшує коливання депозитів під час криз;

в) враховувати не тількі стабільність, але й джерело депозитів, тобто

депозити фізичних осіб більш надійні, ніж депозити юридичних осіб, в

силу змін в розмірах вкладів;

г) привести в упорядкованість облік кредитних ресурсів;

д) оцінювати надійність депозитів та займів, отриманих від інших

кредитних установ, зменшити зобов'язанння до запитання за допомогою

перегрупування пасивів по їх строках.

Рекомендації для кредитного відділу:

1. Управлінню внутрішнього аудиту періодично перевіряти операції з

кредитування СГД, а також вексельні операції, які мають

кредитний характер.

2. Здійснювати ретельне вивчення фінансового стану позичальників та

зобов'язаних за векселями осіб.

На основі бази даних банком щоденно повинні розкриватись значення

показників платоспроможності та ліквідності та проводиться аналіз

перспектив розвитку операцій банку з урахуванням норм платоспроможності та

ліквідності. Це дозволяє взаємозв'язати питання по розміщенню коштів,

залученню ресурсів, збільшенню власних коштів банку, розширенню участі

банка в інших підприємствах та банках, по пошуку джерел додаткових

прибутків та розвитку нових операцій комерційного банка з потребою

дотримання його платоспроможності та ліквідності. Проведений аналіз дає

можливість передбачити різні зміни рівня платоспроможності та ліквідності

комерційного банку та своєчасно вжити необхідних заходів щодо їх

стабілізації.

-----------------------

[pic]

[pic]

Страницы: 1, 2, 3


Copyright © 2012 г.
При использовании материалов - ссылка на сайт обязательна.